Постанова

від 26.01.2011 по справі 29/63

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/63

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.01.2011 р.                                                                     справа №29/63

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Волкова Р.В.

суддів Калантай  М.В. , Новікової Р.Г.

за участю представників сторін:

від позивача:не з'явився,

від відповідача-1:від відповідача-2:не з'явивсяне з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Централь", м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від01.11.2010 року

по справі№29/63 (судді: Мальцев М.Ю., Мартюхіна Н.О., Донець О.Є.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ в особі відділення "Донецька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк", м. Донецьк

до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл", м. Донецьк2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Централь", м. Донецьк

простягнення заборгованості в сумі 6 867 577,68 дол. США

В С Т А Н О В И В:

          Рішенням господарського суду Донецької області від 01.11.2010р. по справі №29/63 задоволено позов  Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк”, м. Київ в особі відділення „Донецька регіональна дирекція” ПАТ „ВТБ Банк”, м. Донецьк (далі –позивач)  до товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкройл”, м. Донецьк (далі –відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю „Готель „Централь”, м. Донецьк (далі –відповідач-2)  про стягнення 8603311,89 доларів США (за курсом НБУ станом на 19.10.2010р. становить –68065962,35 грн.) та 1065831,80 грн.

Рішенням суду стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „РосУркойл”, м. Донецьк та товариства з обмеженою відповідальністю „Готель „Централь”, м. Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” м. Київ в особі відділення „Донецька регіональна дирекція” ПАТ „ВТБ Банк”, м. Донецьк: 5264447,46 доларів США (за курсом НБУ станом на 20.10.2010 р. становить 41650202,52 грн.) –суми кредиту, що залишилась неповернутою боржником; 1249995,00 доларів США (за курсом НБУ станом на 20.10.2010 р. становить 9889460,44 грн.) –суми простроченого боргу по кредиту; 1663224,60 доларів США (за курсом НБУ станом на 20.10.2010 р. становить –13158767,75грн.) –відсотків за користування кредитом за період з 01.11.2008 р. по 19.10.2010 р. (включно); 238697,68 доларів США (за курсом НБУ станом на 20.10.2010 р. становить -  1888480,57 грн.) –несплачених 30,0 (тридцять) процентів річних від суми кредиту за несвоєчасне повернення кредиту відповідно до п. 9.1. Кредитного договору; 81706,09 доларів США (за курсом НБУ станом на 20.10.2010 р. становить –646425,90 грн.) –несплаченої пені за несвоєчасну сплату відсотків відповідно до п. 9.2. Кредитного договору; 58796,50 доларів США (за курсом НБУ станом на 20.10.2010 р. становить 465174,39 грн.) –несплаченої суми боргу згідно п. 4.16 Кредитного договору; 46444,56 доларів США (за курсом НБУ станом на 20.10.2010 р. становить –367450,78 грн.) –суми 3,0 (трьох) процентів річних від суми прострочених відсотків за весь час прострочення відсотків згідно ст. 625 Цивільного кодексу України (за кредитами в доларах США); 1065831,80 грн. –несплаченої щорічної комісії згідно п. 4.4. Кредитного договору; 25500,00 грн. - державного мита; 118,00 - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції,  відповідач -2 по справі, товариство з обмеженою відповідальністю „Готель „Централь”, м. Донецьк, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Донецької області та прийняти нове, яким відмовити в позові. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що місцевим господарським судом прийнято рішення з порушенням норм матеріального права та на підставі неповно з‘ясованих фактичних  обставин, які мають значення  для розгляду справи. Як на підставу для скасування судового рішення заявник посилається на п.1.ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України  «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

25.01.2011р. від заявника на адресу суду подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. Клопотання судом розглянуто та відхилено. По-перше, з цих підстав та за клопотанням того ж представника розгляд справи вже було відкладено з 12.01.2011р. на 25.01.2011р.; по-друге ані до клопотання від 12.01.2011р., ані до клопотання від 25.01.2011р. відповідачем-2 не надано жодного доказу, а по-третє - заявник апеляційної скарги не позбавлений можливості направити до суду іншого представника.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд встановив:

21.12.2007р.  між позивачем та відповідачем- 1 укладено кредитний договір № 89В/2007 від (далі Кредитний договір), предметом якого, з урахуванням договору № 1 від 30.05.2008 р.,  про внесення змін та доповнень до Кредитного договору,  є надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді відкличної не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії та непокритих документарних акредитивів (п. 1.1. Кредитного договору).

