Постанова

від 21.12.2011 по справі 9/325пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний го сподарський суд

Постанова

Іменем України

20.12.2011 р. справа №9/325 пн

Донецький апеляційний господарський суд, у складі к олегії суддів - головуючого судді-доповідача Мєзєнцев а Є.І., судді Мартюхіной Н.О. т а судді Склярук О.І., при секре тарі Косенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засід анні апеляційну скаргу ОС ОБА_2 (представник ОСОБА_3 , довіреність від 18.05.11 року) на рішення господарського суду Донецької області від 21.11.05 рок у у справі № 9/325пн (суддя Азаров а З.П.) за позовною заявою малого спільного підприє мства «Варіант»(представ ник до судового засідання не з' явився) до викона вчого комітету Донецької міс ької ради (представник до с удового засідання не з' явив ся) та до Київської районно ї в місті Донецьку ради (пр едставник до судового засіда ння не з' явився) про:

ь визнання пра ва власності на об' єкт неза вершеного будівництва - жит ловий будинок літ.А-2, розташов аний за адресою АДРЕСА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Дон ецької області 21.11.05 року прийн ято рішення у справі № 9/325пн, зг ідно якого вирішено задоволь нити позовні вимоги малого с пільного підприємства «Варі ант»(далі - Компанія) до в иконавчого комітету Донецьк ої міської ради (далі - Ком ітет) та до Київської район ної в місті Донецьку ради (дал і - Рада) про визнання права в ласності на об' єкт незаверш еного будівництва - житлови й будинок літ.А-2, розташований за адресою АДРЕСА_1 (далі - Об' єкт). Питання про розподі лення судових витрат у справ і № 9/325пн - судом першої інстан ції не вирішувалось.

Рішення суду обґрунтоване нормами статей 331, 334 ЦК України (в редакції на момент прийнят тя рішення суду), зокрема тим, що Комітет виділив Ком панії земельну ділянку, на якій триває спорудження Об' єкту, причому зазначений Об' єкт відповідно до висновку с удового експерта має ступінь будівельної готовності 75%, вн аслідок чого є підстави для з адоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з правовою оцінкою, наданою господарсь ким судом Донецької області у справі № 9/325пн, а також запере чуючи обставини й висновки, в становлені рішенням господа рського суду Донецької облас ті, апелянт ОСОБА_2 (далі - Апелянт) звернувся із апе ляційною скаргою № на рішенн я господарського суду Донець кої області від 21.11.05 року у спра ві № 9/325пн, обґрунтовуючи її тим , що суд першої інстанції пору шив норми матеріального прав а при вирішенні питання про в изнання права власності Ко мпанії на Об' єкт, оскільки згідно інвестиційно-будівел ьного договору від 01.09.04 року (да лі - Договір), Апелянтові нал ежить частка у Об' єкті у роз мірі 850 м2, причому за умовами вк азаного правочину, Компані я не має права самостійно р еєструвати права власності н а Об' єкт. Зазначені дії Ко мпанії щодо реєстрації пра ва власності на Об' єкт та йо го подальшого відчуження виз нані неправомірними згідно р ішення Ясинуватського міськ районного суду від 21.07.11 року у с праві № 2-989/2011.

Апелянт вважає, що при прийн ятті спірного рішення суду п орушено речові права останнь ого на Об' єкт, оскільки зазн ачена недобудова та матеріал и, з яких вона складається, є с пільною власністю інвестора Апелянта та забудовника Ко мпанії, а оспорюване рішенн я суду Апелянт вважає так им, що дає змогу Компанії ухилитися від виконання зобо в' язань перед Апелянтом за Договором.

Означене, в силу частини 1 ст атті 91 ГПК України визначає пр аво Апелянта на апеляційне о скарження рішення суду, як ос оби, яка не брала участь у спра ві, хоча господарський суд ви рішив питання про її права та обов' язки.

Оскаржуване рішення суду п ершої інстанції Апелянт вважає таким, що прийняте в по рушення норм матеріального п рава, тому Апелянт просив апеляційний суд скасувати о скаржуване рішення суду та в ідмовити у задоволенні позов у.

