Постанова

від 16.10.2013 по справі 31/362-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2013 р. Справа № 31/362-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя : Широбокова Л.П. (доповідач)

суддів : Сизько І.А., Орєшкіної Е.В. (зміна складу колегії суду відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 14.10.2013р.)

при секретарі: Гаврилові О.М.

за участю представників сторін:

від позивача : Стасишин А.Л. представник, довіреність б/н від 03.09.12;

представники відповідачів-1, 2 та третьої особи у судове засідання не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Є Надія", с. Нестерівці Дунаєвецького району Хмельницької області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2011р. у справі №31/362-10

за позовом Фермерського господарства "Є Надія", с. Нестерівці Дунаєвецького

району Хмельницької області

до відповідача-1 : Приватного підприємства "Рускус", м. Дніпропетровськ

відповідача-2 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфред С.

Топфер "Інтернешенал (Україна)", м. Київ

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору : Державне підприємство "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів", смт. Дунаївці Дунаєвецького району Хмельницької області

про визнання правочину недійсним

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду та просив визнати недійсним договір купівлі-продажу ріпаку від 23.07.2010р., укладений між Фермерським господарством "Є Надія" та Приватним підприємством "РУСКУС", посилаючись на те, що Відповідач за отриману по договору продукцію не сплатив та листом повідомив, що спірний договір ним не укладався.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2011р. (суддя Єременко А.В.) у задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивоване відсутністю доказів, які свідчили б про невідповідність спірного договору вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Фермерське господарства "Є Надія" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції при розгляді справи були порушені процесуальні норми, зокрема ст.ст. 85,87 Господарського процесуального кодексу України. Так, судом в судовому засіданні 01.02.2011р. не були проголошені вступна та резолютивна частина прийнятого рішення, копія рішення позивачу відправлена не була (повне рішення скаржник отримав лише 24.09.2012р.). Крім того, суд не в повному обсязі дослідив усі обставини справи, оскільки в судовому засіданні 01.02.2011р. представниками позивача суд був повідомлений про наявність у відношенні осіб, які діяли від імені ПП "Рускус" (ОСОБА_4 та ОСОБА_5), кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 Кримінального кодексу України, та розгляд цієї справи Дунаєвецьким районним судом Хмельницької області. Сумнівним є висновок суду щодо належного повідомлення відповідача-1 про час та місце розгляду справи, оскільки як встановлено на досудовому слідстві у зазначеній кримінальній справі місце його реєстрації (м. Дніпропетровськ, вул. Романовського, 80) є фіктивним, оскільки за цією адресою знаходиться лише земельна ділянка. Скаржник також вбачає порушення судом норм ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, що стало наслідком необґрунтованої відмови у задоволенні позову з підстав не зазначення позивачем конкретної правової норми, що була порушена при укладанні договору.

Ухвалами суду від 27.11.2012р. та від 31.07.2013р. провадження у справі зупинялось до розгляду кримінальної справи №412/10985/2012 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Ухвалою суду від 22.08.2013р. у зв`язку із набранням чинності вироком у кримінальній справі №412/10985/2012 провадження у справі поновлено.

Представник апелянта в судовому засіданні 16.10.2013р. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення скасувати спірний договір визнати недійсним.

Відповідачі та Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надали, явку повноважних представників в жодне судове засідання не забезпечили, не зважаючи на те, що про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 23.07.2010р. між Фермерським господарством "Є Надія" - продавець (надалі - Позивач) та Приватним підприємством "Рускус" - покупець (надалі - Відповідач) був укладений договір купівлі-продажу (далі - Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача ріпак насипом (товар) у відповідній кількості, якості, по цінам та в строк і на умовах визначених в цьому договорі, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 1.4. Договору право власності на товар переходить до Відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної на товар, яка засвідчує факт передачі товару Позивачем та його отримання Відповідачем.

На виконання умов Договору Позивач передав Відповідачу ріпак кількістю 2754,840 тон на суму 950419,80 грн шляхом переоформлення складської квитанції на відповідача на зерно, яке зберігалося на Державному підприємстві "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" (надалі третя особа) та надання відповідачу рахунку-фактури №23070 від 23.07.2010р. (а.с.10).

За умовами п. 5.5 Договору оплата за товар здійснюється Відповідачем в національній грошовій одиниці України, з урахуванням ПДВ, протягом 3-х банківських днів з моменту поставки повного об'єму товару Позивачем, який указаний у п.5.3 Договору.

