Постанова

від 26.01.2011 по справі 14/314

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/314

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.01.2011 р.           справа №14/314

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:    

Головуючого: М?ясищева А.М.,

Суддів: Величко Н.Л., Москальової І.В.

При секретарі: Жильцовій О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Литвин Л.В. по дов.;

від відповідача: не з'явився.

           Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства “Білі Луки” смт. Білолуцьк Новопсковського району Луганської області

на рішення господарського суду Луганської області від 18.11.2010р. у справі №14/314 (судя Зюбанова Н.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” в особі Луганської філії АТ  “Брокбізнесбанк” м. Луганськ

до Фермерського господарства “Білі Луки” смт. Білолуцьк Новопсковського району Луганської області

про стягнення 446 048,15грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.11.2010р. по справі №14/314 позов задоволено частково; стягнуто з Фермерського господарства "Білі Луки" смт. Білолуцьк Новопсковського району Луганської області на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"                м. Київ в особі Луганської філії м. Луганськ 250000,00грн. боргу по кредиту, 152013,96грн. боргу по процентах, 24750,00грн. пені за кредитом, 19170,43грн. пені за процентами, в задоволенні решти пені відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що згідно зі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми займу, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок отримання процентів встановлюється договором. При відсутності іншої домовленості сторін проценти сплачуються щомісячно до дня повернення позики.    

У відповідності до умов кредитного договору (п. 3.3.4, п. 4.3) та додаткових угод до нього, за користування кредитними коштами відповідач має сплачувати проценти, які за розрахунком позивача складають  152013,96грн.  за період з 01.01.09р. по 27.10.10р.    

Відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплати процентів передбачена сторонами у п. 7.1 договору у вигляді пені у розмірі 1% від суми непогашеної заборгованості за кожен день прострочення.

Пеня за простроченим кредитом складає 24750,00грн. за період з 24.06.10р. по 30.09.10р., пеня за відсотками –19284,19грн. за період з 05.05.10р. по 30.09.10р.

Проте, в провадженні суду знаходилась справа № 20/34б про банкрутство ФГ "Білі Луки", яка була порушена ухвалою від 09.04.10р., та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, у період дії якого забороняється нарахування неустойки (штрафу, пені), що передбачено ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою від 06.05.10р. по справі № 20/34б заяву боржника залишено без розгляду та мораторій скасовано.

Таким чином, нарахування позивачем пені за 05.05.10р. є необгрунтованим, тому на суму 113,76грн. у позовних вимогах судом відмовлено.

Щодо решти пені, то за розрахунком позивача дані вимоги знаходяться поза межами дії мораторію, на час слухання  справи заборгованість відповідача не змінилася, доказів погашення боргу не надано.

Оскаржуючи рішення суду, Фермерське господарства "Білі Луки"                  смт. Білолуцьк просить його скасувати, оскільки воно необґрунтоване та винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Справу про банкрутство відповідача порушено за ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка передбачає спрощену процедуру ліквідації боржника, що ліквідується власником. Однією з особливостей ст. 51 Закону є спеціальний порядок виявлення й встановлення вимог кредиторів. Проте, в іншій частині ліквідація здійснюється за загальними  правилами із застосуванням  загальних норм.

Таким чином, в процесі банкрутства боржника, що ліквідується власником, дії щодо визнання грошових вимог кредиторів та їх задоволення можуть проводитися виключно в рамках процедури ліквідації боржника -банкрута, передбачених розділами ІІІ та VI Закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а не в рамках позовного провадження та наступного виконавчого провадження.

До того ж, суд першої інстанції невірно відхилив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Порушення справи про банкрутство не є згідно ст. 62 ГПК України підставою для відмови у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після опублікування оголошення господарський суд на підставі ч.1 ст. 79 ГПК України ухвалою зупиняє позовне провадження  і роз'яснює позивачу зміст і наслідки ч.2 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

При цьому, в данному випадку по аналогії закону суд повинен був зупинити провадження у справі та роз'яснити позивачу зміст і насідки ч.5 ст. 31 та ч.3 ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Виходячи з особливостей банкрутства за ст. 51 Закону, відповідно до якої функції розгляду вимог кредиторів належать ліквідатору, а не господарському суду, реєстр вимог кредиторів складається, але не затверджується  господарським судом, як це передбачено загальними процедурами банкрутства, зупинення провадження у справі повинно було проводитися до затвердження господарським судом звіту ліквідатора та припинення боржника - банкрута як юридичної особи. Після чого, провадження у справі повинно бути припинено за ч. 6 ст. 80 ГПК України внаслідок ліквідації сторони.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила:

Публічне акціонерне товариство “Брокбізнесбанк” в особі Луганської філії АТ “Брокбізнесбанк” м. Луганськ, звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Фермерського господарства “Білі Луки”                смт. Білолуцьк Новопсковського району Луганської області про стягнення 422 452,90грн., у тому числі 250 000,00грн. заборгованості за кредитом, 136 342,72грн. заборгованості за відсотками, 21 860,18грн. пені за відсотками, 14 250,00грн. пені за основною сумою.

Заявою від 23.09.2010р. позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 432 609,56грн., в тому числі суму кредиту –250 000,00грн., проценти за користування кредитом в сумі 141 863,27грн., пеню за основною сумою у розмірі 17 250,00грн., пеню за процентами в сумі 23 496,29грн.

Заявою від 18.11.2010р. позивач вдруге збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 446 048,15грн. заборгованості, в тому числі суму кредиту –250 000,00грн., проценти за користування кредитом в сумі 152 013,96грн., пеню за основною сумою –24 750,00грн., пеню за процентами в сумі 19 284,19грн.  Право на звернення з такими заявами встановлено ст.22 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" (позивачем) та Фермерським господарством "Білі Луки" (відповідачем)   укладено кредитний договір №16 від 21.06.06р. з додатковими угодами, за умовами яких позивач прийняв на себе зобов'язання надати кредит у розмірі 450 000,00грн., а відповідач, як позичальник, – здійснити повернення заборгованості за кредитом та сплатити проценти за користування кредитом у відповідності до умов п. 3.3.4 кредитного договору. З метою забезпечення виконання  зобов'язань між сторонами укладено договор іпотеки (п.5.1-5.3 договору).

Належне виконання позивачем своїх зобов'язань по наданню кредиту підтверджено відповідними виписками банку по особовому рахунку позичальника (а.с. 42-43), копіями меморіальних ордерів.

Ст. 1054 ЦК України  встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Також законодавець передбачив, що до відносин по кредитному договору застосовуються положення параграфу 1 глави 71 ЦК України "Позика", якщо інше не встановлено параграфом "Кредит" та не витікає з суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми займу, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок отримання процентів встановлюється договором. При відсутності іншої домовленості сторін, проценти сплачуються щомісячно до дня повернення позики.    

У відповідності до умов кредитного договору (п. 3.3.4, п. 4.3) та додаткових угод до нього, за користування кредитними коштами відповідач має сплачувати проценти, які за розрахунком позивача складають  152013,96грн.  за період з 01.01.09р. по 27.10.10р.     

Відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів передбачена сторонами у п. 7.1 договору у вигляді пені у розмірі 1% від суми непогашеної заборгованості за кожен день прострочення.

Пеня за простроченим кредитом складає 24 750,00грн. за період з 24.06.10р. по 30.09.10р.

Пеня за відсотками –19 284,19грн. за період з 05.05.10р. по 30.09.10р.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні суду знаходилась справа № 20/34б про банкрутство ФГ "Білі Луки", яка була порушена  ухвалою від 09.04.10р., та якою було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у період дії якого забороняється нарахування неустойки (штрафу, пені), що передбачено ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою від 06.05.10р. по справі № 20/34б заяву боржника залишено без розгляду та мораторій скасовано.

Таким чином, нарахування позивачем пені за 05.05.10р. є необгрунтованим, а у задоволенні вимог про стягнення частини пені в сумі 113,76грн. слід відмовити, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Щодо суми решти пені, то за розрахунком позивача, ці вимоги знаходяться поза межами дії мораторію.

Згідно матеріалів справи  відповідач доказів погашення заборгованості у сумі 250000,00грн. не надав, тому господарський суд обгрунтовано задовольнив в цій частині позовні вимоги.

         Посилання скаржника на  необхідність зупинення провадження у справі у зв'язку з визнанням господарським судом відповідача банкрутом та відкриттям  ліквідаційної процедури  згідно  постанови Пленуму ВСУ № 15 від 18.12.2009р.  не може бути прийнято до уваги, оскільки викладені в ній рекомендації щодо розгляду справ стосуються лише загальної процедури банкрутства, а не як в даному випадку, банкрутства в порядку ст. 51 Закону України  “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Разом з тим,  припис  ч.2 ст.14 Закону поширюється виключно на конкурсних кредиторів, тому право вимоги заставних кредиторів, яким є позивач, не припиняється.

Визнання грошових вимог кредиторів та їх задоволення  проводиться виключно в рамках процедури ліквідації боржника - банкрута, проте з огляду на матеріали справи та приписи ч.2 ст. 14 та 31 Закону України  “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, не є перешкодою для завершення розгляду справи та  вирішення існуючого спору  господарським судом в порядку позовного провадження. Тому посилання скаржника на цю обставину  не може бути прийнято до уваги.

З огляду на наведене рішення господарського суду відповідає матеріалам справи, приписам чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

 Керуючись ст.ст. 103, 104, 105  ГПК  України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Луганської області від 18.11.2010р. у справі № 14/314 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий                                                                             А.М.М?ясищев

Судді:                                                                                       Н.Л.Величко

                                                                                                 І.В.Москальова

                                                                                                                                      Надіслано 5примірників:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу

1-госп.суду

                                                                                                      1-ДАГС