19/188
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2011 р. Справа №19/188
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
Державна податкова інспекція у м.Полтаві, м. Полтава, вул. Фрунзе, 155
Київський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, м. Полтава, вул. Сапіго, 6.
про стягнення 285437,30 грн.
Суддя Безрук Т.М.
Представники сторін:
від позивача: Шух С.В., дов. №266 від 28.01.2010р.
від відповідача: не з'явився
від третіх осіб: не з'явився
Розглядається позовна заява про стягнення 285437,30 грн., з них: 243979,73 грн. заборгованості по кредиту, наданого згідно кредитного договору № 30-КЛ-Ю від 16.06.2007р., 20043,40 грн. заборгованість по процентам, 21414,17 грн. пені, в рахунок погашення боргу звернення стягнення на заставлене майно, а саме: автомобіль марки КРАЗ 65101-0000200, 2005 року випуску, тип - вантажний бетонозмішувач, реєстраційний номер ВІ 6602 АЄ, шасі № 50799353, який належить заставодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії РСА №234828, видане Полтавським МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України 25 квітня 2006 року; товари в обороті, а саме плити перекриття та блоки фундаментні, які є власністю заставодавця та знаходяться на складі за адресою: м.Полтава, вул. Ковпака, буд. 37.
20.01.2011р. позивач подав заяву про залишення без розгляду позовних вимог в частині звернення стягнення на товари в обороті. В іншій частині позовні вимоги підтримує.
Відповідач у відзиві підтвердив суму основного боргу за кредитом у розмірі 243 979,73 грн.; заперечує проти стягнення пені посилаючись на завищений її розмір та прохає застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені; прохає зменшити розмір неустойки до 20 грн. в зв'язку з тяжким фінансовим становищем; позивачем невірно застосовано процентну ставку при визначенні розміру процентів.
Треті особи письмових пояснень по суту спору не надали, про розгляд справи повідомлені поштою, телефонограмою і факсограмою.
В судовому засіданні 24.01.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
16 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк “Укргазбанк” в особі Полтавської філії Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку “Укргазбанк” (позивачем) та Закритим акціонерним товариством "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" (відповідачем) укладено кредитний договір за №30-КЛ-Ю (далі –Кредитний договір; а.с.16-19).
13.12.2007р. сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, якою уточнили реквізити позивальника (Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод залізобетонних конструкцій"), строки сплати процентів, умови та види забезпечення виконання зобов'язання (а.с.62).
Відповідно до витягу зі Статуту Публічного акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” останнє є правонаступником Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” в зв'язку зі зміною найменування юридичної особи. Зазначені зміни зареєстровані державним реєстратором у встановленому порядку, що підтверджується відміткою на статуті та Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи - Публічного акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” від 12.06.2009р. (а.с. 11-15).
Таким чином, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк “Укргазбанк” є правонаступником за правами і обов'язками ВАТ АБ “Укргазбанк”, що виникли за кредитним договором за №30-КЛ-Ю від 16.06.2007р.
Згідно зі Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод залізобетонних конструкцій", затвердженого загальними зборами учасників протоколом № 2 від 08.11.2007р., дане товариство створене шляхом реорганізації –перетворення Закритого акціонерного товариства "Полтавський завод залізобетонних конструкцій", до якого перейшли всі майнові права та обов'язки реорганізованого підприємства. Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Полтавський завод залізобетонних конструкцій".
Державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю
"Полтавський завод залізобетонних конструкцій" проведено 31.10.2007р., про свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.33).
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" є правонаступником за правами і обов'язками Закритого акціонерного товариства "Полтавський завод залізобетонних конструкцій", що виникли за кредитним договором за №30-КЛ-Ю від 16.06.2007р.
Відповідно до умов п. 1.1 Кредитного договору банк (позивач) відкриває позичальнику (відповідачу) відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 280000,00 грн.
Згідно п.1.3.1 Кредитного договору кредитна лінія відкривається з 16 червня 2007р. строком на 36 місяців (тобто по 16.06.2010р.).
