Рішення

від 13.12.2010 по справі 5020-3/108-12/131-10/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/108-12/131-10/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

іменем України

13 грудня 2010 року справа № 5020-3/108-12/131-10/256

Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:  

Товариства з обмеженою відповідальністю “Фарватер-С”  

(вул. Індустріальна, 15, м. Севастополь, 99055)

до  Відкритого акціонерного товариства “Утёс”

(вул. Панаса Мирного, 19, м. Севастополь, 99008)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Військової частини А0225

(вул. Соловйова, 12, м. Севастополь, 99007)

800 військове представництво Міністерства оборони України

(вул. Гер. Севастополя, 13, м. Севастополь, 99001).

про стягнення 76 521,94 грн., у тому числі: 60 000,00 грн. –основний борг, 10 980,00 грн. –пеня, 4 639,48 грн. –інфляційні втрати, 902,46 грн. –3% річних,

за участю представників сторін:

позивача  –Шамрая Р.В., довіреність № б/н від 01.07.2010;     

відповідача  – не з'явився;

третьої особи (в/ч А0225) –Стець В.М., довіреність № 18 від 22.03.2010;

третьої особи (800 військове представництво МОУ) –Горемикіна О.Б., довіреність № 329 від 11.11.2010.

17.06.2010 товариство з обмеженою відповідальністю “Фарватер-С” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Утёс” (далі –Відповідач) про стягнення 83 550,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем договору поставки №1/07 від 22.07.2009 від 14.01.2010, а саме, обов'язку щодо внесення плати за поставлений товар –агрегат наддува (приводний турбокомпресор) №0409-22.

Ухвалою від 08.07.2010 залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Військову частину А0225 та 800 військове представництво Міністерства оборони України.

Ухвалою від 13.07.2010 на виконання розпорядження виконуючого обов'язки голови господарського суду міста Севастополя №57 від 12.07.2010 справу №5020-3/108 прийнято до провадження судді Харченко І.А., з присвоєнням їй номеру 5020-3/108-12/131.

10.08.2010 Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої зменшив позовні вимоги, просить стягнути з Відповідача  76 521,94 грн., у тому числі: 60 000,00 грн. –основний борг, 10 980,00 грн. –пеня, 4 639,48 грн. –інфляційні втрати, 902,46 грн. –3% річних.  

Ухвалою суду від 13.09.2010  провадження у справі  №5020-3/108-12/131 зупинено до вирішення Севастопольським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Севастополя від 27.07.2010 у справі №5020-9/118 за позовом відкритого акціонерного товариства «Утес»до товариства з обмеженою відповідальністю «Фарватер-С»про виконання умов договору 1/07 від 22.07.2009.

                   Розпорядженням голови суду від 27.10.2010 №107 справа передана до провадження судді Юріної О.М.

                    Ухвалою суду 27.10.2010 справа прийнята до провадження суддею Юріною О.М., з присвоєнням їй номеру 5020-3/108-12/131-10/256, провадження у справі поновлено.

                    В судовому засіданні 25.11.2010 судом розглянуто клопотання Відповідача від 10.11.2010 про зупинення провадження у справі до вирішення Вищим господарським судом України касаційної скарги на рішення господарського суду міста Севастополя від 27.07.2010 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.09.2010 у справі №5020-9/118 за позовом відкритого акціонерного товариства «Утес»до товариства з обмеженою відповідальністю «Фарватер-С»про виконання умов договору 1/07 від 22.07.2009.

                    Суд відмовив у задоволенні вищевказаного клопотання про зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.

          Відповідач мотивує необхідність зупинення провадження у справі тим, що ним подана касаційна скарга на рішення господарського суду міста Севастополя від 27.07.2010 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.09.2010 по справі 5020-9/118, наслідки розгляду якої можуть вплинути на висновки щодо розгляду даної справи.

Згідно з частиною першою статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

                    Проте, Відповідачем не надано доказів, що вищевказана касаційна скарга прийнята до провадження Вищим господарським судом України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі №5020-12/131-10/256.

У судове засідання 07.12.2010 Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника, але надав клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтувавши його хворобою представника.

Суд відмовив в задоволенні клопотання, оскільки Відповідач є юридичною особою та не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами, а неможливість такої заміни представника Відповідачем не  доведена.

З огляду на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахування вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у відсутність представника Відповідача.

У судовому засіданні представник Позивача на задоволенні позовних вимог наполягав, з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням доповнення до позовної заяви від 09.08.2010 /а.с.74-77 т.1/.

