Постанова

від 27.01.2011 по справі 2а-1838/2011

СНІЖНЯНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2а-1838/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 січня 2011 року Сніжнянський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді                       Кучми В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне про забов»язання проведення перерахунку та виплати щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з справжнім позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне, за яким просить забов»язати відповідача здійснити їй нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01.01.09 р. по 31.12.2010 року.

На обґрунтування позову посилається на те, що за віком відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни». Як така перебуває на обліку за місцем мешкання в управлінні Пенсійного фонду України у м. Сніжне.   Згідно ст. 6 вищезазначеного Закону їй як «дитині війни» відповідачем додатково до пенсії щомісячно повинно було нараховуватись і виплачуватись передбачена соціальна допомога у вигляді надбавки у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Але на протязі 2009 року надбавка у зазначеному розмірі до пенсії не виплачувалась. На звернення провести нарахування і виплату зазначених сум отримала відмову.

До початку судового засідання від позивачки надійшла заява, за якою заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Справу просить розглядати без її участі.

До початку судового засідання представником відповідача надані письмові заперечення, за якими позовні вимоги управління ПФУ м. Сніжне не визнає. При цьому посилається на те, що при здійсненні виплат територіальне управління керувалось приписами Законів України «Про державний бюджет України» на відповідні роки в межах визначених видатків, а також постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.08 р «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, відповідно до п. 8 якої був визначений розмір підвищення до пенсії у сумі 49,80 грн. Справу просить розглядати без участі представника відповідача.

Вивчив письмові пояснення сторін, дослідив матеріали справи і надані сторонами докази на обґрунтування і спростування заявлених позовних вимог, суд вважає позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни», за місцем мешкання перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Сніжне. Вказані обставини підтверджуються витягом з її паспорту, пенсійним посвідченням та відповідною відміткою в ньому (а.с. 4-5).

Довідкою управління ПФУ м. Сніжне підтверджується, що позивачці як дитині війни надбавка до пенсії на протязі 2009 року, а також з січня по грудень 2010 року включно фактично виплачувалась по 49,80 грн щомісячно.

Позивачка убачає порушеним своє право як пенсіонер та особа, яка відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни», з боку відповідача територіального управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне з приводу дій, пов»язаних з невірним нарахуванням і призначенням до виплати сум щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді надбавки до пенсії за період з 01.01.09 р. по 31.12.2010 року.

Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04 р №2195-IV, який вступив в силу з 1 січня 2006 року, встановлювалось, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до підпункту 2 пунтку 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.07 р, який набрав чинності з 01.01.08 року, норма статті 6 зазнала змін, згідно яких дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. При цьому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ від 22.10.93 р передбачалось, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану і бездоганну віськову службу в тилу в роки Великої Вітчізняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошового утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені положення були визнані неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.08 року. Ввідповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх кремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, з цього часу та до завершення бюджетного року вимоги статті 6 для застосування відповідачем продовжували діяти в первісній редакції, тобто пенсії дітям війни або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Надалі з початку 2009 року і до теперішнього часу норма ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” будь-яким нормативно-правовим актом вищої сили не є скасованою або зупиненою, є чинною і діє в зазначеній редакції на протязі часу по всій території України по колу осіб.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України „Про прожитковий мінімум” від 15.07.99 р №966-14, а також Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5.10.2000 р №2017-III, відповідно до ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення у тому числі мінімального розміру пенсії за віком. Виходячи з положень статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в редакції, що діяла на момент спірної виплати, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прижиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” №107-VI від 28.12.07 р у період з 1.10.08 р по 31.12.08 р щодо осіб, які втратили працездатність, встановлений і застосовувався прожитковий мінімум у розмірі 498 грн. Згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» №835-VI від 26.12.08 р у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основнпих соціальних і демографічних груп населення встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. І таким чином надбавка у розмірі 30% від прожиткового мінімуму з 1 січня 2009 року мала складати 498*30%=149,40 грн. У період з 01.11.09 р та до завершення цього року щодо непрацездатних осіб Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» вiд 20.10.09 №1646-VI встановлений до застосовувався і діяв прожитковий мінімум у ще декілька більшому розмірі 573 грн. Цим же Законом та в подальшому ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України» встановлювався прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 1 січня 2010 року - 695 гривень, з 1 квітня  -  706  гривень,  з 1 липня та до цього часу - 709 гривень. Тобто допомога в приведені періоди з цього розрахунку також має бути в більшому розмірі.

Тоді як фактично відповідачем територіальним управлінням Пенсійного фонду України на протязі 2009-го року та з початку 2010 року позивачці були визначені і проводились виплати в меншому розмірі, а саме по 49,80 грн щомісячно. Вказані обставини підтверджуються відповідною довідкою. Таким чином, відповідач порушив право позивачки і не проводив з 1 січня 2009 року та до теперішнього часу нарахування надбавки до пенсії для дітей війни у відповідності з діючою нормою, а саме у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на момент нарахування. А відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, убачається наявність підстав визнати бездіяльність відповідача управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне у частині не проведення додаткових виплат державної допомоги до пенсії неправомірною, право позивача, яка відноситься до категорії дітей війни, на отримання підвищення до пенсії у період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року включно у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, порушеним і таким, що підлягає відновленню шляхом покладання забов»язання на відповідача провести перерахунок і виплатити різницю не донарахованих сум цього виду соціальної допомоги за вказаний період.

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд керується і виходить з осново покладених конституційних принципів, на яких базується здійснення прав і свобод людини та громадянина в Україні, включаючи і право на соціальне та пенсійне забезпечення, що закріплене у статті 46 Конституції України, згідно яких проголошене конституційне право не може бути скасоване, звужене.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 19 Конституції України, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 11, 71, 159, 161, 162, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

    Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне про забов»язання проведення перерахунку та виплати щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни задовольнити.

Забов»язати Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне перерахувати ОСОБА_1 виплати з щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни виходячи із розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством на момент нарахування прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року включно та виплатити на її користь різницю не донарахованих сум цього  виду допомоги за вказаний період з врахуванням вже виплачених сум.

Постанова може бути повністю або частково оскаржена учасниками процесу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд.

Головуючий: