Рішення

від 25.01.2011 по справі 40/285

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/285

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.01.11 р.                                                                                    Справа № 40/285                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом товариства  з обмеженою відповідальністю „ Союз – Трейдінг”  м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Вега”, м. Донецьк

про стягнення 6 415 грн. 10 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Новгородова Т.І. – представник за довіреністю від 10.01.11р.

За клопотанням відповідача, з урахуванням виняткових обставин справи, дослідження підстав виникнення  заборгованості, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15  (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України  і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Союз-Трейдінг” звернулось до господарського суду з позовом до малого приватного підприємства „Вега” про стягнення з останнього заборгованості  з орендної плати, експлуатаційних витрат та електроенергії в сумі 4 017 грн. 32 коп., штрафу в сумі 2 397 грн. 78 коп. за прострочення  внесення орендної плати і компенсаційних платежів більш ніж 10 календарних днів згідно договору оренди нежитлового приміщення № 54/2008 від 14.11.08р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

На адресу суду надійшло повідомлення з позначкою „вибула”, а саме те, що підприємство позивача не знаходиться за адресою вказаною у позовній заяві.  Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Тому нез'явлення до  судового засідання представника позивача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.   

Відповідач позов не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами, зокрема:

·          є рішення господарського суду  Донецької області у справі №37/159   від 28.09.08р., який у межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

·          відповідно до вимог статті 35 ГПК України позовні вимоги  щодо стягнення  з відповідача заборгованості з орендної плати, експлуатаційних витрат та електроенергії  за період з червня 2010р. по серпень 2010р. в сумі 4 017 грн. 32 коп., з урахуванням збільшених позивачем вимог, були предметом спору у справі №37/159, і відносно яких було винесення судове рішення;

·          нарахування штрафу в сумі 2 397 грн. 78 коп. необґрунтовано, оскільки відповідно до вимог пункту 9.2, укладеного між сторонами договору оренди, стягнення штрафу здійснюється одноразово за період прострочення внесення орендних платежів;

·          з урахуванням відсутні підстави для розгляду спору по суті та  винесення рішення.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги  доводи позивача викладені у позов, та  заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 14.11.08р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Союз - Трейдінг”, далі Орендодавець, та  малим приватним підприємством  „Вега”, далі  Орендар, було укладено договір оренди нежитлового приміщення №54/2008.

Згідно пункту 1.1 договору Орендодавець за актом прийому-передачі від 02.12.08р. передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування приміщення  загальною площею 9,90 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 126/23. Мета передачі майна у користування   -  для розміщення офісу. Відповідно до пункту 2.1 договору оренди з дати підписання сторонами акту прийому-передачі, у Орендаря виникло право користуванням приміщенням.

Строк договору встановлено  у пункті 10.1, де зазначено, що він набуває чинності з  17.11.08р. і  діє до 31.10.08р.  Згідно з додатковою угодою до договору від 19.10.09р.  його термін було продовжено сторонами до 30.09.10р.

Відповідно до вимог пунктів 3.1,3.3,3.4 та  пункту 3.5 договору передбачено розмір орендної плати та порядок її внесення. Так, з Орендаря справляється орендна плата у розмірі 2 397 грн. 78 коп., з урахуванням її індексації та податку на додану вартість.  Компенсація  вартості експлуатаційних послуг розраховується пропорційно до займаної площі, а також електроенергії за розцінками, які  діяли на момент їх оплати постачальниками послуг.

Щомісячна сума орендної плати, компенсації експлуатаційних  витрат та вартості комунальних послуг за поточний місяць підлягає сплаті Орендарем не пізніше 10-го числа поточного місяця, як це визначено у пункті 3.8 договору. Щомісячна сума компенсації електроенергії підлягає сплаті Орендарем не пізніше 15-го числа поточного місяця, що знайшло своє відображення у пункті 3.9 договору оренди.

Пункт 3.8 договору встановлює, що щомісячна сума орендної плати та інших компенсаційних платежів визначених пунктом 3.3 договору, що підлягає сплаті, зазначаються Орендодавцем в рахунках-фактурах, які Орендар не пізніше п'ятого числа  поточного місяця повинен  самостійно отримати в офісі Орендодавця. Навіть, несвоєчасне отримання Орендарем рахунків - фактур у Орендодавця не звільняє його  від обов'язку своєчасно сплачувати орендну плату та інші платежі ( пункту 3.12 договору).

На підставі пунктів 3.2.3, 10.3, 10.5 договору  оренди відповідачем  згідно листа №1 від 01.07.10р. ( лист позивача №173 від  22.07.10р.)  з 12. 08.10р.  було розірвано договір оренди №54 від 14.11.08р.  За змістом вказаного листування підтверджено заборгованість відповідача в сумі 6 982 грн. 13 коп., яку він гарантував сплатити.

На  час дії договору  відповідачем частково сплачено суму заборгованості з орендних платежів, а решта частина заборгованості  з орендної плати, експлуатаційним витратам,  комунальним послугам  та вартості електроенергії  за період з 30.06.10р. по 02.08.10р. в сумі 4 017 грн. 32 коп., з урахуванням ПДВ до наступного часу  не сплачені.

Оскільки  мале місце невиконання основного зобов'язання, позивач наполягає на стягненні з відповідача додатково штрафу, передбаченого пунктом 9.2 договору  за прострочення  внесення орендної плати та компенсаційних платежів більш ніж 10 календарних днів в сумі 2 397 грн. 78 коп.

