Рішення

від 17.01.2008 по справі 7/111-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/111-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "17" січня 2008 р.                                                       по справі  № 7/111-38

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Феміда-Інтер”, м. Луцьк           

до відповідача: підприємства Луцький стадіон „Авангард”, м. Луцьк           

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Луцька міська рада, м. Луцьк

про стягнення 7 473 110 грн. 77 коп.

Головуючий суддя Шум М.С.

Судді                         Гончар М.М.

                                  Якушева І. О.

За участю представників сторін:

від позивача: Гаврилюк А. Ю. –представник (довіреність у справі)

від відповідача та третьої особи: н/з

в засіданні суду взяла участь представник прокуратури міста Луцька Ващук І. В.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки.

Відповідно до  ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 17.01.2008 р. оголошено  вступну та резолютивну  частини  рішення.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю „Феміда-Інтер” просить стягнути з відповідача –підприємства Луцький стадіон „Авангард” 7 473 110 грн. 77 коп., в т.ч. 7426210 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції за переданий на підставі договорів від 02.03.2004 р., від 01.09.2003 р., від 30.09.2002 р. № 309 товар та надані на підставі договору від 01.08.2006 р. № 01/08-06 охоронні послуги та 46900,11 грн. процентів річних.

          В уточненні позовних вимог від 22.11.2007 р. товариство просить стягнути з відповідача 7223012,86 грн. основного боргу, 203197,79 грн. інфляційних втрат та 46306,42  грн. процентів річних, а також відшкодувати судові витрати по справі.

Відповідач - підприємство Луцький стадіон „Авангард” у відзиві на позовну заяву проти заявлених вимог заперечив, посилаючись на пропуск позивачем строків позовної давності та неналежне оформлення накладних та актів. Просить в позові відмовити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням сторін, зокрема і з тієї підстави, що прокурором міста Луцька подано позов про визнання недійсними договорів від 02.03.2004 р., від 01.09.2003 р., від 30.09.2002 р., згідно яких позивач просить стягнути борг.

          Ухвалою суду господарського суду Волинської області від 24.12.2007 р. позовну заяву прокурора повернено без розгляду.

17.01.2008 року Луцькою міською радою подано клопотання про відкладення розгляду у зв'язку з неможливістю явки в засідання суду представника Гордійчука М. А. та оскарженням ухвали господарського суду Волинської області від 24.12.2007 р. про повернення без розгляду позовної заяви про визнання недійсними договорів від 02.03.2004 р., від 01.09.2003 р., від 30.09.2002 р.

Однак, суд для задоволення клопотання відповідача підстав не вбачає, оскільки жодних доказів в підтвердження оскарження ухвали суду від 24.12.2007 р. до вищестоящої інстанції Луцькою міською радою не надано, а тому підстав для відкладення розгляду справи немає.

Згідно Гоподарського процесуального кодексу України надання повноважень на представництво інтересів сторони не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Виходячи з вищенаведеного, суд вважає  можливим розглянути справу за відсутності представника Луцької міської ради та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 2 березня 2004 року між ТзОВ «Феміда-інтер»(продавець) та Луцьким стадіоном «Авангард»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу, згідно п.1.1 якого продавець передав, а покупець прийняв товар, на суму 2 500 000, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000117 від 31.03.04 р. та актом виконаних робіт від 31.03.04 р. (а. с. 22-23).

Згідно договору купівлі-продажу від 01.09.2003 року, укладеного між позивачем та відповідачем, товариство продало Луцькому стадіону «Авангард»товар на загальну суму 3600000 грн., що підтверджується податковою накладною №880 від 30.09.2003 року та актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000337 (а. с. 24-25).

На виконання договору купівлі-продажу № 309 від 30.09.2002 року згідно видаткових накладних  №№ РН-0000112 від 30.09.2002 року, РН-0000110 від 30.09.2002 року, РН-0000114 від 29.11.2002 року, РН-0000135 від 29.12.2002 року, РН-0000025 від 31.03.2003 року (а. с. 25-30) позивачем передано Луцькому стадіону «Авангард»товар, а також виконано роботи згідно  акту №ОУ-0000012 від 29.12.2002 року (а. с. 31) на загальну суму 1105264,26 грн.

На підставі договору про надання охоронних послуг №01/08-06 від 01.08.2006 року, укладеного між ТзОВ «Феміда-інтер»та Луцьким стадіоном «Авангард», товариство прийняло на себе зобов'язання на охорону об`єкта, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Перемоги,7. Згідно акту № ОУ-0000169 від 31.08.2006 р. загальна вартість наданих послуг становить 30000 грн.

Укладені сторонами по справі угоди предметом судового розгляду не виступали, недійсними судом не визнавалися, сторонами розірвані не були, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначені угоди недійсними або неукладеними.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Актом звірки взаємних розрахунків від 03.09.2007 року (а. с. 32) стверджується, що станом на 01.09.2007 року заборгованість Луцького стадіону «Авангард»перед позивачем становить  7223012,86 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На цій підставі позивачем правомірно заявлено до стягнення 203197,79 грн. інфляційних втрат та 46306,42  грн. процентів річних.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Луцького стадіону «Авангард»7223012,86 грн. основного боргу, 203197,79 грн. інфляційних втрат та 46306,42 грн. процентів річних, всього 7472517,07 грн. підставні та підлягають до задоволення.

Спростовуючи заперечення відповідача про зазначення у накладній № РН-0000117 від 31.03.04 р., актах № ОУ-0000012 від 29.12.2002 року, № ОУ-0000337 платіжних реквізитів ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», представник позивача надала кореспонденцію між  ТзОВ “Феміда-інтер” та Луцьким стадіоном «Авангард»(листи від 12.02.2007 р. № 12-02/07, від 20.02.2007 р. № 20-02/07), згідно якої зазначені документи були пошкоджені у зв'язку з неналежним зберіганням та на вимогу ТзОВ “Феміда-інтер” і за згодою Луцького стадіону «Авангард»були поновлені. У зв'язку з тим, що на день відновлення документів бухгалтерська програма сформована з реквізитами ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», дублікати накладної № РН-0000117 від 31.03.04 р. та актів № ОУ-0000012 від 29.12.2002 року, № ОУ-0000337 видрукувані з реквізитами зазначеного банку. В судовому засіданні було оглянуто колегією суддів оригінали документів (накладну та акти), на яких зазначено платіжні реквізити ВОД АППБ «Аваль». Крім того, директор Луцького стадіону «Авангард»Грищук Б. П. у заяві від 05.12.2007 р. ствердив, що ним було підписано договори від 02.03.2004 р., від 01.09.2003 р., від 30.09.2002 р., 01.08.2006 р., акти здачі-прийняття та видаткові накладні, було дійсно фактично надано послуги та продано товари, внаслідок чого виникла заборгованість, а також підписано акт звірки взаємних розрахунків.

Посилання відповідача на пропуск позивачем строків позовної давності є необґрунтованим у зв'язку з наступним.

Пунктом 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У договорах від 02.03.2004 р., від 01.09.2003 р., від 30.09.2002 р., 01.08.2006 р. не встановлено строк виконання зобов'язань.

ТзОВ “Феміда-інтер” направлялися відповідачу претензії №310-08/07-1 від 01.08.2007 року, №334-09/07 від 06.09.2007 року про вимогу сплатити заборгованість по вищевказаних правових угодах.

Отже, перебіг строку позовної давності почався з серпня 2007 р.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ТзОВ “Феміда-інтер” строк позовної давності на стягнення заборгованості по договорах від 02.03.2004 р., від 01.09.2003 р., від 30.09.2002 р., 01.08.2006 р. не пропущено.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з підприємства Луцький стадіон „Авангард” (43000, Волинська область, м.Луцьк, пр. Перемоги, 7,  рахунок №  26009007692 в КБ «Західінкомбанк»МФО 303484, код 13368826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Феміда-Інтер” (43010, Волинська область, м. Луцьк, вул.Дубнівська,36, рахунок №  260073006097 в КБ “Західінкомбанк” МФО 303484, код 20136463) 7223012,86 грн. основного боргу, 203197,79 грн. інфляційних втрат та 46306,42 грн. процентів річних, 25500 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Головуючий суддя                                                         М.С. Шум

Судді                                                                                 М.М. Гончар

                                                                                                            І. О. Якушева

Дата підписання повного тексту рішення 22.01.2008 р.