Рішення

від 10.12.2010 по справі 2-179

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Сп рава 2-179/2010 р.

2-41 3/2009 р.

2-31 81/2008 р.

РІШЕННЯ

І МЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2010 р. Московський районний суд м. Харкова в складі: голов уючого судді Оксененко В.А., з участю секретаря-Дмитрієвої Е.О., Городецької Е.Л., адво катів ОСОБА_2, ОСОБА_3, р озглянувши у відкритому судо вому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позо вом

ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ сумісно набутого майн а подружжя;

за зустрічним позовом ОС ОБА_5 до ОСОБА_4 про визна ння права власності на майно ,-

установив:

ОСОБА_4 23.04.2008 р. звернувс я до суду з позовом до колишні й дружини і просив визнати за ним право власності на части ну спільно набутого майна по дружжя. В ході судового розгл яду позивач вточнив свої поз овні вимоги, вказавши в обґру нтування наступне.

Він перебував у зареєстров аному шлюбі з ОСОБА_5; під ч ас шлюбу 26.09.2002 р. ними була придб ана квартира АДРЕСА_1. Він зареєструвався у цієї кварт ири; після чого, ним з дружиною за спільні кошти у квартири з роблено реконструйовання з ж илого до нежилого приміщення і влаштована перукарня. В ли стопаді 2003 р. рішенням Харківс ької міської ради на квартир у було видане нове свідоцтво про право власності на ім'я ві дповідачки. У серпні 2006 року шл юб було розірвано, проте домо витися про добровільний поді л майна вони не змогли. Вважає , що йому належить на Ѕ ч. нежил ого приміщення 1 поверху №3-1-:3-7 в літ.”А-16”, загальною площею 50,9 к в.м., розташованої по АДРЕСА _1 в порядку спільно набутог о майна подружжя, що і просив в изнати судом.

ОСОБА_5 проти позову зап еречувала, пред ' яв ила зустрічний позов і проси ла суд визнати за нею право вл асності на спірні приміщення в цілому, посилаючись на те, щ о вона була придбана хоча і за час шлюбу, але за гроші, які во на позичила у своєї матері ОСОБА_6 Як приватний підпри ємець вона вирішила купити к вартиру на першому поверсі б удинку з метою подальшого пе реведення його в нежиле прим іщення- в салон перукарських послуг. Оскільки, коштів для ц ього в неї і позивача не вист ачало, вона звернулася до сво єї матері ОСОБА_6 з прохан ням позичити їй гроші. Останн я дала її в борг 70 000 доларів США , і вона зобов ' язала ся повернути їх до 1.01.2006 р. Оскіл ьки, гроші вона не повернула, р ішенням суду від 17.08.2006 р. зазнач ена сума стягнена з неї на кор исть ОСОБА_6 Тому, квартир а №АДРЕСА_1 куплена тільки нею і належить її, не є спільн о набутим майном подружжя; зг ідно із сімейним та цивільни м законодавством є майном пр иватного підприємця.

ОСОБА_4 проти зустрічно го позову заперечував і пояс нив, що йому не було відомо про договір позики між дружиною та її матір ' ю; до уч асті у справі про стягнення г рошей він не був залучений, і т аких грошей ОСОБА_6 не дав ала і не мала: теща пенсіонер ка й свої гроші витрачала на с ебе. Квартира купувалася для подальшого життя в ній, і лише потім вони із дружиною виріш или переобладнати її в перук арню; крім того, на час покупки в цінах 2002 р. спірна квартира н е коштувала 70000 доларів, бо таки х цін на той час не існувало. Р озписка відповідачкою про по зику грошей була виготовлена нею вже після розірвання шлю бу, з метою заволодіння спіль ним майном.

Заслухавши сторони, свідка , дослідивши надані письмові докази, суд приходить до наст упного.

Судом встановлено, що стор они перебували у зареєстрова ному шлюбі з 1987 р. по 1994 р., та з 26 ли стопада 1999 р. по 15.08.2006 р.

26.09.2002 р. була куплена двокімна тна квартира №АДРЕСА_1, що підтверджується договором к упли-продажу. Квартира зареє стрована на ім ' я ОСОБА_5

В період до листопаду 2003 р. кв артира була реконструйована в нежилі приміщення 1-го повер ху під №3-1-:3-7 в літ.”А-16”, загально ю площею 50,9 кв.м., які розташова ні по АДРЕСА_1. Рішенням Ха рківської міської ради № 53 від 15.01.2003р. на квартиру видано нове свідоцтво про право власнос ті на ім ' я ОСОБА_5

Згідно із ст.60 Сімейного код ексу України майно, набуте по дружжям за час шлюбу, належит ь дружині та чоловікові на пр аві спільної сумісної власно сті незалежно від того, що оди н з них не мав з поважних прич ин самостійного заробітку.

Згідно із ст.70 Сімейного код ексу України у разі поділу ма йна, що є об ' єктом пр ава спільної сумісної власно сті подружжя, частки майна др ужина та чоловіка є рівними, я кщо інше не визначено домовл еністю між ними або шлюбним д оговором.

Судом встановлено, що спір не майно було придбане подру жжям під час шлюбу і це було зв ичайне жиле приміщення, приз начене для проживання.

Позивач зареєструвався у к вартири, уклав з „Укртелеком ом” договор про надання теле фонних послуг, що підтверджу ється довідками ЖЄКу і „Укрт елеком”.

За приписом ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов ' язана довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень.

Разом з тим, будь-яких доказ ів того, що подружжям квартир у було куплено саме для веден ня бізнесу, тобто для надання перукарських послуг; що квар тира була придбана тільки О СОБА_5 за гроші в сумі 70 000 дола рів США, позичені нею у матері - не надано.

Як вбачається з договору к упли-продажу спірної квартир а, вона була куплена за 15 000 гр.; р ішення Московського суду м. Х аркова від 17.08.2006 р., на яке посила ється ОСОБА_5, факт придба ння цієї квартири за гроші, по зичені у ОСОБА_6, не встано влює.

В порядку, встановленому з аконом, позивач від придбано го майна на користь дружини н е відмовлявся; окремої угоди щодо належності цього нерух омого майна, порядку користу вання ним- подружжям не уклад алось; позивач звернувся до с уду за захистом порушеного п рава в межах позовної давнос ті.

Тому, посилання ОСОБА_5 на те, що спірні приміщення є ї ї майном, є майном її як приват ного підприємця і не підляга ють поділу - безпідставні.

З урахуванням викладеного , суд має правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_4; в позові ОСОБА_5 суд відмовляє.

Суд приймає до уваги, що при судження грошової компенсац ії одному з подружжя замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно , зокрема, на житловий будинок , квартиру, тощо, допускається лише за його згодою, а межах д аної справи це питання не вир ішувалось; тому, сторони у май бутньому не позбавлені права вирішити це питання в порядк у самосійного цивільного про вадження.

Керуючись ст.212-215 ЦПК України , ст.ст.60, 69, 70 Сімейного кодексу У країни, суд-

ВИРІШИВ:

Визнати право власності за ОСОБА_4 на Ѕ частини неж илого приміщення 1 поверху №3-1 -:3-7 в літ.”А-16”, загальною площею 50,9 кв.м., розташовані по АДРЕС А_1 в порядку спільно набуто го майна подружжя.

В позові ОСОБА_5 про виз нання права власності- відмо вити.

На рішення може бути подан а апеляційна скарга в апеляц ійний суд Харківської област і через районний суд протяго м 10 днів.

СУДДЯ: В.А. ОКС ЕНЕНКО.