За умовами  п. 2.6. Кредитного договору, Банк надає Позичальнику кредит для наступного використання: а) ліміт кредитування 1: поповнення обігових коштів та придбання основних засобів для АГНКС; б) ліміт кредитування 2: поповнення обігових коштів, будівництво АЗС та АГНКС та придбання основних засобів для АЗС та АГНКС; придбання основних засобів (нового обладнання) для АЗС та АГНКС за рахунок випуску непокритих документарних акредитивів, згідно з умовами Договору акредитивів.   

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, для обліку заборгованості за кредитом Банк відкриває позичкові рахунки: 2.1.1. для обліку заборгованості за кредитом з лімітом фінансування 1: № 20637301003846.840.1 –для використання кредиту для повернення обігових коштів; № 20734301003846.840.1 –для використання кредиту для придбання основних засобів для АГНКС; 2.1.2. для обліку заборгованості за кредитом з лімітом фінансування 2: № 20637301003846.840.2 –для використання кредиту для поповнення обігових коштів; № 20734301003846.840.2 –придбання основних засобів АЗС та АГНКС.

 Грошові кошти перераховуються Банком з позичкового рахунку на банківський (поточний) рахунок Позичальника (або інший рахунок, вказаний Позичальником в заяві про перерахування коштів) після підписання з Банком договору щодо забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за цим кредитним договором та на підставі письмової заяви Позичальника про перерахування грошових коштів у 5 (п'яти) денний строк з дня отримання Банком заяви (п. 2.2. Кредитного договору).

За змістом п. 2.3. Кредитного договору, надання кредиту в рамках ліміту кредитування-2 повинно здійснюватись згідно наданому Позичальником та Заставодавцем(ями) забезпеченню (п.п. 1.2.1.-1.2.10.) цього Кредитного договору. При цьому,  сума наданого кредиту не може перевищувати заставну вартість об'єктів забезпечення, вказаних пунктів 1.2.1. –1.2.10. цього Кредитного договору, скореговану на відповідні коефіцієнти ліквідності, вказані для кожного об'єкту в п. 1.2.1. –1.2.10 цього Кредитного договору.

Невикористаний ліміт кредитування на дату видачі відповідного Траншу (Кредиту),  згідно з п. 2.4. Кредитного договору, визначається в валюті цього траншу за офіційним курсом НБУ до валюти цього ж траншу або крос-курсом валюти, в якій встановлено ліміт кредитування до валюти траншу, який надається, визначеного через курси цих валют до гривні за офіційним курсом НБУ.

За умовами  п. 1.1.1. Кредитного договору, сума кредитної лінії (надалі –загальний ліміт кредитування) –7850000,00 (сім мільйонів вісімсот п'ятдесят тисяч) доларів США, в тому числі:

а) ліміт кредитування1 –4500000,00 (чотири мільйони п'ятсот тисяч) доларів США; б) ліміт кредитування 2 –3350000,00 (три мільйони триста п'ятдесят тисяч) доларів США.

Згідно до п. 1.1.2. Кредитного договору, валютою ліміту кредитування:

а) валюта ліміту кредитування 1 –долари США, гривня, російські рублі;

б) валюта ліміту кредитування 2 –долари США, ЄВРО, російський рубль, гривня.

Строк користування лімітом кредитування 1 та лімітом кредитування 2 –до 20.12.2013р. (п. 1.1.3. Кредитного договору).

Пунктом 1.1.4.1. Кредитного договору передбачено, що  плата за користування лімітом кредитування 1: а) частиною кредиту у доларах США –11,5% (одинадцять цілих п'ять десятих відсотка) річних; б) частиною кредиту у гривнях –16,5% (шістнадцять цілих п'ять десятих відсотка) річних; в) частиною кредиту у російських рублях –12,5% (дванадцять цілих п'ять десятих відсотка) річних.

