Постанова

від 07.04.2011 по справі 11/173-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/173-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" квітня 2011 р. Справа № 11/173-10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бандури

суддів Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко

при секретарі судового засідання: О.О. Довбиш

за участю представників сторін:

від позивача —О.В. Сандаков

від відповідача —не з'явився, про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "527"

на рішення господарського суду Херсонської області від 18.01.2011 р.

у справі № 11/173-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Борол ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "527"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

          У листопаді 2010 р. ТОВ "Борол ЛТД" звернулось до господарського суду з позовом та доповненням до нього про стягнення з ТОВ "527"    178074,62 грн., з яких 175815,99 грн. - сума основної заборгованості,      1675,48 грн. - пеня, 324,29 грн. - 3% річних, 258,86 грн. - інфляційні збитки, на підставі ст. ст. 549, 624, 625 ЦК України.

          В обґрунтування позову позивач послався на порушення відповідачем умов дистриб'юторської угоди № 36406 від 31.12.2009 р., в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість.

          Одночасно позивач заявив клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом:

-          накладення арешту на грошові кошти ТОВ "527" в сумі заявлених до стягнення позовних вимог, які знаходяться на поточному рахунку №26000870014141 у АКБ "Укрсоцбанк" або на будь-яких інших рахунках, що можуть належати відповідачу;

-          накладення арешту на майно ТОВ "527", зокрема, на товар, який був поставлений позивачем, та який відповідач ще не встиг реалізувати; на належні відповідачу транспортні засоби; на належне відповідачу нерухоме майно, в т. ч. складські та офісні приміщення за адресами: м. Херсон,       вул. 49 Гвардійська дивізія, буд. 2, корп. 4, кв. 89, та м. Херсон,                 вул. Бурназяна, 10; на належне відповідачу інше рухоме та нерухоме майно, що може бути виявлено органами ДВС у ході виконання ухвали про забезпечення позову.

          Ухвалою господарського суду Херсонської області від 23.11.2010 р. в задоволенні даного клопотання відмовлено в зв'язку з його необґрунтованістю.

          Ухвалою місцевого господарського суду від 23.12.2010 р. в задоволенні клопотання ТОВ "Борол ЛТД" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено вдруге.

          Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.01.2011 р. (суддя Чернявський В.В.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 20.01.2011 р., позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ "527" на користь ТОВ "Борол ЛТД" борг в сумі 175803,63 грн., відсотки річних в сумі 324,24 грн., втрати від інфляції в сумі 258,80 грн., пеню в сумі 1675,23 грн., а також 1780,62 грн. на відшкодування витрат зі сплати держмита, 235,98 грн. на відшкодування витрат з оплати вартості послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу; в решті вимог відмовлено.

          Судове рішення мотивовано обґрунтованістю та підтвердженістю матеріалами справи наявності заборгованості відповідача по оплаті вартості поставленого товару.

          Не погодившись з даним рішенням, ТОВ "527" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи; неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначив, що поставка товару відбувалась за усною домовленістю, а не за спірною дистриб'юторською угодою, яка була укладена на майбутнє. Крім того, поставлений товар по наданим позивачем накладним був оплачений своєчасно.

          Також скаржник просив розглянути апеляційну скаргу без участі його представника.

          ТОВ "Борол ЛТД" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення як безпідставну та непідтверджену матеріалами справи, а рішення суду –без змін як законне та обґрунтоване, прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, товариство вказало на технічну помилку в даті укладення дистриб'юторської угоди та поставку товару саме за цією угодою.

          Заслухавши доводи представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

          31.12.2010 р. між ТОВ "Борол ЛТД" (постачальник) та ТОВ "527" (дистриб'ютор) укладено дистриб'юторську угоду № 36406, за умовами якої постачальник зобов'язався систематично поставляти та передавати у власність дистриб'ютора товар у терміни та в порядку, передбачені цим договором та додатками до нього, а дистриб'ютор зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даної угоди.

          Відповідно до п. п. 1.3, 1.4 угоди асортимент, кількість, терміни та умови поставок товару визначаються сторонами на кожну партію окремо. Документом, що підтверджує виникнення замовлення на кожну партію товару є заявка дистриб'ютора, з подальшим погодженням постачальника. Ціна товару у даній угоді не фіксується і визначається на основі цін, затверджених постачальником в додатках до угоди.

