Рішення

від 13.01.2011 по справі 40/316

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/316

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.01.11 р.                                                                                    Справа № 40/316                               

Господарський суд Донецької області у складі  колегії суддів:

Головуючого судді                                         Підченко Ю.О.

Суддів                                                              Сгара Е.В.

                                                                         Курило Г.Є.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянуву відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної дирекції, м. Донецьк

до відповідача закритого акціонерного товариства „Суднобудівний завод „Плаз”,                     м. Маріуполь

про стягнення 2 451 232 грн. 07 коп.  

за участю:

представників сторін:

від позивача:  Дем'яненко Р.О. – начальник відділу з проблемних кредитів

від відповідача:  не з'явився

          Під час розгляду спору провадження у справі зупинялося та  поновлялося відповідно до вимог статті 79 ГПК України.

          З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, створення  необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи,  складністю справи, її розгляд відбувся колегіально у складі трьох суді,  що  відповідає  вимога  статті 4 -6 ГПК України.

      СУТЬ СПОРУ:  

          Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної дирекції звернулося до господарського суду з позовом до закритого акціонерного товариства „Суднобудівний завод „Плаз” про стягнення  з останнього основного боргу за кредитом   в сумі 2 000 000 грн., заборгованості за відсотками в сумі  195 273 грн. 98 коп., пені в сумі  244 410 грн. 96 коп.  за порушення строків погашення кредиту, пені в сумі 11 547 грн. 13 коп. за порушення строків сплати відсотків згідно кредитного договору №010/05/00128 від 28.03.07р. (відновлювальна кредитна лінія на поновлення обігових коштів для корпоративних клієнтів).

 Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Тому неприбуття у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається згідно вимог ст. 75 ГПК України за наявними  в ній матеріалами, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

 До прийняття  рішення від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній  справі, оскільки у провадженні Ворошиловського районного суду м. Донецьку знаходиться справа за позовом громадянина України Кібітова Івана  Дмитровича до належних відповідачів, зокрема: відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної дирекції та закритого акціонерного товариства „Суднобудівний завод „Плаз” про визнання недійсними: кредитного договору № 010/05/00128 від 28.03.08р., договору застави товарів у обігу № 012/05/00127/2 від 02.04.08р. та договору іпотеки №012/05/00127/1 від 02.04.08р., укладених між відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної дирекції  та закритим акціонерним товариством „ Суднобудівний завод „ Плаз”.

              Представник позивача  письмово на листі повідомив суд про внесення змін до Статуту  його установи у частини найменування, у зв'язку з чим належним позивачем у справі  є Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної дирекції. Факт правонаступництва згідно вимог статті 25 ГПК України  підтверджено  пунктом 1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства„Райффайзен Банк Аваль”.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін, і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

      Позов мотивовано тим, що 28.03.07р. між відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної дирекції, правонаступником якого з 04.11.09р. є Публічне акціонерне товариство  „Райффайзен Банк Аваль”, далі Банк, та закритим акціонерним товариством „Суднобудівний завод „Плаз”, далі Позичальник, було укладено кредитний договір №010/05/00128 (відновлювальна кредитна лінія на поновлення обігових коштів для корпоративних клієнтів), далі -  Кредитний договір.  

               Згідно  предмету договору зазначеного у пункті 1.1 та генеральної кредитної угоди №012/05/00127 від 28.03.08р., Банк надає Позичальнику кредит у формі  відновлювальної кредитної лінії з лімітом  в сумі  2 000 000 грн.,  строком погашення до 23.03.09р. Кредит надається під 14,5%  відсотків річних, як це зазначено у пункті 2.1 Кредитного договору. Мета надання кредиту – фінансування обігового капіталу відповідно до господарської діяльності, та інші фінансові-виробничі потреби тощо ( пункт 1.3 Кредитного договору).

    На підставі пункту 5.2 Кредитного договору  кредитні кошти надавалися  Банком з позичкового рахунку шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Позичальника та подальшого використання  їх за цільовим призначенням.  Факт надання кредиту підтверджується виписками із особливого рахунку  Позичальника долучених до матеріалів справи.

Згідно  пункту 1.2 Кредитного договору  кінцевий термін погашення кредиту Позичальником  - 22.03.09р. ( останній строк користуванням кредитом).

З метою забезпечення повернення кредиту, сторони у пункті 4.1 Кредитного договору передбачили забезпечувальні заходи. Так, виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором забезпечується заставою та іпотекою, відповідно до умов генеральної угоди №012/05/00127 від 28.03.08р. На момент укладення Кредитного договору предмет застави належав Позичальнику на праві власності.

На виконання вказаних умов між відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної дирекції та закритим акціонерним товариством „Суднобудівний завод „Плаз” були укладені:  договір застави № 012/05/00127/2 від 02.04.08р., предметом якого є товари у обігу (готова продукція та незавершене будівництво, зокрема: катера, лодки) на загальну суму 1 728 266 грн.;  договір  іпотеки №012/05/00127/1 від 02.04.08р., предметом якого є  майно - основна будівля Е-1, прибудова Е1-1, Е2-1, готовністю 90 відсотків та заставною вартістю  у розмірі 1 503 965 грн. 70 коп.  Укладені між сторонами договори іпотеки та застави відповідають вимогам ст.ст. 1,3,4 Закону України „ Про іпотеку”, ст.ст. 1,3,4 Закону України „ Про заставу”,  та приписам ст.ст. 570, 572 ЦК України.

             Відповідно до вимог пункту 6.1 Кредитного договору  Позичальник погашає заборгованість за кредитом протягом 30 календарних днів, що передують останньому дню строку користування кредитом ( пункт 1.2 Кредитного договору), а саме з 22.02.09р. по 23.03.09р.  Свої зобов'язання  Позичальник у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим станом на  07.10.09р. за ним утворилося заборгованість за кредитом ( тіло кредиту)  в сумі 2 000 000 грн.

              Пункт 6.2 договору передбачає нарахування процентів за користуванням кредитом, які сплачуються на умовах Кредитного договору. Заборгованість за відсотками по кредиту  станом на 07.10.09р. складає -  195 273 грн. 98 коп.

              У пункті 10.2 Кредитного договору сторони передбачили забезпечувальні заходи щодо своєчасного повернення кредитних коштів, а саме, пені за несвоєчасного повернення кредиту, пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами тощо.

                Пунктом 14.4 Кредитного договору встановлена  міра відповідальності у вигляді пені за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. Оскільки мале місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань  позивач наполягає на стягненні з відповідача, зокрема:

·          пені    в сумі  244  410 грн. 96 коп.  за порушення строків повернення кредиту за період з  23.03.09р. по 07.10.09р. згідно кредитного договору №010/05/00128 від 28.03.07р.;

·          пені в сумі 11 547 грн. 13 коп. за порушення строків сплати відсотків за період з 01.03.09р. по 07.10.09р. згідно кредитного договору №010/05/00128 від 28.03.07р.

Дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований,  виходячи із наступного, зокрема:

За своєю правовою природою між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даного виду договору, зокрема: щодо його предмету, ціни та строку його дії, порядку погашення розрахункових документів Позичальника з його поточного рахунку понад коштів на ньому та утворення дебетового сальдо на поточному рахунку,  автоматичного погашення заборгованості з рахунку Позичальника, встановлені забезпечувальні заходи щодо своєчасного повернення кредитних коштів, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180,  181 ГК України та ст.ст. 627, 638, 1048, 1054 ЦК України. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

 До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).  Відповідно до вказаної статті,  банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити  відсотків (процентів)   

Свої обов'язки щодо своєчасного повернення кредиту відповідач не виконав, а тому позивач обґрунтовано наполягає на виконанні відповідачем основного зобов'язання та застосовує правові наслідки   такого порушення, як це зазначено у статті 611 ЦК України. Наявність остаточної позичкової заборгованості за кредитом в сумі 2 000 000 грн. на користь позивача підтверджено  розрахунковими документами у справі.

Відповідно до вимог статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

               За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень(стаття 33 ГПК України). Водночас коментована стаття визначає підстави, з яких ці особи звільняються від обов'язку доказування. Підстави звільнення від доказування можна поділити на три групи:

·          а) обставини, визнані господарським судом загальновідомими (частина першої статті 35 ГПК України;

·          б) преюдиціальні факти (частини 2-4 статті 35 ГПК України);

·          в) законні презумпції ( частина п'ята  статті 35 ГПК України).

             Відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими. Отже, таке визнання не є підставою звільнення від доказування, тобто незалежно від того, що одна сторона визнає певні обставини, які наводяться іншою стороною, остання повинна надати відповідні докази.

             Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що Ворошиловським районним судом м. Донецька прийнято рішення у справі №2-882/10, відповідно до якого у задоволені позовних вимог Кібітова І.Д. до належних відповідачів у справі, зокрема: відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної Дирекції та закритого акціонерного товариства “Суднобудівний завод “Плаз” про визнання недійними кредитного та іпотечного договорів,  договору застави, як таких, що нібито не відповідають вимогам закону - відмовлено.

             Ухвалою господарського суду Донецької області  від 01.12.09р. провадження у справі було зупинено, а після усунення обставин, які зумовили  її зупинення поновлено  відповідно до ухвали господарського суду від 16.12.10р.

            Відповідно до вимог частини четвертої статті 35 ГПК України  рішення з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.  Обов'язковими фактами для вирішення спору по даній справі є те, що спірні  договори кредиту, іпотеки та застави    визнанні такими, що відповідають вимогам закону, а  тому створюють  правові наслідки для сторін.

В розумінні вимог статті  33  ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.  Господарський суд приймає тільки ті докази, як мають значення до справи ( стаття 34 ГПК України). Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, як це зазначено у статті 43 ГПК України. Позивачем доведено факт неповернення  відповідачем кредиту. Відповідач не надав доказів своєчасного повернення  кредиту  та відсутність вини ( стаття 614 ЦК України).