Відповідно до відзиву на позовну заяву /а.с.50-54 т.1/ та пояснень /а.с.39-43 т.2/, Відповідач проти задоволення позову заперечує, зокрема, посилаючись на те, що при поставці агрегату наддува Позивачем не були надані супровідні документи, що підтверджують якість поставленого обладнання.

          Військова частина А0225 надала пояснення по справі, відповідно до яких згідно з актом приймання та здавання наданих послуг від 30.09.2009 за договором №24/22-9 про надання послуг з агрегатної заміни приводних турбокомпресорів на дизельних двигунах типу М507 №1, №2 крв. Тернопіль, укладеним між Військовою частиною А0225 та Відповідачем, послуги прийняті у повному обсязі, сторони взаємних претензій не мають /т.1 а.с.121/.

          800 військове представництво Міністерства оборони України надало пояснення по справі, відповідно до яких під час приймання наданих послуг за договором №24/22-9 про надання послуг з агрегатної заміни приводних турбокомпресорів, укладеним між Військовою частиною А0225 та Відповідачем, останній пред'явив необхідні документи, що підтверджують якість приводного турбокомпресору заводський №0409-22 двигуну типу М507А та рішення замовника в/ч А0225 щодо встановлення даного приводного турбокомпресору на двигун. Були проведені наступні приймання: монтажу приводного турбокомпресору заводський №0409-22 на двигуні типу М507А, швартові випробування турбокомпресору заводський №0409-22 на двигуні типу М507А, ходові випробування турбокомпресору заводський №0409-22 на двигуні типу М507А. Претензій щодо якості при прийнятті послуг не було /т.1 а.с.73, 123-124/.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд   

ВСТАНОВИВ:

22.07.2009 між Відкритим акціонерним товариством «Утес»(Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фарватер-С»(Постачальник) укладений договір поставки №1/07 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Товар, а Покупець прийняти та сплатити в порядку, визначеному Договором, агрегат наддуву (приводний турбокомпресор) заводський №0409-22.

Згідно пункту 2.1 Договору Постачальник зобов'язується здійснити поставку Товару в місто Севастополь на вул. Дибенко, 1 (територія в/ч А4414) у продовж 5 (п'яти) банківських днів після підписання Договору. Товар вважається поставленим Постачальником Покупцю з моменту його фактичної передачі та підписання документів на здачу-приймання Товару.

Відповідно до пункту 2.4 Постачальник одночасно з поставкою Товару надає документи для пред'явлення військовій прийомці у відповідності із Додатком №1 до даного Договору.

Вартість поставляє мого Товару визначається узгодженою сторонами Специфікацією.

Специфікацією №1 від 22.07.2009 до Договору сума оплати визначена у розмірі 150 000,00 грн.

          Пунктом 3.2 Договору передбачено, що форма оплати –оплата 100% суми відповідно до Специфікації протягом 15-ти банківських днів після підписання акту ходових та швартових випробувань.

          Строк дії Договору встановлений з моменту підписання і діє до 30.09.2010 та виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (пункт 6.8 Договору).

На виконання умов вказаного договору Позивач поставив Відповідачу агрегат наддуву (приводний турбокомпресор) заводський №0409-22 (Товар), що підтверджується що підтверджується накладною №2 від 23.07.2009 /т.1 а.с.15/, товарно-транспортною накладною №2 від 23.07.2009 /т.1 а.с.16/. Товар отриманий уповноваженим представником Відповідача Лукинц І.С., що підтверджується довіреністю на отримання матеріальних цінностей серія ЯЛД №707411 від 23.07.2009 /т.1 а.с.17/.

Судом встановлено, що на виконання договору №24/22-9 від 13.07.2009 про надання послуг з агрегатної заміни приводних турбокомпресорів на дизельних двигунах типу М507 №1, №2 крв. Тернопіль, укладеного між Військовою частиною А0225 та Відповідачем, 28.08.2009 підписаний протокол №1 швартових випробувань відсіку зав.№8402-346 дизелю М507-А-2 зав.№8402-52 /т.2 а.с.19/, 29.09.2009 підписаний протокол №5 ходових випробувань відсіку зав.№8402-346 дизелю М507-А-2 зав.№8402-52 /т.2 а.с.16/, актом приймання та здавання наданих послуг від 30.09.2009 послуги прийняті у повному обсязі, сторони взаємних претензій не мають /т.2 а.с.66/.

          Проте, у порушення умов Договору, свої зобов'язання перед Постачальником Покупець виконав частково, а саме, сплатив за поставлений товар 90 000,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями /т.1 а.с.78-80/, у зв'язку з чим за ним  утворилась заборгованість на загальну суму 60 000,00 грн.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003,  далі –ЦК України) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України, далі –ГК України), що набрали чинність з 01.01.2004, тому підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.

           Зобов'язання, що виникають на підставі Договору є господарськими зобов'язаннями, та предметом Договору є товар, який використовується у підприємницької діяльності. Таким чином, до спірних відносин застосовується правила статті 265 ГК України та статті 712 ЦК України, і Договір від 22.07.2009 є договором поставки.

                    Частина перша статті 712 ЦК України встановлює, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

                    До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.           

                    Згідно з частиною першою статті статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.          

           Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

                    Як вже вказувалось відповідно до пункту 3.2 Договору форма оплати –оплата 100% суми відповідно до Специфікації протягом 15-ти банківських днів після підписання акту ходових та швартових випробувань.

                    З матеріалів справи вбачається, що 28.08.2009 підписаний протокол №1 швартових випробувань Товару /т.1 а.с.26/, 29.09.2009 підписаний протокол №5 ходових випробувань Товару /т.1 а.с.27/, тобто, відповідно до пункту 3.2 Договору Відповідач повинен був оплатити товар до 21.10.2009.

                    Таким чином, помилковим є висновок Позивача, що строк виконання зобов'язання про сплату заборгованості виник у Відповідача 01.10.2009.

Відповідач  не представив суду доказів сплати заборгованості, у той час як відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання Відповідача на те, що Позивач у порушення умов пункту 2.4 Договору не представив документів, що підтверджують якість Товару для військової прийомки, не можуть бути визнані належним обґрунтуванням правомірності несплати вартості Товару Позивачеві, виходячи з наступного.

22.07.2009 Позивач купив у Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпром НТ»агрегат наддуву №0409-22, що підтверджується податковою накладною від 22.07.2009 /т.1 а.с.82/,  накладною №210/07  від 22.07.2009 /т.1 а.с.83/, платіжним дорученням №1 від 10.08.2009 /а.с.81/.

В якості доказу виготовлення (існування) агрегату наддуву №0409-22 (Агрегат), який є складовою частиною відсіку дизеля М507 А-1, Позивачем наданий формуляр відсіку дизеля М507А-1П ОТ ФО (Формуляр), на якому він був встановлений і має відповідний номер, що відображений у Формулярі, завірена копія Формуляра додана до матеріалів справи /т.2 а.с.45-64/.

Відповідно до вищезазначеного Формуляру інші документи стосовно агрегату наддуву, який є складовою частиною відсіку, непередбачені.

Відповідач, наполягаючи на необхідності супровідних документів, що підтверджують якість поставленого обладнання, в своїх поясненнях не визначив, які саме документи мали бути надані Позивачем, та яким нормативним документом це передбачено.

Лист ВАТ «Звезда»від 22.11.2010 №8184/2304-3710 не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ у справі, оскільки Відповідачем не доведено той факт, що Товар виготовлений саме ВАТ «Звезда»/а.с.31 т.2/.

Більш того, рішенням господарського суду міста Севастополя від 27.07.2010 у справі №5020-9/118 за позовом відкритого акціонерного товариства «Утес» до товариства з обмеженою відповідальністю «Фарватер-С»/а.с. 76-79 т.2/, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.09.2010 /а.с.80-82 т.2/, відмовлено в задоволенні вимог Відповідача про виконання умов договору поставки №1/07 від 22.07.2009 –надання відкритому акціонерному товариству «Утес»документів про якість придбаного товару (агрегату наддуву), в тому числі, про те, що вказаний агрегат є обладнанням без напрацювання. Зазначеними судовими актами, що мають преюдиціальну силу для вирішення спору в цій справі в силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що Договором не передбачений перелік документів для пред'явлення товару до військового приймання, немає і посилання на вимоги стандарту 24297-87 «Вхідний контроль продукції. Основні положення», затвердженого постановою Держстандарту СРСР 04.06.1987 №1809, а фактично військове приймання Товару здійснено, що відкрите акціонерне товариство «Утес»не оспорює, та це підтверджується належними доказами.

          З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем 23.07.2009 складений акт вхідного контролю /т.2 а.с.44/, яким встановлено, що агрегат наддува (приводний турбокомпресор) до двигуна М507А, відповідає супровідній документації і технічним умовам на поставку дизелів судових М507А, М507А-2, М521 ТУ 24.6.5443-91, та допускається до монтажу на виробі на замовленні.

          Листом від 28.07.2009 за вих.№33 до в/ч А0225 Відповідач підтверджує відповідність Товару технічним умовам на поставку дизелів судових ТУ №26.6.5443-91 та гарантує якість і надійність роботи Товару /а.с.75 т.2/.

          800 військове представництво Міністерства оборони України (основним завданням якого є контроль якості продукції оборонного призначення на усіх стадіях її розроблення, виробництва, модернізації, постачання, монтажу та ремонту) підтвердило, що під час приймання наданих послуг за договором №24/22-9 про надання послуг з агрегатної заміни приводних турбокомпресорів, укладеним між Військовою частиною А0225 та Відповідачем, останній пред'явив необхідні документи, що підтверджують якість приводного турбокомпресору заводський №0409-22 двигуну типу М507А та рішення замовника в/ч А0225 щодо встановлення даного приводного турбокомпресору на двигун. Були проведені наступні приймання: монтажу приводного турбокомпресору заводський №0409-22 на двигуні типу М507А, швартові випробування турбокомпресору заводський №0409-22 на двигуні типу М507А, ходові випробування турбокомпресору заводський №0409-22 на двигуні типу М507А. Претензій щодо якості при прийнятті послуг не було /т.1 а.с.73, 123-124/.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача 60 000,00 грн. заборгованості підтверджуються матеріалами справи є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань Позивач просить суд стягнути з Відповідача за прострочення виконання зобов`язання  з оплати товару за Договором пеню у сумі 10980,00 грн. за період з 01.10.2010 по 31.03.2010, інфляційні втрати  у сумі 4 639,48 грн. за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року та 3% річних у розмірі 902,48 грн. за період з 01.10.2009 по 31.03.2010.

                    В силу частини другої статті  20 ГК України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

           Згідно з частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.   

            Частиною другою статті 217 ГК України передбачено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.        

                   Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 ГК України).

            Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 ЦК України,  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочки.

Статтею 549 ЦК України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

                    Обчислюючи розмір пені /а.с.4/, Відповідач не застосував подвійну облікову ставку Національного банку України, що не відповідає нормам спеціального законодавства, а саме - Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 №543/96-ВР, статтею 3 якого встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

                    Виходячи з вищевикладеного та враховуючи, що строк виконання зобов'язання Відповідачем настав 21.10.2010, а не 01.10.2010, позовні вимоги про стягнення пені за період з 01.10.2010 по 31.03.2010  підлягають частковому задоволенню у розмірі 5 425,48 грн. (з 21.10.2010 по 31.03.2010 ( 161 день)  60 000,00 грн. х (2 х 10.25%)/365 х 161  = 5 425, 48 грн.).

                    Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок Позивача інфляційних втрат /т.1 а.с.76/ визнаний судом неправильним, зокрема, розрахунок інфляційних втрат не відповідає правилам, наведеним у рекомендаційному листі Верхового Суду України №62-97р від 03.04.1997, так відповідно до вищевказаного листа інфляційні втрати підлягають стягненню за період з листопада 2009 року по березень 2010 року (60 000,00 грн. х (101.1% х 100.9% х 101.8% х 101.9% х 100.9%) = 64 062,92 грн., з листопада 2009 року по березень 2010 року інфляційні втрати склали: 64 062,92 грн. –60 000,00 грн. = 4 062,92 грн.).

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення інфляційних втрат  за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року підлягають частковому задоволенню у розмірі 4 062,92.

Розрахунок Позивача 3% річних /т.1 а.с.76/ визнаний судом неправильним, вимоги про стягнення 3% річних за період з 01.10.2009 по 31.03.2010 підлягають задоволенню лише за період з 21.10.2009 по 31.03.2010 у розмірі 739,97 грн.  (60 000,00 грн. х 3% х (161 день /365 днів) = 739,97 грн.).

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення 3 % річних за період з 01.10.2009 по 31.03.2010 підлягають частковому задоволенню у розмірі 739,97 грн.

                    Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

       В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.   Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Утёс” (вул. Панаса Мирного, 19, м. Севастополь, 99008, ідентифікаційний код 16510252, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) Товариства з обмеженою відповідальністю “Фарватер-С” (вул. Індустріальна, 15, м. Севастополь, 99055, ідентифікаційний код 34834770, р/р 26004060124619 в СФ КБ «Приватбанк»,  МФО 324935) заборгованість у розмірі 70 228,37 грн. (сімдесят тисяч двісті двадцять вісім грн. 37 коп.), у тому числі: 60000,00 грн. –основний борг, 5 425,48 грн. –пеня, 4 062,92 грн. –інфляційні втрати, 739,97 грн. –3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 702,28 грн. (сімсот дві грн. 28 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 216,59 грн. (двісті шістнадцять грн. 59 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                   підпис                                                     О.М.Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України  

та підписано 20.12.2010.