Рішення

від 18.11.2010 по справі 8/375

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/375

18.11.10

за позовом         Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1  

до                        Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток"

про                      стягнення 24623, 70 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники сторін:            

від позивача        не з’явився          

від відповідача    Бороздіна Н.М. –предст. за дов. б/н від 06.10.2010 р.  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення  24623, 70 грн., що становить заборгованість за договором № UA 058/03/10 на транспортне обслуговування та пеню в розмірі 723, 70 грн. за неналежне виконання позивачем своїх обов’язків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані  зобов’язання щодо оплати наданих позивачем послуг з перевезення. за договором № UA 058/03/10 на транспортне обслуговування  від 30.03.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2010 р. порушено провадження у справі № 8/375, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 16.09.10 р., зобов’язано сторін виконати певні дії.

В судове засідання 16.09.2010 р. представники сторін не з’явились, вимог ухвали не виконали, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2010 р. відкладено розгляд справи на 18.11.2010 р.

06.10.10 р. до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 15900, 00 грн., посилаючись на часткове погашення боргу з боку відповідача та пеню в розмірі 1336, 71 грн.

Однак клопотання позивача про стягнення з відповідача збільшеного розміру пені до уваги судом не приймається, оскільки позивачем не наданий обґрунтований розрахунок суми нарахованої пені.

В судове засідання 18.11.2010 р. з’явився представник відповідача, надав суду пояснення по суті спору та заперечив проти позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачем наданий відзив на позовну заяву в порядку ст. 59 ГПК України, відповідно до якого зазначив, що строк виконання зобов’язання щодо оплати наданих позивачем послуг не настав, оскільки останній не надав жодного доказу, який би підтверджував отримання відповідачем оригіналів документів передбачених п. 4.2. договору № UA 058/03/10 від 30,03.2010.

Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

30.03.2010 р. між Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1, як перевізником (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток", як експедитором (надалі - відповідач) укладено договір № UA058/03/10 на транспортне обслуговування, відповідно до умов якого перевізник здійснює перевезення вантажів, наданих експедитором, а експедитор бере на себе зобов‘язання оплачувати послуги перевізнику в порядку і на умовах, викладених в даному договорі.  

На підставі разових договорів – заявок № 500_154/10 від 30.03.2010 р. та  № 500_197/10 від 29.04.2010 р. позивач здійснив на замовлення відповідача перевезення вантажу на загальну сумму  23400,00 грн. Також сторони погодили штрафні санкції за простій автомобіля в розмірі 500, 00 грн.

Виконання позивачем послуг з перевезення підтверджується актами виконаних робіт № 26 від 07.04.2010 р., № 36 від 13.05.2010 р., № 37 від 13.05.2010 р., які підписані позивачем та відповідачем та скріплені печатками сторін, а також міжнародними товарно –транспортними накладними.

Відповідно до умов разового договору – заявки № 500_154/10 строк оплати вартості наданих послуг протягом 10-15 днів після отримання оригіналів документів.

Відповідно до умов разового договору – заявки № 500_197/10 строк оплати вартості наданих послуг протягом 10 банківських днів після отримання оригіналів документів.

Відповідач свої зобов‘язання щодо оплати вартості робіт по перевезенню у повному обсязі не виконав, вартість робіт у розмірі 23 900, 00 грн. не оплатив.

Таким чином,  станом на день подання позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем становить 23900, 00 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 14 Закону України "Про транспортно – експедиторську діяльність" від 01.07.2004 № 1955 за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Представник відповідача надав суду обґрунтований відзив на позовну заяву та доповнення до відзиву, в яких просить суд зменшити суму позовних вимог на 8000, 00 грн. Як доказ перерахування коштів відповідач додає копію платіжного доручення № 186 від 24.09.2010 р.

Пунктом 1 ст. 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Зокрема, у ч. 1 ст. 230 ГК України зазначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язань вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.  

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 723, 70 грн. за період з 08.05.2010 р. по 26.07.2010 р., зокрема, з суми заборгованості в розмірі 11700, 00 грн. з 08.05.2010 р. по 26.07.2010 р. та з суми заборгованості 11700, 00 грн. з 15.06.2010 р. по 26.0.2010 р.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 723, 70 грн. правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 23900, 00 грн. підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 216, 218, 230, 509, 546, 547, 549,  625, 626, 929, 931 ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 34, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:  

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток" (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-А, код 36058165), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Фізичної особи-підприємця  ОСОБА_1 (35612, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі  15 900 (п'ятнадцять тисяч дев’ятсот) грн. 00 коп., 723 (сімсот двадцять три) грн. 70 коп. пені, 255 (двісті п’ятдесят п’ять), 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя

                              В.С.  Катрич

Дата підписання рішення: 31.12.2010 р.