Рішення

від 18.01.2011 по справі 11/173-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/173-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

18.01.2011                                                                Справа №  11/173-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу:

від  позивача: Сандакова О.В.- уповн. предст., дов. від 03.01.2011р.  

від  відповідача: Глушенкової О.В.- уповн. предст., дов. № 01-юк від 17.01.2011р.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Борол ЛТД", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "527", м. Херсон  

про  стягнення коштів

Про обставини справи зазначено в ухвалах суду від 09.12.2010р. та 23.12.2010р., якими розгляд справи відкладався.

Провадження у справі порушено за позовом про стягнення боргу, втрат від інфляції, відсотків річних, пені у відносинах за дистриб'юторською угодою № 36406, датованою 31.12.2010р.

Позовну заяву датовано 16.11.2010р., направлено до суду 18.11.2010р., отримано судом  22.11.2010р.

В письмових поясненнях на адресу суду позивач зазначив, що при викладенні дистриб'юторської угоди № 36406 з-за технічної помилки неправильно зазначено рік укладення угоди та рік терміну її дії: зазначено з помилкою рік укладення "31.12.2010р." замість фактичного "31.12.2009р." та термін дії - до "31.12.2009р." замість фактичного "31.12.2010р." Вчинення помилки (сплутано рік укладення та рік терміну дії) очевидне, оскільки такої дати укладення як 31.12.2010р. ще не наступило, та з цієї дати, що не наступила, договір не міг би укладатися на минулий період, оскільки це неможливо з огляду на об'єктивний перебіг подій у часі за законами фізики.

В обґрунтування вимог позивач стверджує, що відповідач частково не розрахувався за товар, отриманий за накладною № В140-5000278 від 01.09.2010р. та повністю не розрахувався за товар, отриманий за накладними № В140-5000293 від 15.09.2010р., № В140-6000197 від 24.09.2010р., № В140-5000301 від 30.09.2010р., № В-5000018 від 13.10.2010р.

На підтвердження тези про вчинення поставок товару позивач посилається також на товарно-транспортні накладні, податковий облік фактів реалізації товару, видачу податкових накладних відповідачу, двосторонній акт звірки взаєморозрахунків у спірних відносинах.

Відповідач позов не визнав, навів письмові заперечення проти позовних вимог, які полягають у наступному.

В межах дистриб'юторської угоди № 36406, датованої 31.12.2010р., відповідач не отримував товар у позивача. Угода укладена нещодавно, не виконувалась, помилки в її датуванні не допущено. Договірний строк оплати товару не наступив.

Представник відповідача суду пояснив, що стверджуваний позивачем за позовом товар відповідач дійсно отримав, але відносини щодо отримання цього товару не врегульовані дистриб'юторською угодою № 36406. Строк оплати за отриманий товар не настав. Аналогічної точки зору про ненастання строку оплати товару представник відповідача притримується і за усвідомлення наявності вимоги позивача про оплату  товару у претензії.

Відповідач звертає увагу, що в накладних нема посилань на угоду № 36406.

Представник позивача стверджує про відсутність у спірний період між сторонами інших подібних відносин, ніж врегульовані угодою № 36406.

С у д     в с т а н о в и в:

31.12.2009р. ТОВ "Борол ЛТД" та ТОВ "527" уклали дистриб'юторську угоду № 36406, за якою ТОВ "Борол ЛТД" зобов'язалось  систематично поставляти та передавати у власність ТОВ "527" товар виробництва ТОВ "Корпорація "Українські мінеральні води", а ТОВ "527" зобов'язалось здійснювати оплату кожної партії товару протягом 30 днів з дня відвантаження товару.

При складенні договору з-за технічної помилки замість дати укладення договору (31.12.2009р.) зазначено дату терміну дії договору (31.12.2010р.) і навпаки: замість дати терміну дії зазначено дату укладення договору. Це очевидно. З цього питання суд приймає як переконливі та логічні (з точки зору розумності, добросовісності) пояснення, наведені позивачем (їх зазначено в описовій частині цього судового рішення), та критично оцінює, сприймає як непереконливі пояснення відповідача, наведені ще у 2009р. про те, що угоду укладено в майбутньому по відношенню до часу надання пояснень.

Пояснення позивача щодо терміну дії договору також кореспондуються з діями сторін щодо виконання договору, про які буде зазначено далі.

За видатковими накладними № В140-5000278 від 1.09.2010р., № В140-5000293 від 15.09.2010р., № В140-6000197 від 24.09.2010р., № В140-5000301 від 30.09.2010р., № В-5000018 від 13.10.2010р. відповідач отримав від позивача мінеральні води загальною вартістю 197089,20грн., з яких до стягнення за позовом заявив 175815,99грн., маючи на увазі відсутність спору щодо решти.

Позов про стягнення боргу, втрат від інфляції, відсотків річних, пені підлягає задоволенню частково.

Відповідач підтверджує отримання товару за накладними, проте не вважає, що поставки товару врегульовані угодою № 36406, вважає, що строк оплати товару ще не настав.

Вчинення названих п'яти поставок товару підтверджується окрім вказаних накладних, пояснень обох сторін також і товарно-транспортними накладними, податковими накладними, реєстрами отриманих та виданих позивачем податкових накладних, даними податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2010р. з додатками № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", двостороннім актом звірки розрахунків у спірних відносинах від 05.11.2010р.

Іншими умовами, ніж договір № 36406, спірні відносини не врегульовано. Теза про врегулювання відносин іншими умовами відповідачем не доведена, доказів наявності інших договорів, ніж № 36406, з подібним предметом регулювання, якими  б могли бути врегульовані спірні відносини відповідач суду не надав.

В кожній з податкових накладних, що видавались позивачем відповідачу у зв'язку з кожним фактом реалізації товару, зазначено, що підставою продажу товару є договір № 36406. Копії податкових накладних за ініціативою позивача залучено до справи.

У акті звірки розрахунків від 05.11.2010р. сторони досить докладно підрахували як обсяг поставки так і обсяг платежів у спірних відносинах, визначивши арифметично сальдо в сумі 175803,63грн. на користь позивача.

Договірний строк оплати товару сплинув, відповідач не оплатив товар і за вимогою позивача у претензії про оплату товару на 26.10.2010р., направленій позивачем відповідачу 27.10.2010р., як слідує з опису поштового вкладення на а.с.23.

Відповідно до ст.526, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, зокрема у відповідності до умов договору, вимог чинного законодавства; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має сплатити за вимогою кредитора окрім боргу і втрати від інфляції, і 3% річних від суми боргу за весь період прострочки платежу.

До загальних засад цивільного законодавства, згідно зі ст.3 ЦК України, віднесено справедливість, добросовісність, розумність.

Відповідач не надав доказів сплати на користь позивача 175803,63грн. із заявлених до стягнення 175815,99грн., ця сума - 175803,63грн. підлягає стягненню з відповідача на підставі ст.526, 625 ЦК України та наведених встановлених судом обставин. Стягнення решти заявленого боргу - 12,36грн. підстав не має, оскільки не підтверджується та спростовується детальним підрахунком поставок та платежів за названим розширеним двостороннім актом розрахунків. При формуванні позовної заяви і визначенні суми боргу позивач помилився в підрахунку сальдо щодо переданих та оплачених товарів.

Позивачем до ціни позову окрім боргу віднесено 324,29грн. в якості 3% річних, 258,86грн. в якості втрат від інфляції за періоди прострочки оплати складових боргу з 01.10.2010р. по 16.11.2010р. Арифметично ці розрахунки (а.с.11, 12) є правильними. У зв'язку з тим, що сума, на яку підставно нараховувати відсотки річних та втрати від інфляції, на 12,36грн. менша ніж врахував позивач, втрати від інфляції зменшуються на 0,06грн., а відсотки річних - на 0,05грн. Відповідно, наведені норми та обставини є підставами для задоволення позову щодо вимог про стягнення 324,24грн. в якості відсотків річних і 258,80грн. в якості втрат від інфляції.

Поняття, предмет, підстави неустойки передбачені ст.549-551 ЦК України.

Згідно з п.11.3 договору № 36406 ТОВ "527" за порушення строків оплати  товару виплачує ТОВ "Борол ЛТД" пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки. Використана за договором "формула" відповідальності (опис норми) один в один збігається з нормою за Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Розрахунок пені, наведений позивачем,(а.с.10) судом перевірено, арифметично він є правильним, але з тієї ж причини нарахування і на зайво заявлені до стягнення 12,36грн. боргу, пеня, що підлягає стягненню, складає суму на 0,25грн. меншу, ніж заявлені позивачем 1675,48грн., а саме - суму в 1675,23грн.

Позов задовольняється на 99,99%, відповідно 99,99% судових витрат покладаються на відповідача, решта - на позивача.

Керуючись ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "527", м. Херсон, код ЄДР 36580378 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Борол ЛТД", м. Одеса, код ЄДР 22477145 борг в сумі 175803грн. 63коп., відсотки річних в сумі 324грн. 24коп., втрати від інфляції в сумі 258грн. 80коп., пеню в сумі 1675грн. 23коп., а також 1780грн. 62коп. на відшкодування витрат зі сплати держмита, 235грн. 98коп. на відшкодування витрат з оплати вартості послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

3. Відмовити в решті вимог.

        Суддя                                                                                      В.В. Чернявський

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

            20.01.2011р.