Рішення

від 24.01.2011 по справі 39/351

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/351

24.01.11

За позовом   Компанії  "Байер Кропсаєнс" АГ (BAYER CROPSCIENCE  AG)

до       1)  Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укравіт"  

          2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика агрохімікатів"  

          3)  Міністерства охорони навколишнього природного середовища України   

третя особа-1, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору,

на стороні відповідачів:      Державна митна служба України

третя особа-2, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору,

на стороні відповідачів       Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства

                                                освіти і науки України

третя особа-3, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору,

на стороні відповідачів       Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія   Агродобрива"

про                                          припинення порушення прав власника патенту на винахід

Суддя   Гумега О.В.

Представники :

від позивача:    Сиклітенко В. В.

від відповідача-1:  Духовна О. В.

від відповідача-2:  Віценко А. Г.

від відповідача-3:  не з"явилися

від третьої особи 1: Писанка А. М.

від третьої особи 2:   не  з’явилися

від третьої  особи 3: не  з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Компанія "Байер Кропсаєнс" АГ ("BAYER CROPSCIENCE" AG), Німеччина (позивач) звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до    Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укравіт" (відповідач 1); Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика агрохімікатів" (відповідач 2); Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (відповідач 3);    третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державна митна служба України,  про припинення порушення прав власника патенту на винахід.

Позивач  просить  зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія  "Укравіт" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика агрохімікатів"  припинити    використання  у  будь-який  спосіб об’єкти   винаходу “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”, який  належить "Байер Кропсаєнс" АГ ("BAYER CROPSCIENCE" AG) і  охороняється    патентом  України № 43316; вилучити  та   знищити   виявлені   у  Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія  "Укравіт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика агрохімікатів"  гербіциди, в яких  використовуються   об’єкти  винаходу “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”, який  належить "Байер Кропсаєнс" АГ ("BAYER CROPSCIENCE" AG) і  охороняється    патентом  України № 43316, у  тому  числі гербіциди   під  назвою «Зерновій м. в. е.»;  зобов’язати   Міністерство  охорони  навколишнього   природного середовища  України скасувати   державну  реєстрацію  гербіцидів,  в  яких  використовуються об’єкти  винаходу “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”, який  належить "Байер Кропсаєнс" АГ ("BAYER CROPSCIENCE" AG) і  охороняється    патентом  України № 43316, у  тому  числі гербіциду   під  назвою «Зерновій”, м. в. е.»;  судові  витрати  покласти  на  відповідача  1.

Позовні  вимоги  позивач  обґрунтовує  тим,  що    він  є  власником  патенту  України  №  43316 на   винахід “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”,  а  відповідачами  вчиняються  дії,    що  призводять   до  незаконного   використання  винаходу.

Позивач  вказує,  що підставами   позову  є  вчинення  відповідачами   дій, які  призвели   до  незаконного  використання   винаходу,  права  на який належать   позивачу,  і  таке   використання  винаходу   на  території  України  стало  можливим  внаслідок   реєстрації   Міністерством   охорони   навколишнього   природного  середовища України на   ім’я  відповідача 1 гербіциду «Зерновій, м. в. е.», в  якому   використовується  винахід.

Ухвалою суду від 29.10.2009 р. порушено провадження у справі № 39/351 та призначено справу до розгляду на 23.11.2009 р.о 10:10 год.

17.11.2009  року  відповідач  1  звернувся  через  відділ діловодства Господарсткого  суду  міста  Києва  з  клопотанням  про  відкладення  розгляду  справи.

18.11.2009  року  відповідач  2 звернувся  через  відділ діловодства Господарсткого  суду  міста  Києва  з  клопотанням  про  відкладення  розгляду  справи.

В  судовому  засіданні,  призначеному  на  23.11.2009  року,  представник  третьої  особи  1  надав  суду  письмові   пояснення   в  порядку статті   22 ГПК України.

В  судовому  засіданні,  призначеному  на  а  23.11.2009  року,  позивач  звернувся  з  клопотанням  про  витребування  у відповідача  3  доказів. Клопотання  позивача  судом  задоволено.

В  судовому  засіданні,  призначеному  на  а  23.11.2009  року,  позивач  звернувся  з  клопотанням  про   залучення  доказів  до  матеріалів  справи.  Клопотання  позивача  судом  задоволено.

Клопотання  відповідача  1  та  відповідача  2  про  відкладення  розгляду  справи  судом  задоволено.

Ухвалою суду від 23.11.2009 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 14.12.2009 р. о 10:10 год.

04.12.2009  року   представник  відповідача  1  через  відділ  діловодства  Господарського  суду  міста  Києва  звернувся  з клопотанням  про ознайомлення з  матеріалами  справи. Клопотання  відповідача  1  судом  задоволено.

В  судовому  засіданні,  призначеному  на  14.12.2009  року,    відповідач  1  надав  відзив  на  позовну  заяву,  в  якому  проти  задоволення позовних  вимог  заперечував  з  огляду  на  те,  що   відповідач  1 є  законним  власником корисної  моделі № 39079 «Гербіцидний  засіб   у  формі   масляно-водної емульсії», тому  користується   усіма  правами, які  надані  йому   чинним  законодавством України. Відповідач 1  вказує,  що  склад гербіциду «Зерновій, м. в. е.» є  об’єктом   корисної  моделі   по  патенту  України № 39079, законно існуючої на  момент  розгляду  справи.  Відповідач  1  також  вказує,  що  склад  гербіциду «Зерновій, м.в.е».  охороняється   у  відповідності   до  чинного  законодавства  України,  у  результаті   чого  не  вбачається   жодних  порушень   прав   та  законних  інтересів     позивача, як  власника   патенту  № 43316.

В  судовому  засіданні, призначеному  на 14.12.2009  року,  відповідач  1  звернувся  до  суду  з  клопотанням  про  залучення  доказів  до  матеріалів  справи. Клопотання  відповідача  1  судом задоволено.  

В  судовому  засіданні,  призначеному  на  14.12.2009  року,    відповідач  3  надав  відзив  на  позовну  заяву,  в  якому  проти  задоволення позовних  вимог  заперечував з  огладу  на  те,  що   повноваження відповідача  3 відносно   державної  реєстрації   пестицидів   і  агрохімікатів   та  внесення  їх   до  переліку   дозволених для  використання   на  території   України не  поширюються   на  відносини  у  сфері   використання   об’єктів   інтелектуальної  власності.

Відповідач  3  вказує,  що  наказ  Мінприроди, яким   препарат «Зерновій» внесено   до  «Переліку  пестицидів  і  агрохімікатів  дозволених   до  використання на  території України» є  рішенням   міністерства,  що  засвідчує  таксилого-гігієнічну   і  екологічну   безпечність   препарату   та  можливість  його   застосування   за  призначенням   на  території  України.

Відповідач  3  зазначає,  що  позивачем  не  вказані   норми  законодавства,  що  були  порушені відповідачем 3. Відповідач  3  також  вказує,  що  Міністерство охорони  навколишнього  природного   середовища   України  не  мало   право   відмовити    відповідачу 1   у  державній  реєстрації гербіциду «Зерновій, м.в.е.», а  сама  по собі   державна  реєстрація  препарату   лише посвідчує   безпечність його  застосування   на  території  України  і  ніякого  відношення   до  правовідносин   у  сфері   інтелектуальної  власності   не має.  

Відповідач  3    в  судовому  засіданні,  призначеному  на   14.12.2009  року,  звернувся  до  суду  з клопотанням   про  залучення  доказів  до  матеріалів  справи. Клопотання    відповідача  3  судом  задоволено.

14.12.2009  року  відповідач  2  через  відділ  діловодства  Господарського  суду  міста  Києва  звернувся  до  суду  з  клопотанням  про   припинення провадження  у  справі  № 39/351,   у  зв’язку  з  відсутністю   між  позивачем  та    відповідачем  2  предмету  спору.

В  судовому  засіданні,  призначеному  на  14.12.2009  року,  відповідач 1  звернувся  до  суду  з клопотанням  про залучення  до  участі  у  справі  в  якості  третьої  особи,  яка  не  заявляє  самостійні  вимоги  на  предмет  спору,  Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.   Клопотання  відповідача  1  судом  задоволено.

В  судовому  засіданні,  призначеному  на  14.12.2009  року  представник  відповідача  1  звернувся  до  суду  з клопотанням  про продовження  строку    розгляду  справи. Представника  позивача, відповідача  2  та  відповідача 3  подане  клопотання  підтримали.  Клопотання  судом  задоволено.

Ухвалою суду від 14.12.2009 р., на підставі ст. ст. 27, 38, 69, 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 25.01.2010 р. о 10:50 год., продовжено строк вирішення спору та залучено до участі у  розгляді справи Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на  стороні  відповідачів.

15.01.2010  року  позивач  через  відділ  діловодства  Господарського  суду  міста  Києва  звернувся  до  суду  з  клопотанням  про  ознайомлення  з  матеріалами  справи.  Клопотання  позивача  судом  задоволено.

25.01.2010 р. представник відповідача 1 через відділ діловодства суду подав клопотання про витребування доказів та письмове повідомлення по справі. Судом клопотання  задоволено.

В  судовому  засіданні,  призначеному  на   25.01.2010  року,  відповідач  2  подав  відзив  на  позовну заяву,  в  якому  просив  припинити  провадження  у  справі  у  зв’язку   з  відсутністю   між  позивачем  та  відповідачем  2  предмету  спору.

В  судовому  засіданні,  призначеному  на 25.01.10  року   позивач  надав  пояснення на  клопотання  відповідача  2  про  припинення  провадження  у  справі  та  вказав, що  предметом  спору  є  припинення   порушення  прав  власника    патенту  України №  43316, а  одним  з  порушників, на  думку  позивача,  є  саме  відповідач 2.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про призначення судової експертизи.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз‘яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають  бути   роз‘яснені  судовим  експертом.

Ухвалою суду від 25.01.2010 р., на підставі ст. ст. 41, 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 08.02.2010 р. о 11:40 год. та зобов’язано сторони та треті особи надати суду перелік питань, які на їх думку необхідно поставити на вирішення судового експерта.

03.02.2010 року відповідач 3 через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Судом клопотання відхилено.

05.02.2010 р. представник відповідача 1 через відділ діловодства суду подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи. Судом клопотання задоволено.

В  судовому  засіданні,  призначеному  на 08.02.10  року, представник  третьої  особи  2  надав  суду    пояснення   по  справі.

В  судовому  засіданні, призначеному  на  08.02.2010  року, представник  третьої  особи  2  надав  суду  докази на  виконання  вимог  ухвали  суду, які  залучені  судом  до  матеріалів  справи.

В  судовому  засіданні,  призначеному  на 08.02.2010  року,    позивач  звернувся  до  суду  з  клопотанням   про  призначення  судової  експертизи.

Ухвалою суду від 08.02.2010 р., на підставі ст. ст. 41, 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 01.03.2010 р. о 14:40 год. та зобов’язано відповідачів та треті особи надати суду перелік питань, які на їх думку необхідно поставити на вирішення судового експерта.

24.02.2010 року  представник  відповідача 1 через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Судом клопотання відхилено.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 01.03.2010 р., подав заяву про зміну предмету позову,  в  якій, додатково   до  визначених   у  позовній  заяві  вимог  просить   визнати  патент  України № 39079 на  корисну  модель  “Гербіцидний засіб  у  формі  масляно водної емульсії” недійсним; зобов’язати Державний  департамент  інтелектуальної  власності    опублікувати   в  Офіційному   бюлетені “Промислова  власність” відомості   про  визнання   недійсним  патенту   України  № 39079  на  корисну   модель “Гербіцидний засіб  у  формі  масляно водної емульсії”, та  внести  відповідні  зміни  до Державного  реєстру   патентів України на  корисні  моделі.

