Рішення

від 27.01.2011 по справі 34/287

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/287

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.01.11 р.                                                                                    Справа № 34/287                               

Суддя господарського суду Донецької області  Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, м. Донецьк

до відповідача: Комунального підприємства „Керуюча компанія Куйбишевського району  м. Донецька”, м. Донецьк

про стягнення  43228,64грн.                        

за участю представників сторін:

від позивача – Бондаренко В.Г. (за довіреністю)

від відповідача – Фролова О.А. (за довіреністю)

По справі була оголошена перерва з 20.01.2011р. до 27.01.2011р. на 11год. 50хвил.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Комунальним підприємством „Донецькміськводоканал”, м. Донецьк до Комунального підприємства „Керуюча компанія Куйбишевського району  м. Донецька”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі  43228,64грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати послуг за водопостачання та водовідведення, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі  43228,64грн.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, однак через канцелярію суду надав акт звірки взаєморозрахунків за період з грудня 2009р. по серпень 2010р., яким підтвердив суму боргу у розмірі 43228,64грн.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд, встановив :

Між комунальним підприємством „Донецькміськводоканал” (Водоканал) та Комунальним підприємством „Керуюча компанія Куйбишевського району м. Донецька”  (Споживач) 01 липня 2007року укладено договір №61050 на водопостачання та приймання господарсько-побутових стоків, за умовами якого Водоканал зобов'язується відпускати  Споживачу питну воду та приймати від нього господарсько-побутові стоки, які поступають у каналізаційні мережі. Об'єкти водоспоживання зазначені в Додатку №1.

Відповідно до п. 3. договору Водоканал зобов'язується забезпечити протягом року обґрунтовані потреби Споживача у воді в обсягах відповідно наданої ним заявки на строк дії даного договору.

Згідно з п. 4 договору обсяг поданої Споживачу води  визначається  за приладами обліку на межі розмежування мереж Водоканалу та Споживача.

За приписами п. 1 розділу „ціна та порядок розрахунків” порядок затвердження тарифів на послуги водопостачання та водовідведення встановлено законодавством України. Тарифи вводяться в дію без яких-небудь додаткових погоджень із Споживачем  розмірів цих тарифів та строки їх введення.

Водоканал сповіщає Споживача про зміну тарифів протягом 5 днів з моменту доведення даних змін.

Відповідно до п. 2 розділу „ціна та порядок розрахунків” тариф на момент укладання договору на питну воду складає 2,7грн. за м3 без ПДВ, на стоки 2,7грн. за м3 без ПДВ.

Послуги водопостачання та водовідведення Споживач оплачує у триденний термін  після отримання рахунку або іншого платіжного документу від Водоканалу. (п. 3. договору).

Відповідно до п. 4 розділу „інші умови” договір діє до 01.07.2008р. та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку не надійде заяви однієї із сторін про відмову від даного договору або про його перегляд.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств. Доказів відмови від договору сторонами надано не було, відтак за висновком суду даний договір є продовженим.

До укладеного договору між тими ж сторонами було підписано Додаток №1, у якому перелічені об'єкти водоспоживання.

На виконання умов договору за спожиту воду та скинуті стічні води відповідачу виставлялися до оплати акти-рахунки, зокрема акт-рахунок №61050 від 22.12.2009р. на суму 7133,64грн., №61050 від 22.01.2010р. на суму 10764,36грн., №61050 від 16.12.2010р. на суму 8074,32грн., №61050 від 22.03.2010р. на суму 9053,76грн., №61050 від 21.04.2010р. на суму 9348,96грн., №61050 від 14.05.2010р. на суму 11092,68грн., №61050 від 18.06.2010р. на суму 11508,12грн., №61050 від 20.07.2010р. на суму 10957,80грн., №61050 від 18.08.2010р. на суму 11097,12грн. Всього на загальну суму 89030,76грн.

За розрахунком позивача виставлені акти-рахунки відповідачем частково були оплачені в сумі 45802,12грн.  

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач 15 грудня 2010року направив на його адресу вимогу №09/7027 щодо оплати заборгованості в сумі 73381,29грн. та додатково направив на його адресу акти-рахунки з грудня 2009року по листопад 2010року.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім  утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 43228,64грн. (89030,76грн. – 45802,12грн.).

Між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з грудня 2009р. по серпень 2010р., відповідно до якого відповідач підтвердив наявність заборгованості в сумі 43228,64грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11  Цивільного  кодексу  України підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов'язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

Стаття  509  Цивільного  кодексу  України  визначає,  що  зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора)  певну    дію  (передати  майно, виконати    роботу,  надати  послугу,  сплатити  гроші  тощо)  або  утриматись  від  певної  дії,  а  кредитор  має  право  вимагати  від боржника  виконання  його  обов'язку.       

Статтею  173 Господарського  кодексу  України  визначено,  що господарським  визначається  зобов'язання,  що  виникає  між  суб'єктом  господарювання  та  іншим  учасником   відносин  у  сфері  господарювання з  підстав,  передбачених  господарським  кодексом,  в  силу  якого  один  суб'єкт (зобов'язана  сторона, у тому  числі  боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну  дію  господарського  чи  управлінсько-господарського  характеру  на  користь   іншого  суб'єкта   (виконати  роботи, передати  майно, сплатити  гроші,  надати  інформацію тощо),  або  утриматись  від  певних  дій, а інший  суб'єкт  (управлена  сторона, у тому  числі  кредитор)  має  право  вимагати  від  зобов'язаної   сторони  виконання  її  обов'язку .

Як визначено  положеннями  статті 526  Цивільного  кодексу  України  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

Положеннями  частини першої статті  193  Господарського  кодексу  України  визначено,  що суб'єкти  господарювання  та  інші учасники  господарських  відносин  повинні виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно  до  закону,  інших  правових  актів,  договору.

У  частині  сьомій  вказаної статті  визначено,  що  одностороння  відмова  від виконання  зобов'язань,  крім  випадків,  передбачених  законом  не  допускається.

Аналогічні положення містить ст.525  Цивільного  кодексу  України.

Стаття  629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов'язання за договором №61050 від 01.07.2007р.  належним чином не виконав, надані йому послуги з постачання питної води та прийняття стічних вод за період з грудня 2009р. по серпень 2010р. оплатив частково, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 43228,64грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім суму боргу у розмірі 43228,64грн. відповідач повністю визнав в акті звірки взаєморозрахунків за період  грудня 2009р. по серпень 2010р., таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 43228,64грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, м. Донецьк до Комунального підприємства „Керуюча компанія Куйбишевського району  м. Донецька”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі  43228,64грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства „Керуюча компанія Куйбишевського району  м. Донецька” (83012, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 214а, код ЄДРПОУ 04543921) на користь Комунального підприємства „Донецькміськводоканал” (83114, м. Донецьк, вул. Щорса, 110, р/р 260039801206 в ДОФ ПАТ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, код ЄДРПОУ 03361477) борг в сумі 43228,64грн., державне  мито  в  сумі 432,29грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в сумі 236,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області  в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Кододова О.В.