Рішення

від 05.07.2012 по справі 2-179

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-179 Головуючий у суді у 1 інстанції - Сидоренко Номер провадження 22-ц/1890/1259/12 Суддя-доповідач - Шевченко Категорія - 32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Шевченка В. А.,

суддів - Семеній Л. І., Таран С. А.,

при секретарі - Чуприні В.І.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 квітня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з позовом, у якому вказувала, що 19 серпня 2011 року близько 1 год. 30 хв. на 72 км. автодороги «Суми-Полтава» біля с. Климентове Охтирського району Сумської області ОСОБА_5, керуючи належним ОСОБА_1 автомобілем ГАЗ-2705 «Газель», держномер НОМЕР_1, скоїв наїзд на її сина ОСОБА_6, внаслідок чого той загинув.

З цих підстав позивачка просила стягнути з ОСОБА_1 18627 грн. 20 коп. на відшкодування майнової шкоди у зв'язку з витратами на поховання ОСОБА_6, поминальні обіди, транспортні послуги та придбання пам'ятника.

Крім того, вона наполягала на відшкодуванні їй моральної шкоди, завданої втратою сина, шляхом стягнення з відповідачів на її користь по 50000 грн.

У подальшому за заявою позивачки її вимоги до ОСОБА_5 ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 23 березня 2012 року були залишені без розгляду.

В уточненій заяві, поданій 30 березня 2012 року, позивачка просила стягнути з ОСОБА_1 22292 грн. 40 коп. і 50000 грн. на відшкодування відповідно майнової та моральної шкоди.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 квітня 2012 року позов задоволено частково і стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивачки 16396 грн. 57 коп. на відшкодування майнової шкоди і 15000 грн. - моральної шкоди.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати і в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 відмовити.

Колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Як вірно встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 19 серпня 2011 року близько 1 год. 30 хв. на 72 км. автомобільної дороги Суми-Полтава біля с. Климентове Охтирського району ОСОБА_5, керуючи належним ОСОБА_1 автомобілем ГАЗ - 2705 «Газель», держномер НОМЕР_1, скоїв наїзд на лежавшого в стані алкогольного сп'яніння на проїзній частині дороги ОСОБА_6, від чого настала його смерть, що підтверджується дослідженими судом матеріалами кримінальної справи № 11030251, яка була закрита 01 листопада 2011 року за відсутністю в діях ОСОБА_5 складу злочину.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що в момент наїзду на ОСОБА_6 володільцем джерела підвищеної небезпеки був саме ОСОБА_1, який передавши керування автомобілем ОСОБА_5, знаходився з ним поруч.

Утім з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки він грунтується на неправильному застосуванні і тлумаченні норм матеріального права.

З матеріалів зазначеної вище кримінальної справи слідує, що ОСОБА_1, дійсно, у своїй присутності передав керування ОСОБА_5, який мав при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Такі дії ОСОБА_1 з огляду на п. 2.2 Правил дорожнього руху України були правомірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

У даному ж випадку в момент ДТП ОСОБА_1 не був володільцем джерела підвищеної небезпеки, оскільки на той час фактичну експлуатацію автомобіля на правовій підставі здійснювала інша особа. Тому він не може нести перед позивачкою цивільну відповідальність із заявлених нею підстав, передбачену ст. ст. 23, 1166, 1167, 1168, 1187 ЦК України.

З урахуванням наведеного оскаржене рішення згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивачки на користь відповідача підлягає стягненню 157 грн. на компенсацію сплаченого ним судового збору та на користь держави 3 грн. 95 коп. судового збору за розгляд справи в апеляційному суді.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 316, 317 ЦПК, колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 квітня 2012 року скасувати.

У позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 157 грн. на компенсацію судового збору та на користь держави 3 грн. 95 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього дня на нього може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -