Рішення

від 12.02.2007 по справі 2-49/2007

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №2-49/2007 p

справа №2-49/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

12 лютого  2007 року Олександрівський

районний суд Донецької області

в складі: головуючого-                       судді

Щербак Ю.В.,

при

секретарі -                    Осадчої

Л.В.,

за участю позивача - Лихошерст

І.І.,

представника відповідача - державної

виконавчої служби в Олександрівському районі Бевз О.В.,

представника

відповідача - Управління державного казначейства в Олександрівському районі -

Прищепи С.С.,

розглянувши у

відкритому судовому завідонні в залі суда

с. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державної виконавчої

служби в Олександрівському районі 

Донецької області та Управління держававного казначейства в

Олександрівському районі про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду, вказуючи, що 22 вересня 2006

р. ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області відповідач

забов'язаний в місячний строк усинути виявлені порушення по виконанню рішення

Олександрівського районного суду від 6 серпня 2002 p., де

він є стягувачем. Але до цього часу рішення суду не виконано, виявлені

порушення не усунені, чим завдано позивачу 

матеріальну та моральну шкоду.

Представник

відділу ДВС позовні вимоги заявника не визнав, вказуючи, що рішення суду про

стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача не виконано в зв'язку з відсутністью

достатніх коштів та майна у боржника. В ході примусового виконання був

накладений арешт на житловий будинок боржника в с Мирна Долина Олександрівського району, але стягнення на

нього звернене не було, в зв'язку з неможливістю виділу 1А частини будинку.

Іншого майна боржниця не має. Дії державних виконавців відповідають вимогам

закону. На підставі викладеного, представник ДВС просить відмовити заявнику в

задоволенні позову.

Заявник в судовому засіданні підтримав позов, пояснюючи, що державним

виконавцем лише 25 березня 2004 р. було описане і арештоване майно ОСОБА_2, в

той час, як виконавче провадження було відкрито 11 вересня 2002 р.

До цього часу позивачу не були виплачені присуджені кошти

навідь частково. На цей час арештоване майно зникло, іншого майна, на яке меже

бути звернене стягнення у боржника відсутнє.

Рішенням суду від 22 вересня 2006 р. бездіяльність

державної виконавчої служби була визнана неправомірною, покладений обов'язок

усунути виявлені недоліки, що відповідачем не виконано.

Вважаючи, що можливисть виконання рішення суду втрачена,

заявник просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000 грн.,

посилаючись на перенесені ним хвилювання, неодноразові звернення, скарги до

відповідача, який протягом тривалого часу не виконував належним чином свої

обов'язки по виконанню рішення суду.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в

розмірі 4262 грн. у вигляді неотриманих коштів від боржника з урахуванням

індексу інфляції, судові витрати, та витрати на правову допомогу.

Представник

Управління державного казначейства в Олександрівському районі вважає, що позов

підлягає задоволенню в частині стягнення моральної шкоди в розмірі,

пропорційному отриманій шкоди.

В судовому засіданні досліджене виконавче провадження, де боржником є

ОСОБА_2

Аналізуючи зібрані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню

частково з таких підстав.

Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 6 серпня

2002 р. з ОСОБА_2 на користь заявника стягнено 2851 грн.

Заявник звернувся до відділу ДВС Олександрівського районного управління

юстиції з заявою про примусове виконання рішення суду.

11 вересня 2002

р. державним виконавцем було відкрите виконавче провадження .

Акт опису і арешту майна був складений лише 15 листопада 2002 p., ніяких дій що до

реалізації арештованого майна проведено не було. В прорушення вимог ст. 49

Закону «Про виконавче провадження», державним виконавцем був накладений арешт

на майно в розмірі, який менше суми стягувань при наявності належного майна у

боржника. Оцінка арестованого майна, в порушення вимог ст. 57 Закону не

проведена.

14 серпня 2003р. була винесена постанова про арешт майна боржника, в т.ч.

будинка, який був зареєстрований за боржником в АДРЕСА_1.( пізніше рішенням суду встановлено право власності

боржника на 1А частину будинку).

Відповідний

запит до БТІ був зроблений державним виконавцем тільки 6 серпня 2003

Р-25

березня 2004 р. додатково виявлено майно боржника, яке було описане і

арештоване, але

через деякий час зникло, бо      було залишене у боржника без передачі на

відповідале

зберігання.

Майно боржника, за актом опису і арешту від 15 листопада 2002 р. було

вилучене у боржника лише 13 червня 2006 р.

Відповідно висновку експерта від 2 серпня 2006 p., воно, вилучене

майно за технічним станом не є ліквідим і не підлягає оцінці.

Також, відповідно до висновку експерта від 13 грудня 2006

р. оцінка 1\2 частини будинку, який належить боржнику не може бути проведена в

зв'язку з неможливістю її виділення.

Ухвалою Олександрівського районного суду від 14 грудня

2006 р. у задоволенні

заяви державної виконавчої служби в Олександрівському районі про виділення

частки житлового будинку АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 відмовлено.

Таким чином,

майно на яке можливо накласти стягнення відсутнє.

Ухвалою Олександрівського районного суду від 22 вересня 2006 р. визнано

неправомірною бездіяльність відповідача по виконанню рішення суду про стягнення

суми зі ОСОБА_2 на користь позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним заподіяння неправомірними діями

відповідача моральної шкоди позивачу, яка підлягає відшкодуванню відповідно до

ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», та ст. 86 Закону України

«Про виконавче провадження».

При встановленні розміру моральної шкоди суд враховує тривалий час

виконання рішення суду, виявлені у суді порушення виконавчого провадження, а

також наслідки: відсутність навідь часткового виконання рішення суду за цей час

та втрату можливості виконання рішення суду внаслідок неналежного здійснення виконавчих

дій.

Суд вважає, що позов в частині стягнення матеріальної шкоди не підлягає

задоволенню з тих підствав, що відповідно ст. 11 Закону України «Про державну

виконавчу службу », підлягає відшкодуванню шкода, заподіяна державним

виконавцем під час виконання рішення суду.

Вказані позивачем кошти -2851грн. підлягають стягненню з боржника - ОСОБА_2

відповідно до рішення Олександрівського районного суду від 6 серпня 2002 року.

Покладення обов'язку боржника за виконавчим документом на виконавчу службу не

відповідає вимогам закону.

Керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, ст. 86 Закону України «Про виконавче

провадження»., ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», суд

УХВАЛИВ:

Позов

задовольнити частково.

Стягнути з державної виконавчої служби в Олександрівському районі Донецької

області, розташованого в с.м.т. Олександрівка Олександрівського району

Донецької області, вул. Радянської Конституції, 5

(р.р 37316001004818) МФО 834016 ОКПО

33418944 в Управлінні держававного казначейства в Олександрівському районі)

накористь ОСОБА_1, який мешкає в АДРЕСА_2 у

відшкодування моральної шкоди 1000 грн., відшкодування на сплату судового

збору- 51грн., матеріально-технічного забезпечення позову - 30, витрати на

правову допомогу - 100 грн, а всього стягнути  

1181 грн.

Рішення набирає чинності після закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана до

апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області

протягом 10 днів з дня проголошення, а апеляційна скарга на ухвалу суду може

бути подана в тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскардження.