Постанова

від 12.09.2011 по справі 9/150-10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2011 № 9/150-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Баранця О.М.

ОСОБА_1

при секретарі:

розглянувши апеляційну скаргу КП "Ірпіньводоканал" та апеляційну скаргу ПАТ "Київводоканал"

на рішення Господарського суду м. Києва від 02.08.2011

у справі № 9/150-10 (ОСОБА_2

за позовом ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Комунальне підприємство "Ірпіньводоканал"

про стягнення 2778942,14 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Київської області від 02.08.2011 у справі № 9/150-10 частково задоволений позов ПАТ «Київводоканал» до КП «Ірпіньводоканал» про стягнення 2 778 942,14 грн.

Не погоджуючись з рішенням в частині незадоволених вимог, позивач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати в частині незадоволених вимог.

Представник відповідача, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення.

В свою чергу, відповідач в повному обсязі не погоджуючись з рішенням, також звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального права просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Представник позивача, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі відповідача заперечував, просив залишити їх без задоволення.

Від позивача надійшло клопотання про відкладення в зв'язку з зайняті сю представника в іншому судовому процесі. Колегія суддів відхиляє заявлене клопотання , оскільки відсутні належні докази зайнятості представника (ухвала, повістка).

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 03.11.2004 сторонами укладено договір на приймання стічних вод через приєднані мережі № 05197/1-5, за умовами якого позивач зобов'язався надавати на підставі пред'явленого відповідачем дозволу на скид стичних вод у систему каналізації м. Києва послуги з приймання стічних вод відповідача у систему каналізації, відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва., а відповідач здійснювати оплату.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач звернувся з позовом про стягнення коштів, мотивуючи вимоги тим, що за результатами проведеного на підставі проб стічних вод від 20.07.2010 був складений протокол, з якого випливає порушення нормативів щодо гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, про що відповідач був повідомлений листами, але відповіді не отримав. В зв'язку з перевищенням норм ДК , при визначенні величин сплати за скидання стічних вод використовується коефіцієнт кратності, оплата рахунків проведена з боку відповідача не була. Крім того, відповідач відмовив в допуску представникам позивача на територію для обстеження об'єкта каналізування та взяття наступних проб, в зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню сума коштів у чотирьохкратному розмірі, а загалом 2 778 942,14 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що збитки за порушення Правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Києва знайшли своє підтвердження, дані вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню Але, відмовляючи у задоволенні вимог щодо стягнення коштів за не допуск представників позивача для здійснення перевірки та збирання проб, суд вказав на те, що акти з не допуску складені виключно представниками позивача без зазначення був чи ні присутній представник відповідача, відмовився чи ні він від підписання акту, крім того, стягнення коштів у даному випадку можливо, якщо не має посилань на повторне збирання проб, а п.8.6.2 Правил передбачає застосування п'ятикратної оплати в разі незабезпечення доступу до КК для відбору проб саме на протязі 2 тижнів.

Заперечуючи проти рішення в частині відмови у стягненні з відповідача штрафу за не допуск до об'єкту, позивач наполягає на тому, що акт щодо не допуску його представників складений належним чином. Але, господарський суд діяв виключно в інтересах відповідача чим порушив принцип рівності сторін.

В свою чергу відповідач, заперечує проти рішення в повному обсязі, посилаючись на те, що судом не взято до уваги, що позивач не має прав нараховувати додаткову плату за скид наднормово забруднених вод, отже позивач самостійно визначив тарифи що неприпустимо. Судом не прийняті до уваги висновки незалежної атестованої лабораторії, що якість стічних вод була в нормі.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ст. ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як передбачено Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, послуги з водовідведення, в тому числі й у разі понадлімітного скидання, оплачуються підприємствами за тарифами, що встановлюються у договорах з Водоканалами.