Оскільки, грошові кошти в установлений договором строк на адресу позивача не надійшли, останній направив листа від 06.08.2010р. про розірвання договору та отримав відповідь, в якій відповідач заперечив факт укладання Договору взагалі (лист б/н, б/д, а.с. 14), вказуючи, що невідома особа видала себе за директора ПП «Рускус», отже, договір є нікчемним.

Посилаючись на зазначені факти, позивач просить визнати даний Договір недійсним.

Цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним. Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. А саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Таким чином, недійсність правочину - це такий юридичний стан, який означає дефекти форми, змісту або суб'єктного складу сторін, у тому числі і їх внутрішнього стану (дефект волі) у момент його вчинення.

Частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вирок суду по кримінальній справі, який набрав чинності, є обов`язковим для господарського суду для вирішення спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.05.2013р. у справі №412/10985/2012, який залишений в силі ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.08.2013р. та набрав чинності, встановлено наступне.

23.07.2010р. у селі Дунаївці Дунаєвецького району ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були введені в оману та вважали себе дійсними представниками ПП «Рускус», був укладений договір купівлі-продажу з Позивачем про купівлю 275,484 тон зерна рапсу вартістю 3450,00 грн за тону, а всього на загальну суму 950 419,80 грн, який згідно складської квитанції №198 від 23.07.2010р. був переданий на зберігання в ДП «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів». Зазначеними особами були також укладені подібні договори і з іншими суб`єктами господарювання. Всього було придбано 1554,7722 тони зерна рапсу на загальну суму 5439529,18 грн.

27.07.2010р. складські квитанції на 1529,288 тон зерна рапсу згідно договорів №№519/1-54617, 519/1-54747 від 26.07.2010р. були передані ТОВ «Альфред С. Топфер "Інтернешенал (Україна)" (надалі - Відповідач-2). 28.07.2010р. Відповідач-2 перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача-1 грошові кошти в сумі 5 312 434,09 грн. У цей же день за участю ОСОБА_5 вказані грошові кошти були перераховані з розрахункового рахунку Відповідача-1 на розрахунковий рахунок інших підприємств по ланцюгу. Кінцевим одержувачем коштів був ОСОБА_8, який 29.07.2010р. перевів кошти у готівку та передав їх співучаснику злочину ОСОБА_9

Таким чином, співучасники злочину ОСОБА_9, ОСОБА_5, а також особа, матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження, видаючи себе за представників Відповідача-1, заволоділи шляхом обману та розпорядилися на власний розсуд зерном рапсу на загальну суму 5 439 529,18 грн, в тому числі і по спірному договору на суму 950 419,80 грн.

За встановлених та доведених обставин ОСОБА_9 та ОСОБА_5 були визнані винними у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України.

За наведених обставин оспорюваний договір не відповідає волевиявленню учасника договору, тобто ПП «Рускус»; укладений особами, які не мали необхідних повноважень на його укладання, а діяли за фіктивними документами; не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки особи, які його укладали не мали наміром здійснювати оплату за придбаний товар, що підтверджено вироком суду.

Відтак, договір не відповідає вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України та підлягає визнанню недійсним.

При постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, наслідком чого стало прийняття помилкового рішення, що відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на Відповідача-1 .

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Є Надія", с. Нестерівці Дунаєвецького району Хмельницької області задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2011р. у справі №31/362-10 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу ріпаку від 23.07.2010р., укладений між Фермерським господарством «Є Надія» та Приватним підприємством «РУСКУС».

Стягнути з Приватного підприємства «РУСКУС» - 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Романовського, 80, код ЄДРПОУ 36960542 (п/р не відомі) на користь Фермерського господарства «Є Надія» - 32424, с. Нестерівці Дунаєвецького району Хмельницької області, вул. Щорса, 10Б, код ЄДРПОУ 30876356 (п/р не відомі) витрати по сплаті державного мита - 85,00 грн (вісімдесят п`ять грн), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн (двісті тридцять шість грн) та судовий збір по апеляційній скарзі - 537, 00 грн (п`ятсот тридцять сім грн).

Виконання постанови щодо видачі наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає чинності з часу її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 18.10.2013р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.А. Сизько

Суддя Е. В. Орєшкіна