Рішення

від 24.12.2010 по справі 32/243пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/243пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.12.10 р.                                                                                    Справа № 32/243пн                               

Господарський суд Донецької області  у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Чукліній І.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Кулинина С.В довіреність № 12

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився                         

у справі за позовом: Свято-Вознесенської парафії Української Православної Церкви, м.Донецьк

до відповідача: Донецької міської ради, м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації”, м.Донецьк

про визнання права власності на будівлю сараю літ.В, розташованого за адресою: м.Донецьк, вул.Вельямінова, 1.

Позивач, Свято-Во?знесенська парафія Українсь?кої Православної Церкви, м.Дон?ецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Донецької міської ради, м.Донецьк з?а участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комун?ального підприємства „Бюро технічної інвентаризації”, м.До?нецьк про визн?ання права власності на будів?лю сараю літ.В, розташованого за адресою: м.Донецьк, вул.Велья?мінова, 1.

В обґрунтування вимог позивач посилається на свідоцтво державної реєстрації права власності, технічний паспорт, рішення Донецької міської ради від 24.09.2010р.,  експертно-технічний висновок № 25/10.  Враховуючи зазначене, позивач просить визнати за ним право власності на зазначений об'єкт відповідно до ст.376 ЦК України в судовому порядку.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Про розгляд справи був повідомлений належним чином. З листа на адресу суду від 17.12.2010року вбачається, що проти позовних вимог, у разі їх доведення позивачем належним чином, відповідач не заперечує, просив справу розглянути  без участі представника.

Суд вважає за можливе розглянути справу без представника відповідача за наявними в справі доказами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надійшла заява з проханням розглянути справу без участі представника третьої особи. Проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Свято-Вознесенській парафії Донецької Єпархії Української Православної Церкви на підставі свідоцтва про право колективної власності на будівлі церкви від 11.07.2001року, належить цілісний об'єкт, що розташований по вул.Вельямінова,1 у м.Донецьку, який складається з будівлі церкви А - 1, будівлі хрестильні Б - 1, будівлі просфорні Г - 1, будівлі трапезної Ж - 1, будівлі каплиці І - 1, Житлового будинку Л - 1, вбиральні – Е, гаражу - З, погрібу – К, стічної ями - Д, сараю - Н,  навісу – О, котельні – Р, огородження - 5-8, замощення - 1 та 111, водопроводу (реєстраційний запис в реєстрову книгу № 21в за реєстровим № 7905 23.08.2001року).

Рішенням Донецької міської ради № 48/307 від 24.09.2010р. позивачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки в постійне користування для експлуатації існуючої будівлі церкви та господарських споруд по вул.Вельяминова,1 в Петровському районі м.Донецька.

Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м.Донецька, 05.01.2010р. була складена інвентаризаційна справа №5/4080 щодо домоволодіння №1 по вул.Вельямінова у м.Донецьку, з якої  вбачається, що сарай –„В” площею 17,3 кв.м.  був введений в експлуатацію у 2007році.

З експертно-технічного висновку № 25/10-3 про стан  будівельних конструкцій сараю (літ.В) по вул.Вельямінова, б.1 у Петровському районі м.Донецька, складеного та затвердженого ДФДП „Судовий будівельно-експертний центр” 25.10.2010р. (ліцензія №195335 від 22.12.2009р.) вбачається, що спірний об'єкт - сарай (літ.В) загальною площею 17,3 кв.м., відповідає своєму призначенню, вимогам санітарних норм та його експлуатація можлива в подальшому.

Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати за ним право власності на спірний об'єкт.

Оцінюючи вимоги позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.08р., прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Як слід, відсутність документів, що передують проведенню реконструкції (як-то, проектна документація, дозвіл на будівництво), обумовлюють неможливість введення в експлуатацію спірного об'єкта відповідно до встановленого Порядку.

Суд, окремо, зазначає, що приписи ст. 331 ЦК України, яка встановлює, що право на новозбудоване нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва та введення в експлуатацію, в даному випадку не застосовуються, оскільки, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно  є виключною компетенцією судових органів.

Згідно ч.3 ст.376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Рішенням Донецької міської ради позивачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки в постійне користування для експлуатації існуючої будівлі церкви та господарських споруд за вищезазначеною адресою.

Так, ч. 5 ст. 376 ЦК України передбачено, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З інвентаризаційної справи вбачається, що будівля сараю „літ. В” має площу 17,3 кв.м.

З урахуванням приписів ст.ст. 16, 328, 376, 392 ЦК України, обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 16, 328, 376, 392 ЦК України,  керуючись  ст. ст. 22, 27, 29, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги Свято-Вознесенськ?ої парафії Української Православн?ої Церкви, м.Донецьк до Донецької міської ради, м.Донецьк за участю тре?тьої особи?, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунального підприємства „Бюро технічної інвентар?изації”, м.Донецьк про визнання права вла?сності на будівлю сараю літ.В, розташованого за адресою: м.Донецьк, вул.Вельямінова, 1 - задовольнити.

Визнати право власності за Свято-Вознесенською парафією Української Православної Церкви (83038, м.Донецьк, вул.Вельямінова, 1 , інн. № 13475934) на будівлю сараю (літ. В) площею 17,3 кв.м., розташованих за адресою: вул.Вельямінова, 1 в м. Донецьку.

Повний текст рішення підписаний 27.12.2010р.

Рішення набирає законної сили 10.01.2011р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд  згідно розділу XII ГПК України.       

Суддя                                                               Склярук О.І.