Постанова

від 05.02.2008 по справі 13/1439

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 05 лютого 2008 р.                                                                                   

№ 13/1439 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів:

Кочерової Н.О., Заріцької А.О.,

Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні

касаційну скаргу

Колективного підприємства

"Пересувна механізована колона №32", м. Волочиськ в особі

ліквідатора -арбітражного керуючого ОСОБА_1, 

м. Хмельницький   

на рішення  та постанову

господарського суду Хмельницької

області від 04.07.2007 Житомирського апеляційного господарського суду від

25.10.2007

у справі

№13/1439

за позовом

Закритого акціонерного товариства

"Хмельницьклегпром", м. Хмельницький

до

1.Колективного підприємства

"Пересувна механізована колона №32", м. Волочиськ в особі

ліквідатора -арбітражного керуючого ОСОБА_1, м. Хмельницький   2. Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м. Волочиськ

про

визнання договору купівлі-продажу

недійсним, зобов'язання відповідачів повернути майно та стягнення 25000,00

грн. моральної шкоди

за участю представників сторін:

від позивача:

не з'явилися

від відповідачів:             І:

                                          ІІ:

не з'явилися не з'явилися

Доповідач: Продаєвич Л.В.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство

"Хмельницьклегпром" (надалі -ЗАТ "Хмельницьклегпром") у

лютому 2007 року звернулося до господарського суду Хмельницької області з

позовом до ліквідатора Колективного підприємства "Пересувна механізована

колона №32" (надалі -КП "ПМК №32") та Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 про:

заборону відповідачам вчиняти

будь-які дії щодо предмету спору -           5-ти залізобетонних плит;

відновлення порушеного права

власності;

визнання договору купівлі-продажу

між відповідачами недійсним;

зобов'язання відповідачів повернути

залізобетонні плити та встановити їх за свій рахунок на попереднє місце огорожі

Волочиської швейної фабрики, яка є структурним підрозділом ЗАТ

"Хмельницьклегпром";

позбавлення відповідача ліцензії на

право проведення господарської діяльності в сфері ліквідаційної діяльності та

відсторонення його від виконання обов'язків ліквідатора КП "ПМК №32";

стягнення моральної шкоди в розмірі

25000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що

ліквідатор, зловживаючи своїм службовим становищем, без перевірки

правовстановлюючих документів, включив до ліквідаційної маси КП "ПМК

№32" залізобетонні плити огорожі, які є власністю позивача.

Ухвалою господарського суду

Хмельницької області від 23.03.2007 (суддя Матущак О.І.) здійснено заміну

неналежного відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу

ОСОБА_3 на належного -Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу

ОСОБА_2у (надалі -СПД -фізична особа           

ОСОБА_2).

Ухвалою господарського суду

Хмельницької області від 27.04.2007 замінено відповідача-І на належного -КП

"ПМК №32" в особі ліквідатора -арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Рішенням господарського суду

Хмельницької області від 04.07.2007 (суддя: Матущак О.І.), залишеним без змін

постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 25.10.2007

(судді: Вечірко І.О. -головуючий, Зарудяна Л.О., Ляхевич А.А.), позов

задоволено частково: визнано недійсним договір купівлі-продажу від 30.01.2007,

укладений між КП "ПМК №32" та СПД -фізичною особою ОСОБА_2;

зобов'язано КП "ПМК №32" в особі ліквідатора -арбітражного керуючого

ОСОБА_1 відновити порушене право позивача у спосіб повернення демонтованих

залізобетонних плит суміжного паркану між позивачем та відповідачем-І та

відновлення попереднього стану, який існував до їх демонтажу. Провадження у

справі в частині позовних вимог щодо позбавлення відповідача-І ліцензії на

зайняття господарською діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майном,

ліквідатора, керуючого санацією) та звільнення його від обов'язків ліквідатора

в іншій справі господарського суду Хмельницької області про банкрутство

боржника -КП "ПМК №32" припинено. У задоволенні позову в частині

стягнення моральної шкоди у сумі 25000,00 грн. відмовлено.

У поданій до Вищого господарського

суду України касаційній скарзі ліквідатор КП "ПМК №32" просить

скасувати рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної

інстанції і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга вмотивована

необ'єктивним та неповним з'ясуванням судом обставин, що мають важливе значення

для справи, порушенням норм матеріального і процесуального права. Скаржник

вважає, що судові рішення прийняті на підставі сумнівних та неналежних доказів

позивача, без витребування всіх необхідних письмових доказів у даній справі.

До суду касаційної інстанції від

ліквідатора КП "ПМК №32" 

надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії ухвали

господарського суду Хмельницької області від 11.05.2007 №13/223-Б, якою

затверджено звіт ліквідатора про проведену роботу та в якій зазначено про

реалізацію плит загорожі банкрута, на які претендує ЗАТ

"Хмельницьклегпром".

Відповідно до статті 1114

Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу

належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого

господарського суду України від 17.12.2007, надіслана сторонам у справі

-18.12.2007), проте, сторони не скористалися правом, наданим їм статтею 22

Господарського процесуального кодексу України щодо участі у засіданні суду

касаційної інстанції.

Розпорядженням заступника Голови

Вищого господарського суду України від 04.02.2008 № 02-12/І/13 призначено колегію

суддів у складі: Кочерова Н.О. - головуючий, судді - Заріцька А.О., Продаєвич

Л.В.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши

правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального

права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про її часткове

задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх

інстанцій, постановою господарського суду від 

07.02.2006 у справі № 13/223-Б визнано боржника -КП "ПМК №32"

банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором

-арбітражного керуючого ОСОБА_1

Колективним підприємством "ПМК

№32" в особі ліквідатора (продавець), якій діяв на підставі вказаної

постанови суду, із СПД -фізичною особою ОСОБА_2 (покупець) укладено договір

купівлі-продажу від 30.01.2007, згідно якого продавець зобов'язався передати

належне йому майно -плити загорожі, що знаходяться за адресою: м. Волочиськ,

вул. Незалежності, 4 А, у кількості 101 шт., а покупець зобов'язався згідно

пунктів 3.1 та 3.3 цього ж договору прийняти вказане майно та сплатити за нього

кошти у сумі 9393,00 грн.

Платіжним дорученням від 31.10.2007

№ 19 СПД -фізичною особою ОСОБА_2 перерахована на ліквідаційний рахунок

відповідача-І  обумовлена в договорі

сума.

З матеріалів справи вбачається, що

ЗАТ "Хмельницьклегпром" заявлено позов про визнання вказаного

договору недійсним, оскільки предмет договору купівлі-продажу належить

товариству на праві власності на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу

будівель, споруд, приміщень, обладнання та транспортних засобів ВАТ

"Волочиська швейна фабрика", яке підлягає продажу на аукціоні, від

03.07.2001, укладеного між ліквідатором ВАТ "Волочиська швейна

фабрика" та позивачем у даній справі.

Суд першої інстанції, з висновком

якого погодився апеляційний господарський суд, оцінюючи докази у справі,

визнав, що "позивачем хоча і не подано усіх належних і безумовних  доказів власності спірної загорожі, проте, у

порівнянні із доказами відповідача-І, вони є значно переважними, що відповідно

підтверджують його власність на об'єкт спірного майна". При цьому,

господарським судом врахована та обставина, що "позивач обмежений

можливістю надання інших доказів власності, оскільки не приймав участі у будівництві

спірної загорожі, а став її власником задовго після її фактичної побудови, на

відміну від відповідача-І".

Договір купівлі-продажу від

30.01.2007 судами визнано недійсним з посиланням на статті 202, 203, 204, 215,

319, 655, 656 Цивільного кодексу України; та на підставі частини 1 статті 216

вказаного Кодексу судом зобов'язано КП "ПМК №32" в особі ліквідатора

-арбітражного керуючого ОСОБА_1 відновити порушене право позивача у спосіб

повернення демонтованих залізобетонних плит суміжного паркану між позивачем та

відповідачем-І та відновлення попереднього стану, який існував до їх демонтажу.

Ухвалюючи рішення у цій справі,

суди попередніх інстанцій не врахували наступне.

Як роз'яснено у постанові Пленуму

Верховного Суду України від 28.04.1978 №3 "Про судову практику в справах

про визнання угод недійсними", угода може бути визнана недійсною лише з

підстав і з наслідками, передбаченими законом.

При цьому, суд повинен встановити

наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і

настання певних юридичних наслідків.

При задоволенні позову суд в одному

рішенні постановляє про визнання угоди недійсною і про застосування

передбачених законом наслідків.

Статтею 207 Господарського кодексу

України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам

закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і

суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б

одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути

на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано

судом недійсним повністю або в частині.

ЗАТ "Хмельницьклегпром"

не є стороною договору купівлі-продажу від 30.01.2007 року.

Згідно зі статтею 658 Цивільного

кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та

інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо

продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у

випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до положень частини 1

статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором

придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і

не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно

від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій

він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він

передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він

передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, право особи, яка вважає себе

власником майна, не підлягає захисту шляхом задоволення позову про визнання

недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, тобто із застосуванням

правового механізму, встановленого частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу

України, незалежно від того чи відповідає спірна угода закону.

За вимогами частини 1 цієї статті

при недійсній угоді кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у

натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі

неможливості такого повернення - відшкодувати його вартість.

Захист прав такої особи можливий

шляхом пред'явлення віндикаційного позову, якщо є підстави, встановлені статтею

388 Цивільного кодексу України.

Суди попередніх інстанцій при

задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу від

30.01.2007, укладеного між відповідачами, та відновлення порушеного права

позивача на зазначені вимоги закону уваги не звернули, у зв'язку з чим прийняті

в даній справі судові акти не можна вважати законними й обґрунтованими, і тому

останні підлягають скасуванню  з

передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду

першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити

всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають

юридичне значення для її розгляду, встановити дійсні права та обов'язки сторін

і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального

права, які   регулюють спірні відносини,

та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 1115,

1117, 1119-11112 Господарського процесуального

кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Колективного

підприємства "Пересувна механізована колона №32" в особі ліквідатора

-арбітражного керуючого ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Рішення господарського суду

Хмельницької області від 04.07.2007 та постанову  Житомирського апеляційного господарського

суду від 25.10.2007 у справі №13/1439 -скасувати.

Справу передати на новий розгляд до

господарського суду Хмельницької області.

Головуючий:                                                                                            

Н. Кочерова

Судді:                                                                                              А.

Заріцька

                              Л.

Продаєвич