Ухвала

від 12.02.2015 по справі 2а-1838/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 2а-1838/2011

Категорія: 10.3.1 Суддя 1-ї інст. Коваленко І.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Турецької І.О.

суддів: Стас Л.В. , Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни", -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2011 року адміністративний позов задоволений частково.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни з 20 липня 2010 року, з урахуванням проведених нарахувань.

Відповідно до ст. 183-2 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги, з наступних підстав.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надбавка до пенсії як "дитині війни" у 2010-2011 роках повинна здійснюватися відповідачем відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни у розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Статтею 6 вказаного Закону встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову, позивач посилався на ту обставину, що відповідач виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530, які суперечать ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та на які посилається апелянт, не можуть бути застосовані, оскільки мають меншу юридичну силу ніж норми Закону.

Також, є необгрунтованими твердження апелянта про те, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не застосовується для розрахунку підвищення до пенсії позивача, оскільки іншого розміру мінімальної пенсії за віком чинним законодавством не визначено.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи порушень матеріального та процесуального права не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч.10 ст. 183-2, ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Турецька І.О. Судді Стас Л.В. Косцова І.П.