Рішення

від 10.01.2011 по справі 6/342

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/342

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.11                                                                                 Справа № 6/342

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання”,                  м. Луганськ   

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ

про стягнення 2 987 грн. 69 коп.   

                                                                                                            Суддя Василенко Т.А.    

в присутності представників сторін:

від позивача –Усов Р.Ю., дов. № 26 від 01.01.2011;

від відповідача - Булана О.С., дов. № 281 від 05.05.2010;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу  про стягнення з відповідача  пені у сумі  2 987 грн. 69 коп.

Представником позивача в судовому засіданні подано лист від 10.01.10 за яким, останній вказує на те, що при подачі позову був невірно здійснений розрахунок ціни позову, у зв'язку з чим в порядку ст. 22 ГПК України позивач вказує, що сума пені яка повинна бути стягнути з відповідача складає 2 729 грн. 37 коп.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач фактично зменшує позовні вимоги, у зв'язку з чим суд вважає позовними вимогами стягнення з відповідача пені в сумі 2 729 грн. 37 коп.

Відповідач за відзивом на позовну заяву зазначає, що сума пені повинна складати 2 554 грн. 73 коп. та просить зменшити розмір пені на 50%.

          Розглянувши матеріали справи, суд                  

в с т а н о в и в :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання”(далі –позивачем), як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганськвода” в особі начальника Світлічанського управління (далі - відповідачем ), як Споживачем, було укладено договір про постачання електричної енергії № А 2270C від 01.10.2008 (далі –Договір), за яким Постачальник зобов'язався постачати електричну енергію, а Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику  її вартість.

У відповідності з п. 9 Додатку “Порядок розрахунків” до Договору остаточний розрахунок за спожиту  у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії; оплату сум та відшкодування збитків; оплату пені,                   3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі  наданих Постачальником рахунків протягом 5-ти операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Пунктом 4.4.1 договору сторони узгодили, що  в разі порушення строків розрахунку за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та інших виплат  відповідачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, діючої в період, за який сплачується пеня.

Позивач своєчасно та в повному обсязі виконував свої зобов'язання за договором № 2270C від 01.10.08, але відповідач зобов'язання за договором своєчасно не виконав і в порушення умов договору в період листопад 2009 року –жовтень 2010 року припускав порушення  умов договору в частині розрахунків за спожиту електроенергію. У зв'язку з чим, позивач на підставі п.4.4.1 договору нарахував відповідачу пеню в сумі 2 729 грн. 37 коп., яку просить стягнути на свою користь.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини сторін  встановлені договором № 2270C від 01.10.08 та регулюються Законом України “Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією та іншими.

Позивачем пеня нарахована за період з 01.12.09 по 14.10.10 в сумі  2 729 грн. 37 коп.

Матеріалами справи підтверджено, що за період листопад 2009 року –жовтень 2010 року відповідачу постачалася електрична енергія та виставлялися відповідні рахунки на оплату використаної активної , яку відповідач своєчасно не оплатив. Вказаний факт також підтверджений і відповідачем за відзивом.

Пунктом 4.4.1. договору передбачено, що  у разі порушення відповідачем термінів оплати позивач нараховує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої за період, за який сплачується пеня.

В силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.  

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Матеріалами справи та наведеними вище обставини підтверджено, що позивач належним чином виконав умови договору, але відповідач в порушення договору оплату в повній мірі у визначені договором строки не здійснив.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа,  яка  порушила   зобов'язання,   звільняється   від відповідальності за порушення зобов'язання,  якщо вона доведе,  що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається   випадком,   зокрема,    недодержання    своїх обов'язків  контрагентом  боржника,  відсутність на ринку товарів, потрібних  для  виконання  зобов'язання,  відсутність  у  боржника необхідних коштів.

Виходячи з наведених обставин та норм законодавства,  слід визначити, що нарахування пені з боку позивача є обґрунтованим.

В той же час, відповідно до ст.83 п.3 Господарського процесуального кодексу України  суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Приймаючи до уваги викладене, доводи відповідача за відзивом, а також те що відповідач є державним комунальним підприємством, суд частково задовольняє клопотання відповідача, у зв'язку з чим суму пені слід зменшити і стягнути з відповідача пеню у сумі 2 000 грн. 00 коп. У задоволенні решти позовних вимог щодо пені слід відмовити.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44,49, 82,83,84, 85 ГПК України, суд              

 в и р і ш и в :

          1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»,                          м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, код 35554719, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання”,                            м. Луганськ, кв. Гайового, 35 «а», код 31443937, пеню у сумі 2 000 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 93 грн. 18 коп., витрати та інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 215 грн. 59 коп. (на поточний рахунок № 2600418745 у ЛОД АТ  «Райффайзен банк «Аваль», МФО 304007, код 31443937), видати наказ позивачу.

3. У задоволенні  решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення -  11.01.2011.

          Суддя                                                                                                     Т.А.Василенко

          Помічник судді                                                                                           Т.В.Цибулько