Постанова

від 04.02.2008 по справі 6/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "04" лютого 2008 р.                                                                   Справа № 6/13

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А. Д., при секретарі судового засідання Балух-Бзовик М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс», м. Хотин Чернівецької області

до  Державної податкової інспекції у Хотинському районі

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача –Хітрік О. М., директор

від відповідача –Ватаманюк В. В.., представник,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс», м. Хотин Чернівецької області, звернулося в господарський суд з адміністративним позовом до  Державної податкової інспекції у Хотинському районі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 24.10.2007 № 00042617041 та № 00042517041, якими накладено штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань щодо податку з власників транспортних засобів, відповідно в сумі 2023,23 грн. та 10726,23 грн.

          Позов обґрунтовується тим, що оскаржувані рішення відповідачем прийняті без урахування граничних строків погашення узгоджених податкових зобов'язань  та строків позовної давності щодо застосування штрафних санкцій.

Відповідач письмові заперечення на позов не надав.

В судовому засіданні  представник позивача на задоволенні позову наполягав з викладених вище підстав. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що рішення прийняті у відповідності до чинного податкового законодавства.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

В преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ ( далі –Закон № 2181-ІІІ) вказано, що він є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також він встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), сплата яких передбачена Законами з питань оподаткування.

Згідно пункту 1.11 статті 1 Закону податкова декларація, розрахунок (далі –податкова декларація) –документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), –протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), –протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.1.4 цього пункту, –протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

У відповідності до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 вищезазначеного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, –у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних  за  останнім   днем   граничного   строку  сплати  узгодженої  суми і податкового зобов'язання, –у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, –у розмірі 50 % погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 закону № 2181-ІІІ передбачено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Підставою для прийняття начальником ДПІ у Хотинському районі оскаржуваних рішень є доданий до позову акт відповідача про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 24.10.2007.

Із зазначеного акта вбачається, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідачем  були прийняті без урахування того, що  штрафи за прострочку сплати позивачем узгодженого податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів були застосовані після закінчення 1095 днів від дня узгодження зазначеного податкового зобов'язання.

У даному випадку відповідач вправі був застосувати штрафні санкції до відповідача лише за прострочку сплати згаданого податку після 24.10.2004.

Таким чином, оскаржувані  рішення відповідачем прийняті з порушенням зазначеної правової норми.

Частинами 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість позовних вимог, відповідач всупереч приведеної вище правової норми не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

У відповідності до  частини 1 статті 94 КАС України здійснені позивачем судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 89, 94, 160-163, 167, 185, 186, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати нечинними податкові повідомлення - рішення від 24.10.2007 № 00042617041 та № 00042517041 про застосування відносно ТОВ «Агробудсервіс»м. Хотин  штрафні санкції відповідно в сумі 2023,23 грн. та 10726,23 грн.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженої відповідальністю «Агробудсервіс»(м. Хотин, вул. Колгоспна, 1, ідентифікаційний код 03588034) державне мито в сумі 85 грн.

Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення, якщо протягом цього строку не подано заяву про її апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернівецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, та подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, встановленого частиною 5 статті 186 КАС України.

Суддя                                                           А. Паскарь