Постанова

від 04.01.2011 по справі 11/198

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/198

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                      ПОСТАНОВА          

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                                                                            

04.01.11                                                                                           Справа  № 11/198

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді                                                                Кузя В.Л.

суддів                                                                                Юркевича М.В.

                                                                                Желіка М.Б.  

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Хустський м'ясокомбінат»(м. Хуст)

на рішення Господарського суду Закарпатської області

від 07.09.2010р. у справі № 11/198

за позовом Закритого акціонерного товариства «Хустський м'ясокомбінат»(м. Хуст)

до відповідача Виконавчого комітету Хустської міської ради

за участю Прокуратури Закарпатської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у справі: Управління з питань майна комунальної власності виконкому Хустської міської ради (м. Хуст)

про визнання недійсним рішення виконкому Хустської міської ради від 24.07.02 №345 та визнання покращення орендованого майна невід'ємним та таким, що проведений за власний рахунок ЗАТ «Хустський м'ясокомбінат»

за участю представників:

від позивача –Гаврилець М.Б., Потолап В.Г. –представники;

від відповідача –не з'явився;

прокурор –не з'явився;

від третьої особи - не з'явився.

Представникам позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, заяв про відвід суддів не надходило.

ЗАТ «Хустський м'ясокомбінат»звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Виконавчого комітету Хустської міської ради про визнання недійсним рішення №345 від 24.07.02.

Справа розглядалась судами неодноразово. Постановою від 08.12.2004 р. Вищий господарський суд України скасував рішення і постанову судів попередніх інстанцій, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 23.01.08 Вищий адміністративний суд України скасував постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, припинив провадження в справі в адміністративному судочинстві та передав справу господарському суду Закарпатської області на розгляд в порядку, передбаченому ГПК України.

При новому розгляді справи позивач доповнив свої позовні вимоги щодо визнання покращень орендованого майна на суму 16 005,52 грн. невід'ємними та такими, що проведені за власний рахунок позивача (Т. ІІІ а.с. 13).

Ухвалою від 20.05.2008 р. Господарський суд Закарпатської області замінив Хустську міську раду на належного відповідача –Виконавчий комітет Хустської міської ради.

Рішенням від 29.05.2009 р. Господарського суду Закарпатської області, яке залишено без змін постановою від 15.12.2009 р. Львівського апеляційного господарського суду, позов задоволено в частині визнання недійсним п.п. 2, 3 рішення відповідача №345 від 24.07.02, а в задоволенні решти вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовані встановленням обставин здійснення позивачем ремонту спірного орендованого приміщення у відповідності до закону та умов договору, в зв'язку з чим заборона в проведенні ремонту та визнання недійсним кошторису на його проведення суперечать Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та порушують права позивача. Стосовно решти вимог позивача суди дійшли висновку про те, що ідентифікація невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна не віднесена до повноважень суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2010 р. у справі № 11/198 касаційну скаргу ЗАТ «Хустський м'ясокомбінат»задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2009 р. та рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.05.2009 р. у справі № 11/198 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.09.2010 р. у справі  № 11/198 відмовлено в позові ЗАТ «Хустський м'ясокомбінат»до Виконавчого комітету Хустської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління з питань майна комунальної власності виконкому Хустської міської ради, за участю Прокуратури Закарпатської області про визнання недійсним рішення виконкому Хустської міської ради від 24.07.02 №345 та визнання покращення орендованого майна невід'ємним та таким, що проведений за власний рахунок ЗАТ «Хустський м'ясокомбінат».

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оспорюваним рішенням виконавчого комітету Хустської міської ради не порушено прав позивача, крім того, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність підстав для визнання такого рішення недійсним. Крім того, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в частині  визнання покращення орендованого майна невід'ємним та таким, що проведений за власний рахунок ЗАТ «Хустський м'ясокомбінат», оскільки такий спосіб захисту не передбачений нормами цивільного та господарського законодавства.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ЗАТ «Хустський м'ясокомбінат»звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.09.2010 р. у справі  № 11/198  скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним п.п. 2,3 рішення виконкому Хустської міської ради від 24.07.02 №345 «Про розгляд протесту прокурора»та визнати покращення орендованого майна невід'ємним та таким, що проведене за власний рахунок ЗАТ «Хустський м'ясокомбінат», в іншій частині рішення не оспорив.

Скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, не взяв до уваги те, що дії позивача щодо проведення покращення орендованого приміщення були зумовлені тим, що подальше використання цього майна згідно з призначенням було неможливим, що підтверджується листами Хустської РайСЕС від 27.03.2002 р. та 09.04.2002 р. про необхідність проведення ремонту в орендованому приміщенні; позивач розпочав ремонт з дозволу та за погодженням з орендодавцем –Представництвом ФДМУ в м. Хуст, на підставі дефектного акту, затвердженого Хустським міським головою та кошторису, погодженого орендодавцем та затвердженого Хустським міським головою, відповідно до якого, покращення, проведені за власний рахунок позивача, неможливо відокремити без шкоди для орендованого приміщення.

Крім того, скаржник зазначає, що як вбачається, зокрема, з аудиторського висновку за              № 321/06 від 17.09.2007 р., ремонт орендованого майна проводився без зміни призначення приміщення, без здійснення реконструкції даного приміщення, що свідчить про відсутність необхідності отримання  дозволу.

Також, скаржник вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що предметом спору по справі № 4/147 було визнання недійсним рішення Хустської міської ради від 31.01.2003 р. № 148 в частині включення орендованого приміщення до переліку об'єктів приватизації шляхом аукціону, а тому в процесі розгляду даної справи не виникало необхідності доказування законності надання третьою особою дозволу за № 193 від 14.03.2002 р. на проведення відповідних робіт.

Позивач зазначає також, про те, що відповідач визнав недійсним дію вчинену міським головою та заборонив позивачу проводити капітальний ремонт орендованого приміщення, чим втрутився в господарську діяльність позивача, що призвело до порушення його прав. Крім того, суд першої інстанції проігнорував вимоги ст. 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої до переліку повноважень виконавчих комітетів міських рад не віднесено розгляд та вирішення питань, зазначених в п.п. 2,3 оспорюваного рішення, особливо визнання дії недійсною.

Відповідач, прокурор та третя особа участі своїх уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

04 січня 2011 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання (телеграма) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника у судовому засіданні.

Враховуючи те, що розгляд справи відкладався неодноразово, зокрема, і на клопотання відповідача, ухвалою суду від 09.12.2010 р. участь представників сторін та третьої особи обов'язковою не визнавалась, у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для вирішення спору по суті, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання та можливість закінчення розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.09.2010 р. у справі  № 11/198 підлягає скасуванню частково з огляду на наступне:

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05.01.1999 року між представництвом ФДМУ у м. Хуст (орендодавець) та Акціонерним товариством «Хустський м'ясокомбінат»(орендар)  укладено договір №32 оренди нежитлового приміщення  (магазин «М'ясо») площею 64 кв. м, розташованого  по вул.  Духновича, 9 у м. Хуст, експертна оцінка якого становить 16350 грн. Вказаним договором викуп приміщення (об'єкту оренди) не передбачено. Договір оренди укладений строком від 01.01.2000 року до 31.12.2006 року (Т. І , а.с. 29-30).

Листом від 11.03.2002 року № 26 позивач звернувся до орендодавця з проханням погодити локальний кошторис та дати дозвіл на проведення капітального ремонту орендованого приміщення.

Листом від 14.03.2002 року вих. № 193 РВ ФДМУ по Закарпатській області в особі представництва ФДМУ в м. Хуст, повідомило, що погоджує кошторис та надає дозвіл на проведення капітального ремонту магазину «М'ясо» по вул.Духновича,9 (т. І, а.с. 52).

09 березня 2002 р. комісією в складі працівників позивача та виконроба Хустської ПБКФ ОСС складено дефектний акт за результатами обстеження приміщення магазину, яким визначено види та обсяги необхідних робіт. Даний акт затверджений Хустським міським головою, і на підставі якого складено локальний кошторис на капітальний ремонт магазину на суму 21200 грн., який 12.03.2002 р. погоджено начальником представництва ФДМ України у м. Хуст та 14.03.2002 р. затверджено Хустським міським головою (Т. І а.с. 23-28).

У зв'язку з викладеним, позивач приступив до проведення ремонту орендованого приміщення та у травні 2002 року здійснив за рахунок власних коштів ремонтні роботи на загальну суму 16 005,52 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт №1-1 та аудиторським висновком №321/6 від 17.09.2007 р. (Т. IV, а.с. 6-8).

Рішенням виконкому Хустської міської ради від 29.05.2002 року №282 заборонено позивачу проводити капітальний ремонт магазину «М'ясо»до оформлення дозволу у встановленому порядку.

На зазначене рішення Хустський міжрайонний прокурор вніс протест, який був відхилений рішенням виконкому Хустської міської ради від 24.07.02 року № 345 (Т. І а.с. 8-9).

