Рішення

від 02.02.2011 по справі 31/362-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/362-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.02.11р.

Справа № 31/362-10

За позовомФермерського господарства "Є Надія", с. Нестерівці Дунаєвецького району Хмельницької області      

до відповідача 1Приватного підприємства "Рускус", м. Дніпропетровськ

    відповідача 2Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфред С. Топфер "Інтернешенал (Україна)", м. Київ     

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет споруДержавне підприємство "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів", смт. Дунаївці Дунаєвецького району Хмельницької області

про визнання правочину недійсним

Суддя Єременко А.В.

Представники:

Від позивача:Щепанський В.С., дов. від 12.01.11 р.;

Від відповідача 1:не з'явився;

Від відповідача 2:не з'явився;

Від третьої особи не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

         Позовна заява прийнята до розгляду господарським судом Дніпропетровської області  у зв'язку з винесенням ухвали господарським судом  Хмельницької області про  передачу  матеріалів справи № 13/1760-10 за підсудністю в порядку ст., ст. 15, 17 ГПК України.

Позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між Фермерським господарством "Є Надія" та  Приватним підприємством "Рускус".

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем-1  не виконані умови спірного договору щодо перерахування позивачеві грошових коштів за переданий товар по договору та посиланням на ст.ст. 215, 216 ЦК України.

       Відповідач-1 до судового засідання не з'явився, відзив та витребувані судом документи не надав, був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (ухвали суду надсилалися за місцезнаходженням відповідача-1 згідно реєстраційних документів).

       Відповідач-2 проти позову заперечує, у відзиві на позов зазначає, що Товариство не є стороною по оспорюваному договору та позивачем не доведено, що договір купівлі-продажу ріпаку від 23.07.10р. суперечить закону який би прямо встановлював недійсність цього правочину.

       Третя особа згідно заяви (вх.№5943/11 від 01.02.11 р.) просить справу розглядати без участі її представника.

       Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами (ст. 75 ГПК України).

        В судовому засіданні  01.02.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

        Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача-2,  господарський суд -

В С Т А Н О В И В:

23.07.2010 року Фермерське господарство "Є Надія" (Продавець) уклало з  Приватним  підприємством "Рускус" (Покупець) договір купівлі-продажу (далі-договір), відповідно до  умов якого Продавець зобов'язується передати Покупцеві ріпак насипом (товар) у  відповідної кількості, якості, по цінам та в строк і на умовах визначених в цьому договорі, а Покупець зобов'язується  прийняти та оплатити товар.

Ціна на товар встановлюється у гривнях України. Підставою оплати Покупцем вартості товару є надання Продавцем рахунку на оплату поставленого товару, який може надаватися як факсом так і засобом електронного зв'язку, та накладної на товар (п. 5.1. договору).

Згідно п. 5.3 договору   вартість товару складає 950419,80 грн. з ПДВ.

За п. 5.5 договору оплата за товар здійснюється Покупцем в національній грошовій одиниці  України, з урахуванням ПДВ, протягом 3-х банківських днів з моменту поставки повного об'єму товару Продавцем, який указаний у п.5.3 Договору.

Оскільки за твердженням позивача, відповідач за договором купівлі-продажу від 23.07.2010 року не здійснив перерахування грошей у розмірі 950419,80 грн. на користь позивача (доказів не надано) та заперечує факт укладання вказаного договору, позивач вважає це підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.07.2010 року.

Між тим, згідно  ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу.

Позивачем не наведено у позові, які саме вимоги ст. 203 ЦК України були порушені сторонами під час укладення спірного договору купівлі-продажу. Не вбачається невідповідність зазначеного договору вимогам ст. 203 ЦК України і з наданих до матеріалів справи доказів, а обставини невиконання однією із сторін правочину своїх зобов'язань не є підставою для визнання такого правочину недійсним.  

Таким чином, правові підстави для визнання недійсним спірного договору відсутні.

         За наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу ріпаку від 23.07.10 р. безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

         Враховуючи підстави позову та те, що  відповідач-2 не є стороною  договору купівлі-продажу від 23.07.2010 року, в задоволенні позовних вимог до відповідача-2 слід відмовити.

          Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача, оскільки  в позові відмовлено.

         На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

         В позові відмовити.

         Суддя                                                                                                    А.В.Єременко