Судом досліджена правова норма, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір  оренди.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу  статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень(стаття 33 ГПК України). Водночас коментована стаття визначає підстави, з яких ці особи звільняються від обов'язку доказування. Підстави звільнення від доказування можна поділити на три групи:

·          а) обставини, визнані господарським судом загальновідомими (частина першої статті 35 ГПК України;

·          б) преюдиціальні факти (частини 2-4 статті 35 ГПК України);

·          в) законні презумпції ( частина п'ята  статті 35 ГПК України).

Відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими. Отже, таке визнання не є підставою звільнення від доказування, тобто незалежно від того, що одна сторона визнає певні обставини, які наводяться іншою стороною, остання повинна надати відповідні докази.

Рішенням  господарського суду Донецької області  у  справі №37/159 від 28.09.10р. за позовом  товариства з обмеженою відповідальності  „Союз-Трейд” до малого приватного підприємства „Вега”  було задоволено позов щодо стягнення з боржника заборгованості  з орендної плати та компенсаційних платежів в сумі 11 266 грн. 35 коп., у тому числі  штраф у розмірі  2 397 грн. 78 коп.

Періоди  виникнення заборгованості  із орендної плати та компенсаційних платежів, з урахуванням збільшення позивачем розміру позовних вимог різняться між собою у справах № 40/285 та справі №37/159, і не можуть бути загальновідомими фактами, які не потребують доказуванню  в розумінні вимог статті 35 ГПК України.

Так, за змістом  описової частини рішення у справі  №37/159 від  28.09.10р. значиться: ... „ При цьому, суд наголошує, що оскільки оцінка правомірності вимог про стягнення заборгованості  з період з червня по серпень 2010р. в межах цієї справи не здійснюється, сторони управлені на загальних  підставах доводити свої позиції щодо означених вимог в межах провадження за іншим окремим позовом.”

Тобто, заборгованість  із орендної плати та компенсаційним витратам у справі №40/285 виникла за період з  30.06.10р. по 02.08.10р., тоді як у справі №37/159  вона починається  з грудня 2008 року по червень 2010 року ( заява позивача про збільшених розміру позовних вимог відображає період виникнення заборгованості у відповідача з червня 2010 року по серпень 2010р.).

З урахуванням викладено, приписи статі 35, пункт 2 статті 80 ГПК України  у справі №40/285 не підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін, оскільки  позовні вимоги  щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та компенсаційних витрат в сумі 4 017 грн. 32 коп. за період з 30.06.10р. по 02.08.10р., не  були предметом розгляду  у справі №37/159 від 28.09.10р., не відображені у мотивувальній та резолютивній частинах рішення і по ним не винесене рішення.

Позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором оренди щодо несвоєчасного внесення орендних платежів в сумі 4 017 грн. 32 коп.  за користування майном, експлуатаційних витрат,  комунальних послуг та вартості електроенергії  за період з 30.06.10р. по 02.08.10р. Відповідач доказів виконання обов'язків за договором оренди щодо своєчасного внесення орендних платежів за спірний період суду не надав.

За таких обставин позов щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, експлуатаційним витратам,  комунальним послугам та вартості електроенергії за період з  30.06.10р. по 02.08.10р. в сумі 4 017 грн. 32 коп., обґрунтований та підлягає задоволенню. Додаткове зобов'язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов'язання.  Існування основної заборгованості у відповідача заборгованості щодо несплати орендної плати, підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження.

Обставини справи свідчать про прострочення  внесення  відповідачем орендної плати та компенсаційних платежів більш ніж 10 календарних днів та виникнення штрафу у розмірі 2 397 грн. 78 коп.  Посилання  позивача на те, що  сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача не збільшується, оскільки він підлягає стягненню один раз за весь період несплаченої заборгованості  з орендної плати не обґрунтовано.

Так,  штраф – це визнана законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредитору у раніше  встановленому розмірі або у відсотковому ( кратному) відношенні до вартості предмету виконання.   Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача,  а тому штраф підлягає сплаті за різні періоди виникнення заборгованості з орендних платежів, експлуатаційним витратам,  комунальним послугам  та вартості електроенергії. Нарахування штрафу  відповідає вимогам ст. 230 ГК України та умовам договору.

З урахуванням викладеного, позов щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 2 397 грн. 78 коп., обґрунтований та підлягає задоволенню.   Витрати по державному миту в сумі  102 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача у справі -  мале приватне підприємство „ Вега”.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.01.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 599, 759,  625, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202,  230, 283 ГК України, ст. ст. 42, 43, 22, 24, 33, 36,  ч. 3 ст. 43, 44, 49,  ч. 3 ст. 69, 82, 82-1, 84, частиною другою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.   Позов товариства  з обмеженою відповідальністю „Союз - Трейдінг” до малого приватного підприємства „Вега” задовольнити.

2.  Стягнути з  малого приватного підприємства „ Вега” , 83086, Донецька область, м. м. Донецьк, вул. Артема, буд. 27,  ід. код  24821241, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю „ Союз - Трейдінг”, 03062,  м. Київ, вул. Академіка Туполева, 12,  ід. код 35256663, заборгованість з орендної плати, експлуатаційним витратам,  комунальним послугам та вартості електроенергії в сумі 4 017 грн. 32 коп., штраф в сумі 2 397 грн. 78 коп.,  витрати по державному миту в сумі 102 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі  236 грн., видавши наказ.

3.  Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.     

Суддя                                                               Підченко Ю.О.                               

Повний рішення складено –27. 01.11р.