9/150
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"09" грудня 2009 р. Справа № 9/150.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства "Арго" с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області
До Малого приватного підприємства "Сталлер-Чернівці" м. Чернівці
про стягнення боргу за договором поставки та штрафних санкцій за користування чужими грошовими коштами - 9633,86 грн.
Суддя М.І.Ніколаєв
представники:
від позивача –Олексюк В.І. представник
від відповідача –не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "Арго" с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області звернулося із позовом до Малого приватного підприємства "Сталлер-Чернівці" м. Чернівці про стягнення 9633,86 грн. боргу, у тому числі 7837,47 грн. основного боргу за поставлений згідно видаткових накладних за червень –листопад 2007 року товар, 971,85 грн. інфляційних нарахувань та 824,54 грн. штрафних санкцій за користування чужими грошовими коштами.
Ухвалою від 23.11.2009 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 08.12.2009 року за участю представників сторін.
У судовому засіданні 08.12.2009 року оголошено перерву у розгляді справи до 09.12.2009 року.
До початку судового засідання 09.12.2009 р. представник відповідача повідомив суд про сплату основної заборгованості в сумі 7837,47 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 09.09.2009 року, 02.12.2009 року та 08.12.2009 року згідно накладної № 4142 від 05.11.2007 року. Представник позивача факт оплати заборгованості підтвердив.
Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд –
ВСТАНОВИВ:
Протягом червня –листопада 2007 року згідно видаткових накладних № СА - 0002131 від 19.06.2007 року, № ВА - 0002236 від 25.06.2007 року, № ВА - 0002391 від 04.07.2007 року, № ВА - 0002740 від 24.07.2007 року, № ВА - 0003063 від 10.08.2007 року, № ВА - 0003169 від 17.08.2007 року, № ВА - 0003350 від 30.08.2007 року, № ВА - 0003517 від 12.09.2007 року, № ВА - 0004142 від 05.11.2007 року поставив відповідачу товар на загальну суму 210837,47 грн. Проте за отриманий товар відповідач розрахувався лише частково, сплативши 203000 грн.
07.10.2009 року позивач надіслав відповідачу претензію із вимогою про сплату заборгованості за поставлений товар, яка відповідачем у повному обсязі не виконана, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 7837,47 грн.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, у відповідача, якому 09.10.2009 року надіслано вищевказану претензію та який не оплатив у встановлений законом строк вартість поставленого товару, виник борг за отриманий згідно видаткових накладних товар у сумі 7837,47 грн.
Проте враховуючи, що відповідач повністю погасив основний борг перед позивачем, провадження у справі в частині стягнення 7837,47 грн. основного боргу слід припинити за відсутністю предмета спору, що передбачено п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
У свою чергу, як встановлено судовим слуханням, відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, а тому з нього слід стягнути 971,85 грн. інфляційних нарахувань за листопад 2008 року –вересень 2009 року.
Крім того, за порушення строків розрахунків позивач посилаючись на ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України нарахував відповідачу 824,54 грн. штрафних санкцій у розмірі облікової ставки НБУ за увесь час користування чужими коштами.
Згідно статті 546 Цивільного кодексу України Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, а згідно статті 547 - правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.
Як встановлено судовим слуханням сторонами договір поставки як і договір про забезпечення виконання зобов'язання в письмовій формі не укладено, відповідно розмір штрафних санкцій не погоджено, а тому в стягненні 824,54 грн. штрафних санкцій слід відмовити.
Судові витрати пропорційно задоволеним вимогам віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.
Керуючись ст.ст. 49, 80 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Сталлер-Чернівці" м. Чернівці вул. Південно-Кільцева, 29/258 (ін.код 32137578) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства "Арго" с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області (код 22836526) –971,85 грн. інфляційних нарахувань, 93,27 грн. державного мита та 215,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 7837,47 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
4. В решті вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя М.І. Ніколаєв
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2009 |
Оприлюднено | 08.02.2011 |
Номер документу | 13647289 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Подобєд Ігор Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні