Рішення

від 02.02.2011 по справі 16/2113-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/2113-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" лютого 2011 р.Справа № 16/2113-10

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Кам`янець-Подільський завод „Електрон”,

м. Кам`янець-Подільський

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вега”, с. Устя Кам`янець-Подільський район

про   - виселення відповідача з території бази відпочинку загальною площею 0,1648 га, що знаходиться в с. Устя Кам`янець-Подільського району Хмельницької області;

        - стягнення 36 059,93 грн. неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди за договором № 31 від 01.04.2010р.                                                                

                                                                                                                                    Суддя    В. В. Магера

Представники сторін:

від позивача –Костюкович Д. К. –за довіреністю №17-25 від 05.04.2006р.

від відповідача - не з'явився;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ч.2 ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся із позовом, згідно якого просить суд із врахуванням збільшення позовних вимог, які прийняті судом, виселити відповідача з території бази відпочинку загальною площею 0,1648 га, що знаходиться в с. Устя Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, а також стягнути з відповідача 36 059,93 грн. неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення об'єкту оренди за договором № 31 від 01.04.10 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно п.п.11.2 укладеного між сторонами договору №31 від 01.04.2010р., було передбачено, що даний договір укладений на невизначений строк. Кожна із сторін може відмовитися від дії даного договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за 1 (один) місяць.

Позивач вказав, що він завчасно повідомив відповідача про припинення договору починаючи з 01.11.2010 року згідно направленого листа від 30.09.2010р. Тому, посилаючись на ч.1 ст.785 ЦК України, вважає правомірним, що відповідач повинен повернути позивачу майно. Проте, відповідач майно не повернув та відмовся підписувати акт передачі майна позивачу.

          Крім того, на думку позивача невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення прийнятого в користування майна, є підставою для застосування до нього штрафних санкцій у вигляді неустойки, з огляду на наступні положення.

          Так, відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, позивачем проведено розрахунок неустойки, що підлягає стягненню із відповідача, в розмірі 36 059,93 грн. за період безпідставного користування відповідачем орендованого майна.

Представник відповідача в засідання суду 27.01.2011 р., у поданому відзиві та в письмовому запереченні від 27.01.2011р. із позовними вимогами не погоджується, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивачем в порушення ст.763 ЦК України, не було дотримано строки попередження про припинення дії договору оренди цілісного майнового комплексу бази відпочинку у с.Устя, Кам'янець-Подільського р-н, Хмельницької області.

Згідно п.1.2 вказаного договору, об'єктом оренди є два будинки, що стоять окремо з допоміжними спорудами, земельна ділянка розміром 1,6 га, основні засоби та малоцінний інвентар.

Тобто, орендоване майно включає в себе об'єкти нерухомого майна (земля, будівлі). Відповідно до ч.1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частина друга передбачає, якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці.

Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Із врахуванням вищевикладеного, відповідач просить відмовити в позові.

Крім того, відповідач направив суду письмове клопотання від 27.01.2010р. про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи за позовною заявою ТОВ „Вега” до ВАТ „Кам'янець - Подільський завод „Електрон” про визнання не дійсним договору №31 від 01.04.2010р.

При цьому, відповідач вважає, що прийняте рішення по справі №16/2113-10 може вплинути на результати по справі за позовом ТОВ „Вега” до ВАТ „Кам'янець-Подільський завод „Електрон” про визнання не дійсним договору №31 від 01.04.2010р.

Представник позивача заперечує проти заявленого клопотання про зупинення провадження у даній справі, вважає, що дії відповідача спрямовані на затягування розгляду даного спору.

Суд вважає за необхідне клопотання про зупинення відхилити із врахуванням наступного:

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд  зупиняє  провадження  у  справі  в  разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов'язаної справи іншим судом. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, які мають преюдиціальне значення для справи, яка підлягає зупиненню.   

Натомість, відповідачем в розумінні ст.79 ГПК України не подано належних доказів існування пов'язаної справи, без якої дана справа №16/2113-10 не могла б бути вирішена по суті з об'єктивних причин. В обґрунтування клопотання про зупинення по даній справі відповідач посилається на справу №14/5025/163/11 за позовом ТОВ „Вега” до ВАТ „Кам'янець-Подільський завод „Електрон” про визнання недійсним договору №31 від 01.04.2010р. (ухвала про порушення від 28.01.2011р.).

Проте, пов'язаність вказаних справ оцінюється критично та не позбавляє суд можливості вирішити даний спір по суті із врахуванням наявних у справі доказів, доводів та заперечень сторін.

Згідно ч.3 ст. 22 ГПК України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися  належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне:

Відкрите акціонерне товариство Кам`янець-Подільський завод „Електрон” як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно довідки головного управління статистики в Хмельницькій області №1059 від 10.04.2007р.

01.04.2010р. між ВАТ „Кам`янець-Подільський завод „Електрон”, м. Кам`янець-Подільський  (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Вега”, с. Устя Кам`янець-Подільського району (орендар) було укладено договір №31.

Згідно п.п.1.1, 1.2, 2.1 вказаного договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння та користування базу відпочинку  ВАТ „Кам'янець-Подільський завод „Електрон”, за адресою с. Устя Кам'янець-Подільського району, без права передачі в суборенду. Об'єкт, що орендується являє собою два будинки, що стоять окремо з допоміжними  спорудами (Додаток-1). Розмір земельної ділянки, що передається у користування разом з об'єктом, що орендується –1,16 га             ( Додаток-2). Для забезпечення роботи бази відпочинку орендодавець передає орендарю основні засоби (Додаток-3) та малоцінний інвентар (Додаток-4). База відпочинку передається в оренду для організації відпочинку бажаючих.