          Згідно з п. 7.1 угоди дистриб'ютор зобов'язаний, зокрема, прийняти (розвантажити) отриману від постачальника продукцію одразу після її прибуття на склад та розрахуватись за неї.

          Пунктом 8.1 угоди передбачено, що розрахунок за кожну партію товару здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 30 днів з дня відвантаження товару.

          Відповідно до п. 9.2 угоди при передачі товару обов'язково оформлюється накладна по формі, яка передбачена нормативними актами, що регламентують бухгалтерський облік.

          Згідно з п. 10.1 угоди вона набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2009 р.

          Пунктами 11.1, 11.3 угоди передбачено, що за порушення умов даної угоди винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, передбачені чинним законодавством. За прострочення термінів розрахунку, передбачених п. 8.1 цієї угоди дистриб'ютор виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен календарний день прострочення.

          При цьому, апеляційна інстанція зазначає, що у дистриб'юторській угоді помилково датою укладення зазначено "31.12.2010 р.", а термін дії –до "31.12.2009 р.". Допущення технічної помилки є очевидним, оскільки дата закінчення дії договору не може передувати даті укладення договору.

          Про допущення помилки свідчить також укладена 07.09.2009 р. між ТОВ "Борол ЛТД" та ТОВ "527" дистриб'юторська угода № 36406 зі строком дії до 31.12.2009 р. Тобто, укладення спірної угоди направлено на продовження господарських відносин між сторонами.

          На виконання дистриб'юторської угоди від 31.12.2010 р. № 36406 ТОВ "Борол ЛТД" поставило ТОВ "527" товар на загальну суму 197089,2 грн. за видатковими накладними:

-          № В140-5000278 від 01.09.2010 р. на суму 41665,92 грн.;

-          № В140-5000293 від 15.09.2010 р. на суму 31379,28 грн.;

-          № В140-6000197 від 24.09.2010 р. на суму 41046 грн.;

-          № В140-5000301 від 30.09.2010 р. на суму 42415,68 грн.;

-          № В-5000018 від 13.10.2010 р. на суму 40582,32 грн.

          При цьому, ТОВ "527" оплатило товар частково, а саме: на суму  21273,21 грн.

          Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          У статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Борол ЛТД" поставило ТОВ "527" товар на суму 197089,2 грн., а останнє, в свою чергу, сплатило лише 21273,21 грн., отже заборгованість відповідача, як зазначає позивач, склала 175815,99 грн.

          При цьому, актом звірки взаєморозрахунків від 05.11.2010 р., підписаним та скріпленим печатками обох сторін, встановлено, що заборгованість дистриб'ютора перед постачальником складає 175803,63 грн.

          Оскільки відповідачем не спростовано наявність боргу - не надано доказів оплати поставленого товару, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 175803,63 грн.

          У стягненні решти основного боргу в сумі 12,36 грн. відмовлено з посиланням на допущення ТОВ "Борол ЛТД" помилки під час підрахунку переданих та оплачених товарів.

          Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:         1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Перевіривши розрахунок обчислення пені, інфляційних та 3% річних, наданий позивачем, місцевий господарський суд дійшов висновку про арифметичну правильність їх нарахування, але зменшив вказані суми з огляду на те, що визначено основний борг в сумі 175803,63 грн.

          Таким чином, суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 324,24 грн., втрати від інфляції в сумі 258,80 грн., пеню в сумі 1675,23 грн.

          Судова колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає матеріалам та обставинам справи.

          Доводи скаржника про те, що товар поставлено позивачем на виконання іншого договору спростовується вказаним на видаткових накладних коду - номеру дистриб'юторської угоди 36406.

          Посилання ТОВ "527" на виписку з банківського рахунку як на доказ оплати вартості поставленого по видатковим накладним № В140-5000278 від 01.09.2010 р., № В140-5000293 від 15.09.2010 р., № В140-6000197 від 24.09.2010 р., № В140-5000301 від 30.09.2010 р., № В-5000018 від 13.10.2010 р. товару, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки з них не вбачається, що оплата здійснена саме за цими накладними.

          З огляду на вищевикладене, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Херсонської області від 18.01.2011 р. у справі № 11/173-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

          Головуючий суддя                                                  Л.І. Бандура

          Суддя                                                                      Л.В. Поліщук

          Суддя                                                                      В.Б. Туренко

Повний текст постанови підписано 08.04.2011 р.