ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" січня 2011 р. Справа № 15/426/09
Одеський апеляційний го сподарський суд у складі кол егії суддів:
головуючого судді Мацюри П.Ф.,
суддів Андрєєвої Е.І., Лі пчанської Н.В.,
при секретарі судового засідання: Подуст Л.В.,
за участю:
позивачки: не з' явилась,
представника відповідача: Слєсаренко І.В.,
розглянувши у відкритом у судовому засіданні в м. О десі
апеляційну скаргу Т овариства з обмеженою відпов ідальністю „Фірма „Елькатро ”
на рішення господарськ ого суду Миколаївської облас ті від 26.11.2010 р.
у справі №15/426/09
за позовом ОСОБА_2
до Товариства з обмежен ою відповідальністю „Фірма „ Елькатро”
про стягнення вартості майна в розмірі 80442,21 грн., пропо рційно частині в уставному ф онді,
В С Т А Н О В И В:
27.10.2010 р. ОСОБА_2 (далі поз ивачка) звернулась до господ арського суду Миколаївської області з позовом до Товарис тва з обмеженою відповідальн істю „Фірма „Елькатро” (далі відповідач) про стягнення ва ртості майна в розмірі 80442,21 грн ., пропорційно частині в устав ному фонді.
Позовні вимоги мотивован і посиланням позивачки на по ложення ст.ст. 54, 56, 60 Закону Укра їни “Про господарські товари ства” та обставинами виходу її зі складу Товариства з обм еженою відповідальністю “Ел ькатро”.
У відзиві на позов відпові дач зазначив, що датою виходу позивачки з товариства є 24.02.1999 р., а не 17.07.2007 р.. Крім того позивач кою пропущено строк позовної давності, а вартість частини майна, яку сплачено позивачц і відповідає положенням Стат уту товариства, зокрема, п. 10.5, а також ст. 54 Закону України “Пр о господарські товариства”.
Рішенням господарського с уду Миколаївської області ві д 26.10.2010 року (суддя Ржепецький В .О.) позов задоволено. Приймаюч и рішення суд першої інстанц ії дійшов висновку про те, що п озовні вимоги позивача є пра вомірними та обґрунтованими , підтверджені належними док азами та наявними матеріалам и справи.
Відповідач із рішенням суд у першої інстанції не згодни й, в апеляційній скарзі проси ть його скасувати та прийнят и нове рішення, яким відмовит и позивачу у задоволенні поз ову, з посиланням при цьому на те, що судом першої інстанції неповно з' ясовані обставин и, що мають значення для справ и.
В судовому засіданні предс тавник відповідача підтрима в доводи викладені в апеляці йній скарзі та просив суд апе ляційну скаргу задовольнити , рішення місцевого господар ського суду скасувати, в позо ві відмовити.
У відзиві на апеляційну ска ргу позивачка заперечувала п роти доводів викладених в ап еляційній скарзі та просила суд рішення місцевого господ арського суду залишити без з мін, а апеляційну скаргу без з адоволення.
В судові засідання апеляці йної інстанції позивачка не з' являлась.
Колегія суддів обговоривш и доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення предст авника відповідача, перевіри вши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встанов лення, дослідивши правильніс ть застосування господарськ им судом норм матеріального і процесуального права при п рийнятті рішення, встановила наступне.
Як свідчать матеріали спра ви та встановлено судом перш ої інстанції, з 04.01.1992 року позив ачка працювала в ТОВ „Фірма „ Елькатро” та була учасником цього товариства та внесла в його установчий фонд свій вн есок у розмірі 6,709 %.
Наказом №8 від 12.03.1999 р. позивачк а була звільнена з товариств а за власним бажанням, але зал ишилася учасником даного тов ариства. 24.02.1999 р. фізична особа ОСОБА_2 звернулася до дирек тора ТОВ „Фірма „Елькатро” і з заявою про виділення їй її ч астки у статутному капіталі товариства.
Враховуючи, що вимоги ОС ОБА_2 не були виконані, остан ня звернулася до суду з позов ом про стягнення на її корист ь заборгованості із заробітн ої плати, що не виплачена при з вільненні, а також її частки в статутному фонді товариства .
Матеріали справи свідчать , що 24.05.1999 р. Южноукраїнським міс ьким судом Миколаївської обл асті позов задоволено частко во та стягнуто з товариства н а користь ОСОБА_2 заборгов аність із заробітної плати. В іншій частині відмовлено, ос кільки позивач має право на в иплату частини вартості майн а товариства, але після затве рдження річного балансу, а то му її вимоги в цій частині є пе редчасними.
30.01.2007 р. було зареєстровано н овий статут товариства, пунк т 6 якого передбачав розподіл установчого капіталу між уч асниками товариства. До цьог о складу учасників товариств а було включено також і позив ачку з зазначенням долі в ста тутному фонді, яка склала 8,0042%. 11 .06.2007 р. позивачка звернулася до директора ТОВ „Фірма „Елька тро” із заявою про вихід із ск ладу учасників товариства.
Листом від 20.06.2007 р. директор то вариства повідомила, що вихі д із товариства спричинить з міну складу учасників товари ства і необхідність внесення змін до статуту, а тому необхі дно надати нотаріально засві дчену заяву. 17.07.2007 р. позивачка н отаріально засвідчила свою з аяву про вихід із складу учас ників товариства.
30.11.2007 р. на загальних зборах уч асників ТОВ „Фірма „Елькатро ” була задоволена заява ОСО БА_2 про вихід із складу учас ників товариства та вирішено виплатити їй частину вартос ті майна товариства, яка стан ом на дату прийняття рішення суду першої інстанції стано вила 3421,45 грн., вирішено виплату здійснити після затвердженн я звіту за 2007 рік, але не пізніш е 30.11.2008р.
Згідно із ст.148 ЦК України уча сник товариства з обмеженою відповідальністю має право в ийти з товариства, повідомив ши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці д о виходу, якщо інший строк не в становлений статутом. Учасни к, який виходить із товариств а з обмеженою відповідальніс тю, має право одержати вартіс ть частини майна, пропорційн у його частці у статутному ка піталі товариства. За домовл еністю між учасником та това риством виплата вартості час тини майна товариства може б ути замінена переданням майн а в натурі. Якщо вклад до стату тного фонду був здійснений ш ляхом передання права корист ування майном, відповідне ма йно повертається учасникові без виплати винагороди. Поря док і спосіб визначення варт ості частини майна, що пропор ційна частці учасника у стат утному фонді, а також порядок і строки її виплати встановл юються статутом і законом. Сп ори, що виникають у зв'язку з в иходом учасника із товариств а з обмеженою відповідальніс тю, у тому числі спори щодо пор ядку визначення частки у ста тутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішують ся судом.
Відповідно до статті 54 Зако ну України "Про господарські товариства" при виході учасн ика з товариства з обмеженою відповідальністю йому випла чується вартість частини май на товариства, пропорційна й ого частці у статутному (скла деному) капіталі та частину п рибутку, одержаного товарист вом у відповідному році до ви ходу учасника. При цьому варт ість майна та розмір частини прибутку товариства, належн і до виплати учаснику, який ви ходить, повинні обчислюватис ь на дату волевиявлення учас ника вийти з товариства, тобт о на дату подання учасником з аяви про вихід з товариства.
Виходячи з викладеного, тв ердження відповідача про те, що моментом виходу позивачк и з товариства є 24.02.1999 р. судова к олегія вважає безпідставним , оскільки з матеріалів справ и вбачається, що ОСОБА_2 ви йшла із складу учасників тов ариства в 2007 році, на підставі с воєї заяви від 17.07.2007 р., що підтв ерджує і сам відповідач ріше нням загальних зборів від 30.11.20 07 р. та який зобов' язався вип латити їй її частку після зат вердження звіту за 2007 рік. Крім того, та обставина, що позивач ка вийшла із складу учасникі в товариства в 2007 році встанов лена також постановою Одеськ ого апеляційного господарсь кого суду від 17.09.2009р. по справі № 1/594/08, а отже посилання скаржник а про пропуск позивачкою стр оку позовної давності в дано му конкретному випадку є без підставним.
Щодо визначення вартості частини майна товариства, пр опорційній частці учасника у статутному капіталі, колегі я суддів вважає за необхідне зазначити, що п. 3.7 Рекомендац ій Президії Вищого господарс ького суду України від 28.12.2007 р. N 0 4-5/14 Про практику застосування законодавства у розгляді сп рав, що виникають з корпорати вних відносин, відповідно до статей 54 і 64 Закону України "Пр о господарські товариства" п ередбачено, що учасник товар иства з обмеженої або додатк ової відповідальності, що ви ходить або був виключений з т овариства, має право на одерж ання вартості частини майна товариства пропорційно розм іру його частки у статутному капіталі товариства. Відпов ідно до частини першої статт і 190 ЦК України майном, крім реч ей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК Украї ни визначено, що майно підпри ємства становлять речі та ін ші цінності (включаючи немат еріальні активи), які мають ва ртісне визначення, виробляют ься чи використовуються у ді яльності суб'єктів господарю вання та відображаються в їх балансі або враховуються в і нших передбачених законом фо рмах обліку майна підприємст ва. Отже, вартість частки майн а товариства, належної до спл ати учаснику, що виходить (вик лючається) з товариства, пови нна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що нал ежить товариству, в тому числ і основних засобів, нематері альних активів, оборотних ак тивів, майна невиробничого п ризначення тощо з урахування м майнових зобов'язань товар иства. Майно підприємства об ліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джер ел їх формування. Тому в основ у розрахунку вартості частин и майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходи ть з товариства, за загальним правилом, повинна братись ба лансова вартість майна товар иства. Активи (майно і в тому ч ислі майнові вимоги) товарис тва відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 0 30, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 2 50. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витр ат і платежів товариства виз начаються у статтях пасиву б алансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 5 10, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610. Будь-який уча сник товариства має право ви магати проведення з ним розр ахунків, виходячи з дійсної (р инкової) вартості майна това риства. Положеннями (стандар тами) бухгалтерського обліку передбачено можливість пере оцінки балансової вартості д ля таких категорій активів т овариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Осн овні засоби", затвердженого н аказом Міністерства фінансі в України від 27.04.2000 N 92), нематеріа льні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні актив и", затвердженого наказом Мін істерства фінансів України в ід 18.10.99 N 242), довгострокові і пото чні біологічні активи (пункт и відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженог о наказом Міністерства фінан сів України від 31.03.99 N 87).
Господарським судом першо ї інстанції обґрунтовано взя ті до уваги висновки експерт изи №1270/390 від 14.07.2010 р., яким визначе но ринкову вартість майна ві дповідача у сумі 1005588,72 грн.
Відповідно до ст. 9 Закону Ук раїни “Про оцінку майна, майн ових прав та професійну оцін очну діяльність в Україні”, п оложення (національні станда рти) оцінки майна повинні міс тити визначення понять, у том у числі поняття ринкової вар тості, принципів оцінки, мето дичних підходів та особливос тей проведення оцінки відпов ідного майна залежно від мет и оцінки, вимоги до змісту зві ту про оцінку майна та порядо к його рецензування.
Відповідно до визначення, я ке міститься в Національному стандарті №1 “Загальні полож ення оцінки майна та майнови х прав”, ринкова вартість - в артість, за яку можливе відчу ження об' єкта оцінки на рин ку подібного майна на дату оц інки.
Враховуючи зазначене визн ачення, порівняльний підхід, застосований експертом повн істю відповідає меті, постав леній перед останнім, оскіль ки передбачає саме досліджен ня ринку подібного майна та в изначення ринкової вартості , тобто вартості, яка склалась на ринку подібного майна.
Посилання скаржника на нак ладні б/н від 19.12.2000 р. та №1 від 19.12.2001 р. як на доказ виплати позивач ці частини вартості майна то вариства та в яких зазначено „в счет ваучера” не заслугов ують на увагу апеляційного с уду, оскільки не зрозуміло, я ких виплат стосуються дані н акладні.
Отже, судом першої інстанц ії правомірно підраховано ча стку майна, яка належить пози вачці у відповідності із рин ковою вартістю майна відпові дача, яка становить 80489,33грн. (1005588,7 2*8,0042/100).
Але, при прийнятті оскаржу ваного рішення, судом першої інстанції не прийнято до ува ги та не надано належної оцін ки платіжній відомості за бе резень 2001 р., що міститься в мат еріалах справи, яка свідчить про те, що позивачці було спла чено 268,35 грн. коштів на поверне ння внесків у зв' язку з вихо дом позивачки зі складу това риства та які помилково не вр аховано судом в рахунок варт ості частини майна товариств а.
З огляду на викладене, суд ова колегія погоджується з д оводами відповідача лише в ч астині безпідставності стяг нення 268,35 грн. коштів на поверн ення внесків у зв' язку з вих одом позивачки зі складу тов ариства, а решта доводів апел яційної скарги не можуть при йматись до уваги та бути підс тавою для відмови в задоволе нні решти позовних вимог, оск ільки вони, суперечать факти чним обставин і не ґрунтують ся на нормах права.
Керуючись ст . ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товар иства з обмеженою відповідал ьністю „Фірма „Елькатро” зад овольнити частково.
Рішення господарського су ду Миколаївської області від 26.11.2010 р. у справі №15/426/09 - змінити, виклавши його резолютивну ча стину в наступній редакції:
„Позов задовольнити частк ово.
Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю “Ел ькатро”, 55000, Миколаївська обла сть, м. Южноукраїнськ, пр. Лені на, 13, код ЄДРПОУ 20911086 на користь ОСОБА_2, 55001, Миколаївська об ласть, АДРЕСА_1, ідентифік аційний код НОМЕР_1, варті сть майна пропорційно частин і в уставному фонді в розмірі 80173,86 грн., 1500,00грн. витрат за послу ги адвоката, 4781,76грн. витрат за п роведення судової експертиз и.
Постанова набирає закон ної сили з дня її прийняття і м оже бути оскаржена у касацій ному порядку до Вищого госпо дарського суду України.
Головуючий суддя П.Ф. Мацюра
Судді Е.І.Андрєєва
Н.В.Ліпчанська
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2011 |
Оприлюднено | 03.02.2011 |
Номер документу | 13593197 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні