Рішення

від 12.01.2011 по справі 19/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/26

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.01.11 р.                                                                                    Справа № 19/26                               

Господарський суд  Донецької області у складі головуючого судді __Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Параді” м.Донецьк

про стягнення 16 455 931грн. 40коп.

за зустрічною позовною заявою:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Параді” м.Донецьк

до відповідача:  Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” м.Київ

про розірвання кредитного договору №2007-424 від 27.12.2007р., укладеного між ТОВ „ТД „Параді” та АТ„Родовід Банк”, у зв'язку з істотною зміною обставин

за участю

представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічною позовною заявою) –            Кулініч В.В. – представник по довіреності №151 від 19.05.2010р.

від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічною позовною заявою) – не з”явився         

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство „Родовід Банк” м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою  відповідальністю „Торговий дім „Параді” м.Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2007-424 від 27.12.2007р. у розмірі 16 980 635,70 грн. (у тому числі: сума неповернутого кредиту –13 000 000,00 грн.; сума несплачених  відсотків за користування кредитом –1 794 968,55 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту –1 920 438,35 грн., пеня за несвоєчасне погашення відсотків –265 228,80 грн.).

Позивач, разом із позовом надав заяву про забезпечення позовних вимог шляхом  накладення арешту, в межах суми позову 16 980 635,70 гривень, на все рухоме та нерухоме майно (в тому  числі і грошові кошти), яке належить ТОВ „ТД „Параді”.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна тощо на момент виконання рішення. Інших підстав для застосування заходів забезпечення позову, закон не передбачає.

Судом не задоволено клопотання про забезпечення позову з огляду на те, що позивачем не надано доказів розумності та обґрунтованості заявлених вимог про забезпечення позову, не наведено доказів утруднення чи неможливості виконання рішення господарського суду.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору кредиту, а саме не поверненням спірної суми кредиту, процентів за користування ним та пені.

У процесі слухання справи відповідач звернувся до господарського суду Донецької області з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” м.Київ про розірвання кредитного договору №2007-424 від 27.12.2007р., укладеного між ТОВ „ТД „Параді” та АТ„Родовід Банк”, у зв'язку з істотною зміною обставин.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.04.2010р. дана заява прийнята до спільного розгляду з первісним позовом по справі №19/26.

Відповідач за первісним позовом у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог позивача та пояснив, що кредитний договір, укладений між банком та ТОВ ТД „Параді”, не містить умови та порядок видачі кредиту, а саме не встановлено термін, в який видається кожен окремий транш кредиту, а також не встановлено відповідальності кредитора за несвоєчасну видачу або невидачу кредиту, отже кредитний договір є неукладеним. Крім того, вважає за необхідне припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Позивач у відзиві на зустрічну позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що посилання відповідача на настання фінансової світової кризи не може вважатися істотною зміною обставин в розумінні ч.ч. 1,2 ст. 652 Цивільного кодексу України, оскільки економічна криза в країні носить загальний характер та у повній мірі стосується обох договірних сторін, не може бути самостійно віднесено до зміни обставин укладання конкретних договорів, якими сторони керувались, та підставою для внесення змін до спірного кредитного договору.

       У процесі слухання справи, позивач за первісним позовом звернувся до суду з заявою про зміну розміру позовних вимог вих.№10.4-11-б.б/7001 від 13.04.2010р. в порядку ст.22 ГПК України, в якій зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом заборгованість в розмірі 16 455 931,40грн., в тому числі за кредитом – 13 000 000грн., за нарахованими процентами –1 794 968,55грн., за пенею –1 660 962,85грн. Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

01.06.2010р. позивачем за первісним позовом представлено суду додаткове обґрунтування заперечень, щодо відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог позичальника.

Відповідно  до  положень  статті  69  Господарського  процесуального  кодексу  України  строк вирішення спору продовжувався  за  клопотанням  сторін.

Ухвалою від 02.06.10р. провадження у справі №19/26 було зупинено до вирішення спору по справі 40/113пд.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 16.09.2010р., у зв'язку з обранням судді Дучал Н.М. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду, справу №19/26 передано на розгляд судді Подколзіній Л.Д.

Ухвалою від 24.09.10р. провадження по справі було поновлено, у зв'язку з усуненням обставин що зумовили зупинення провадження у справі.

13 жовтня 2010р. ухвалою суду провадження у справі №19/26 було зупинено до розгляду апеляційної скарги на рішення по справі №40/113пд від 06.09.2010р.

Ухвалою від 06.12.2010р. провадження у справі №19/26 було поновлено, оскільки 02.11.2010р. Донецьким апеляційним господарським судом прийнято постанову по справі №40/113пд, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Параді” м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 06.09.2010р. залишено без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 06.09.2010р. залишено без змін.

Відповідач у засідання суду 12.01.2011р. не з”явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

27 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством “Родовід Банк” (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Родовід банк”)  в особі керуючого Донбаською філією (далі-банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Параді” в особі директора (далі-позичальник) було укладено кредитний договір №2007-424 (надалі –кредитний договір), відповідно до п. 1.1. встановлено, зокрема, мета, порядок та умови видачі (надання) банком в майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в національній валюті з частковою або повною конвертацією у іноземну валюту ( долари США, Євро), в межах загальної суми 13 000 000грн. на основі додаткових угод про надання кредиту (траншу) до цього договору, які є його невід'ємною частиною  (надалі додаткові угоди); порядок та умови погашення (повернення) позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами; порядок плати за кредити.

Відповідно до п.1.2 кредитного договору  кредитні зобов'язання  банку та зобов'язання позичальника щодо погашення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладення сторонами за взаємною згодою додаткових угод про надання кредитів до цього договору, які є його невід'ємними частинами, в межах суми кредитів, передбачених такими додатковими угодами. Строк користування кожним окремим кредитом визначається відповідною додатковою угодою. Заборгованість за кредитами, наданими за цим договором, має бути погашена в строки, вказані у відповідних додаткових угодах, але не пізніше 01.04.2009р.

Згідно із п. 2.3 кредитного договору  підставою для надання кредитів за цим договором  є додаткові угоди, що укладаються тільки за взаємною згодою сторін після надання банку документів, необхідних для одержання кредитів позичальником, згідно з вимогами чинного законодавства України, та письмової заяви (клопотання) позичальника, в якій вказується сума кредиту, мета використання, вид забезпечення кредитних зобов'язань бажана процентна ставка та строк користування кредитом.

Датою видачі кожного окремого кредиту вважається день зарахування грошових коштів на позичковий рахунок, відкритий банком для обліку заборгованості позичальника за кредитом, наданим згідно з цим договором та відповідною додатковою угодою (п.2.4 кредитного договору); процентні ставки за користування кредитами визначаються додатковими угодами за кожним окремим кредитом (траншем).

Порядок нарахування та сплати процентів за користування кредитом обумовлений сторонами в розділі 2.7 кредитного  договору.

Банк має право, зокрема, нараховувати та стягувати пеню за несвоєчасне погашення кредитів, а також за несвоєчасну сплату процентів за цим Договором, в розмірі, що встановлений в пункті 3.4.8 цього Договору (п.3.1.8 кредитного договору).

Відповідно до п.3.4.8 кредитного договору у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами за користування ними, сплатити Банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за умови її нарахування Банком.

Згідно з п.5.1. договір набуває чинності з дня  його підписання і діє до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором та припиняється належним виконанням його умов.

Спірні питання щодо виконання цього договору, які не врегульовані сторонами, розглядаються в порядку, що передбачений чинним законодавством України (п.6.1 кредитного договору).

Між сторонами підписано додаткові угоди № 1 від 27.12.2007р. та №2 від 29.01.2008р., в яких сторони передбачили суму кредиту (траншу), строк повернення кредиту та процентну ставку за користування кредитом. Крім того, додатковими угодами №б/н від 31.01.2008р., №б/н від 29.02.2008р., №б/н від 03.03.2008р., №б/н від 30.04.2008р., №б/н від 30.05.2008р., №б/н від 24.06.2008р., №б/н від 25.07.2008р., №б/н від 29.08.2008р. сторони визначили періоди сплати нарахованих відсотків за користування кредитами.

Факт отримання ТОВ „ТД „Параді” кредиту (траншу) у сумі 11 500 000грн. та 1 500 000грн. (всього 13 000 000грн.) підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку ТОВ „ТД „Параді” за період з 27.12.2007р. по 30.10.2009р.  

Кінцевий термін повернення кредиту настав 01.04.2009р., зобов'язання за кредитним договором № 2007-424 від 27.12.2007р. та додатковими угодами № 1 від 27.12.2007р. та №2 від 29.01.2008р. позичальником виконані не були.

Листом  №3-11-008610/2581 від 08.04.2009р. позивач направив на адресу ТОВ „ТД „Параді” повідомлення про невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №2007-424 від 27.12.2007р. та вимагав погасити прострочену заборгованість за кредитом в сумі 13 000 000грн., та за відсотками в сумі 1 798 131,55 грн. Крім того, попередив про звернення стягнення на предмет застави. Докази направлення вищевказаного листа наявні в матеріалах справи.

Позивач наполягає та доводить, а відповідач не спростовує, що станом на 08.04.2010 р. заборгованість  відповідача становить: 13 000 000грн. - прострочена заборгованість відповідача за кредитним договором, 1 794 968,55грн. –прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом.

Вказані вище суми невиконаних зобов'язань обліковується банком на рахунках прострочених сум, що підтверджено банківськими виписками по рахункам відповідача.

За несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нарахована пеня в сумі  1 459 383,56 грн. за порушення термінів повернення кредиту (за період з  02.04.2009р. по  14.06.2009р.); пеня в сумі 201 579,29 грн. за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами (за період з 02.04.2009р. по 01.10.2009р. на існуючу прострочену заборгованість по кожному періоду окремо).

Відповідачем не  надано до матеріалів справи доказів належного та своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором №2007-424 від 27.12.2007р., не представлено і доказів виконання вимог позивача про сплату заборгованості.

З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір №2007-424 від 27.12.2007р. є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст.1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін  проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст.1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок  (ч. 3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач не надав доказів повернення кредиту та сплати відсотків в порядку та розмірах, як це передбачено кредитним договором та додатковими угодами, отже обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення  13 000 000грн. заборгованості по кредиту, 1 794 968,55 грн. - по відсотках за користування кредитом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

Порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором №2007-424 від 27.12.2007р. стало  підставою для нарахування пені, яка обґрунтовано вимагається позивачем до стягнення в сумі 1 459 383,56 грн. за порушення термінів повернення кредиту (за період з 02.04.2009р. по  01.10.2009р.), в сумі 201 579,29 грн. за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами (за період з 02.04.2009р. по 01.10.2009р. на існуючу прострочену заборгованість по кожному періоду окремо).

Відповідач ТОВ „ТД „Параді” не надав доказів повноти та своєчасності виконання зобов'язань за кредитним договором та додатковими угодами, тому вимоги позивача ПАТ „Родовід Банк” про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2007-424 від 27.12.2007р. у сумі 13 000 000грн. по кредиту, 1 794 968,55 грн. по відсотках за користування кредитом, пені в сумі 1 459 383,56 грн. за порушення термінів повернення кредиту, пені в сумі 201 579,29 грн. за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

       З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита  та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом треба віднести на відповідача за первісним позовом, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою  відповідальністю „Торговий дім „Параді” м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” м.Київ про розірвання кредитного договору №2007-424 від 27.12.2007р., укладеного між ТОВ „ТД „Параді” та АТ„Родовід Банк”, у зв'язку з істотною зміною обставин, а також про застосування правових наслідків та звільнення від відповідальності не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Господарського кодексу України господарська діяльність в Україні ґрунтується на принципах свободи її здійснення та рівного захисту всіх суб'єктів господарювання.

За приписами статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням   вимог  цього  Кодексу,  інших  актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 вказаного кодексу зміст договору становлять  умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та  умови,  які  є  обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Однією із загальних засад цивільного законодавства відповідно до статті 3 ЦК України є свобода договору. Тобто, укладаючи кредитний договір, сторони вільно та на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили всі умови, у тому числі умови щодо повернення кредиту. Тому, укладення будь-якого договору відбувалося в інтересах всіх його учасників, на умовах, що забезпечували оптимальний баланс їх інтересів. Оцінюючи можливих тих чи інших змін у майбутньому, сторони забезпечували свої інтереси на випадок таких змін.

У кредитному договорі сторони передбачили суму кредиту, мету його використання, строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, відсоткові ставки, порядок оплати за кредит, права, обов'язки і відповідальність сторін.

Відповідно до ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обґрунтовуючи зустрічний позов відповідач за первісним позовом посилається на ст.652 ЦК України, яка передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

На думку позивача за зустрічним позовом, істотною зміною обставин слід вважати світову фінансову кризу, яка позначилася на його фінансовому стані.

Однак, з цими доводами не можна погодитися.

За визначеннями цієї норми закону, зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Згідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Виходячи зі змісту наведених норм, суд вважає, що позивачем за зустрічним позовом не доведено істотної зміни обставин, яка могла б бути підставою для розірвання спірного договору.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.525, 526, 549, 611, 627, 628, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -  

В И Р І Ш И В :

       Позов Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Параді” м.Донецьк про стягнення 16 455 931грн. 40коп. задовольнити повністю.

       Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Параді” (83059, м.Донецьк, вул. Сеченова, 3, ЄДРПОУ 32036389, п/р 2600800042 в ДФ АТ „Родовід Банк”, МФО 394512) на користь Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” (04136, м.Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, к/р 32008171202 в ГУ НБУ м.Києва та Київській області, МФО 321712, ЄДРПОУ 14349442) заборгованість за кредитом у розмірі 13 000 000грн., заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 1 794 968,55грн., заборгованість за пенею у розмірі 1 660 962,85грн., витрати по сплаті держмита у сумі 25 500грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.  

  Видати наказ після набрання рішення законної сили.

       У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Параді” м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” м.Київ про розірвання кредитного договору №2007-424 від 27.12.2007р., укладеного між ТОВ „ТД „Параді” та АТ„Родовід Банк”, та звільнення від відповідальності  - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

 У судовому засіданні 12.01.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

         Повний текст  рішення складено та підписано 13.01.2011р.

Суддя                                                               Подколзіна Л.Д.