Стаття 22 ГПК України визначає процесуальні права та обов’язки сторін, якими вони наділяються з метою їх використання щодо всебічного, повного то об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Ч. 4 ст. 22 ГПК України,  в  редакції  що  діяла  на  мемент подачі  позивачем  заяви  про зміну  предмета  позову, надавала позивачу право  до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого досудового врегулювання спору у випадках,  передбачених статтею 5 ГПК України в цій частині, відмовитись від позову, зменшити розмір позовних вимог.

Предмет позову –це певна матеріально –правова вимога позивача до відповідача, а підстава позову –це фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову –це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасно їх зміна не допускається. Вказане вище, зокрема, підтверджується п. 3.7. Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/1289 з послідуючими змінами та доповненнями та п. 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228.

Вищий господарський суд України в п. 3.7 роз’яснення від 18.09.1997 року № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” також зазначає, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві –така дія кваліфікується як зміна предмета позову.

Дослідивши зміст  поданої  позивачем 01.03.2010  року заяви  про  зміну предмета  позову, судом  встановлено,  що фактично  в  поданій  заяві  позивач   доповнив  позовні  вимоги   додатковими  вимогами  про   визнання  патенту  України № 39079 на  корисну  модель  “Гербіцидний засіб  у  формі  масляно водної емульсії”недійсним та зобов’язання Державного  департаменту  інтелектуальної  власності    опублікувати   в  Офіційному   бюлетені “Промислова  власність” відомості   про  визнання   недійсним  патенту   України  № 39079  на  корисну   модель “Гербіцидний засіб  у  формі  масляно водної емульсії”, та  внести  відповідні  зміни  до Державного  реєстру   патентів України на  корисні  моделі.

Наведене  свідчить  про  зміну  предмету позову, матеріально –правової вимоги позивача до відповідачів.

В  той  же  час,  подана  заява  свідчить   і  про  те,  що  позивач змінив  і  підставу позову, тобто фактичні обставини, якими він обґрунтовує свою вимогу до відповідача.

Наведена заява також  не  може  розглядатися  судом,  як заява  про збільшення розміру позовних вимог,  оскільки  під  збільшенням    розміру  позовних  вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві –така дія кваліфікується як зміна предмета позову.

Отже,  судом  встановлено,  що  фактично 01.03.2010  року  позивач  подав  заяву,   якою одночасно  змінив  і предмет, і  підставу  позову,  що  не  передбачено   нормами  ГПК України. Крім  того,  позивач  звернувся  з  позовними  вимогами  до  Державного департаменту  інтелектуальної  власності, який  залучений  до  участі  у  справі  в  якості  третьої особи 2.

За  таких  обставин,  суд  не  приймає    подану   позивачем  заяву  про  зміну   предмета  позову  від 01.03.2010  року  до  розгляду та  не  розглядає  позовні  вимоги  про визнання  патенту  України № 39079 на  корисну  модель  “Гербіцидний засіб  у  формі  масляно водної емульсії”недійсним та зобов’язання Державного  департаменту  інтелектуальної  власності    опублікувати   в  Офіційному   бюлетені “Промислова  власність” відомості   про  визнання   недійсним  патенту   України  № 39079  на  корисну   модель “Гербіцидний засіб  у  формі  масляно водної емульсії”, та  внести  відповідні  зміни  до Державного  реєстру   патентів України на  корисні  моделі  викладені  у  зазначеній  заяві.

Суд  визначає,  що  позовними  вимогами   у  справі  № 39/351,  які  розглядаються  судом,  є  вимоги  про:

-          зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія  "Укравіт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика агрохімікатів"  припинити    використання  у  будь-який  спосіб об’єкти   винаходу “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”, який  належить "Байер Кропсаєнс" АГ ("BAYER CROPSCIENCE" AG) і  охороняється    патентом  України № 43316;

-          вилучення  та   знищення   виявлених   у  Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія  "Укравіт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика агрохімікатів"  гербіцидів, в яких  використовуються   об’єкти  винаходу “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”, який  належить "Байер Кропсаєнс" АГ ("BAYER CROPSCIENCE" AG) і  охороняється    патентом  України № 43316, у  тому  числі гербіциди   під  назвою «Зерновій м. в. е.»;  

-          зобов’язання   Міністерства  охорони  навколишнього   природного середовища  України скасувати   державну  реєстрацію  гербіцидів,  в  яких  використовуються об’єкти  винаходу “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”, який  належить "Байер Кропсаєнс" АГ ("BAYER CROPSCIENCE" AG) і  охороняється    патентом  України № 43316, у  тому  числі гербіциду   під  назвою «Зерновій”, м. в. е.».

Представник відповідача 2 в судовому засіданні, призначеному на 01.03.2010 р.,  подав клопотання про витребування доказів. Судом клопотання задоволено частково.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні, призначеному на 01.03.2010 р.,  подав перелік питань, які мають бути роз’яснені судовим експертом.

Ухвалою  суду  від 01.03.2010  року  розгляд  справи  було  відкладено  на  22.03.2010  року.

Позивач,  відповідач  1, відповідач  2, третя  особа 2 надали суду  перелік питань,  які,  на їх  думку,  повинні  бути  поставлені  на  вирішення експерта.   Відповідач 3 та  третя  особа 1   наданим  їм  правом  не  скористалися та  перелік  питань,  які  необхідно  поставити  на  вирішення   експерта  суду не  надали.

В  судовому  засіданні,  призначеному  на  22.03.2010  року, відповідач  1 надав  суду  письмові  пояснення,  в  яких  просив  відмовити   позивачу  в  задоволенні  позовних  вимог.

Ухвалою суду від 22.03.2010 р., на підставі ст. ст. 41, 79, 86 ГПК України,  було призначено судову експертизу об‘єктів інтелектуальної власності у справі № 39/351, проведення якої доручено судовому  експерту Петренку Сергію  Анатолійовичу та зупинено провадження у справі.

Через відділ діловодства суду 18.11.2010 р.  судовим експертом Петренком Сергієм  Анатолійовичем були повернуті матеріали справи № 39/351 разом з  висновком експертизи.

Ухвалою суду від 24.11.2010 р., на підставі ст. ст. 79, 86 ГПК України, поновлено провадження у справі № 39/351, розгляд справи призначено на 13.12.2010 р. о 09:40 год.