Пунктом 2.1. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02. 2002 р. передбачено, що у разі повної відповідності якості та режиму скиду стічних вод місцевим Правилам приймання та умовам укладеного договору підприємства сплачують за послуги водовідведення за тарифом, установленим згідно з чинним законодавством для відповідної категорії абонентів. Обсяги стічних вод Підприємств, які підлягають оплаті, визначають згідно з Правилами користування. Нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Нп) установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Пункт 7.10. Правил передбачає що, при виявленні перевищення ДК забруднень, установлених договором або місцевими Правилами приймання, Водоканал після закінчення аналізу направляє підприємству повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднень (листом або телефонограмою) у термін, визначений місцевими Правилами приймання, але не більше 15 днів.

Не відповідають дійсності також твердження відповідача стосовно неправильного розрахунку плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, оскільки наявний в матеріалах справи розрахунок відповідає встановленому в п. 3 Інструкції порядку обчислення плати за скид стічних вод підприємств у системі каналізації населених пунктів.

Як вказано в абзаці 3 п. 1.3 Інструкції підприємства повинні повністю покрити всі витрати водоканалу, пов'язані з транспортуванням і очищенням стічних вод та справлянням збору за забруднення навколишнього середовища. При недотриманні вимог договору та місцевих правил приймання сплатити водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, а також відшкодувати збитки, заподіяні через порушення режиму скиду і допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються підприємствами.

Відповідно пункту 4 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, плата за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів уноситься підприємствами згідно з розрахунками Водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором. У разі прострочення платежів з підприємств стягується пеня згідно з умовами договору. Плата за скид понаднормативних забруднень розподіляється таким чином: 20 відсотків перераховуються Водоканалом до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворені в складі сільських, селищних, міських бюджетів; 80 відсотків залишаються у розпорядженні Водоканалу і використовуються на відшкодування збитків Водоканалу, викликаних цими скидами, на ремонт і поліпшення експлуатації каналізаційної мережі та очисних споруд, а також на розвиток каналізаційного господарства населеного пункту.

За приписами п. 1.6 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України місцеві Правила приймання за Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх підприємств, яким водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.

Посилання відповідача на розпорядження КМДА № 1332 є недоречним, оскільки Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 876 від 04.08.2009 р «Про затвердження Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва» Водоканалу надаються наступні права: нараховувати плату з застосуванням коефіцієнта кратності (Глава 7 цих Правил) у випадку виявлення з боку Абонентів порушень вимог цих Правил та умов договору або невиконання вимог акта; проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем Абонента та складати акти за результатами цих обстежень. Акт підписується уповноваженими представниками Водоканалу і Абонента. При відмові Абонента від підпису, представники Водоканалу роблять відповідний запис в акті. В цьому випадку акт діє в односторонньому порядку; при виявленні порушень встановлювати терміни їх усунення. При цьому вимоги Водоканалу є обов'язковими для виконання у встановлені терміни. При недотриманні термінів їх виконання Абонент розраховується за обсяг стічних вод, обчислений згідно з підп. 8.6.2. п. 8.6 Глави 8 цих Правил; здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений з підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються..

В свою чергу відповідачу надаються такі права, зокрема: вимагати проведення контрольного аналізу стічних вод Абонента протягом терміну зберігання контрольної проби (підп. 6.2.7 п. 6.2 Глави 6 цих Правил).

Крім того, п 7.5 Правил встановлює, що плата за скид Абонентом стічних вод з перевищенням ДК, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього аналізу, проведеного Водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих Абонентом за цей період з цього об'єкта ( позиція ВГСУ № 10/49-15/282 від 01.03.07, № 3/374-07 від 26.02.09).

За таких обставин, висновки відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, тому колегія суддів вважає їх необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.

Щодо вимог позивача про задоволення позову в повному обсязі, то колегія суддів дійшла наступного висновку.

Умовами договору, укладеного сторонами не передбачено стягнення штрафних санкцій за не допуск працівників позивача до об'єкту, Інструкція та Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації, також не містять приписів щодо накладання на осіб, що перешкоджають у допуску до об'єктів для зняття проб штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну ПАТ «Київводоканал» та апеляційну скаргу КП «Ірпіньводоканал» залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 02.08.2011 року у справі № 9/150-10-без змін.

2. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Баранець О.М.

ОСОБА_1

14.09.11 (відправлено)