            Тому, позов у частині стягнення з відповідача  основного боргу за кредитом ( тіло кредиту)  в сумі 2 000 000 грн., обґрунтований  та підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України Банк має право на одержання від Позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання  відсотків ( процентів) встановлюються договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст. 1049 ЦК України).

             Оскільки  не погашено основне зобов'язання, сума кредиту  не повернуто Позичальником, позов у частині стягнення з відповідача заборгованості  за нарахованими  відсотками (процентами)  станом на 07.10.09р. в сумі 195 273 грн. 98 коп., також обґрунтований та підлягає задоволенню.

            Додаткове зобов'язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов'язання.  Існування основної заборгованості за кредитом та несвоєчасне неповернення  кредиту, встановлено обставинами справи та доказами на їх підтвердження.

          Судом прийнято до уваги, що учасниками  судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є суб'єкти господарювання. Відтак, до спірних правовідносин відносно стягнення з відповідача  додаткових позовних вимог потрібно застосовувати  вимоги статті 230 та приписи частини 6 статті 232 ГПК України де зазначено, що пеня відноситься до штрафних санкцій, а її нарахування  припиняється через шість місяців, коли зобов'язання мало бути виконано. Надані позивачем розрахунки  пені з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України за порушення строків повернення кредиту та   порушення строків сплати відсотків відповідає вказаним вимогам та умовам договору.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позов у частинах стягнення з відповідача:

·           пені    в сумі  244 410 грн. 96 коп.  за порушення строків погашення кредиту за період з  23.03.09р. по 07.10.09р. згідно кредитного договору №010/05/00128 від 28.03.07р., обґрунтований та підлягає задоволенню;

·          пені в сумі 11 547 грн. 13 коп. за порушення строків сплати відсотків ( процентів) за період з 01.03.09р. по 07.10.09р. згідно кредитного договору №010/05/00128 від 28.03.07р., обґрунтований та підлягає задоволенню.

                Витрати по державному миту в сумі  24 512 грн. 32 коп. та  забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача у справі - закрите акціонерне товариство „Суднобудівний завод „Плаз” на підставі вимог  ст. ст. 44, 49 ГПК України.

                Позивач згідно  меморіального ордеру №1 від 08.10.09р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, зайво перерахував до державного бюджету державне мито в сумі 1 ( одна) грн. Тому на  підставі пункту 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93р. №7-93 „ Про державне мито”, статті 47 ГПК України воно підлягає поверненню на його розрахунковий рахунок.

               У судовому засіданні, яке відбулося 13.01.11р. згідно вимог частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено  скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

     На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 1, 3, 7 Закону України „Про іпотеку”,  ст.ст. 1, 3, 4 Закону України „ Про заставу”, ст. ст.  548,  572, 575, 599,  610, 611, 614,  627, 638, 1048, 1049, 1050, 1054   ЦК України, ст. ст. 55,  173, 174, 180, 181, 193, ст. ст.  4-2, 4-3,  4-6,  22, 25,  33, 34,  35,  ч. 3 ст. 43, 44,  47, 49,  79, 82, 82-1, 84, ч.ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.  Позов Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної дирекції до закритого акціонерного товариства „Суднобудівний завод „Плаз” задовольнити.

2.  Стягнути з закритого акціонерного товариства „Суднобудівний завод „Плаз”, 87509, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Заозерна, 62, п/р 2600813396 у Маріупольському відділенні №1 в ДОД ВАТ „ Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076, ід. код 13528895, на користь:

             -  Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль в особі Донецької обласної дирекції, 83086, м. Донецьк, вул. Ф. Зайцева, буд. №46 „в”, р/р 29093131, МФО 335076,  ід. код 23346741,  основний борг  за  кредитом  в  сумі   2 000 000 грн., заборгованість за відсотками ( процентами) в сумі  195 273 грн. 98 коп., пеню в сумі  244 410 грн. 96 коп.  за порушення строків погашення кредиту, пеню в сумі 11 547 грн. 13 коп. за порушення строків сплати відсотків (процентів) за кредитом, витрати по державному миту в сумі 24 512 грн. 32 коп. та  забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

               3. Повернути Публічному акціонерному  товариству „Райффайзен Банк Аваль в особі Донецької обласної дирекції, 83086, м. Донецьк, вул. Ф. Зайцева, буд. №46 „в”, ід. код 23346741, на його розрахунковий рахунок зайве сплачене державне мито в сумі 1 (одна) грн.  згідно меморіального ордеру №1 від 08.10.09р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи. Підставою  для повернення державного мита є дане рішення, яке затверджене гербовою печаткою господарського суду Донецької області або довідка цього суду.

                4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.              

Головуючий суддя                                                               Підченко Ю.О.                               

         Судді                                                                                                       Сгара Е.В.

                                                                                                                        Курило Г.Є.

       Повний текст рішення складено –17.01.11р.