Оспорюваним рішенням Виконавчий комітет Хустської міської ради № 345 від 24.07.2002 року «Про розгляд протесту прокурора»(Т. І, а.с.8-9) вирішив наступне:

1) відхилити протест прокурора; 2) заборонити ЗАТ «Хустський м'ясокомбінат»проведення капітального ремонту магазину «М'ясо»по вул. Б.Хмельницького, 9 в м. Хуст; 3)          визнати недійсним затвердження міського голови локального кошторису по проведенню капітального ремонту магазину «М'ясо»по вул. Б.Хмельницького, 9 в м. Хуст від 14.03.2002 року та дефектного акту від 09.03.2002 року, як таке, що послаблює економічні інтереси Хустської міської територіальної громади; 4) рекомендувати ЗАТ «Хустський м'ясокомбінат»кошти, які передбачені на капітальний ремонт магазину «М'ясо», спрямувати на виплату заборгованості по заробітній платі працівникам підприємства та по платежах до бюджету; 5) новоствореному управлінню з питань майна комунальної власності міської ради підготувати на розгляд чергової сесії Хустської міської ради проект рішення щодо приватизації магазину «М'ясо»по вул. Б. Хмельницького, 9 в м. Хуст від 14.03.2002 року шляхом аукціону; 6)просити Хустську міжрайонну прокуратуру перевірити правильність нарахування орендної плати магазину «М'ясо»по вул. Б. Хмельницького, 9 в м. Хуст та експертної оцінки вартості об'єкту; 7) просити Хустську міжрайонну прокуратуру притягнути керівництво ЗАТ «Хустський м'ясокомбінат»до відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати та за нецільове використання коштів;

8) контроль за виконанням цього рішення покласти на начальника житлово-комунального господарства Гандеру В.С. та на управління з питань майна комунальної власності Хустської міської ради.

Дане рішення, як вбачається з його тексту, було прийнято за результатами обговорення протесту прокурора від 19.07.2002 року на рішення  виконкому Хустської міської ради № 282 від 29.05.2002 р. «Про заборону проведення капітального ремонту магазину «М'ясо»на пл. Б. Хмельницького в м. Хуст»(Т. І а.с.13), документів щодо проведення капітального ремонту фірмового магазину «М'ясо»(лист ЗАТ «Хустський м'ясокомбінат», дефектний акт, локальний кошторис), інших документів.

Підставою прийняття оспорюваного рішення як зазначено в його преамбулі послугувала наявність заборгованості у позивача по заробітній платі, по комунальних та податкових платежах, а також те, що в разі проведення капітального ремонту приміщення кошторисною вартістю 21200 грн., орендар –ЗАТ «Хустський м'ясокомбінат»здійснить покращення більш ніж на 25 % вартості об'єкту, а отже - отримає право на викуп  цього приміщення згідно  п. 51 Закону України «Про державну програму приватизації на 2000-2002 роки», в чому міська рада не зацікавлена.

Відповідно до п. 6.3. договору оренди орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати капітальний та поточний ремонти орендованого об'єкту.

Як зазначає суд першої інстанції, що не спростовується позивачем та вбачається з матеріалів справи, позивачем, як орендарем, фактично проводився поточний, а не капітальний ремонт, а пункт 2 оспорюваного рішення стосується заборони ЗАТ «Хустський м'ясокомбінат»проводити капітальний ремонт спірних приміщень. За таких обставин, охоронюване законом право та інтереси позивача не є порушеними, що є підставою для відмови в позові в цій частині, що правомірно встановлено місцевим господарським судом.

Разом з цим, висновок суду першої інстанції в частині відсутності у Представництва ФДМУ в м. Хуст належного обсягу повноважень, делегованих Хустською міською радою, щодо надання відповідного дозволу на проведення капітального ремонту магазину «М'ясо»по                      вул. Духновича, 9 не впливає на правильність вирішення спору у даній справі, оскільки дозвіл (лист від 14.03.2002 року вих. № 193) був виданий позивачу як орендарю, Представництвом як орендодавцем, в рамках укладеного договору оренди та стосується лише можливості покращення орендованого майна з метою приведення його у відповідність до умов договору та норм чинних законодавчих актів. Так, зокрема, статтею 272 ЦК УРСР прямо встановлено, що дозвіл на поліпшення найманого майна надається наймодавцем.

При цьому, посилання відповідача на ту обставину, що проведення робіт з капітального ремонту потребує отримання відповідних дозволів на початок виконання будівельних робіт і на їх проведення, було б правомірним у разі фактичної їх необхідності, що підтверджувалося б проектною документацією та фактичним виконанням таких робіт (капітального ремонту) позивачем на момент прийняття оспорюваного рішення (24.07.2002 р.). Проте, такі докази відповідачем не подані. Однак, зазначена щодо цього підстава прийняття відповідачем оспорюваного рішення є однією з багатьох інших, про що зазначено вище, і її неправомірність не впливає на чинність п. 3 рішення виконкому.

Львівським апеляційним господарським судом також встановлено, що відповідно до п. 6.11. договору оренди № 32 від 05.01.1999 р. всі поліпшення, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди об'єкту, переходять у власність орендодавця.

Як зазначає сам позивач (скаржник), та вбачається з матеріалів справи, зокрема з дефектного акту, покращення, проведенні орендарем за власний рахунок, неможливо відокремити без шкоди для орендованого приміщення, а тому є власністю орендодавця чи власника приміщення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі № 4/147 (залишене без змін Постановою Вищого господарського суду України від 26.03.2008 р.) за позовом ЗАТ «Хустський м'ясокомбінат»до Виконавчого комітету Хустської міської ради про визнання недійсним рішення ІХ сесії ІІ скликання Хустської міської ради №148 від 31.01.2003 року в частині включення до переліку об'єктів приватизації шляхом аукціону приміщення магазину «М'ясо», розташованого за адресою м. Хуст, вул.Духновича,9, і заміну способу приватизації з аукціону на викуп рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.12.2007 р. в частині визнання недійсним рішення ІХ сесії ІІ скликання Хустської міської ради №148 від 31.01.2003 року в частині включення до переліку об'єктів приватизації шляхом аукціону приміщення магазину «М'ясо», розташованого за адресою м. Хуст, вул.Духновича,9, скасовано  в задоволенні вимог в цій частині відмовлено (Т. V а.с. 60-63). Тобто, визначений органом місцевого самоврядування спосіб приватизації  - продаж з аукціону –залишився чинним.

Разом з цим, відповідно до підпункту 4 пункту «а»ч. 1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виконавчому органу міської ради надано право звертатися до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Відповідно до вищенаведеного та норми, викладеної в ч. 1 ст. 124 Конституції України, привласнення функцій суду іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Як зазначалося вище, оспорюваним рішенням, а саме пунктом 3, визнано недійсним затвердження міського голови локального кошторису по проведенню капітального ремонту магазину «М'ясо»по вул. Б.Хмельницького, 9 в м. Хуст від 14.03.2002 року та дефектного акту. Проте, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що прийняття рішення щодо скасування дій міського голови в позасудовому порядку є підставою для визнання п. 3 цього рішення недійсним. Місцевим господарським судом цій обставині не надана належна правова оцінка, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 27 Закону України «Про підприємства в Україні», який був чинний на час прийняття відповідачем оспорюваного рішення, держава гарантує додержання прав і законних інтересів підприємства. Підприємство при здійсненні господарської та іншої діяльності має право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, що не суперечать законодавству України. Втручання в господарську та іншу діяльність підприємства з боку державних, громадських і кооперативних органів, політичних партій і рухів не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.

Разом з цим, слід зазначити, що пункт 4 оспорюваного рішення щодо спрямування коштів, які передбачаються на капітальний ремонт, на виплати по заробітній платі та платежах по бюджету, носить лише рекомендаційний характер і не є обов'язковий, що в свою чергу спростовує доводи скаржника щодо втручання відповідача в його господарську діяльність і порушення його прав.

Стосовно судового рішення про відмову в позові про визнання  покращення орендованого майна невід'ємним та таким, що проведене за власний рахунок ЗАТ «Хустський м'ясокомбінат», то Львівський апеляційний господарський суд встановив правильність застосування місцевим господарським судом норм ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України і, відповідно, погоджується з висновком суду про те, що вибраний спосіб захисту не відповідає чинним нормам права і по своїй суті є встановленням обставин, які підтверджують наявність чи відсутність юридичних фактів як обґрунтування позову матеріально-правового чи немайнового характеру.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу задоволити частково.

2.          Рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.09.2010р. у справі № 11/198 скасувати частково. Позов задоволити частково. Визнати п. 3 рішення Виконавчого комітету Хустської міської ради № 345 від 24.07.2002 р. недійсним.

3.          Стягнути з Виконавчого комітету Хустської міської ради (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, 27, р/р 33218828900004 в УДК Закарпатської області, МФО 812016) на користь ЗАТ «Хустський м'ясокомбінат»(90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Івана Франка, 149, код ЄДРПОУ 00443453) 42,50 грн. державного мита та 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Стягнути з Виконавчого комітету Хустської міської ради (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, 27, р/р 33218828900004 в УДК Закарпатської області, МФО 812016) на користь ЗАТ «Хустський м'ясокомбінат»(90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Івана Франка, 149, код ЄДРПОУ 00443453) 21,25 грн. державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

5.          Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

6.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

7.          Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                           Кузь В.Л.

Суддя                                                                                                 Юркевич М.В.

Суддя                                                                                                 Желік М.Б.