Рішення

від 03.02.2011 по справі 11/204-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/204-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

03 лютого 2011 р.                        Справа 11/204-10

за позовом    Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, м. Вінниця     

до                   Ходацької сільської ради, с. Ходаки Барського району    

про                стягнення 964 594,06 грн.

                                                                               Суддя      В. Матвійчук

    при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:

від позивача         Г. Педченко за  довіреністю № 3  від 08.02.2010р.;

від відповідача     не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з  Ходацької сільської ради користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області суму збитків 964 594, 06 грн..

Позов мотивовано тим, що проведеною перевіркою щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Ходацької сільської ради Барського району встановлено, що у процесі виробничої діяльності відповідач здійснював спеціальне водокористування (видобуток підземних вод), при цьому в порушення вимог ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України дозвіл на спеціальне водокористування був відсутній.

В результаті протиправних дій відповідача державі нанесено збитки в загальному розмірі  964 594,06 грн..

Відповідач в листі від 08.12.2010р.  заперечує проти позову  посилаючись на ту обставину, що Ходацькою сільською радою прийнято на баланс артезіанські свердловини   в с. Слобода та Черешневе Барського району відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1253 від 13.03.2003р..  З вказаних свердловин питною водою користуються виключно мешканці  сіл Слобода та Черешневе для побутових потреб і остання не використовується в комерційних потребах.

Поміж з тим зауважує, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив, що питну воду з артезіанських свердловин використовує саме сільська рада.

Перевіривши доводи представників сторін   доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено  наступне.

Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Ходацької сільської ради Барського району, за результатами якої складено акт від  17.03.2010р..

В ході перевірки встановлено, що в процесі виробничої діяльності відповідач здійснював спеціальне водокористування (видобуток підземних вод) за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

Згідно довідок від 22.03.2010р. за період самовільного водокористування (з 01.10.2008р. по 22.03.2010р.) відповідачем здійснено забір води із артезіанської свердловини в об'ємі 74,44 тис. м. куб..

На підставі даних перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення № 010391 від 17.03.2010р., винесена постанова № 006-11/17 від 19.03.2010р. про накладення адміністративного стягнення, якою визнано сільського голову с. Ходаки Коломійчука В.В. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.ст. 47, 48 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн..

Відповідно до висновків перевірки, здійснюючи спеціальне водокористування без відповідного дозволу, відповідачем нанесено державі збитки в загальному розмірі 964 594,06 коп..  

Як стверджується матеріалами справи,  в добровільному порядку вказану суму збитків відповідач не відшкодував.

Спеціальне водокористування, відповідно до положень ст. 49 Водного кодексу України, здійснюється на підставі дозволу.

Пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України визначено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне використання водних ресурсів лише за наявності дозволу.

Статтею 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно норм статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до норм статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Згідно норм статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

З урахуванням наведеного вище суд  зважає на таке.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Як встановлено судом, Ходацькою сільською радою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоратор них систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації підприємств та передані на баланс підприємств правонаступників»№ 1253 від 13.03.2003р. прийнято з 01.10.2008р.  на баланс  ради артезіанські свердловини в селах Слобода та Черешневе Барського району.

З вказаних свердловин питною водою користуються мешканці сіл Слобода та Черешневе для побутових потреб.

При цьому, матеріали справи не містять доказів які б стверджували використання питної води з артезіанських свердловин відповідачем.

Поміж з тим, суд зважає, що постановою Барського районного суду Вінницької області від 09.06.2010р. у справі 4-40/2010р. за скаргою Коломійчука Валерія Васильовича (голова Ходацької сільської ради) на постанову про порушення кримінальної справи по факту перевищеня влади або службових повноважень та незаконного видобування службовими особами Ходацької сільської ради корисних копалин за ознаками злочинів, передбачених ст. 365 ч.3, 240 ч. 1 КК України встановлено, що матеріали перевірки не містять жодного доказу використання питної води з артезіанських свердловин  сільською радою. Питною водою користуються виключно мешканці сіл Слобода та Черешневе.

Окрім того, вказаною постановою  встановлено, що відповідно до дозволу на спеціальне водокористування № 4101 від 22.04.2010 р. Ходацькій сільській раді і фактично її громаді, надано  право на використання води.

Зважаючи на вказані обставини, та виходячи з положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не доведено обставини щодо використання питної води з артезіанських свердловин відповідачем.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а тому в позові слід відмовити з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись  ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

     В позові відмовити.

Повний текст рішення складено 07.02.2011р.

                                        Суддя                                                        В. Матвійчук     

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- відповідачу -  (23043, Вінницька область, Барський район, с. Ходаки, вул. Леніна, 10)