Рішення

від 10.01.2011 по справі 9/325пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГА НСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВ В, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.11 Справа № 9/325пн

Суддя Ворожцов А.Г., роз глянувши матеріали справи за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Краснодон Луганської області

до Фізичної особи-підпри ємця ОСОБА_2, м. Красн одон

про звільнення земельно ї ділянки та визнання права к ористування земельною ділян кою

в присутності представник ів:

від позивача - не прибув ,

від відповідача - не пр ибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позива чем, підприємцем ОСОБА_1, з аявлені вимоги про:

- визнання за ним права кори стування земельною ділянкою площею 0,0050 га, що знаходиться з а адресою: АДРЕСА_1, на умов ах договору оренди № 114000/040740300033,

- зобов' язання відповідач а, підприємця ОСОБА_2, звіл ьнити вказану вище земельну ділянку.

Від позивача до початку роз гляду справи по суті (10.01.11) надій шла заява про уточнення позо ву, якою змінено його предмет , та якою він просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу об' єкту не рухомості-магазину від 01.11.10, ук ладеного між позивачем, підп риємцем ОСОБА_1, та фізичн ою особою - підприємцем ОС ОБА_3,

- визнати за позивачем, підп риємцем ОСОБА_1, право вла сності на об' єкт нерухомого майна - магазин, що розташов аний за адресою: АДРЕСА_1, т а складається з літ. А-I - нежи тлова будівля, а-І, а1-І - криль ці.

Оскільки зміна предмету по зову відбулася до початку ро згляду справи по суті, суд, вра ховуючи положення ч. 4 ст. 22 ГПК України, приймає заяву позив ача до розгляду.

Відповідач, підприє мець ОСОБА_2, у відзиві на п озовну заяву, яка надійшла до канцелярії суду 10.01.11, з вимогам и позивача погодилась та про сить розглянути справу без ї ї участі.

Позивач в обґрунту вання позовних вимог, з ураху ванням заяви про уточнення п озову, посилається на догові р оренди земельної ділянки в ід 06.03.07, рег. № 114000/040740300033, укладений з Краснодонською міською радо ю, згідно з яким позивачу була надана в користування ділян ка площею 0,0050 га, що розташован а за адресою: АДРЕСА_1, стро ком на 5 років для комерційног о використання (розміщення п авільйону по реалізації прод овольчих товарів).

На орендованій земельній д ілянці позивачем був збудова ний об' єкт нерухомості - ма газин, що складається з літ. А- I - нежитлової будівлі, а-І, а1-І - крильця, без відповідного дозволу.

1 листопада 2010 року між позив ачем та відповідачем, підпри ємцем ОСОБА_2, був укладен ий договір купівлі-продажу о б' єкту нерухомості - нежит лової будівлі магазину в про стій письмовій формі.

За умовою п.п. 1.4. договору сто рони домовились, що вартість об' єкту складає 15 000 тис. грн., а пунктом 3.2. договору передба чається обов' язкове нотарі альне посвідчення договору к упівлі-продажу.

Однак з боку відповідача ум ови договору не виконуються, кошти за нежитлову будівлю - м агазин у встановлений догово ром строк не передані, нотарі альне посвідчення не відбуло ся.

Оцінивши матеріали справ и, вислухавши доводи предста вників судового процесу, дос лідивши обставини справи, суд вважає наступне.

Щодо вимоги про визнання до говору купівлі-продажу недій сним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК Ук раїни, недійсним є правочин, я кщо його недійсність встанов лена законом (нікчемний прав очин).

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК Укра їни у разі недодержання ст оронами вимоги закону про нотаріальне посвідчення дог овору такий договір є нікчем ним.

Частина 2 наведеної статті н адає право суду визнати дого вір дійсним у разі повного аб о часткового виконання догов ору та ухилення однієї з стор ін від його нотаріального по свідчення.

Як вбачається зі змісту спі рного договору купівлі-прода жу від 01.11.10, сторони лише конста тували обов' язок нотаріаль ного посвідчення укладеної у годи у 3-денний строк з дня її п ідписання (п. 3.2), однак ніяким ч ином не встановили порядок н отаріального посвідчення.

Крім того, виходячи з відзив у відповідача, він не довів по вного або часткового виконан ня договору.

Таким чином, спірний догові р купівлі-продажу нерухомого майна не відповідає вимогам закону щодо його нотаріальн ого посвідчення (ст. 657 ЦК Украї ни), а тому є нікчемним, не поро джує ніяких прав та обов' яз ків, які брали сторони при йог о укладенні.

За правилом ч. 2 ст. 215 ЦК Україн и якщо недійсність правочину встановлена законом (нікчем ний правочин), визнання таког о правочину недійсним судом не вимагається, оскільки нед ійсність такого правочину ви значена у правовій нормі, так ий правочин є недійсним з мом енту його вчинення.

Щодо решту позову.

Статті 329 - 345 ЦК України в становлюють порядок набутт я права власності з певних підстав.

Цивільне законодавство Ук раїни визначає загальне пр авило набуття права власно сті - це підстави, не заборо нені законом, не встановлю ючи виключний перелік таки х підстав. Крім того, законод авством встановлена презумп ція правомірності набуття п рава власності - право власн ості вважається набутим прав омірно, якщо інше прямо не в ипливає із закону або неза конність набуття права вла сності не встановлена судом.

Як випливає з пояснень поз ивача, будівництво об'єкту не рухомості за вказаною адресо ю було здійснено позивачем, о днак він не набув права власн ості на цей об' єкт.

Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК Укра їни, одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК Україн и, право власності набуваєть ся на підставах не заборонен их законом, зокрема із правоч инів. Право власності вважає ться набутим правомірно, якщ о інше прямо не випливає із за кону або незаконність набутт я права власності не встанов лена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власн ик майна може пред' явити по зов про визнання його права в ласності, якщо це право оспор юється або не визнається інш ою особою, а також у разі втрат и ним документа, який засвідч ую його право власності, тобт о позов позивача по справі є п озадоговірною вимогою власн ика майна про констатацію пе ред третіми особами факту пр иналежності позивачу права в ласності на спірне майно, не з ' єднане про повернення майн а чи усунення інших перешкод у здійснені власником свого права і виключення домагань на приналежне власнику майн о за допомогою підтвердження в судовому порядку факту при належності йому спірного май на на праві власності.

Статтею 376 ЦК Укра їни передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, і нше нерухоме майно вважаютьс я самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або бу дуються на земельній ділян ці, що не була відведена для ц ієї мети, або без належного д озволу чи належно затверджен ого проекту, або з істотними п орушеннями будівельних норм і правил. Право власності на с амочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням с уду визнане за особою, яка зді йснила самочинне будівництв о на земельній ділянці, що не б ула їй відведена для цієї мет и, за умови надання земельної ділянки у встановленому пор ядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Вирішуючи цей спір, суд пр иймає до уваги, що:

Ш земельна ділян ка площею 0,0050 га згідно з догов ором оренди земельної ділянк и від 06.03.07, рег. № 114000/040740300033, є ділянко ю для комерційного використа ння (розміщення павільйону п о реалізації продовольчих то варів),

Ш спірний об'єкт нерухомості був побудований за рахунок власних коштів по зивача,

Ш пунктом 14 вказано го договору сторони обумовил и, що цільове призначення зем ельної ділянки є: землі роздр ібної торгівлі та комерційни х послуг.

За таких обставин до спір них правовідносин повинні за стосовуватися правило ч. 5 ст. 376 ЦК України, згідно з яким на вимогу власника (користувач а) земельної ділянки суд може визнати за ним право власн ості на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, я кщо це не порушує права інших осіб, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК Укр аїни якщо спір виник внаслід ок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мит о незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки цей спір виник вна слідок неправильних дій пози вача, судові витрати слід пок ласти на позивача.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК Укра їни, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити ча стково.

2. Визнати за позивачем, пі дприємцем ОСОБА_1, АДР ЕСА_1, ід. код НОМЕР_1, прав о власності на об' єкт нерух омого майна - магазин, що роз ташований за адресою: АДРЕС А_1, та складається з літ. А-I - нежитлова будівля, а-І, а1-І - к рильці.

3. У задоволенні вимоги про в изнання недійсним договору к упівлі-продажу об' єкту неру хомості-магазину від 01.11.10, укла деного між позивачем, підпри ємцем ОСОБА_1, та фізичною особою - підприємцем ОСОБ А_2, - відмовити.

4. Судові витрати покласти н а позивача.

Рішення набирає законної с или після закінчення десятид енного строку з дня його підп исання.

Рішення підписане 11.01.11.

Суддя А.Г.Ворожцов