Плата за користування лімітом кредитування 2, відповідно до п. 1.1.4.2. Кредитного договору: а) частиною кредиту у доларах США –13% (тринадцять відсотків) річних; б) частиною кредиту у гривнях –18% (вісімнадцять відсотків) річних; в) частиною кредиту у російських рублях –13% (тринадцять відсотків) річних; г) частиною кредиту у ЄВРО –13% тринадцять відсотків річних.

Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний повернути Банку отриманий кредит в повному обсязі, в строк та у порядку, встановлено Графіком зниження ліміту кредитування 1, вказаному в Додатку № 1 до цього Кредитного договору, та графіком зниження ліміту кредитування 2, вказаному в додатку № 2 до Кредитного договору, проте, у всякому разі не пізніше строку користування кредитом, вказаному в п. 1.1. цього договору, або достроково –у випадках, передбачених п. 4.5. та п. 4.6. цього Кредитного договору.

Пунктом 4.2. Кредитного договору визначено, що обов'язок Позичальника сплатити Банку проценти за користування кредитом, у розмірі та порядку, що встановлені цим Кредитним договором.

Згідно з п. 4.4. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний перераховувати Банку комісійні винагороди, а саме:

а) комісійну винагороду за управління лімітом кредитування -1 в розмірі 0,75% від ліміту кредитування 1, що діє на момент сплати комісійної винагороди, на рахунок №611109000104, в українських гривнях по курсу НБУ на день сплати. Сплата комісійної винагороди здійснюється у наступні терміни:

- протягом 1-го дня з дня підписання Кредитного договору (в т.ч. у випадку відмови Позичальника від одержання кредиту частково або у повному обсязі);

- 22.12.2008 р.;

- 21.12.2009 р.;

- 20.12.2010 р.;

- 20.12.2011 р.;

- 20.12.2012 р.;

б) комісійну винагороду за збільшення ліміту фінансування в розмірі 0,58% від суми ліміту кредитування- 2, що становить 19430,00 (дев'ятнадцять тисяч чотириста тридцять) доларів США 00 центів. Сплачується в строк до 03.06.2008р., але у будь-якому випадку до отримання Позичальником кредитних коштів (надання акредитиву(ів)) за лімітом кредитування 2. Комісійна винагорода сплачується на рахунок № 611109000104, в українських гривнях по курсу НБУ на день сплати.

в) комісійну винагороду за управління лімітом кредитування 2 в розмірі 1% від ліміту кредитування 2, що діє на момент сплати комісійної винагороди, на рахунок №61109000104, в українських гривнях по курсу НБУ на ден сплати. Сплата комісійної винагороди здійснюється у наступні терміни:

- 22.12.2008 р.;

- 21.12.2009 р.;

- 20.12.2010 р.;

- 20.12.2011 р.;

- 20.12.2012 р.

Відповідно до п. 4.5. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, незалежно від настання строку виконання зобов'язання у випадках:

- реорганізації або ліквідації Позичальника (заставодавця, поручителя, гаранта);

- порушення заставодавцем (поручителем, гарантом) зобов'язань за договором, що забезпечує виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором та Договором акредитивів;

- вчинення заставодавцем дій на припинення застави, що забезпечує виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором та Договором акредитивів, в т.ч. щодо розірвання депозитного договору та/або дострокової вимоги повернення вкладу за депозитним договором, майнові права за яким, є забезпеченням виконання зобов'язань Позичальником за Кредитним договором та Договором акредитивів;

- незгоди Позичальника з зміною розміру процентної ставки, запропонованої Банком (у випадку, передбаченому п. 6.3.3. цього Кредитного договору);

- не сплати процентів за користування кредитом, в т.ч. неналежної сплати процентів та/або прострочення відповідної частини кредиту, встановленої Графіком зниження ліміту кредитування 1, вказаному в Додатку № 1 до цього Кредитного договору, та Графіком зниження ліміту кредитування 2, вказаному в Додатну № 2 до цього Кредитного договору.