Відповідачі Комітет та Рада, а також позивач Ко мпанія до судового засідан ня не з' явилися, не зважаючи на належне повідомлення апе ляційним судом про час та міс це судового засідання. Письм овим відзивом на апеляційну скаргу Компанія просила звільнити її від цивільної в ідповідальності з огляду на дію непереборної сили, якою о стання вважає світову фінанс ову кризу, та висунула клопот ання про розгляд апеляційної скарги за відсутності предс тавника Компанії.

Суд перебував у нарадчій кі мнаті 20.12.11 року з 1111 до 111 4 години.

Заслухавши пояснення прис утнього в засіданні учасника судового процесу, обговорив ши доводи апеляційної скарги , перевіривши наявні матеріа ли справи, проаналізувавши з астосування судом першої інс танції норм матеріального та процесуального права, дослі дивши правильність судових в исновків, повноту встановлен ня судом обставин справи та ї х правову оцінку, колегія суд дів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду м ає бути скасоване із прийнят тям нового рішення про відмо ву у задоволенні позову, вихо дячи з наступного.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.04 року у спр аві № 1/10-2004 визначено, що поняття «охоронюваний законом ін терес», що вживається в зак онах України у логічно-смисл овому зв' язку з поняттям « права», треба розуміти як прагнення до користування к онкретним матеріальним та/аб о нематеріальним благом, як з умовлений загальним змістом об' єктивного і прямо не опо середкований у суб' єктивно му праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об' єктом судового захисту та ін ших засобів правової охорони з метою задоволення індивід уальних і колективних потреб , які не суперечать Конституц ії і законам України, суспіль ним інтересам, справедливост і, добросовісності, розумнос ті та іншим загальноправовим засадам.

Однією із основних засад су дочинства згідно пункту 8 час тини 1 статті 129 Конституції Ук раїни є забезпечення апеляці йного та касаційного оскарже ння рішення суду. Разом з тим, виходячи зі змісту пункт ів 8 та 12 постанови Пленуму Вер ховного суду України від 13.06.07 р оку № 8 «Про незалежність судо вої влади»встановлено, що зв ернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими проце суальним законом; звернення у справах інших осіб у всіх ви падках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченим и процесуальним законом, роз гляду судами не підлягають, п ричому оскарження судових рі шень допускається у випадках , порядку та з підстав, визначе них законом.

Норми частини 1 статті 91 ГПК України передбачають право на апеляційне оскарження у о сіб, які не брали участь у спра ві, якщо господарський суд ви рішив питання про їх права та обов' язки. Оскаржуване ріш ення суду в цьому випадку має безпосередньо стосуватися п рав та обов' язків Апелянта, тобто судом має бути розглян уто й вирішено спір про право у відносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарс ьким судом першої інстанції є Апелянт, або міститься с удження про права та обов' я зки цієї особи у відповідних відносинах. Згідно наявного у матеріалах справи Договор у (пункти 1.6-1.7 Договору), інвесто р Апелянт має відповідні речові права як на сам Об' єк т, так і на матеріали й устатку вання, з якого Об' єкт зробле ний, причому Компанії пря мо заборонено здійснювати ді ї щодо самостійної реєстраці ї права власності на Об' єкт , як на власне ім' я, так і як об ' єкта права спільної частко вої власності.

Визнання права власності Компанії на Об' єкт без вр ахування зазначених умов Дог овору призведе до неможливос ті реалізації прав власності Апелянта на Об' єкт, тому суд ова колегія апеляційної інст анції вважає, що господарськ ий суд у справі № 9/325пн вирішив питання про права та обов' я зки Апелянта.

Рішення суду в цій ситуації порушує не лише матеріальні права Апелянта, не залученог о до участі у справі, а і його п роцесуальні права, що витіка ють із сформульованого в пун кті 1 статті 6 Європейської кон венції про захист прав людин и і основних свобод положенн я про право кожного на справе дливий судовий розгляд при в изначенні його цивільних пра в та обов' язків.

Всебічний аналіз судовою к олегією поданих суду Апелянт ом письмових доказів на обґр унтування наявності підстав для апеляційного перегляду рішення господарського суду Донецької області від 15.03.10 рок у у справі № 9/325пн - дає змогу з робити висновок про те, що заз начена особа наділена правом апеляційного оскарження вка заного судового рішення.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та об ов' язки забудовника Комп анії та інвестора Апелянта , суд дійшов висновку, що уклад ений між сторонами Договір з а своїм змістом та своєю прав овою природою є складним пра вочином, що вміщує в себе елем енти підряду на проведення б удівельних робіт та інвестиц ійної діяльності, які підпад ають під правове регулювання норм статей 837-864 ЦК України та с татті 317-331 ГК України.

Таким чином, в силу статті 837 ЦК України, статті 317, 326 ГК Украї ни та розділів 1-2 зазначеного Договору, Компанія зобов ' язалася власними силами та засобами, за рахунок залучен их інвестором коштів у сумі 357 ' 000 грн., збудувати та ввести д о експлуатації Об' єкт, а так ож передати у власність інве стора його частину - окрему будівлю з комплексу орієнтов ною площею 850 м2.

Рішенням Ясинуватського м іськрайонного суду від 21.07.11 ро ку у справі № 2-989/2011 на теперішні й час вже встановлено низку ф актів, які мають суттєве знач ення для вирішення спору у сп раві № 9/325пн, зокрема:

· факт існуванн я між інвестором Апелянтом т а забудовником Компанією правовідносин за Договором та факт виконання інвесторо м грошового зобов' язання;

· факт порушення Компанією зобов' язання з а пунктом 1.6 Договору стосовно утримання від самостійної р еєстрації прав власності на Об' єкт;

· факт порушенн я Компанією прав власнос ті Апелянта на частину Об' є кта, а також матеріали та уста ткування, з яких Об' єкт скла дається, які (права) визначені пунктом 1.7 Договору.

При розгляді справи № 2-989/2011 брали участь ті ж самі сторон и, що і в справі № 9/325пн, з огляду на що, в порядку статті 35 ГПК Ук раїни, наведені вище факти сп риймаються судом як преюдиці йні та такі, що не підлягають п овторному доведенню.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про за хист прав та свобод людини, зг ідно рішення Європейського с уду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтра нсавто-Холдинг” проти Україн и», а також згідно рішення Євр опейського суду з прав людин и від 28.10.99 року у справі за заяво ю № 28342/95 «Брумареску проти Руму нії»встановлено, що існує ус талена судова практика конве нційних органів щодо визначе ння основним елементом верхо венства права принципу пр авової певності, який пере дбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суд у, яке вступило в законну силу , не може бути поставлено під с умнів.

Оскільки в силу частини 3 ст атті 4 ГПК України, статті 17 Зак ону України «Про виконання р ішень та застосування практи ки Європейського суду з прав людини»згадане судове рішен ня та зміст самої Конвенції п ро захист прав та свобод люди ни є пріоритетним джерелом п рава для національного суду, суд вважає безсумнівними ті факти, що Компанія не мал а права здійснювати дії щодо реєстрації прав власності н а Об' єкт на власне ім' я та п орушила право власності Апел янта на частину Об' єкту - причому ці факти не можуть ст авитися судом під сумнів та є такими, які знімають необхід ність додаткового доведення зазначених обставин.

За приписами частини 1 статт і 331 ЦК України право власност і на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набуваєтьс я нею, якщо інше не встановлен о договором або законом. При ц ьому, суд першої інстанції не надав відповідної оцінки як факту відсутності у Компан ії права ініціювати та здій снювати реєстрацію права вла сності на Об' єкт на власне і м' я відповідно до пункту 1.6 Д оговору, так і факту визначен ня пунктом 1.7 Договору прав вл асності Апелянта як на части ну Об' єкту, так і на матеріал и, з якого цей Об' єкт виготов лений. Зазначене поза всяким розумним сумнівом призвело до порушення конституційног о принципу непорушності прав а власності Апелянта, визнач еного статтею 41 Конституції У країни та статті 321 ЦК України .

За умовами частини 4 статті 331 ЦК України (в редакції на мом ент прийняття рішення судом першої інстанції), за заявою з ацікавленої сторони суд може визнати її власником недобу дованого нерухомого майна, я кщо буде встановлено, що част ка робіт, яка не виконана відп овідно до проекту, є незначно ю.

Висновком судової експерт изи № 241/1 було визначено, що сту пінь будівельної готовності Об' єкта становить 75%, водноч ас, юридичні поняття «ступ інь будівельної готовності »та «частка робіт, яка не в иконана відповідно до проект у»- є принципово різними за юридичною природою, тому вис новок суду першої інстанції про те, що частка робіт, яка не виконана відповідно до прое кту Об' єкта є незначною чер ез те, що ступінь будівельної готовності Об' єкта станови ть 75% - є наслідком логічної пом илки, оскільки судом першої і нстанції не досліджувались п ри розгляді справи № 9/325пн ані с ам проект будівництва Об' єк ту, ані обсяг виконаних за про ектом будівництва робіт.

Наведена норма частини 4 ста тті 331 ЦК України, з урахування м умов Договору про частку Ап елянта та Компанії у влас ності на незавершене будівни цтво, яка не оспорювалась, зоб ов' язувала суд визначити об сяги незавершеного будівниц тва, відповідність виконаних робіт проекту і дотримання п ід час будівництва будівельн их, санітарних та інших норм м істобудування, і, виходячи з в становленого та норм права, щ о регулюють право спільної в ласності і виключають припин ення права осіб на частку у сп ільній власності без їх згод и на грошову компенсацію, над ати правову оцінку заявленим вимогам.

Проте, всупереч покладеном у на нього обов' язку, наведе ні вище обставини суд першої інстанції належним чином не перевірив, у рішенні їх не від образив, а тому, його висновки про правові наслідки є недов еденими та такими, що не ґрунт уються на матеріалах справи і відповідають дійсності.

Аналогічна правова позиці я висловлена у постанові Вер ховного суду України від 02.03.06 р оку у справі № 18/349.

Також судова колегія має ві дмітити, що матеріали справи № 9/325пн не містять будь-яких да них стосовно того, що відпові дачі Комітет або Рада яки мось чином оспорюють або не в изнають право власності Ко мпанії на Об' єкт, тому, вра ховуючи положення статті 392 ЦК України, підстави для заявле ння Компанією позову про визнання права власності до відповідачів Комітету т а Ради - відсутні.

Таким чином, висновок суду п ершої інстанції щодо наявнос ті підстав для задоволення п озову про визнання права вла сності Компанії на Об' є кт - є невірним, таким, що супе речить принципам непорушнос ті права власності, статті 41 К онституції України, статтям 321, 331, 392 ЦК України, а також є таки м, що не підкріплений належни ми та допустимими доказами.

Решта пояснень та доводів с торін відхиляється судовою к олегією через непов' язаніс ть із предметом доказування та предметом спору у справі № 9/325пн.

Судові витрати у справі пок ладаються на позивача відпов ідно до приписів статті 49 ГПК України.

На підставі вищевикладен ого, керуючись статтями 32, 43, 48-49, 1 01, пунктами 2 та 4 частини 1 статт і 103, пунктом 4 частини 1 статті 104 , а також статтею 105 ГПК України , Донецький апеляційний госп одарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольни ти апеляційну скаргу ОСОБА _2 на рішення господарськог о суду Донецької області від 21.11.05 року у справі № 9/325пн.

Скасувати ріше ння господарського суду Доне цької області від 21.11.05 року у сп раві № 9/325пн.

Відмовити у зад оволенні позову малого спіль ного підприємства «Варіант» до виконавчого комітету Доне цької міської ради та до Київ ської районної в місті Донец ьку ради про визнання права в ласності на об' єкт незаверш еного будівництва - житлови й будинок літ.А-2, розташований за адресою АДРЕСА_1.

Постанова набирає законн ої сили з дня її прийняття і мо же бути оскаржена через Доне цький апеляційний господарс ький суд в касаційному поряд ку протягом двадцяти днів з д ня набрання постановою закон ної сили.

Головуючий суддя Є.Мєзєнце в

Суддя Н.Мартюхін а

Суддя О.Скляру к