30.11.2010 р. представник відповідача-1 через відділ діловодства суду подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи. Судом заяву задоволено.

Представник позивача в судове засідання  з"явився, вимоги ухвали суду від 24.11.10 р. не виконав.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні, призначеному на 13.12.2010 р., подав клопотання про припинення провадження у справі в частині заявлених позовних вимог щодо відповідача-1.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні, призначеному на 13.12.2010 р., подав клопотання про припинення провадження у справі в частині заявлених позовних вимог щодо відповідача-2.

Представники відповідача-3, третьої  особи 1, третьої  особи 2 в судове засідання  не з"явилися, вимоги ухвали суду від 24.11.10 р. не виконали.

Ухвалою суду від 13.12.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи  відкладено на 24.12.2010 р. о 10:00 год.

В судовому засіданні, призначеному на 24.12.2010 р., розглядалося клопотання відповідача-1 про припинення провадження у справі в частині заявлених позовних вимог щодо відповідача-1. Представник відповідача-1 подане ним клопотання про припинення провадження у справі підтримав в частині заявлених позовних вимог щодо відповідача-1. Представник позивача в судовому засіданні подав заперечення на клопотання відповідача-1 про припинення провадження у справі. Клопотання судом відхилено.

В судовому засіданні, призначеному на 24.12.2010 р., розглядалося клопотання відповідача-2 про припинення провадження у справі в частині заявлених позовних вимог щодо відповідача-2. Представник відповідача-1 подане ним клопотання про припинення провадження у справі підтримав в частині заявлених позовних вимог щодо відповідача-2. Представник позивача в судовому засіданні подав заперечення на клопотання відповідача-2 про припинення провадження у справі. Клопотання судом відхилено.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову. Представник відповідача-1 проти задоволення клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову заперечував. Представник відповідача-2  щодо клопотання вжиття заходів до забезпечення позову - на розсуд суду. Представник третьої особи-2 клопотання позивача підтримав.

Приписами ст. 66 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 1.1 Роз’яснення Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики застосування забезпечення позову” у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможній такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно вищезазначеного Роз’яснення від 12.12.2006 р. № 01-8/2776, у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів позовної заяви судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, держави. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову: з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що клопотання  позивача   про  забезпечення  позову є  необгрунтованим, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.           

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Агродобрива". Представник відповідача-1 проти задоволення заяви про залучення третьої особи заперечував. Представник відповідача-2 проти задоволення заяви про залучення третьої особи заперечував. Представник третьої особи-2 заяву позивача підтримав.

В  судовому  засіданні,  призначеному  на  24.12.2010  року,  представник  позивача  звернувся  до  суду  з  клопотанням  про  залучення  доказів  до  матеріалів  справи. Клопотання  позивача  судом  задоволено.

Ухвалою  суду  від 24.12.2010 р. відкладено розгляд справи  на 24.01.2011 о 10:00, залучено до участі у справі в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Агродобрива".

В  судовому  засіданні,  призначеному  на  24.01.11 року,    позивач  звернувся  до  суду  з  клопотанням  про  залучення  доказів  до  матеріалів  справи. Клопотання  позивача  судом  задоволено.

В  судовому  засіданні,  призначеному  на  24.01.11 року,    позивач  звернувся  до  суду  з  клопотанням  про  витребування  доказів. Клопотання  позивача  судом  відхилено.

В  судовому  засіданні,  призначеному  на  24.01.11 року,    позивач  позовні  вимоги  підтримав та  надав  суду    письмові  пояснення,  які  залучені  до  матеріалів  справи.

Відповідач  1  проти  задоволення  позовних  вимог  заперечував.

Відповідач 2  проти  задоволення  позовних  вимог  заперечував.

Третя  особа  1  надала  суду    пояснення  по  справі.

Представники відповідача 3, третьої  особи 2, третьої  особи 3  в судове засідання, призначене на 24.01.2011 р., не з’явилися,  про час та місце розгляду справи були повідомлені  належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із  Закону України від 07.07.2010 р. № 2453 ) ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/351 від 24.12.2010 р. та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції були направлені відповідачу 3, третій  особі 2  та  третій  особі 3. Направлення вказаної ухвали суду відповідачу 3, третій  особі 2  та  третій  особі 3 підтверджується відповідною відміткою на зворотньому боці цієї ухвали, а її отримання відповідачем 3,  третьою  особою 2  і  третьою  особою 3 - повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0103012946817, № 0103012945470 та  № 0103012946876 відповідно.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/351  відповідач 3, третя  особа 2  та  третя  особа 3   були повідомлені своєчасно та належним чином. Письмових  заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності зазначених  осіб  в судовому засіданні  24.01.2011 р. від останніх  до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез”явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 24.01.2011 р. та за відсутністю відповідач 3, третьої  особи 2  та  третьої  особи 3, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 24.01.2011 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін  та  третіх  осіб, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивач є  власником   патенту  України  на винахід  № 43316 “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”, дата  з  якої  є чинними   права  на  винахід –17.12.2001  року.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов’язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов’язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності –це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об’єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать винаходи.

Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології (ч. 2  ст. 459 ЦК України).

Відповідно до  ст. 462 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на винахід, засвідчується патентом.  Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є:  винахідник, автор промислового зразка;  інші особи, які набули прав на винахід, за договором чи законом (ст. 463 ЦК України).

Стаття 464 ЦК України  встановлює,  що майновими правами інтелектуальної власності на винахід є: 1) право на використання винаходу; 2) виключне право дозволяти використання винаходу (видавати ліцензії); 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Встановлені способи  захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, ними можуть бути:

-          визнання прав;

-          визнання правочину недійсним;

-          припинення дії, яка порушує право;

-          відновлення  становища, яке існувало до порушення;

-          примусове виконання обов’язку в натурі;

-          зміна правовідношення;

-           припинення правовідношення;

-          відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

-          відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

-          визнання незаконним рішення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Стаття 35  Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" встановлює способи захисту прав, зокрема  визначає,  що захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. При  цьому  юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: авторство на винахід (корисну модель); встановлення факту використання винаходу (корисної моделі); встановлення власника патенту; порушення прав власника патенту; укладання та виконання ліцензійних договорів; право попереднього користування; компенсації.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.    

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Позивач  звернувся  до  суду  з  позовними  вимогами   про  зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія  "Укравіт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика агрохімікатів"  припинити    використання  у  будь-який  спосіб об’єкти   винаходу “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”, який  належить "Байер Кропсаєнс" АГ ("BAYER CROPSCIENCE" AG) і  охороняється    патентом  України № 43316; вилучити  та   знищити   виявлені   у  Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія  "Укравіт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика агрохімікатів"  гербіциди, в яких  використовуються   об’єкти  винаходу “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”, який  належить "Байер Кропсаєнс" АГ ("BAYER CROPSCIENCE" AG) і  охороняється    патентом  України № 43316, у  тому  числі гербіциди   під  назвою «Зерновій, м. в. е.»;  зобов’язати   Міністерство  охорони  навколишнього   природного середовища  України скасувати   державну  реєстрацію  гербіцидів,  в  яких  використовуються об’єкти  винаходу “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”, який  належить "Байер Кропсаєнс" АГ ("BAYER CROPSCIENCE" AG) і  охороняється    патентом  України № 43316, у  тому  числі гербіциду   під  назвою «Зерновій, м. в. е.».

Зібрані  у  справі  докази  свідчать,  що Товариство  з обмеженою  відповідальністю "Компанія "Укравіт"  (відповідач 1)  звернулося  до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України   (відповідач 3) з  заявкою  на  реєстрацію  препарату  гербіцидного «Зерновій, м.в.е.». В  графі  1.2 поданої заявки  зазначено,  що виробником  зазначеного  препарату, на  замовлення  ТОВ "Компанія "Укравіт"  (відповідач 1),   є Наньджін  Ессенс Файн-Кемікл Ко. Лтд. (Китай)  та  Товариство  з  обмеженою  відповідальністю «Фабрика  агрохімікатів»(відповідач 2).

В  якості  додатку  до заявки  на  реєстрацію  препарату  гербіцидного «Зерновій, м. в.е.».  відповідач  1  надав   Звіт  про  науково-дослідну  роботу «Розробка гігієнічних  регламентів   застосування гербіциду «Зерновій м.в.е.», виробництва Товариства  з  обмеженою  відповідальністю «Фабрика  агрохімікатів»(відповідач 2).  В  цьому  звіті Товариство  з  обмеженою  відповідальністю «Фабрика  агрохімікатів»(відповідач 2) зазначено  як   виробника гербіциду «Зерновій м.в.е.». Зазначений  звіт   зроблений  в  результаті  дослідження  гербіциду «Зерновій м.в.е.» шляхом  обробки   частини  поля   під  озимою  пшеницею,  що була проведена   25.04.2007  року   на  агростанції НАУ, селище Пшеничне, Васильківського   р-ну, Київської  області.

Оцінивши  надані  докази  в  сукупності,  суд  прийшов  до  висновку,  що   обробка  частини  поля гербіцидом «Зерновій м.в.е.»була  б  неможливою   без  здійснення  виробництва  вказаного  гербіциду.

Зібрані  у  справі  докази  також   містять  висновок  державної  санітарно-епідеміологічної  експертизи  від 20.12.2007  року  № 05.03.02-05/599, в  якому також  зазначено,  що  виробником,  на  замовлення ТОВ "Компанія "Укравіт"  (відповідач 1),   є Товариство  з  обмеженою  відповідальністю «Фабрика  агрохімікатів»(відповідач 2) та Наньджін  Ессенс Файн-Кемікл Ко. Лтд. (Китай).

Відповідно  до  п. 24 Постанови  КМ України, від 04.03.1996, № 295 "Про затвердження Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, ведення переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», після сплати реєстраційного внеску і затвердження зразка етикетки препарат заноситься до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів (далі - Державний реєстр препаратів), а заявникові видається реєстраційне посвідчення про державну реєстрацію препарату, зразок якого затверджується Мінприроди. Державний реєстр препаратів ведеться в електронному вигляді. До Державного реєстру препаратів заноситься реєстраційний номер препарату, дата видачі, серія та номер посвідчення про державну реєстрацію препарату, найменування та вміст діючої речовини, торгова назва препарату та позначення його препаративної форми, класифікація препарату, найменування заявника та його адреса, найменування виробника препарату, сфера застосування (перелік сільськогосподарських культур), строк реєстрації препарату, дата скасування (призупинення) державної реєстрації препарату. Державний реєстр препаратів розміщується на веб-сайті Мінприроди. Рішення про державну реєстрацію препарату набуває чинності з моменту видачі реєстраційного посвідчення та втрачає чинність в кінці року (31 грудня), визначеного терміном реєстрації. Пестициди і агрохімікати реєструються на строк до десяти років.

В  державному  реєстрі   пестицидів і  агрохімікатів,  дозволених   до  використання  в  Україні,  містяться  дані  про  реєстрацію  препарату  гкрбіцидного  «Зерновій, м. в. е.»,  реєстрація   № 3077, дата  реєстрації –11.02.2008  року; заявник -  ТОВ "Компанія "Укравіт"  (відповідач 1); виробник  препарату  та   препаратної  форми - Товариство  з  обмеженою  відповідальністю «Фабрика  агрохімікатів»(відповідач 2) та Наньджін  Ессенс Файн-Кемікл Ко. Лтд.

Матеріали  справи  також містять докази,  які  свідчать про  пропонування  до  продажу   препарату «Зерновій».

Зокрема, до  матеріалів  справи залучена  фотографія упаковки препарату «Зерновій»,  оригінал якої оглядався  в    судовому  засіданні. Зазначена  упаковка   препарату  містить  відомості,  що  даний  препарат  вироблено  на  замовлення ТОВ "Компанія "Укравіт"  (відповідач 1).