Крім того, Позичальник зобов'язаний здійснити погашення кредиту за цією кредитною лінією в сумі його перевищення над лімітом кредитування, визначеного п. 1.1. цього Кредитного договору, внаслідок зміни офіційного курсу НБУ гривні до іноземних валют, вказаних в п. 1.1. цього Кредитного договору, або крос-курсу цих валют, визначеного через курси цих валют до гривні за офіційним курсом НБУ, не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідної вимоги Банку (п. 4.6 Кредитного договору).

Пунктом п. 4.10. Кредитного договору передбачено обов‘язок Позичальника забезпечити проведення та підтримання кредитових оборотів за своїми поточними рахунками та поточними рахунками МЧП „НПФ „Богатир” (код ЄДРПОУ 20376210), ТОВ „Форсаж-ГАЗ” (код ЄДРПОУ 33319899) у Донецькій філії ВАТ "ВТБ Банк", в строк до 30.06.2008р., не менш ніж 50% від загальних щомісячних кредитових оборотів за своїми рахунками та рахунками вказаних підприємств по всіх обслуговуючих банках.    

При порушенні умов пунктів 4.3., 4.7.- 4.9., 4.11.- 4.15, 4.18, 4.19. цього Кредитного договору, Позичальник, відповідно до п. 4.16. Кредитного договору, зобов'язаний за кожен день порушення перерахувати Банку грошові кошти в розмірі 0,001% від ліміту кредитування, що визначений в п. 1.1. цього Кредитного договору, на рахунок №611139000404, в українських гривнях по курсу НБУ на день сплати, протягом 1-го дня з дня виявлення такого порушення.

За змістом з п. 4.17. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний надати не пізніше 20.07.2008 р. копії офіційних документів щодо оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою Херсонська область, м. Херсон, вул. Тираспольська, 1.

Відповідно до п. 4.20. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний на кожну звітну дату (1-е січня, 1-е квітня, 1-е липня та 1-е жовтня) в строк не пізніше 28 числа першого місяця, наступного за звітним, надавати Банку інформацію щодо стану будівництва АЗС та/або АГНКС, в тому числі (але не виключно) за наступними адресами:

- м. Луганськ, вул. Емаліровочна (біля станції обслуговування автомобілів);

- м. Пирятин, вул. Сумська, 2-Б

- м. Донецьк, Київський район, по пр. Київському (в районі Путіловського автовокзалу та Аеропорту);

- Харківська область, м. Лозова, вул. Свободи, 32-а;

- Донецька область, м. Артемівськ, вул.. Трудова (кадастровий номер земельної ділянки № 141030000:00:016:0029);

- Луганська область, м. Красно дон, пр. 60-річчя СРСР, район Хлібозаводу;

- м. Миколаїв, пр. Жовтневий (перед мостом на Широку Балку);

- Сумська область, м. Шостка, вул. Шевченка, 57.

Пунктом 1.1.5. Кредитного договору встановлено, що Сторони домовились , що порушення Позичальником будь-якого з п. 4.10, п. 4.17, п. 4.20 цього кредитного договору є відкладальною умовою, при настанні якої плата за користування збільшується в наступних розмірах:

а) при порушенні п. 4.10 цього Кредитного договору плата за користування кредитом, встановлена п. 1.1.4. цього Кредитного договору, збільшується на 2 відсотки річних;

б) при порушенні п. 4.17. цього Кредитного договору плата за користування кредитом, встановлена п. 1.1.4. цього Кредитного договору, збільшується на 1 відсоток річних;

в) при порушенні п. 4.20. цього Кредитного договору плата за кредитом, встановлена в п. 1.1.4. цього Кредитного договору, збільшується на 1 відсоток річних.

При порушенні Позичальником одночасно двох чи більше зобов'язань, вказаних у п. 4.10, п. 4.17, 4.20 цього Кредитного договору плата за користування кредитом збільшується на сумарне значення збільшення плати за користування кредитом по кожному з порушень. Збільшення плати за користування кредитом здійснюється Банком з моменту направлення Банком письмового повідомлення про зміну розміру плати за користування кредитом та закінчує дію у момент усунення Позичальником порушення зобов'язань за тим з пунктів Кредитного договору, за порушення якого була збільшена плата за користування кредитом.

Письмове повідомлення позивачем відповідача щодо збільшення плати за користування кредитом підтверджується копіями листів, доданих до матеріалів справи.

Як встановлено п. 7.1. Кредитного договору, початком нарахування процентів за користування кредитом є дата списання коштів, вказаних в п.п. 1.1. Кредитного договору, або їх частини з позичкового рахунку.

Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно з 25 числа по останній робочий день поточного місяця, виходячи із календарної кількості днів і суми отриманих коштів (п. 7.2. Кредитного договору).

Згідно з п. 7.3. Кредитного договору, при нарахуванні процентів враховується день списання коштів з позичкового рахунку і не враховується день повернення кредиту або його частини.

Відповідно до п. 8.1. Кредитного договору, перерахування Банку процентів за користування кредитом на рахунки № 20682301003846.840.1 та/або №20789301003846.840.1 та/або № 20682301003846.840.2, та/або № 20789301003846.840.2 у розмірі, встановленому п. 1.1. Кредитного договору, здійснюється щомісячно в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця за винятком останнього місяця, коли сума нарахованих процентів сплачується разом з основною сумою кредиту.

Пунктом 8.2. Кредитного договору передбачено, що у разі погашення кредиту повністю або частково після 17-00 години робочого дня, Позичальник сплачує Банку проценти виходячи із відсоткової ставки, зазначеної в п. 1.1. кредитного договору, як за один день користування кредитом. Сума процентів розраховується на суму кредиту, що була погашена після 17-00 годин робочого дня Банку.

Як встановлено п. 8.3. Кредитного договору, погашення кредиту здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з банківського (поточного) рахунку Позичальника на рахунки Банку № 20637301003846.840.1 та/або № 20734301003846.840.1, та/або №2068230103846.840.2, та/або № 20789301003846.840.2 в строк, встановлений п. 1.1. Кредитного договору.

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Банку у наступній черговості:

1) прострочені проценти за кредитом (якщо про строчка процентів буде мати місце);

2) проценти, нараховані на прострочену суму кредиту (якщо про строчка кредиту буде мати місце);

3) прострочена сума кредиту (якщо про строчка кредиту буде мати місце);

4) не прострочені проценти за використання кредитом;

5) сума основного боргу по кредиту або по його частині;

6) пеня за несплату в строк процентів (якщо про строчка процентів буде мати місце);

7) пеня за неповернення в строк суми кредиту (якщо непогашення буде мати місце);

8)інші штрафні санкції, передбачені цим Кредитним договором (п. 8.4. Кредитного договору).

Відповідно до п. 9.1. Кредитного договору, у разі несвоєчасного повернення кредиту Позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми.

Пунктом 9.2. Кредитного договору, уразі несвоєчасної (неналежної) сплати процентів за користування кредитом, а також, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.2. Кредитного договору, у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, Договором акредитивів та/або порушення умов договору, що забезпечує виконання зобов'язань Позичальником за Кредитним договором та Договором акредитивів, Банк має право вимагати повернення кредиту в повному обсязі, строк повернення якого ще не настав та звернути стягнення на Предмет застави (у т.ч. вилучити Предмет застави у заставодавця), що забезпечує виконання зобов'язань Позичальника, вимагати виконання зобов'язань за Кредитним договором та Договором акредитивів від поручителя (гаранта).

Спірний договір № 89В/2007 від 21.12.2007р. є кредитним договором та підпадає під правове регулювання ст. 1054 Цивільного Кодексу України, за якою банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).          

          Згідно  вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

          Факт отримання відповідачем-1 грошових коштів за Кредитним договором № 89В/2007 від 21.12.2007р. підтверджується виписками по особовим рахункам про рух коштів, доданих до матеріалів справи.

Доказів виконання належним чином та в установлений строк  зобов'язань по кредитному договору № 89В/2007 від 21.12.2007р. в розумінні ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України  до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим   станом на 19.10.2010 р. за  відповідачем утворилась заборгованість за кредитним договором та позивач обґрунтовано просить стягнути на його користь  стягнути 8603311,89 доларів США (за курсом НБУ станом на 19.10.2010 р. становить –68065962,35 грн.) та 1065831,80 грн., в тому числі:

- 5264447,46 доларів США (за курсом НБУ станом на 20.10.2010р. становить 41650202,52 грн.) –суми кредиту, що залишилась неповернутою боржником;

- 1249995,00 доларів США (за курсом НБУ станом на 20.10.2010р. становить 9889460,44 грн.) –суми простроченого боргу по кредиту;

- 1663224,60 доларів США (за курсом НБУ станом на 20.10.2010р. становить –13158767,75 грн.) –відсотків за користування кредитом за період з 01.11.2008р. по 19.10.2010 р. (включно);

- 238697,68 доларів США (за курсом НБУ станом на 20.10.2010р. становить -  1888480,57 грн.) –несплачених 30,0 (тридцять) процентів річних від суми кредиту за несвоєчасне повернення кредиту відповідно до п. 9.1. Кредитного договору;

- 81706,09 доларів США (за курсом НБУ станом на 20.10.2010 р. становить –646425,90 грн.) –несплаченої пені за несвоєчасну сплату відсотків відповідно до п. 9.2. Кредитного договору;

- 58796,50 доларів США (за курсом НБУ станом на 20.10.2010р. становить 465174,39 грн.) –несплаченої суми боргу згідно п. 4.16 Кредитного договору;

- 46444,56 доларів США (за курсом НБУ станом на 20.10.2010р. становить –367450,78 грн.) –суми 3,0 (трьох) процентів річних від суми прострочених відсотків за весь час прострочення відсотків згідно ст. 625 Цивільного кодексу України (за кредитами в доларах США);

- 1065831,80 грн. –несплаченої щорічної комісії згідно п. 4.4. Кредитного договору.

За вимогами ст. 1048 Цивільного кодексу України  Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

У разі, коли, позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

           Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що факт заборгованості відповідача-1 в розмірі 8603311,89 доларів США (за курсом НБУ станом на 19.10.2010р. становить –68065962,35 грн.) та 1065831,80 грн. підтверджено матеріалами справи, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що  вимоги позивача в цій сумі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За матеріалами справи, з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором,  між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 був укладений договір поруки № 89Вп/2007 від 21.12.2007р. (далі –Договір поруки), за умовами якого, з урахуванням договору  № 1 від 30.05.2008 р. про внесення змін та доповнень до договору поруки №89Вп/2007 від 21.12.2007р., Поручитель (відповідач 2) поручається перед Банком (позивач) за виконання Позичальником (відповідач 1) зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, пені, штрафних санкцій, збитків та інших зобов'язань розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється Кредитним договором № 89В/2007 укладеним між Банком та Позичальником 21.12.2007р. зі всіма змінами, додатками та доповненнями до нього (надалі –„Кредитний договір”) та Договором про надання акредитивів № 1а/2008, укладеного між Банком та Позичальником 30.05.2008р. зі всіма додатками, змінами та доповненнями до нього (надалі –„Договір акредитивів”).

За умовами  п. 2. Договору поруки, згідно кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії та непокритих документарних акредитивів на наступних умовах:

2.1. сума кредитної лінії (надалі –загальний ліміт кредитування) –785000,00 (сім мільйонів вісімсот п'ятдесят тисяч) доларів США, в тому числі:

а) ліміт кредитування 1 –4500000,00 (чотири мільйони п'ятсот тисяч) доларів США;

б) ліміт кредитування 2 –3350000,00 (три мільйони триста п'ятдесят тисяч) доларів США;  

2.1.2. валюта ліміту кредитування:

а) валюта ліміту кредитування 1 –долари США, гривня, російські рублі;

б) валюта ліміту кредитування 2 - долари США, ЄВРО, гривня, російські рублі;

2.1.3. строк користування лімітом кредитування 1 та лімітом кредитування 2 –до 20.12.2013 р.;

2.2. плата за користування кредитом:

2.2.1. плата за користування лімітом  кредитування 1:

а) частиною кредиту у доларах США –11,5% (одинадцять цілих п'ять десятих відсотка) річних;

б) частиною кредиту у гривнях –16,5% (шістнадцять цілих п'ять десятих відсотка) річних;

в) частиною кредиту у російських рублях –12,5% (дванадцять цілих п'ять десятих відсотка) річних.

