Рішення

від 20.01.2011 по справі 2/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2011 р.   Справа № 2/106   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі

судді  Круглова О. М.   

при секретарі Григорійчук Я. В.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МіТ" ЛТД, вул.Незалежності, буд.39 кв.1, м.Івано-Франківськ, 76000

поштова адреса: Івано-Франківська обл.,  м. Тисмениця, вул. Левицького, 112

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс", вул.Академіка Сахарова, 21/2, м.Івано-Франківськ, 76018

про стягнення 36766,02  грн. заборгованості.

за участю представників сторін:

від позивача:  Кузь А.П. -  представник, (довіреність №б/н від 16.07.2010р. )

від відповідача: не з'явилися.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№4963 від 25.11.10 про стягнення з відповідача 37715,48 грн. боргу, в тому числі 31824,19 грн. основного боргу, 3119,01 грн. пені, 2272,68 грн. інфляційних та 499,6 грн. 3% річних. В заяві за Вх.№9637 від 16.12.10 позивач просив стягнути 36766,02  грн., в тому числі 31824,19 грн. основного боргу, 2769,04 грн. пені, 1577,42 грн. інфляційних та 595,37 грн. - 3% річних, оскільки ним після складання позовної заяви і направлення її до господарського суду було виявлено помилки в розрахунках пені, інфляційних та 3% річних.   

Представник позивача в засіданні суду позов підтримав та подав суду акт звіряння розрахунків від 12.01.11. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання умов Договору №017/ал-10 від 17.03.10 він поставив відповідачу товар, за який останній не провів повну оплату. В зв"язку з невиконанням умов вказаного договору відповідачу на підставі п.6.3 Договору та ст.625 ЦК України було нараховано 2769,04 грн. пені, 1577,42 грн. інфляційних та 595,37 грн. - 3% річних.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 26.11.10, 16.12.10 та 30.12.10, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення (а.с.2,49,54).

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються  позовні вимоги, судом

                                                                     встановлено:

17.03.10 між сторонами було укладено Договір №017/ал-10 , згідно якого Постачальник зобов"язується поставити, а Покупець зобов"язується прийняти та оплатити поставлений товар  згідно з положенням даного договору. Вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на суму 38299,03 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними  (а.с.28-37), яка підписані і скріплені печатками обох сторін, що свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе зобов"язань .

Враховуючи, що відповідач частково оплатив вартість отриманої продукції в сумі  6474,84 грн., заборгованість станом на день зверення до суду становила 31824,19 грн. Вказана заборгованість підтверджується актом звіряння розрахунків від 12.01.11, який підписаний і скріплений круглими печатками обох сторін (а.с.55).

Відповідно до умов п.5.1 Договору Покупець (відповідач) зобов"язаний оплачувати вартість отриманого товару протягом 14 календарних днів з моменту доставки товару, чого він не зробив чим порушив умови вказаного договору.   

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 ЦК України за  договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

На час розгляду справи в суді відповідачем не подано доказу повної оплати суми боргу за поставлений товар, а саме 31824,19 грн., тому  суд вважає її обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Також обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення 2769,04 грн. пені,       1577,42 грн. інфляційних з врахуванням наступного:

Статтею 625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу з  врахуванням інфляційних та 3% річних.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Однак в ст.3 цього закону вказано, що  розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.  

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що позивачем дотримано .

Пунктом 6.3 Договору встановлена відповідальність у вигляді пені за порушення терміну оплати товару, що мало місце в даному випадку .

Щодо стягнення 595,37 грн. - 3% річних слід зазначити наступне:

При зверненні до суду позивач в позовній заяві просив стягнути 499,6 грн. 3% річних, а в заяві за Вх.№9637 від 16.12.10 - 595,37 грн. 3% річних. Таким чином, до стягнення підлягає 499,6 грн. 3% річних, а позов в частині стягнення 95,77 грн. 3 % річних слід залишити без розгляду, оскільки вони не оплачені державним митом.  

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 31824,19 грн. основного боргу, 2769,04 грн. пені, 1577,42 грн. інфляційних та 499,6 грн. - 3% річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 366,7 грн. державного мита та 235,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 629, 712 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" про стягнення 36766,02  грн. заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс", вул. Академіка Сахарова, 21/2, м.Івано-Франківськ, 76018 (код 32077823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МіТ" ЛТД, вул.Незалежності, буд.39 кв.1, м.Івано-Франківськ, 76000 поштова адреса: Івано-Франківська обл., м.Тисмениця, вул. Левицького, 112 (код 22192081) –31824 (тридцять одну тисячу вісімсот двадцять чотири) гривні 19 коп. основного боргу, 2769 (дві тисячі сімсот шістдесять дев"ять) гривень 04 коп. пені, 1577 (одну тисячу п"ятсот сімдесять сім) гривень 42 коп. інфляційних, 499 (чотириста дев"яносто дев"ять) гривень 60 коп. - 3% річних, 366 (триста шістдесять шість) гривень 70 коп. витрат по сплаті державного мита та 235 (двісті тридцять п"ять) гривень 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позов в частині стягнення 95,77 грн. 3 % річних залишити без розгляду.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                            Круглова О.М.

Повне рішення складено 24.01.11.