Відповідно до п.п.3.1-3.3 договору, приймання-передачі об'єкта, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін. Вступ орендаря у користування майном настає одночасно із підписанням комісією сторін договору та акта приймання-передачі вказаного об'єкту. У разі припинення дії цього договору майно вважати поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Вказаним договором сторони передбачили, що за згодою сторін (згідно п.7 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786) розмір орендної плати за надану базу відпочинку складає 5 186,74 грн. без ПДВ станом на 01.04.2010р.

Орендна плата сплачується за місяці роботи бази відпочинку (травень-вересень). За інші місяці орендна плата не сплачується, а орендар за свої кошти проводить утримання і зберігання бази в належному стані. (п.п.4.1 договору).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції наступного місяця. Орендар проводить попередню оплату згідно рахунків із обов'язковою вказівкою номеру та дати рахунка. Оплата проводиться до 5-го числа звітного місяця. (п.п.4.2,4.3 договору).

Згідно із п.п.11.1, 11.2, 11.7 вказаного договору передбачено наступне: цей договір в ступає в силу з 20.04.2010р. Даний договір укладений на невизначений строк. Кожна із сторін може відмовитись від даного договору у будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць. Дія договору оренди припиняється внаслідок: приватизації об'єкта оренди (за участю орендаря), загибелі об'єкта оренди, банкрутства орендаря), за згодою сторін або за рішенням господарського суду.

На виконання договору №31, позивач передав, а відповідач прийняв об'єкти оренди: будинки, допоміжні споруди, земельну ділянку 1,16 га, основні засоби та малоцінний інвентар, про що сторони підписали додатки від 01.04.2010р. №№1,2,3,4, скріпили печатками підприємств.

Відповідачем вчасно сплачувалась орендна плата згідно прибуткових касових ордерів №134 від 05.05.2010р. в сумі 6 280,10 грн., №182 від 08.06.2010р. в сумі 6 280,10 грн., №221 від 01.07.2010р. в сумі 6 280,10 грн., №271 від 30.07.2010р. в сумі 6 280,10 грн., №308 від 06.09.2010р. в сумі 6 280,10 грн., всього в сумі 31 40,50 грн.

30.09.2010р. позивач звернувся до відповідача із листом за вих.№317, згідно якого повідомив відповідача, що з 01.11.2010р. договір оренди №31 від 01.04.2010р. вважається розірваним та до 20 жовтня 2010р. відповідач зобов'язаний передати позивачу орендовані основні засоби тощо згідно актів.

Оскільки відповідач не погодився із розірванням договору оренди та не повернув об'єкт оренди позивачу, останній звернувся із позовом, згідно якого просив виселити відповідача з території бази відпочинку та стягнути 36 059,93 грн. неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення об'єкту оренди за договором № 31 від 01.04.2010 р.

           Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами, але за аналогією  породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З положень ст.11 та ст.509 ЦК України  вбачається, що в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а  кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу, однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу  сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами було укладено договір від 01.04.2010р. №31, відповідно якого відповідач прийняв у тимчасове володіння та користування об'єкт оренди (базу відпочинку), який за своєю правовою природою є договором найму (оренди) нерухомості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на факт припинення договору від 01.04.2010р. №31, стверджуючи, що відповідача 30.09.2010р. було повідомлено листом про розірвання договору.  

Натомість, твердження позивача про припинення дії договору судом оцінюється критично і до уваги не приймається, зважаючи на наступне:

Приписами ст. 651 ЦК України передбачені підстави розірвання договору.

Так, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Стосовно договорів найму, то ст.781 ЦК України передбачено, договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Згідно ст.782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

          Статтею 783 ЦК України передбачає підстави розірвання договору найму на вимогу наймодавця. Так, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

          4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову.

Враховуючи те, що позивачем не доведено, не подано належних та незаперечних доказів на підтвердження припинення договору від 01.04.2010р. №31 із передбачених чинним законодавством підстав, суд вважає вимоги позивача про виселення відповідача з території бази відпочинку та стягнення 36 059,93 грн. неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди з підстав припинення договору, необґрунтованими, не підтвердженими відповідними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.

Судом також приймається до уваги, що відповідач у письмовому відзиві та представник в засіданні суду заперечує проти розірвання договору від 01.04.2010р. №31, вважаючи його дійсним, оскільки зобов`язання по ньому відповідачем виконуються належним чином та не припинені.

У зв'язку з відмовою у позові, здійснені позивачем судові витрати по справі на відповідача не покладаються згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, СУД, -

В И Р І Ш И В:

          В позові Відкритого акціонерного товариства „Кам`янець-Подільський завод „Електрон”, м.Кам`янець-Подільський до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вега”, с.Устя Кам`янець-Подільський район про виселення відповідача з території бази відпочинку загальною площею 0,1648 га, що знаходиться в с. Устя Кам`янець-Подільського району Хмельницької області; стягнення 36 059,93 грн. неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди за договором №31 від 01.04.2010р. відмовити.

          Суддя                                                                                          В.В. Магера

Повний текст рішення складено та підписано 04.02.2010р.

Віддруковано 3 прим.:

1-до матеріалів справи

2-позивачу

3-відповідачу