Згідно п.1.6. Кредитного договору надання банком кредиту здійснюється з позичкового рахунку, визначено в п.3.1.1 цього договору, шляхом: оплати платіжних документів позичальника; безготівкового платежу за вказаними позичальником реквізитами; перерахування на поточний рахунок позичальника для подальшого використання за цільовим призначенням; надання готівки через касу банку.
Згідно п. 3.1.1. Кредитного договору для видачі кредиту банк відкриває позичальнику позичковий рахунок № 20636023977.840 в Полтавській філії ВАТ "Укргазбанк", МФО 331520 та надає позичальнику кредитні кошти на умовах, в сумі та термін, обумовлені цим Договором .
Відповідно до умов Кредитного договору позивач 16.06.2007р. перерахував з позичкового рахунку №20636023977.840 відповідача на його поточний рахунок суму кредиту в розмірі 200000,00 грн., а 23.04.2008р. позивач перерахував відповідачу кредит в розмірі 80000,00 грн. Зазначене підтверджується відповідними виписками банку по рахунку (а.с.56, 25).
Таким чином загальна сума виданого кредиту становить 280 000,00 грн.
Відповідно до п.1.3.2 Кредитного договору відповідач зобов'язався здійснювати повернення кредиту у повному обсязі, в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до Договору).
Згідно вказаного Графіку відповідач повинен проводити погашення кредиту сплачуючи 15.03.2010р., 15.04.2010р., 14.05.2010р., 15.06.2010р. кредит частинами по 70000,00 грн. (а.с.20).
Свої зобов'язання відповідач виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, повернувши позивачу кредит в сумі 36020,27 грн., що підтверджується виписками банку по рахунку за 22.09.2009р., за 16.11.2009р., за 20.05.2010р., за 31.05.2010р. (а.с.25, 61).
Заборгованість за кредитом в розмірі 243979,73 грн. відповідачем не сплачена, що підтверджується ним у відзиві на позов.
Пунктами 1.4.1, 1.4.2. Кредитного договору сторони узгодили, що за користування кредитними коштами у межах встановленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 18,5% річних, а в разі користування кредитними коштами понад термін, визначений в п.1.3. цього Договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 19,5% річних.
Згідно п.1.4.3. Кредитного договору нарахування процентів здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом.
За п. 1.4.4. Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 13.12.2007р.) відповідач зобов'язався сплачувати проценти один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3. цього Договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього Договору.
Відповідно до п.3.3.1. Кредитного договору відповідач зобов'язаний забезпечити повернення одержаного кредиту і сплатити нараховані проценти та комісії у порядку та терміни, встановлені цим договором.
За період 13.12.2007р. –15.06.2010р. позивач нарахував відповідачу до сплати 136149,44 грн. процентів. З них відповідачем сплачено лише 116106,04 грн. Заборгованість за процентами за вказаний період становить 20043,40 грн. Зазначене підтверджується випискою банку з рахунку обліку процентів (а.с.57-59).
Посилання відповідача на те, що позивачем невірно застосовано процентну ставку при визначенні розміру процентів шляхом подвійного їх нарахування, не підтверджується матеріалами справи.
Як свідчить розрахунок процентів, наданий позивачем (а.с.27), та виписка банку з рахунку обліку процентів, починаючи з 24.03.2010р. позивачем проводилося нарахування процентів окремо на суму заборгованості, строк сплати якої не настав, - у розмірі 18,50 %, та окремо на суму заборгованості, яка є простроченою в оплаті за умовами п. 1.3 кредитного договору та графіку, - у розмірі 19,50 %. Тобто, нарахування процентів відбулося відповідно до умов Кредитного договору.
Таким чином, заборгованість відповідача за процентами за період 13.12.2007р. –15.06.2010р. становить 20043,40 грн.
Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.
За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до умов п. 5.3. Кредитного договору, за порушення строків (визначених в цьому Договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості. У відповідності до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовилися, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.10 Кредитного договору сторони визначили, що строк позовної давності (крім вимог про стягнення неустойки) становить три роки. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені).
На підставі вказаних норм позивачем заявлено до стягнення 20180,71 грн. пені, нарахованої за період 24.03.2010р. –25.10.2010р. на суми несвоєчасно сплаченого кредиту.
Правильність розрахунку пені перевірено судом , зазначені суми пені заявлені в межах позовної давності та відповідають вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (розрахунок суду в матеріалах справи).
Також позивачем заявлено до стягнення 1233,46 грн. пені, нарахованої за період 06.01.2009р. –25.10.2010р. на суми несвоєчасно сплачених відсотків.
Відповідач у відзиві від 19.01.2011р. просить застосувати позовну давність до вимог про нарахування пені відповідно до ч. 2 ст. 258 та ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України .
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 258 ЦК України передбачено, що спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Пунктом 5.10 Кредитного договору сторони визначили, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені).
Згідно з ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідачем у відзиві від 19.01.2011р. подано заяву про застосування позовної давності до спірних вимог про стягнення пені.
Враховуючи, що позовна заява подана позивачем до суду 08.11.2010р., в межах річного строку позовної давності є вимоги про нарахування пені з 08.11.2009р. по 08.11.2010р.
Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Отже, вимоги в частині стягнення 106,14 грн. пені, нарахованої за період 06.01.2009р. - 06.08.2009р. за порушення термінів сплати процентів, задоволенню не підлягає так вона заявлена після закінчення строку позовної давності.
Після проведення перевірки розрахунку за допомогою калькулятора підрахунку пені системи “Законодавство” судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню за період з 06.01.2010р. по 26.10.2010р. становить 1127,32 грн. Вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до п.3.29. Кредитного договору в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 30-КЛ-Ю від 16.06.2007 року між сторонами було укладено договір застави (автомобіля) № 30-КЛ-Ю та договір застави (товарів в обороті) № 30/1КЛ-Ю від 16.06.2007 року.
В п. 1.1 Договору застави № 30-кл-ю від 16.06.2007 р. сторони визначили, що даний договір забезпечує вимог заставодержавтеля (позивача), що випливає з кредитного договору № 30-КЛ-Ю від 16.06.2007р., укладеного між заставодержателем (позивачем) та заставодавцем (позичальником; відповідачем), за умовами якого заставодавець (позичальник) зобов'язаний заставодержателю не пізніше 15.06.2010р. повернути кошти, отримані в рахунок кредитної лінії з лімітом 280000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитомв розмірі 18,5 %, а по простроченій заборгованості сплатити проценти в розмірі 19,5 %, а також штрафи та пені, з врахуванням змін та доповнень до кредитного договору, якщо такі будуть прийняті (а.с.23).
Відповідно п. 2.1 Договору застави № 30-кл-ю від 16.06.2007 року предметом застави є автомобіль - марки КРАЗ 65101-0000200, 2005 року випуску, тип - вантажний бетонозмішувач, свідоцтво про реєстрацію серія РСА№234828, видане Полтавським МРЕВ ДАЇ ГУ - УМВС України 25 квітня 2006року, реєстраційний № ВІ 6602 АЕ, об'єм двигуна V=14860 куб.см., шасі №50799353, колір - червоний, який належить заставодавцю на праві власності.
Договором про внесення змін №1 від 13.12.2007року сторони змінили преамбулу договору та внесли зміни в п.6.3 щодо списання заборгованості з поточних рахунків відповідача (а.с.63).
Факт належності вищевказаного транспортного засобу - автомобіля марки КРАЗ 65101-0000200, 2005 року випуску, тип - вантажний бетонозмішувач на праві власності відповідачу - ВАТ "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.65).
Реєстрація обтяження рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна проведена 16.06.07р. (витяг № 13039967 від 16.06.2007р.; а.с.68).
Згідно Витягу про реєстрацію в Держаному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) від 13.12.2007р. № витягу 16015205, в Реєстр внесені зміни щодо назви боржника (а.с.70).
