Рішення

від 25.01.2011 по справі 2/116

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/116

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

25 січня 2011 р.  Справа № 2/116   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі

судді  Круглова О. М.   

при секретарі   Григорійчук Я. В.

розглянувши матеріали  справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр"  вул.Торгова,3, м. Івано-Франківськ, 76000, поштова адреса: м. Івано-Франківськ , вул. Чорновола. 7/302,  76018

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Літа Центр", м.Рівне, вул. Данила Галицького, будинок 19, офісний центр 417, 33000  в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Літа Центр" вул.Торгова,1, м.Івано-Франківськ, 76009

про стягнення 7343,00 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Кузь А.П.  - представник, (довіреність №б/н від 09.03.2010р. )

від відповідача: не з'явилися.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за вх.№5121 від 10.12.10 про стягнення з відповідача 7343,00 грн. заборгованості, в тому числі 4640,4 грн. боргу  за поставлений товар, 474,34 грн. пені, 1604,37 грн. штрафу в розмірі 10%, 481,25 грн. інфляційних та 142,64 грн. - 3% річних.

Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав. В обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем Договору купівлі-продажу продукції №1382 від 22.09.09, внаслідок чого виникла заборгованість за отриманий товар в сумі 4640,4 грн. та нараховано 474,34 грн. пені, 1604,37 грн. штрафу в розмірі 10%, 481,25 грн. інфляційних та 142,64 грн. - 3% річних за порушення терміну оплати.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, хоча про дату, час та міце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалами від 14.12.10 та 05.01.11, які направлялись за місцем реєстрації юридичної особи та філії, згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11-15/58 та №11-15/58-1 від 17.01.11 (а.с.28-30).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даній справі судом з"ясовувалось місце реєстрації відповідача як юридичної особи так і філії (витяги про включення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11-15/58 та №11-15/58-1 від 17.01.11).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм  процесуальними  правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються  позовні вимоги, судом

                                                                     встановлено:

Між сторонами по справі 22.09.09 було укладено Договору купівлі-продажу продукції №1382, на який позивач посилається в обгрунтування позовних вимог.

Посилання позивача на договір купівлі-продажу продукції №1382 від 22.09.09 є безпідставними, оскільки у видатковій накладній про отримання товару №Р-00052329 від 17.11.09 (а.с.11) відсутня посилка (прив"язка) на даний договір, а тому вказана поставка була позадоговірною.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на суму     6140,4 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною про отримання товару №Р-00052329 від 17.11.09 (а.с.11). Враховуючи, що відповідач за отриману продукцію частково розрахувався в сумі 1500 грн., сума боргу станом на день звернення до суду становила 4640,4 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 11.03.10, який завірений і скріплений круглими печатками обох сторін (а.с.12).   

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій організацій (ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України  зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений (що має місце в спірному випадку) або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки в даному випадку мала місце позадоговірна поставка, зобов"язання  по оплаті  вказаної суми  виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний  термін  з моменту отримання вимоги  про оплату. Такою вимогою являється претензія №40 від 11.03.10 (а.с.13), яка отримана відповідачем 11.03.10, однак залишена ним без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 4640,4 грн. боргу за отриманий товар обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Слід визнати частково обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення інфляційних  та  річних, враховуючи наступне:

Статтею 625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу з врахуванням інфляційних та  3% річних.

Враховуючи, що зобов"язання по оплаті виникло у відповідача перед позивачем 18.03.10 (претензія №40 від 11.03.10), то інфляційні слід нараховувати з квітня 2010 по листопад 2010, а 3% річних з 18.03.10 по 30.11.10. З врахуванням наведеного, обгрунтований розмір інфляційних становитиме 157,92 грн., а 3% річних відповідно 98,02 грн. В стягненні 323,33 грн. інфляційних та 44,62 грн. - 3% річних слід відмовити за безпідставністю вимог

Щодо стягнення 474,34 грн. пені та 1604,37 грн. штрафу в розмірі 10% слід зазначити наступне:

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними    санкціями    визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Відповідальність у вигляді пені встановлюється сторонами у договорі, а також може бути визначена Законом.

Враховуючи наведене, а також відсутність договору між сторонами, який би передбачав відповідальність у вигляді пені та штрафу за несвоєчасну оплату товару, в задоволенні 474,34 грн. пені та 1604,37 грн. штрафу в розмірі 10% слід відмовити за необгрунтованістю вимог.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 4640,4 грн. основного боргу, 157,92 грн. інфляційних та  98,02 грн. - 3% річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 68,01 грн. державного мита та 157,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.174,230 ГК України, ст.ст.11, 525, 526, 530, 549 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літа Центр" в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Літа Центр" про стягнення 7343 грн. заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Літа Центр", м.Рівне, вул. Данила Галицького, будинок 19, офісний центр 417, 33000 (код 36016324) в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Літа Центр" вул.Торгова,1, м.Івано-Франківськ, 76009 (код 36016214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр"  вул. Торгова,3, м.Івано-Франківськ, 76000 поштова адреса: м. Івано-Франківськ , вул. Чорновола. 7/302,  76018 (код 20530929) –4640 (чотири тисячі шістсот сорок) гривень 40 коп. основного боргу, 157 (сто п"ятдесять сім) гривень 92 коп. інфляційних, 98 (дев"яносто вісім) гривень 02 коп. - 3% річних, 68 (шістдесять вісім) гривень 01 коп. витрат по сплаті державного мита та 157 (сто п"ятдесять сім) гривень 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 474,34 грн. пені, 1604,37 грн. штрафу в розмірі 10%, 323,33 грн. інфляційних та 44,62 грн. - 3% річних відмовити за безпідставністю вимог.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                               Круглова О.М.

повне рішення складено 28.01.11