Рішення

від 28.01.2011 по справі 10/19пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.01.11 р. Справа № 10/19пн

за позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Доне цьк, код НОМЕР_1

до відповідача: Донецької м іської ради, м.Донецьк, ЄДРПОУ 26502957

про визнання недійсним дог овору оренди нерухомого майн а та визнання права власност і

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - п о пасп.

від відповідача: Снєгірь ов О.М. - по дов.

В засіданні суду брали учас ть:

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприєме ць) звернулася до суду з позов ом до Донецької міської ради (далі - Рада) про визнанн я недійсним договору оренди нерухомого майна від 20.12.2010р., а т акож про визнання права влас ності Підприємця на нежитлов е приміщення №7 загальною пло щею 72,1 м2, що розташоване в буди нку АДРЕСА_1 (далі - Примі щення).

Позовні вимоги Підприємця ґрунтуються на необхідності легалізації нерухомого майн а, що було реконструйовано бе з отримання дозвільної докум ентації на будівництво. Чере з відсутність законодавчого регулювання порядку прийман ня до експлуатації об' єктів самочинного будівництва та неможливість реалізувати св ої права щодо вказаного майн а, позивач змушений звернути ся до суду за захистом своїх п рав та інтересів.

Підприємець в судовому зас іданні підтримав заявлені по зовні вимоги, дав пояснення, а налогічні тим, які були викла дені в позовній заяві, а також надав суду для огляду оригін али документів, копії яких за лучені до матеріалів справи. В порядку ст.22 ГПК України, до п очатку розгляду справи по су ті, 21.01.2011р. позивач подав письмо ву заяву про зменшення позов них вимог, якою просив лише ви знати право власності Підпри ємця на Приміщення.

Представник Ради в суд овому засіданні заперечив пр оти позову, зазначивши, що спі рне майно було реконструйова но без отримання дозволу на р еконструкцію нерухомості та на проведення будівельних р обіт. За наведених обставин н овостворений об' єкт містоб удування вважається самочин ним будівництвом, що в свою че ргу тягне за собою певні прав ові наслідки.

Вислухавши у судовому засі данні представників сторін, дослідивши матеріали справи та висновки спеціаліста-буд івельника, оцінивши подані д окази за своїм внутрішнім пе реконанням, суд вважає, що поз ов Підприємця підлягає задов оленню виходячи з наступного .

05.03.2007р. між покупцем позиваче м та продавцем ОСОБА_4 бул о укладено договір купівлі-п родажу, зареєстрований в реє стрі приватного нотаріуса ОСОБА_5 під №232, відповідно до яких позивач отримав у власн ість квартиру №7 площею 64,6 м2 в б удинку АДРЕСА_1 (далі - Об ' єкт). Означений правочин та речові права Підприємця зар еєстровані належним чином, н а що вказують витяги з Єдиног о державного реєстру прав вл асності на нерухомість №13864437 в ід 14.03.2007р. та з Державного реєст ру правочинів №3650169 від 05.03.2007р.

Таким чином, виходячи зі змі сту норм ст.ст.204, 316-317, 328 ЦК України , а також в силу презумпції пра вомірності правочину - Підп риємець є добросовісним набу вачем та власником Приміщенн я, отриманого на підставах, що передбачені договором купів лі-продажу та не заборонені з аконом.

Технічний стан Приміщення не дозволяв експлуатувати й ого у якості житлового, на що в казує рішення №622/2 від 14.11.2007р. вик онавчого комітету Кіровсько ї районної в місті Донецьку р ади, відповідно до якого Прим іщення визнано таким, що непр идатне для проживання.

Виходячи з норм ч.2 ст.7 Житлов ого кодексу Української РСР, непридатні для проживання ж илі приміщення, у тому числі П риміщення, мають переобладну ватися для використання в ін ших цілях. ТОВ Проектне бюро „ Арка” та АТЗТ ППП „Донбасрек онструкція” підготовлено ві дповідні передпроектні мате ріали та технічні звіти щодо перепланування Приміщення.

Статус спірної нерухомост і як нежитлового приміщення, також витікає з висновку №29/11-2 від 29.11.2010р. Донецької філії дер жавного підприємства „Судов ий будівельно-експертний цен тр”, за змістом якого цільови м призначенням Приміщення не може бути проживання громад ян. Все вищеказане в порядку ч .4 ст.4 Житлового кодексу Украї нської РСР означає, що Приміщ ення у будь-якому разі не відн оситься до житлового фонду і за висновком суду є нежитлов им.

Через тривалий час оформле ння необхідної технічної док ументації, позивач приступив к проведенню будівельних ро біт з реконструкції та добуд ови Об' єкту без отримання д озволу на початок проведення будівельних робіт. Всі вказа ні роботи були проведені поз ивачем господарським способ ом та за власні кошти у відпов ідності з вимогами чинних де ржавних будівельних норм, пр авил протипожежної безпеки, охорони праці, санітарних но рм, тощо.

По закінченню будівельних робіт позивач звернувся до К П „Бюро технічної інвентариз ації міста Донецька” для про ведення технічної інвентари зації збудованого майна. Озн ачений орган провів технічну інвентаризацію об' єкту нер ухомого майна та виготовив т ехнічний паспорт на нього №6/10 380 з відміткою про самовільне переоблаштування. За наведен их фактичних обставин, керую чись чинним законодавством У країни щодо правових наслідк ів самочинного будівництва т а за відсутності іншої можли вості набути право власності на вказані об' єкти нерухом ого майна, позивач був змушен ий звернутися до суду з цим по зовом до Донецької міської р ади, як до органу, до чиїх повн оважень належить розпорядже ння землями в межах міста Дон ецька та надання містобудівн их умов та обмежень забудови земельних ділянок.

Відповідно до приписів ст.с т.317, 320 ЦК України, власникові на лежать право володіння, кори стування та розпорядження ма йном, зокрема він має право ви користовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, вс тановлених законом.

Оскільки будівельні робот и були проведені позивачем г осподарським способом без до держання приписів чинного за конодавства щодо отримання д озвільної документації на пр оведення вказаних робіт, рек онструйований об' єкт нерух омого майна вважається таким , що побудований самочинно, то бто без достатніх правових п ідстав. Правовідносини, пов' язані з самочинним будівницт вом об' єктів нерухомого май на регулюються в Україні, зок рема, ст.376 ЦК України.

Відповідно до приписів заз наченої статті, будівля, спор уда та інше нерухоме майно вв ажається самочинним будівни цтвом, якщо вони збудовані аб о будуються на земельній діл янці, що не була відведена для цієї мети, або без належного д озволу чи належно затверджен ого проекту, або з істотними п орушеннями будівельних норм та правил.

Право власності на самочин но збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду ви знане за власником (користув ачем) земельної ділянки чи за особою, яка здійснила самочи нне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведе на для цієї мети, за умови над ання земельної ділянки у вст ановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майн о.

Тобто, законодавчо передба чена можливість легалізації самочинно збудованого та са мочинно реконструйованого н ерухомого майна шляхом визна ння права власності на нього в судовому порядку. Чинне зак онодавство встановлює, що дл я визнання права власності н а самочинно збудоване майно, необхідно з' ясувати ряд об ставин, що мають суттєве знач ення для розв' язання справи , а саме - встановити особу, я ка є фактичним власником спі рного майна, відсутність пор ушень прав третіх осіб, відпо відність самочинно збудован их об' єктів приписам основн их державних будівельних нор м та питання щодо можливості їх подальшого безпечного ви користання, наявність надано ї у встановленому законом по рядку земельної ділянки.

Інформації стосовно прете нзій майнового чи немайновог о характеру з боку третіх осі б до позивача сторонами нада но не було.

Вказане Приміщення до моме нту його реконструкції не бу ло будинком, спорудою чи інши м окремо розташованим об' єк том. Згадане нежитлове Примі щення розташоване в будинку № 11 по вулиці Дмитра Донського у місті Донецьку та є його нев ід' ємною частиною. Відповід но до статті 42 ЗК України, приб удинкова територія встановл юється для будинку чи будівн иків та не може виділятися дл я частини будинку (блоку, пове рху, секції, квартир тощо). Вид ілення частки земельної діля нки власникам квартир і нежи тлових приміщень, а також їх н аймачам, в натурі та їх окреме використання не допускаєтьс я.

Таким чином, власники житло вих та нежитлових приміщень, що розташовані в житловому б удинку, є фактичними користу вачами земельної ділянки, на якій розташовано сам будино к. Зазначена земельна ділянк а в даному випадку використо вується для експлуатації буд инку спільно всіма власникам и вбудованих приміщень. За на ведених обставин, суд вважає що позивачем не було порушен о положень чинного законодав ства щодо цільового використ ання земельних ділянок.

Відповідно до ст.33 ГПК Украї ни, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона поси лається в якості обґрунтуван ня своїх вимог та заперечень . Відповідачем не було доведе но, що спірне майно порушує за конні права відповідача чи т ретіх осіб.

Чинне законодавство перед бачає декілька шляхів набутт я права власності на об' єкт и нерухомого майна. Положенн я Цивільного кодексу України щодо регулювання правових н аслідків самочинного будівн ицтва передбачають в якості способу набуття права власно сті на нього лише його визнан ня в судовому порядку. Обов' язок власника чи іншої зацік авленої особи, а також сама не обхідність прийняття в експл уатацію об' єктів самочинно го будівництва не передбаче на в чинному законодавстві, а порядок прийняття в експлуа тацію об' єктів самочинного будівництва не врегульовано жодним нормативним актом.

До моменту розгляду справи Донецька міська рада, до комп етенції якої відносяться пов новаження щодо розпорядженн я землями в межах території м іста, та її виконавчі органи, д о повноважень яких належить здійснення контролю за дотри манням місцевих правил забуд ови, та зупинення у випадках, п ередбачених законом, будівни цтва, яке проводиться з поруш енням містобудівної докумен тації і проектів окремих об' єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природн ому середовищу, не здійснюва ла жодних дій та не приймала ж одних рішень, спрямованих на ліквідацію вказаного об' єк ту самочинного будівництва, та не інформувала його власн иків щодо неможливості подал ьшого існування спірного май на.

В матеріалах справи містит ься висновок Донецької філії державного підприємства „Су довий будівельно-експертний центр” № 29/11-2 від 29.11.10 року, відпов ідно до якого конструкції Пр иміщення знаходяться в задов ільному технічному стані, ві дповідають вимогам чинної но рмативно-технічної документ ації в сфері архітектурного проектування та не мають обм ежень щодо їх використання.

Зазначені висновки з ураху ванням ст.ст.32, 34, 43 ГПК України, м ожуть свідчити про відсутніс ть порушень основних державн их будівельних норм та можли вість подальшого безпечного користування будівлею за її функціональним призначення м за умови додержання положе нь чинного законодавства.

При розгляді даної справи п редмет доказування доведени й позивачем відповідними док азами, при чому, їх аналіз дозв оляє зробити висновок про те , що вони є належними, допустим ими та достовірними як кожни й окремо, так і у взаємному зв' язку у їх сукупності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основних свобод людини, як ою встановлено принцип мирно го володіння майном, який в ко нтексті прецендентної практ ики Європейського суду з пра в людини закріплює засади по ваги до права власності та за бороняє безпідставне позбав лення або обмеження володінн я особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства т а на умовах, передбачених нор мами міжнародного права.

Згідно ст.41 Конституції Укр аїни, кожен має право вільно володіти, користуватися і ро зпоряджатися своєю власніст ю. Право приватної власності набувається в порядку, визна ченому законом. В даному випа дку, набуття права власності на самочинно збудоване та са мочинно реконструйоване май но можливе лише в судовому по рядку за умови додержання ни зки умов.

Відповідно до ст.316 ЦК Україн и, правом власності особи є пр аво особи на певну річ, яке вон а здійснює відповідно до зак ону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Статтею 3 19 ЦК України, встановлюється, що власник володіє, користує ться та розпоряджається свої м майном на власний розсуд, та має право вчиняти до свого ма йна будь-які дії, що не супереч ать закону. Статтею 320 ЦК Украї ни передбачено право власник а використовувати своє майно для підприємницької діяльно сті. Наразі, ст.321 ЦК України гар антує, що особа може бути позб авлена права власності або о бмежена в його здійсненні ли ше в випадках, прямо передбач ених законом.

На час розгляду справи пози вач відкрито володіє майном, що утворилося в результаті р еконструкції архітектурног о об' єкту, який розташовано в будинку АДРЕСА_1. Право п озивача на вказане майно не с простовується жодною особою , але не може бути визнано та з ареєстровано з огляду на пор ушення встановленої процеду ри отримання дозвільної доку ментації для проведених буді вельних робіт.

Відсутність альтернативно ї можливості вирішити подаль шу долю об' єктів самочинног о будівництва та належним чи ном оформити правовстановлю ючі документи на належне поз ивачу майно, заважає йому віл ьно володіти та користуватис ь зазначеним об' єктом нерух омості та унеможливлює розпо рядження їм. Чинне законодав ство України передбачає необ хідність вирішення подальшо ї долі самочинно збудованого нерухомого майна саме в судо вому порядку на підставі ст.376 ЦК України.

З огляду на наведене, причин ою виникнення спору є самові льна, без відповідних дозвіл ьних документів реконструкц ія Підприємцем Приміщення, а також протиправне невизнанн я відповідачем права власнос ті Підприємця на цю нерухомі сть.

Відповідно до статті 49 ГПК У країни, державне мито та витр ати на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су покладаються судом на поз ивача, оскільки первинним пі дґрунтям спору є вина позива ча у неповному проведенні ді й щодо отримання відповідних дозволів на реконструкцію н ерухомості.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарс ького процесуального кодекс у України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізична осо ба-підприємець ОСОБА_1, м.Д онецьк до Донецької міської ради, м.Донецьк задовольнити повністю.

Визнати право власності Фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_1, м.Донецьк на нежитлове приміщення №7 загальною площ ею 72,1 м2, що розташоване в будин ку АДРЕСА_1..

У судовому засіданні 28.01.2011р. о голошено вступну та резолюти вну частини рішення.

Суддя Любченко М.О.

Повне рішення складен о 28.01.2011р.