Судом встановлено, що згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 30030225 від 19.01.2011р., в Реєстрі зареєстровані інші, ніж позивач, обтяжувачі рухомого майна, належного відповідачу, а саме: Київський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції стосовно всього рухомого майна (запис 4 від 03.09.2009р.) та Державна податкова інспекція у м.Полтаві стосовно рухомого майна, включеного до актів опису активів платника податків (запис 5 від 21.04.2010р., запис 7 від 05.08.2010р., запис 8 від 01.10.2010р.).
Статтею 20 Закону України “Про заставу” передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до п.6.1 Договору застави № 41-К-Ю від 30.07.200р. заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави та його реалізація здійснюється за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або за домовленістю сторін.
Статтею 19 Закону України “Про заставу” визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Згідно ч. 1 ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ч.3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.
В ч.1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»визначено, якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом.
В ч. 2 ст. 39 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»встановлено, що зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону.
Отже, позивач має пріоритет на задоволення своїх вимог за рахунок вказаного заставного майна.
Таким чином, позовні вимоги в частині звернення стягнення на заставлене рухоме майно –автомобіль марки КРАЗ 65101-0000200, 2005 року випуску, тип - вантажний бетонозмішувач, для погашення вище встановленої належної до стягнення суми боргу, підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2.1 Договору застави № 30/1-кл-ю від 16.06.2007р предметом застави товарів в обороті є (залізобетонні вироби), а саме плити перекриття та блоки фундаментні, загальною вартістю 263089,21грн. Реєстрація обтяження вказаного рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна проведена 18.12.2007р.. (витяг №16101811 від 18.12.2007р.).(а.с.69).
20.01.2011р. позивач подав заяву про залишення без розгляду позовних вимоги в частині звернення стягнення на товари в обороті.
Враховуючи, що позивачем не конкретизовано види та кількість заставного майна -товарів в обороті, на яке слід звернути стягнення, а також на задоволення клопотання позивача, вимоги про звернення стягнення на товари в обороті, а саме плити перекриття та блоки фундаментні, слід залишити без розгляду.
Клопотання відповідача про зменшення пені судом відхиляється, як необгрунтовне, оскільки відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження наявності обставин, які буди б підставою для зменшення розміру неустойки.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В разі добровільного погашення боргу відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України. При погашенні боргу в повному обсязі втратить силу застава.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 81 (п.5), 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" (вул. Ковпака, 37, м. Полтава, 36000; ідентифікаційний код 32317246, п/р № 260013977 в Полтавській філії АБ “Укргазбанк”, МФО 331520) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” (м.Київ, вул.. Єреванська,14 ідентифікаційний код 23697280) в особі Полтавської філії АБ “Укргазбанк” (м. Полтава, вул. Жовтнева, 19, код ЄДРПОУ 25869118, р/р 6397600032 в Полтавській філії АБ “Укргазбанк”, МФО 331520) 243979грн. 73грн. - заборгованості за кредитом, 20043грн. 40коп. заборгованості по процентам, 1127грн. 32коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 20180грн. 71коп. пені за порушення строків повернення кредиту, 7323грн. 20 коп. –витрат з оплати державного мита, 235грн. 91 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
в рахунок погашення вищевказаної заборгованості за кредитним договором № 30–кл-ю від 16.06.2007р. звернути стягнення на предмет застави відповідно до договору застави №30-кл-ю від 16 червня 2007р., а саме на: автомобіль марки КРАЗ 65101-0000200, 2005 року випуску, тип - вантажний бетонозмішувач, реєстраційний номер ВІ 6602 АЄ, шасі № 50799353, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" (адреса: вул. Ковпака, 37, м. Полтава, 36000) на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії РСА №234828, виданого Полтавським МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України 25 квітня 2006 року.
Видати наказ.
3. Залишити без розгляду позов в частині звернення стягнення на товари в обороті, а саме плити перекриття та блоки фундаментні, які є власністю заставодавця та знаходяться на складі за адресою: м.Полтава, вул. Ковпака, буд. 37.
4. В частині стягнення 106,14 грн. пені –у позові відмовити.
Суддя Безрук Т.М.
Повне рішення складено та підписано:
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2011 |
Оприлюднено | 02.02.2011 |
Номер документу | 13576379 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Безрук Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні