Вирок від 11.10.2010 по справі 1-323

Справа № 1-323/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2010 року Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді Яковець О.Ф.,

при секретарі - Дячковій А.О.,

з участю прокурора Кузьменка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.,

уродженки м. Дніпропетровськ, українки, громадянки України,

з неповною середньою освітою, не працюючої, розлученої, мешканки АДРЕСА_1, раніше судимої: 1) 17.11.2003 року Роменським районним судом за ст..ст. 185 ч.1, 75 КК України до 1 року позбавлення волі, з випробовуванням з іспитовим строком 1 рік; 2) 13.12.2007 року Роменським міськрайонним судом за ст.. 186 ч.1, 185 ч.2, 190 ч.2, 69, 70 ч.1 КК України до покарання у вигляді 3 роки обмеження волі,-

за ст.190 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість скоїла злочин проти власності при слідуючих обставинах.

28.04.2010 року близько 21 години ОСОБА_1 разом зі своєю знайомою ОСОБА_2 прийшли до магазину «Айсберг», розташованого в м. Ромни по вул. Калнишевського. Біля магазину вони зустріли ОСОБА_3, мешканця АДРЕСА_2, якого ОСОБА_1 знала як особистість, і почали разом відпочивати. ОСОБА_1 побачила у ОСОБА_3 належний йому мобільний телефон, марки "Нокіа 5310". І у неї виник злочинний намір на заволодіння телефоном, шляхом обману, з метою його привласнення. Реалізуючи свій злочинний намір, з корисливих мотивів близько 01 години 29.04.2010 року, зловживаючи довірою ОСОБА_3 вона попрохала у останнього мобільний телефон для того, щоб нібито здійснити дзвінок. ОСОБА_3, повіривши її намірам, добровільно надав ОСОБА_1 свій телефон. Остання взяла мобільний, понатискала на ньому клавіші, після чого поклала телефон до кишені своєї куртки. На неодноразові прохання ОСОБА_3 повернути телефон ОСОБА_1 не звертала уваги, ігнорувала їх, та залишила мобільний телефон у своєму володінні. Заволодівши мобільним телефоном ОСОБА_3, ОСОБА_1 з метою відволікти потерпілого, почала з ним жартувати. Коли ОСОБА_3 та ОСОБА_1 жартуючи, впали на землю, то з кишені куртки ОСОБА_1 випав мобільний телефон ОСОБА_3 Мобільний телефон, який перебував на землі помітила, ОСОБА_2 котра підняла його з землі, та з метою подальшого його повернення власнику передала ОСОБА_1 , яка в свою чергу знову поклала його до кишені своєї куртки. ОСОБА_3 попрохав у ОСОБА_1 повернути належний йому мобільний телефон, але ОСОБА_1, утримуючи при собі мобільний телефон потерпілого ОСОБА_3 повідомила останньому, що його у неї не має, і що він випав з її кишені, коли вони з ОСОБА_3 перебували на землі.

ОСОБА_3, довіряючи ОСОБА_1, пішов шукати свій телефон на тій ділянці, де він разом з ОСОБА_1 перебували на землі. ОСОБА_1, скориставшись відсутністю ОСОБА_3 разом з викраденим нею мобільним телефоном моделі «Нокіа 5310», сім-картою мобільного оператора "Київстар", номер - 80976946686, на рахунку якої було 0.00 грн., та з флеш-картою птам'яті на 1 Гб, який перебував в кишені її куртки залишила місце вчинення злочину та пізніше продала телефон за 100 грн.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 702 (сімсот дві) гривні.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненому злочині визнала повністю і суду пояснила, що 28.04.2010 року близько 21 год. Вона разом зі своєю знайомою ОСОБА_2, перебуваючи поблизу магазину «Айсберг» що в м. Ромни по вул. Калнишевського, зустріла ОСОБА_3. Близько 1 год. 29.04.2010 року під час прогулянок вона помітила в ОСОБА_3 мобільний телефон та вирішила ним заволодіти. Скориставшись нагодою, вона попрохала у ОСОБА_3 його телефон, під приводом комусь зателефонувати. Коли він передав їй телефон, вона натиснула декілька клавіш і поклала телефон до кишені своїй куртки. Для того, щоб відволікти увагу ОСОБА_3 від телефону і щоб він нічого не запідозрив, вона почала з ним жартувати. Вона підійшла до ОСОБА_3 ззаду, штовхнула його на землю і впала разом з ним та почали качатися по землі , а коли встали то телефону в кармані не було. Наталя повідомила, що телефон у неї і вона їй відповіла, щоб та мовчала. Коли ОСОБА_3 запитав, де телефон, то вона відповіла, що в неї немає телефону, він десь на землі. Валентин залишився шукати телефон, а вона з ОСОБА_2 пішли в центр міста. Телефон вона продала за 100 грн. таксисту. Виручені гроші потратила на харчі та спиртне. З обставинами викладеними в обвинувальному висновку згодна повністю. Вину свою визнає в повному обсязі, розкаюється в скоєному.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні злочину знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, покази підсудної відповідають фактичним обставинам справи, не суперечать їм і не оспорюються самою ОСОБА_1 та іншими учасниками судового розгляду.

Покази ОСОБА_1 суд визнає добровільними і щирими, покладаючи їх в основу вироку.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 190 ч. 2 КК України, так як вона повторно заволоділа чужим майном шляхом обману та зловживання довірою.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини що помякшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що помякшують покарання суд визнає явку з повинною, визнання вини та щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання винної суд не знаходить.

Злочин, скоєний ОСОБА_1, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

З врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи ОСОБА_1, яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується за місцем проживання та обставин, що помякшують покарання, суд приходить до висновку, що відносно неї слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі.

Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1. і попередження нових злочинів.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу слід змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази по справі відсутні.

Витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 187,80 грн. необхідно стягнути з підсудної на рахунок НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України і призначити їй покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

Строк покарання обчислювати з 11 жовтня 2010 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу слід змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі суду..

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 187 грн. 80 коп. на рахунок НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892 код класифікації доходів бюджету 25010100, р/р 31256272210011 МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення , а засудженою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

СУДДЯ ПІДПИС

КОПІЯ ВІРНА:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О.Ф. ЯКОВЕЦЬ