Зібрані  у  справі  докази  свідчать,  що  відповідач 1  є  власником   патенту  на   корисну  модель № 39079 «Гербіцидний  засіб  у  формі   масляно-водної  емульсії»,  дата  подання  заявки - 15.05.2008  року;  дата  з  якої   є  чинними  права   на  корисну  модель –10.02.2009  року.

У  відзиві на  позовну  заяву    відповідач  1  зазначав, що   він  є  власником   корисної  моделі № 39079, а  тому  користується    усіма  правами, які  надані   йому   чинним  законодавством   України. Відповідач 1  також вказував, що склад  гербіциду «Зерновій, м. в. е.»є  об’єктом  корисної  моделі   за  патентом  України № 39079,  тобто  склад  зазначеного  гербіциду охороняється  відповідно  до  чинного  законодавства  України.

З метою об’єктивного вирішення спору у справі № 39/351, оскільки вказані питання належать до предмету доказування до справі, а для встановлення чи спростування цих фактів необхідні спеціальні знання, господарським судом, відповідно до ст. 41 ГПК України, призначено судову експертизу, проведення  якої доручено судовому  експерту Петренку Сергію  Анатолійовичу. На вирішення експерта були   поставлені такі питання:

- Чи  використана в  гербіцидному препараті «Зерновій, м. в. е.»(реєстраційне  посвідчення  НОМЕР_1, видане   Міністерством   охорони  навколишнього   природного   середовища  України),  кожна  ознака, включена  до  незалежного   пункту формули винаходу “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”,   що охороняється  патентом України №  43316, або  ознака  еквівалентна  їй?

-   Чи  використана в патенті   України  № 39079  на  корисну   модель “Гербіцидний засіб  у  формі  масляно водної емульсії”, кожна  ознака, включена  до  незалежного   пункту формули винаходу “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”,   що охороняється  патентом України №  43316, або  ознака  еквівалентна  їй?

18.11.2010р. судом одержано висновок № 627 судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 17.10.2010 р. у  господарській справі  № 39/351 разом  з  матеріалами  справи.

Як вбачається із висновку експертизи, відповідно до п. 4.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998р. (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 965/5 від 01.06.2009р.), експерт вважав  за  доцільне   розглядати    поставлене   на  дослідження   питання   2   в  наступній   редакції:

-          Чи  використана   у  корисній  моделі  за  патентом    України  № 39079 «Гербіцидний засіб  у  формі  масляно водної емульсії”, кожна  ознака, включена  до  незалежного   пункту формули винаходу “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”,   що охороняється  патентом України №  43316, або  ознака  еквівалентна  їй?

При наданні відповіді на поставлені питання експерт дійшов наступних висновків:

У  гербіцидному препараті «Зерновій, м. в. е.»(реєстраційне  посвідчення  НОМЕР_1, видане   Міністерством   охорони  навколишнього   природного   середовища  України),  використано кожну  ознаку  незалежного   пункту 1 формули винаходу “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”,   що охороняється  патентом України на  винахід №  43316.

У корисній  моделі  за  патентом    України  № 39079 «Гербіцидний засіб  у  формі  масляно водної емульсії” використано кожну  ознаку, включену  до  незалежного   пункту 1 формули винаходу “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”,   що охороняється  патентом України №  43316.

Здійснюючи  експертне  дослідження,  експерт  також  встановив, що  гербіцидний препарат «Зерновій, м.в.е.»призначається для боротьби з однорічними та багаторічними злаковими та дводольними бур'янами у посівах зернових культур.

Гербіцидний препарат «Зерновій, м.в.е.»є композицією, одержаною шляхом простого механічного змішування інгредієнтів, яка належить до об'єкту винаходу - речовина.

Для характеристики композицій використовують: якісний склад, тобто інгредієнти, що входять до композиції; кількісний (вміст інгредієнтів) склад; структуру композиції (порошок, гранули, кристали тощо); структуру окремих інгредієнтів (волокно, порошок, гель тощо).

Інгредієнт —складова частина будь-якої суміші. Для характеристики суті композиції, як винаходу, може використовуватися її призначення.

Композиція, яка є кінцевим продуктом, одержаним шляхом простого змішування вихідних інгредієнтів, що не зазнають ніяких хімічних перетворень, може бути охарактеризована цими вихідними елементами і їх кількісним вмістом. Це механічні суміші, замазки, пасти, розчини, пестицидні і фармацевтичні композиції тощо. Композицію потрібно характеризувати такими інгредієнтами, які можна виявити в реально одержаній композиції. Особливо це важливо у разі необхідності встановлення факту порушення патенту.

В описі до патенту України на винахід № 43316 наведено чотири приклади способів отримання сполук загальної структурної формули пункту 1 формули винаходу.

Приклад 3, з вказаних чотирьох, стосується отримання етилового естеру 1-(2,4-діхлорфеніл)-5-метил-5-етоксикарбоніл-піразолін-3-карбонової кислоти, який також має назву мефенпір-діетил. У зазначеному прикладі описані спосіб отримання цієї речовини та її фізичні характеристики.

Експертом  встановлено,  що  в матеріалах заявки та в описі до патенту України на винахід № 43316 описані засоби та методи, за допомогою яких можливе здійснення винаходу в тому вигляді, як він охарактеризований в пунктах 1 та 6 формули щодо отримання мефенпір-діетилу.

Ґрунтуючись на результатах проведеного дослідження, експертом зроблено висновок про те, що мефенпір-діетил, який входить до переліку інгредієнтів гербіцидного препарату «Зерновій, м.в.е.», підпадає під охорону патентом України на винахід № 43316.

Експертом  також  вказано,  що у патентному праві існують такі поняття, як пряма, непряма, абсолютна та обмежена форми захисту нових хімічних сполук. За умови прямого захисту хімічної сполуки в формулі винаходу наводиться безпосередньо сама хімічна сполука.

В свою чергу, прямий захист хімічної сполуки може мати дві форми - абсолютну та обмежену призначенням. При абсолютній формі у формулі винаходу наводиться лише характеристика самої хімічної сполуки, тобто у випадку індивідуальної хімічної сполуки - її структурна формула або хімічна назва.

Ґрунтуючись на результатах проведеного дослідження, експертом  встановлено, що  патентом України на винахід № 43316 надається прямий абсолютний захист мефенпір-діетилу.

Абсолютний захист нових хімічних сполук забезпечує дуже широкі права власнику відповідного патенту, а також ставить у залежність будь-яке наступне комерційне застосування запатентованої сполуки. Наприклад, створення композиції, до складу якої входить хімічна сполука, що має прямий абсолютний захист.

Судовим експертом  встановлено,  що гербіцидний препарат «Зерновій, м.в.е.»відповідача 1, містить в своєму складі мефенпір-діетил в якості антидота - речовини, що захищає культурні рослини від фітотоксичного ушкодження гербіцидами.

Отже, ознаки, що включені до незалежного пункту 1 формули винаходу за патентом України №43316: структурна формула хімічної сполуки та притаманні мефенпір-діетилу радикали, їх значення, взаємозв'язок між ними, використані у гербіцидному препараті «Зерновій, м.в.е.».

Об'єктом корисної моделі за патентом України № 39079 є композиція, одержана простим механічним змішуванням інгредієнтів (гербіцидний засіб у формі масляно-водної емульсії), яка належить до об'єкту винаходу -речовина.

Ґрунтуючись на результатах проведеного дослідження судовим  експертом зроблено висновок про те, що мефенпір, який входить до переліку інгредієнтів гербіцидного засобу у формі масляно-водної емульсії за патентом України на корисну модель № 39079, підпадає під охорону патентом України на винахід № 43316.

Виходячи з вищевикладеного, висновок судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності № 627 обґрунтовано підтвердив  факт порушення відповідачем 1  та  відповідачем  2  прав  позивача  на винахід,  що  охороняється  патентом  України  № 43316.

Зібрані  у  справі  докази  свідчать,  що 19.08.2010  року  між  відповідачем  1  та    третьою  особою 3 укладено  Договір № 19/08/4, відповідно  до   ст. 1 якого відповідач 1   передав  третій  особі  3   виключні  права  на  реєстрацію  (перереєстрацію)   та  виробництво  гербіцидного  препарату «Зерновій”, м. в. е.», а  третя  особа 3, в  порядку  та  на  умовах, визначених   цим  договором, зобов’язу валася    прийняти   названі  виключні  права  на  реєстрацію (перереєстрацію)   та  виробництво  гербіцидного   препарату «Зерновій”, м. в. е.».

Під  виключними  правами  на  реєстрацію (перереєстрацію)   та  виробництво   гербіцидного   препарату «Зерновій”, м. в. е.»у  цьому  договорі  слід  розуміти   сукупність   технічної, технологічної,  виробничої,  комерційної   та  іншої   інформації,  що  складає   секрет   виробництва  гербіцидного   препарату «Зерновій, м. в. е.»,   оформленої   у  вигляді   відповідної  технічної  документації, яка  є  необхідною   для  виробництва   названого  препарату (п. 1.2. Договору  № 19/08/4  від 19.08.2010  року).

19.08.2010  року відповідач  1  та    третя  особа 3  підписали акт  прийому-передачі   виключних  прав   на  реєстрацію   та  виробництво гербіцидного   препарату «Зерновій, м. в. е.»за Договором  № 19/08/4  від 19.08.2010  року.

Однак,  зібрані  у  справі  докази,  зокрема, виписка з  Державного  реєстру   патентів України  на  корисні  моделі від 17.12.2010  року, свідчать, що  саме відповідач 1  є власником  патенту України  на  корисну  модель № 39079 на  момент  вирішення  спору  по  суті. Саме  тієї  корисної  моделі  за  патентом  України № 39079 в якій використано кожну  ознаку, включену  до  незалежного   пункту 1 формули винаходу “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”,   що охороняється  патентом України №  43316.

Як  зазначалося, позивач є власником   патенту  України  на винахід  № 43316 “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”

Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (ст. 28) встановлює,  що патент надає його власнику виключне право використовувати винахід за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Використанням винаходу  визнається:

виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу, застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу, якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутністю доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог: продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим; існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту.

В такому разі обов'язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту.

Патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід  без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.

 Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу на підставі ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу такий дозвіл надається тільки за погодженням із Державним експертом.

Оцінивши  зібрані  докази  в  сукупності,  суд  прийшов  до  висновку,  що  позивач належними  засобами  доказування  довів,  що  відповідач 1 та  відповідач  2  здійснювали використання  винаходу, що  належить позивачу та  охороняється  патентом України №  43316 без  відповідного  дозволу, способами,  встановленими ст. 28  Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".

Стаття 3 Закону  України «Про пестициди і агрохімікати»встановлює основні принципи державної політики у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами якими,  зокрема, є державна підконтрольність їх ввезення на митну територію України, реєстрації, виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі і застосування.

Відповідно  до ст.  4 Закону  України «Про пестициди і агрохімікати»забороняється ввезення на митну територію України (крім дослідних партій, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень), виробництво (крім виробництва для експорту та виробництва дослідних партій, що використовуються для державних випробувань, науково-технологічних досліджень та випробувань), торгівля, застосування та рекламування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації.

Ввезення на митну територію України незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень, у науково - обґрунтованих обсягах здійснюється відповідно до планів державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу - за дозволом, що видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, погодженим із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно  до  ст.  7 Закону  України «Про пестициди і агрохімікати» державній реєстрації підлягають препаративні форми пестицидів і агрохімікатів. Державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (Постанова  КМ України від 4 березня 1996 р. N 295 «Про затвердження Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні») на підставі позитивних результатів випробувань та матеріалів досліджень.

Як  було  встановлено  в  ході  розгляду  справи  по  суті,   відповідачем  1  здійснюється  порушення  прав позивача як власника  патенту України на  винахід №  43316.

Відповідач 3 здійснив  реєстрацію гербіцидного   препарату «Зерновій, м. в. е.»на  ім’я  відповідача 1, що  також  призводить  до  порушень прав позивача, як власника  патенту України на  винахід №  43316.

Відповідно  до ст.  34. Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.  На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

Відповідно  до   ст. 16  ЦК України  одним  із  способів  захисту  прав  є  саме     визнання  незаконними  рішення,  дій чи  бездіяльності  органу  державної  влади.

За  таких  обставин,   позовні  вимоги  про зобов’язання   Міністерства  охорони  навколишнього   природного середовища  України скасувати   державну  реєстрацію  гербіциду,  в  якому  використовуються об’єкти  винаходу “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”, який  належить "Байер Кропсаєнс" АГ ("BAYER CROPSCIENCE" AG) і  охороняється    патентом  України № 43316, у  тому  числі гербіциду   під  назвою «Зерновій, м. в. е.», є  обґрунтованими  та  підлягають  задоволенню.

При  цьому  суд вважає  за  необхідне  зазначити, що  підставою для  задоволення   позовних  вимог в цій  частині  є  саме  порушення  прав інтелектуальної  власності  позивача, як власника  патенту України на  винахід №  43316. За  таких  обставин, твердження відповідача,  викладені  у  відзиві  на  позовну  заяву, що   повноваження   Мінприроди  (відповідача 3)   не  поширюються   на  відносини   у  сфері  використання   об’єктів   інтелектуальної  власності,  є  безпідставними,  оскільки  відповідно  до  ч. 3  ст. 418  ЦК  України  право  інтелектуальної власності  є  непорушним. Ніхто   не  може   бути  позбавлений   права  інтелектуальної  власності   чи  обмежений  у  його  здійсненні,  крім  випадків,  передбачених  законом.

Стаття 33 ГПК України, передбачає, що кожна сторона  повинна довести  ті обставини, на які  вона посилається як на  підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини  справи, які  відповідно  до  законодавства   повинні  бути   підтверджені   певними  засобами   доказування,  не  можуть   підтверджуватися   іншими  засобами  доказування.  

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно  до  ст.44 ГПК України   судові  витрати  складаються   з  державного  мита,  сум  що  підлягають сплаті  за  проведення  судової  експертизи,  призначеної  господарським  судом,  витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення судового  процесу.

Ухвалою  Господарського  суду  міста  Києва  від  22.03.2010  року  у  справі  № 39/351 було зобов'язано позивача провести попередню оплату витрат  по проведенню  експертизи, відповідно до виставленого  рахунку, докази чого надати у судове засідання, що буде призначене після проведення експертизи.

Позивач  не  надав  суду  доказів  здійснення  оплати  за  проведення  судової  експертизи.

Ч. 2  ст. 49  ГПК України   встановлює,  що   якщо спір  виник  внаслідок  неправильних  дій  сторони,  господарський  суд  має  право  покласти  на  неї державне  мито незалежно  від  результатів  вирішення спору.

За  таких  обставин, на відповідача 1 покладаються витрати по оплаті державного мита в розмірі 85,00 грн. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги  задовольнити повністю.

2.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія  "Укравіт" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1, ідентифікаційний  код 30632100; рахунок № 26008301362189/980 в  філії Залізничного  відділення  ПАТ Промінвестбанк  в м. Києві, код 322153)  та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика агрохімікатів" (18000, м. Черкаси, вул. Сурікова, 9 кв. 11/1; ідентифікаційний  код 33752928; рахунок № 26001030651811, в  Радянському  відділенні   Київської  міської  філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012)  припинити    використання  у  будь-який  спосіб об’єкти   винаходу “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”, який  належить "Байер Кропсаєнс" АГ ("BAYER CROPSCIENCE" AG) і  охороняється    патентом  України № 43316.

3.           Вилучити  та   знищити   виявлені   у  Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія  "Укравіт" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1, ідентифікаційний  код 30632100; рахунок № 26008301362189/980 в  філії Залізничного  відділення  ПАТ Промінвестбанк  в м. Києві, код 322153) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика агрохімікатів" (18000, м. Черкаси, вул. Сурікова, 9 кв. 11/1; ідентифікаційний  код 33752928; рахунок № 26001030651811, в  Радянському  відділенні   Київської  міської  філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) гербіциди, в яких  використовуються   об’єкти  винаходу “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”, який  належить "Байер Кропсаєнс" АГ ("BAYER CROPSCIENCE" AG) і  охороняється    патентом  України № 43316, у  тому  числі гербіциди   під  назвою “Зерновій”, м. в. е.

4.           Зобов’язати   Міністерство  охорони  навколишнього   природного середовища  України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35; ідентифікаційний  код 00012735; рахунок № 35216002000050 в ОПЕРУ ДКУ МФО 820172) скасувати   державну  реєстрацію  гербіцидів,  в  яких  використовуються об’єкти  винаходу “Похідні   піразолу, спосіб  їх  отримання,  композиція   для  захисту   корисних  рослин, спосіб  захисту  корисних  рослин  та  спосіб  боротьби  з  небажаними рослинами”, який  належить "Байер Кропсаєнс" АГ ("BAYER CROPSCIENCE" AG) і  охороняється    патентом  України № 43316, у  тому  числі гербіциду   під  назвою «Зерновій, м. в. е.».  

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія  "Укравіт" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1, ідентифікаційний  код 30632100; рахунок № 26008301362189/980 в  філії Залізничного  відділення  ПАТ Промінвестбанк  в м. Києві, код 322153) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Компанії  "Байер Кропсаєнс" АГ (BAYER CROPSCIENCE  AG)(Альфред-Нобель-Штрассе 50, 40789, Монхейм, Німеччина (Alfred-Nobel-Strasse 50, 40789 Monheim, Germani; рахунок DE 20375400500444533400, COBA DE FF 375, номер  банківського  рахунку 44 45 334, код банку 375 400 50, країна  Німеччина, банк  Коммерцбанк АГ (DE 20375400500444533400, COBA DE FF 375, Bank account number 44 45 334, bank code number 375 400 50, country Germany, bank Commerzbank AG) 85,00 грн. (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита, 236,00 (двісті  тридцять  шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України  рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

  Суддя                                                                                              Гумега О.В.

Дата підписання

        повного рішення: 28.01.2011 р.