Рішення

від 24.01.2011 по справі 55/239-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/239-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2011 р.                                                            Справа № 55/239-10

вх. № 9822/5-55

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Овчаренко А.С. посвідчення №137 від 13.09.2010 р.;

позивача - не з"явився;

 відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом  Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, м. Харків   в особі Підприємства Темнівської виправної колонії № 100 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області, с. Темнівка        

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП Альтекс", м. Харків  

про стягнення 848 160,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Харківський прокурор з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, м. Харків  в інтересах держави, в особі  Підприємства Темнівської виправної колонії № 100 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області  звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП Альтекс" заборгованості за Договором поставки № 20/07 від 20.07.2010р. в загальному розмірі 848 160,00 грн. Судові витрати прокурор та позивач просять покласти на відповідача.

Розпорядженням №856-10 від 20 грудня 2010 року у зв'язку з відрядженням судді Гребенюк Н.В., справу № 55/239-10 передано судді Светлічному Ю.В.

Представник відповідача надав через канцелярію господарського суду 10.01.2011 р. клопотання (вх. №397) в якому він просить суд продовжити строк розгляду справи на п"ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 січня 2011 року  клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи - задоволено та продовжено строк розгляду справи до 25 січня 2011 року. Розгляд справи відкладено на "24" січня 2011 р. о 11:00  

Представник прокуратури у судовому засіданні, яке відбулося 24 січня 2011 року  позовні вимоги підтримував в повному обсязі, ніяких документів не надав.

Представник відповідача у  судове засідання, яке відбулося 24 січня 2011 року не з"явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області відзив на позовну заяву (вх.№ 1579) в якому проти подання Харківським прокурором з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах в інтересах позивача неправомірним. У даному відзиві на позов відповідач  наявність заборгованості перед позивачем не спростовує, але посилається на несвоєчасне надходження коштів з державного бюджету, надав також платіжне доручення на оплату 50 000,00 грн. за платіжним дорученням №439 від 18 січня 2011 року. Також у відзиві на позов відповідач просить розстрочити виконання рішення строком до квітня 2011 року.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20 липня 2010 року між відповідачем (покупець) та Темнівською виправною колонією № 100 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області позивачем (постачальник) був укладений договір № 20/07.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов даного договору постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити металоконструкції на чавунній основі (надалі - Товар) відповідно до Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору, а Замовник зобов'язується приймати Товар у власність і оплачувати його на умовах визначених цим Договором.

Розрахунок Покупця з Постачальником за поставлений Товар відбувається шляхом перечислення грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в національній валюті України не пізніше 29 жовтня 2010 року.

Ціна Товару за цим Договором встановлюється у Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Загальна сума Договору визначається кінцевою вартістю поставленої з супровідними документами продукції. Загальна сума за цим Договором становить 848160 грн.

Позивач свої зобов"язання згідно з умовами Договору виконав, а саме  відвантажив Товар на загальну суму 848160 грн., що підтверджується накладними: № 70917 від 04.08.10 р. на 190 800 грн.; № 70930 від 06.08.10 р. на 190 800 грн.; № 70931 від 06.08.10 р. на 161 280 грн.; № 70935 від 06.08.10 р. на 190 800 грн., № 70947 від 09.08.10 р. на 114 480 грн.

Відповідач отримав товар, що підтверджується підписами повноважних представників відповідача та не заперечується відповідачем у відзиві на позов, але суму заборгованості не сплатив у наслідок чого виникла заборгованість у розмірі 848 160,00 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково сплатив заборгованість згідно платіжного доручення №439 від 18 січня 2011 р. на суму 50 000,00 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають припиненню згідно п.1.1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 798 160,00 грн.

Згідно  ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з  господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 798 160,00 грн. (сума основного боргу)  правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду до квітня 2011 року, дійшов до висновку про відмову в його задоволенні, оскільки викладені відповідачем у клопотанні обставини не підтверджуються матеріалами справи, крім того, відповідно до ст. 121 Господарського  процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. При цьому, господарський суд вважає, що не можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення несвоєчасне надходження бюджетних коштів. До того ж, відповідач не довів суду наявність виняткових випадків та обставин щодо неможливості своєчасно розрахуватися, у зв`язку з чим підстави для розстрочення виконання рішення суду відсутні.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, чи на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 8 481,60 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Оскільки прокурор від сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу звільнений ці кошти стягуються в доход державного бюджету України.

 Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, п.1.1 ст 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП Альтекс" (61030, м. Харків, вул. Біологічна, буд. 7, р/р 26005278475900 в АТ "УкрСіббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 37092593) на користь Підприємства Темнівської виправної колонії № 100 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області (62493,   Харківська   область,   Харківський   район, с. Темнівка, вул. Харківська, 3, р/р 26009012059500 в АТ "УкрСіббанк" м. Харків, МФО №351005, код ЄДРПОУ № 08680906, ІПН № 086809020237) заборгованість у розмірі 798 160,00 грн.

3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП Альтекс" (61030, м. Харків, вул. Біологічна, буд. 7, р/р 26005278475900 в АТ "УкрСіббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 37092593) на користь Державного бюджету України (одержувач -  УДК у м.Харкові, № рахунку 31110095700002 код ЄДРПОУ: 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) - 8 481,60 грн. державного мита.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП Альтекс" (61030, м. Харків, вул. Біологічна, буд. 7, р/р 26005278475900 в АТ "УкрСіббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 37092593) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м.Харкові ГУДКУ у Харківській області, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В частині стягнення 50 000,00 грн. провадження припинити згідно п.1.1 ст. 80 ГПК України.

6. У задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду - відмовити.

Суддя                                                                              Светлічний Ю.В.

Справа №55/239-10

                          Повне рішення складене 25 січня 2011 року.