Рішення

від 28.01.2011 по справі 9/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "28" січня 2011 р.Справа № 9/8

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/8

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт", м. Кіровоград, вул. Преображенська, 3-а  

до відповідача: приватного підприємства "Гласлайн", м. Кіровоград, вул. Академіка Корольова, 7, кв. 34     

про стягнення 144991,54 грн.  

Представники сторін:

від позивача - Компанієць В.В., директор та Кучмар С.В., довіреність б/н від 24.03.2010 р., представник;

від відповідача - Бойко О.В., довіреність б/н  від 04.03.2010 р.,  представник.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпорт" подано позовну заяву про стягнення з приватного підприємства "Гласлайн" заборгованості по договору купівлі-продажу від 05.10.2009р. в сумі 144991,54 грн., з покладенням на відповідача судових витрат.

18.01.2011р. позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача в межах заявлених позовних вимог в сумі 144991,54 грн.

В судовому засіданні 28.01.2011р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заявлені позовні вимоги заперечив та просить відмовити позивачу у їх задоволенні в зв'язку з необгрунтованістю та недоведеністю у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідачем подано клопотання, в якому останній просить у випадку задоволення позовних вимог розстрочити виконання рішення на період з січня по серпень 2011р. згідно поданого відповідачем графіку, аргументуючи подане клопотання, зокрема, відсутністю коштів на рахунку та відсутністю обсягів робіт на підприємстві станом на січень 2011 р.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

                                                      ВСТАНОВИВ:

05.10.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт" поставило, а приватне підприємство "Гласлайн" прийняло чисте флоат скло товщиною 4,0 мм, з розмірами листів 3300х2250 мм., у кількості 4677,750 кв.м. на суму 144991,54 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунком-фактурою №СФ-0000081 від 05.10.2009р. та видатковою накладною № РН-0000028 від 05.10.2009р. (а.с. 15,17).

До укладення вказаного договору купівлі-продажу флоат скло було надане позивачем на зберігання відповідачу за договором зберігання (зберігання на товарному складі), який укладено сторонами 05.01.2009р. За умовами цього договору відповідач зобов'язався зберігати і повернути в схоронності чисте флоат-скло товщиною 4,0 мм, з розмірами листів 3300х2250 мм., у кількості 4677,75 кв.м., що передано йому позивачем. (а.с. 64).

Відповідач розрахунку з позивачем за придбаний товар не здійснив, у зв'язку з чим, за останнім рахується заборгованість в сумі 144991,54 грн.

У зв'язку з непогашенням боргу, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Гласлайн" зазначеної суми боргу.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.  

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Досліджуючи матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що між сторонами укладено  договір купівлі-продажу, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зобов'язався поставити та поставив обумовлений сторонами товар відповідачу, за який  відповідач, в свою чергу зобов'язаний провести розрахунки.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання вищезазначених вимог, позивач 17.12.2009р. та повторно 26.02.2010р. направив на адресу відповідача претензії з вимогою перерахувати кошти за отриманий товар в сумі 144991,54 грн. на рахунок позивача. (а.с. 18, 51).

Відповідач претензію №2 від 25.02.2010р. отримав 01.03.2010р., але доказів реагування  на останню суду не надав. (а.с. 52).

Доказів сплати заборгованості в сумі 144991,54 грн. господарському суду не надано.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що під час приймання товару на зберігання відповідачем було виявлено бій скла в 12 дерев'яних упаковках, про що 06.01.2009р. останнім в одностороньому порядку складено та підписано акт №1, 50% переданого флоат скла виявилось битим.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевикладене стало підставою для звернення відповідача до господарського суду з позовом про про зобов'язання ТОВ "Імпорт" замінити 50% неякісного товару, переданого приватному підприємству "Гласлайн", за договором купівлі-продажу від 05.10.2009 року, а саме: чистого флоат-скла, товщиною 4,0 мм, з розмірами листів 3300х2250 мм, у кількості 2338,87 кв.м на суму 72495,77 грн. на такий самий товар належної якості.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2010р. у справі №9/48 відмовлено в задоволенні позовних вимог ПП "Гласлайн" до ТОВ "Імпорт" в зв'язку з непідтвердженням  належними доказами факту  передачі приватному підприємству "Гласлайн"  50% неякісного (битого) товару (флоат-скла).

Відповідно до вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи положення статей 525, 526 та частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 144991,54 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачем подано клопотання №20 від 28.01.2011р.  про  розстрочення виконання рішення на період з січня по серпень 2011р. із сплатою коштів в наступному порядку:

- до 30.01.2011р. - 5000,00грн.

- до 28.02.2011р. - 5000,00 грн.

- до 30.03.2011р. - 10000,00 грн.

-до 30.04.2011р. - 20000,00 грн.

-до 30.05.2011р. - 30000,00 грн.

-до 30.06.2011р. - 30000,00 грн.

-до 30.07.2011р. - 30000,00 грн.

-до 30.08.2011р. - 14991,54 грн.

Подане клопотання відповідач обгрунтовує тим, що підприємство займається виготовленням склопакетів, виробництво та реалізація яких проводиться в основному в весняно-літній період, а тому, пік надходження коштів від реалізації склопакетів припадає на травень-серпень місяці. На даний   час на поточному рахунку кошти відсутні, до того ж,  за відсутністю  достатніх обсягів роботи  на підприємстві оголошено простій.

Відповідно до ч.6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Оцінюючи  обставини справи, доводи сторін та їх  матеріальні інтереси, господарський суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання  рішення  у даній справі згідно поданого графіку.

Позивачем 18.01.2011р. подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача в межах заявлених позовних вимог в сумі 144991,54 грн., обгрунтовуючи вимогу тим, що відповідач здійснює операції по перерахуванню коштів на рахунки інших підприємств, що свідчить про наміри останього зменшити баланс свого підприємства щоб ухилитись від виконання рішення суду у даній справі в зв'язку з відсутністю коштів на рахунку підприємства.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Господарський суд враховує, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (пункт 4 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.08.1994 року №02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" з подальшими змінами та доповненнями).

Однак, клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не містить достатнього обґрунтування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з посиланням на обставини та докази, в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б вказували на те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

З огляду на те, що позивач не довів та документально не підтвердив необхідності вжиття заходів до забезпечення позову у господарського суду відсутні підстави для задоволення заяви про вжиття таких заходів.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 67, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                         ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви  товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт" про вжиття заходів до забезпечення  позову шляхом накладення арешту на кошти приватного підприємства "Гласлайн"  відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Гласлайн" (м. Кіровоград, вул. Академіка Корольова, 7, кв. 34, ідентифікаційний код 34813263) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт" (м. Кіровоград, вул. Преображенська, 3-а, ідентифікаційний код 35914228) - 144991,54 грн. заборгованості, розстрочивши виконання рішення в цій частині до 30.08.2010 р. зі сплатою   до 30.01.2011 р. - 5000,00 грн.,  до 28.02.2011 р. - 5000,00 грн., до 30.03.2011 р. - 10000,00 грн., до 30.04.2011 р. - 20000,00 грн., до  30.05.2011 р. - 30000,00 грн., до 30.06.2011 р. - 30000,00 грн., до 30.07.2011 р. - 30000,00 грн. та до  30.08.2011 р. - 14991,54 грн.

Стягнути з приватного підприємства "Гласлайн" (м. Кіровоград, вул. Академіка Корольова, 7, кв. 34, ідентифікаційний код 34813263) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт" (м. Кіровоград, вул. Преображенська, 3-а, ідентифікаційний код 35914228) - 1449,92 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку  подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя                                                                                                   О.Б. Шевчук

Повне рішення складено: 01.02.2011 року.