2.2.2. плата за користування лімітом кредитування 2:

а) частиною кредиту у доларах США –13% (тринадцять відсотків) річних;

б) частиною кредиту у гривнях –18% (вісімнадцять відсотків) річних;

в) частиною кредиту у російських рублях –13% (тринадцять відсотків) річних;

г) частиною кредиту у ЄВРО –13% (тринадцять відсотків) річних.

За змістом  п. 3 Договору поруки, Поручитель має право самостійно виконувати зобов'язання за Кредитним договором та/або Договором акредитивів.

Відповідно до  п. 4 Договору поруки, у разі невиконання зобов'язань за Кредитним договором та/або Договором акредитивів Поручитель та Позичальник відповідають перед Банком як солідарні боржники.

Пунктом 5 Договору поруки передбачено, що Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, відшкодування збитків, передбачених Кредитним договором та/або Договором акредитивів.

До матеріалів справи в якості доказу долучено копію листа № 194/300-08-2 від 23.01.2009 р., зі змісту якого вбачається, оскільки в рамках Договору поруки  ТОВ „Готель „Централь” та ТОВ „РосУкрОйол” несуть солідарну відповідальність за Кредитним договором, позивач просить погасити негайно прострочену заборгованість, відсотки, щорічну комісію, штрафні санкції, пені, а також інші комісії/штрафні санкції та платежі, які виникли та/або можуть виникнути у зв'язку із наявністю простроченої заборгованості, та яка буде діяти до повної ліквідації, згідно з умовами Кредитного договору. В разі невиконання або неналежного виконання ТОВ „Готель „Централь” та/або ТОВ „РосУкрОйл” своїх зобов'язань за Договором поруки та Кредитним договором ВАТ ВТБ Банк буде змушений звернутись до суду для захисту своїх прав та інтересів.    

Враховуючи вищевикладене, судова колегія  вважає рішення господарського суду від 01.11.2010р.  по справі за №29/63 про задоволення позову  Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” м. Київ в особі відділення „Донецька регіональна дирекція” ПАТ „ВТБ Банк” до товариства з обмеженою відповідальністю „Росукройл”, м.Донецьк та товариства з обмеженою відповідальністю „Готель „Централь”, м.Донецьк про стягнення 8603311,89 доларів США (за курсом НБУ станом на 19.10.2010р. становить –68065962,35 грн.) та 1065831,80 грн. місцевого господарського суду законним, обгрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

Що стосується посилань скаржника на Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993р. “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993р. “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом, що встановлено ч. 3 ст. 533 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993р. “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, “іноземна валюта” –це іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”:

- Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом;

- генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання;

- індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції;

- порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України.

За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, зазначеними у п. 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Національного банку України   № 275 від 17.07.2001р.   

Стаття 49 Закону України “Про банки і банківську діяльність” відносить до кредитних операції, зазначені у пункті 3 частини першої та у пунктах 3 - 7 частини другої статті 47 цього Закону, зокрема, розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.   

В свою чергу, Банк, будучи фінансовою установою має право здійснювати кредитування як валютну операцію, при наявності банківської ліцензії та письмового дозволу Національного банку України.

За вимогами ч.4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 індивідуальної ліцензії потребують операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Разом з тим,  до цього часу ці межі законодавчо не встановлені. Отже,  будь-які операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті ( незалежно від строків та сум) отримання індивідуальної ліцензії не потребують.

          Відповідно до п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 483 від 14.10.2004р.  використання іноземної  валюти  як  засобу  платежу  без ліцензії дозволяється:  якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця  норма стосується  лише тих  операцій уповноваженого банку,  на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями); у випадках, передбачених законами України. У всіх інших випадках використання іноземної валюти як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Централь", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 01.11.2010р. по справі № 29/63 -  залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Донецької області від 01.11.2010р. по справі № 29/63 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.                           Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Головуючий          Р.В.  Волков

Судді:          М.В.  Калантай

          Р.Г. Новікова

          Надруковано: 6 прим.

          1- позивачу

          2- відповідачу

          1- госп. суду

          1-у справу

          1- ДАГС