Рішення

від 23.11.2010 по справі 2/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/260

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.11.10 р.                                                                                    Справа № 2/260                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління будівельними проектами „Герц”, м. Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Імпульс”, м. Донецьк

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбізнесресурс”,                       м. Донецьк

про: стягнення солідарно з відповідачів сум штрафних санкцій в розмірі 4818,00грн.

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбізнесресурс”,    м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління будівельними проектами „Герц”, м. Київ

про визнання договорів № 22/11-07 від 22.11.2007р. та № 01/04-08УП від 01.04.2008р. недійсними

за участю

представників сторін:

від позивача: Катющенко І.О. – за довір.  

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: Баранцова О.В. – за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління будівельними проектами „Герц”, м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до  Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Імпульс”, м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбізнесресурс”, м. Донецьк про стягнення солідарно з відповідачів суми штрафних санкцій в розмірі 4818,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне невиконання відповідачем 1 вимог договорів № 22/11-07 від 22.11.2007р. та № 01/04-08УП від 01.04.2008р. у зв'язку з чим у позивача виникло право на нарахування неустойки. Як на правові підстави заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 509, 525, 526, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Позивачем до початку розгляду справи по суті в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надано заяву про зміну предмету позову, де останній просить стягнути з відповідачів суму штрафних санкцій в розмірі 4818,00грн., у зв'язку з тим, що договори  № 22/11-07 від 22.11.2007р. та № 01/04-08УП від 01.04.2008р. є дійсними. З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.

Відповідач 1 у судове засідання не з'явився, відзиву по заявленим вимогам не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення на його адресу рекомендованих листів з повідомленням про вручення поштового відправлення.  

Відповідач 2 надав відзив на позовну заяву, де проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначає, що по договорам № 22/11-07 від 22.11.2007р. та № 01/04-08УП від 01.04.2008р. на послуги по супроводженню проекту фактично не здійснювалися дії, спрямовані на виконання ТОВ „ПК „Імпульс” взятих на себе зобов'язань та такі договори носять ознаки фіктивних правочинів. Також заперечує проти вимог в частині солідарного стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 4818,00грн. на підставі того, що ТОВ „ПК „Імпульс” ліквідовано, у зв'язку з чим вважає, що останній не може бути притягнутий до відповідальності як солідарний боржник за зобов'язаннями ТОВ „ПК „Імпульс”.   

Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрбізнесресурс” в порядку ст. 60 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління будівельними проектами „Герц”,           м. Київ про визнання договорів № 22/11-07 від 22.11.2007р. та № 01/04-08УП від 01.04.2008р. недійсними.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на недійсність договорів, оскільки по укладених угодах фактично не здійснювалися дії спрямовані на виконання ТОВ „ПК „Імпульс” взятих на себе зобов'язань, відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦК України, визначені договори носять ознаки фіктивних правочинів. Як на правові підстави заявлених позовних вимог посилається на ст. 203, 215, 234 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

22.11.2007р. та 01.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ПК-Імпульс” (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Статус Девелопмент Компанія” (Замовник) правонаступником якого є позивач були укладені договори № 22/11-07 та № 01/04-08УП про послуги з супроводження проекту, умови яких є тотожними.    

За цими договорами Виконавець зобов'язується надати (виконати), а Замовник прийняти та оплатити комплекс послуг (робіт) з питань, які пов'язані з Реалізацією Проекту: усні та письмові консультації з питань проектування, будівництва, змін в законодавстві, експертні висновки, можливість швидкого реагування на питання, які пов'язані із Реалізацією Проекту.

Пунктом п.2.2 договорів визначено, що Виконавець зобов'язаний здійснювати постійний моніторинг та супроводження реалізації Проекту, відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 2.3. договорів комплекс послуг, які надаються Виконавцем Замовнику визначені в розділі ІІ „Спеціальні умови договору на послуги Виконавця” у вигляді Додатку № 1.   

Згідно до п. 3.1. договорів оплата послуг (виконаних робіт) Виконавця складається виключно із винагороди Виконавця та складає  4400000грн. в т.ч. ПДВ (договір № 22/11-07 від 22.11.2007р.) в розмірі 15800000грн. в т.ч. ПДВ (договір № 01/04-08 УП).

Винагорода виплачується Замовником Виконавцю щомісячно у гривнях у розмірі згідно підписаних Актів виконаних робіт (п. 3.2. договорів).

Пунктом 3.3.договорів визначено, що не пізніше ніж через п'ять робочих днів після закінчення кожного календарного місяця, протягом усього терміну реалізації Забудовником Проекту, Виконавець надає Замовнику два екземпляри Акта наданих послуг (виконаних робіт) за поточний місяць.

Згідно до п. 3.4.1. договорів Замовник протягом 5 робочих днів від дня отримання Акту підписує Акт або надає Виконавцю обґрунтовані зауваження щодо нього.

Відповідно до п. 3.6. договорів Замовник здійснює оплату Витрат Виконавця, узгоджених з Виконавцем щомісячно, не пізніше 20 робочого дня місяця, наступного за звітним на підставі підтверджених Виконавцем документів.

Розділом 4 договорів визначені „Обов'язки та права сторін”, зокрема виконавець зобов'язаний:

- організовувати проведення будівельних робіт за Проектом із залученням Генерального підрядника (підрядників,  субпідрядників, постачальників) у порядку, визначеним цим договором;

- здійснювати від імені Забудовника технічний нагляд за будівництвом Об'єкту;

- організовувати розпорядження об'єктом;

- організовувати, за погодженням з Замовником, тендери на вибір підрядників, постачальників на виконання робіт з будівництва Об'єкта;

- забезпечувати нагляд за діяльністю у рамках Проекту за: якістю та терміном виконання робіт з будівництва Об'єкта; за Розпорядженням Об'єктом;

- здійснювати координацію дій учасників Проекту в процесі виконання робіт за Проектом;

- звітувати Замовнику про стан виконання Проекту у звітному періоді протягом 3 робочих днів після закінчення Звітного періоду;

- заздалегідь інформувати замовника про заплановані наради та зустрічі уповноважених представників Сторін, необхідність відвідання органів державної влади для підписання правовстановлюючих документів на Земельну ділянку або її частини та/або на Об'єкт в цілому;

- надавати пропозиції Замовнику та Забудовнику щодо корегування Графіку Проекту та Графіку фінансування Проекту за результатами Звітного періоду;

- контролювати виконання робіт всіма виконавцями за Проектом, також контролювати дотримання ними термінів та умов виконання робіт, координувати їх дії;

- не розголошувати інформацію з питань, пов'язаних з виконанням договору, а також таку, що стала відома Виконавцю про Замовника та Забудовника і складає комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією останніх, за виключенням випадків, коли надання такої інформації є необхідним для виконання завдань за Проектом. У випадку розголошення такої інформації згідно порядку, встановленого чинним законодавством України, на офіційний запит державних органів – повідомити про це іншу Сторону;

- проводити поточні (планові) моніторинги змін законодавства України (податки, юридичні обмеження у діяльності Сторін за Проектом, порядок отримання дозвільної документації на будівництво та введення Об'єкту в експлуатацію;

- проводити поточні (планові) моніторинги змін фінансового ринку (курсів валют що використовуються в Проекті, порядків та строків розрахунків, засобів забезпечення повернення залучених коштів, майбутніх фінансових обмежень  щодо розрахунків);

- не рідше ніж 1 (один) раз за Звітний період (за виключенням надання позапланових звітів за вимогою Виконавця) звітувати Замовнику про Реалізацію Проекту.

Додатком № 1 від 22.11.2007р. та № 1 від 01.04.2008р. сторонами передбачений об'єм послуг, вартість робіт та термін виконання.

Додатковою угодою № 1 від 07.04.2008р. до договору № 01/04-08УП від 01.04.2008р. та додатковою угодою № 2 від 07.04.2008р. до договору № 22/11-07 від 22.11.2007р. на послуги з супроводження проекту сторони доповнили положення розділу № 7 „Відповідальність сторін”, зокрема п. 7.8., де передбачили, що Виконавець, за порушення зобов'язань, визначених пунктами 4.1.7., 4.1.8., 4.1.11., 4.1.14. договорів несе відповідальність у вигляді неустойки в розмірі 0,02% від вартості робіт, що виконані на дату порушення Договору, за кожний випадок порушення зобов'язань.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрбізнесресурс” вважає, що договори № 22/11-07 від 22.11.20078р. та № 01-04-08УП від 01.04.2008р. є недійсними, оскільки по укладених угодах фактично не здійснювалися дії спрямовані на виконання ТОВ „ПК „Імпульс” взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 5 ст. 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків. Сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним.

Враховуючи викладене, для визнання правочину фіктивним та, як наслідок, визнання його недійсним, необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину на ненастання правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а також відсутність будь-яких дій сторін, спрямованих на виконання умов договору.

При зверненні до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, на позивача покладається обов"язок довести відсутність наміру в учасників правочину щодо створнення юридичних наслідків.

Дослідивши додані до матеріалів справи документи судом встановлено, що в виконання зазначених договорів Товариством з обмеженою відповідальністю „ПК „Імпульс” надавалися послуги, обумовлені договором, що підтверджується, зокрема актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 1 від 28.12.2007р. на суму 1850000,00грн., № 2 від 31.01.2008р. на суму 1400000,00грн., № 3 від 28.02.2008р. на суму 1150000,00грн., № 1 від 30.04.2008р. на суму 850000,00грн., № 2 від 31.05.2008р. на суму 6100000,00грн., № 2 від 30.06.2008р. на суму 1320000,00грн., № 4 від 31.07.2008р. на суму 2800000грн., № 5 від 31.08.2008р. на суму 1950000,00грн., які підписані та скріплені печатками з обох сторін.

Зазначені документи відповідно до вимог Закону України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність” є первинним документами та підставою для бухгалтерського обліку, та відповідно до приписів ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України приймаються в судом в якості належних та допустимих доказів.  

За послуги отримані в виконання умов спірних договорів Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління будівельними проектами „Герц” розрахувалося в повному обсязі, що підтверджується доданими до матеріалів справи виписками банку за період з січня 2008р. по вересень 2009р.

Враховуючи надані до матеріалів справи первинні документи, за висновками суду зобов'язання сторін по договорам №22/11-07 від 22.11.2007р. та № 01/04-08УП від 01.04.2008р. виконані в повному обсязі, тобто, сторонами було вчинено дії, спрямовані на настання відповідних правових наслідків, тому відсутні будь-які правові підстави вважати спірні договори фіктивним та,  як наслідок, визнавати його недійсним.

          За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Не яких доказів, тих обставин, що спірний договір вчинений без наміру створення правових наслідків сторонами не надано та відповідно таких обставин судом не встановлено. Таким чином судом встановлено, що спірні договори № 22/11-07 від 22.11.2007р. та № 01/04-08УП від 01.04.2008р. відповідають вимогам чинного законодавства, мають всі істотні умови, фактично виконувалися сторонами та є  дійсними.   

          Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбізнесресурс” на той факт що основним видом діяльності ТОВ „ПК „Імпульс” було посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами ніяким чином не доводе фіктивності правочину та відсутності у сторін намірів щодо створення юридичних наслідків.

          Таким чином, викладені у зустрічній позовній заяві обставини, щодо недійсності договорів  № 22/11-07 від 22.11.2007р. та № 01/04-08УП від 01.04.2008р. не доведені та не підтверджені належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

          Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління будівельними проектами „Герц” про стягнення з відповідачів суми штрафних санкцій в розмірі 4818,00грн. у зв'язку з тим, що договори  № 22/11-07 від 22.11.2007р. та № 01/04-08УП від 01.04.2008р. є дійсними то суд виходить з наступного.

          Як встановлено судом вище між Товариством з обмеженою відповідальністю „Статус Девелопмент Компанія”, м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПК Імпульс”, м. Донецьк були укладені договори 22/11-07 та № 01/04-08УП про послуги з супроводження проекту, умови яких є тотожними.    

          Відповідно до п. 4.1.14 договорів Виконавець зобов'язаний не рідше ніж 1 раз за звітний період (за виключенням надання позапланових звітів за вимогою Виконавця) звітувати Замовнику про Реалізацію проекту.

          При цьому відповідно до п. 1.10 договорів звіт це інформація про хід реалізації проекту у звітному періоді про вчинені Виконавцем право чини та рух грошових коштів за Проектом.

          Проте, як вказує позивач та не спростовано відповідачами Товариством з обмеженою відповідальністю „ПК Імпульс” порушено зобов'язання щодо надання звітів про надані послуги у лютому 2008р. та у період з липня по серпень 2008р., такі дії Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління будівельними проектами „Герц” розцінені як порушення зобов'язань.

          У зв'язку з тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю „ПК Імпульс” порушено зобов'язання щодо надання звітів, як це передбачено пунктами 4.1.14 договорів позивачем на підставі пунктів 7.8. договорів нараховано неустойку в розмірі 0,02% від вартості робіт, що виконані на дату порушення договір, за кожний випадок порушення зобов'язання, що за договором № 22/11-07 від 22.11.2007р. складає 880грн., за договором № 01-04-08УП від 01.04.2008р. складає 4818,00грн.

          З приводу порушення умов договору позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Імпульс” було направлено вимогу вих. № 17-11-09 від 17.11.2009р., де останній вимагає виконати належним чином зобов'язання та надати звіти а також сплатити на користь ТОВ „Компанія з управління будівельними проектами „Герц” суму штрафу в розмірі 5468грн. Вказана вимога була отримана, про що свідчить відмітка про отримання наявна на вимозі, проте зі сторони відповідача 1 залишена без відповіді та задоволення.

          З метою виконання договорів № 22/11-07 від 22.11.2007р. та № 01/04-08УП від 01.04.2008р. про послуги з супроводження проекту, 22.11.2007р. та 01.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Статус Девелопмент Компані” (Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрбізнесресурс” (Сторона 2) були укладені договори про надання послуг, № 22/11-1 та № 01/08-2 умови яких є тотожними.

          Вказані договори укладені з метою виконання умов договорів на послуги по супроводженню проекту № 01/04-08УП від 01.04.2008р. та № 22/11-07 від 22.11.2007р.

          Пунктом 1.2. договорів встановлено, що відповідно до положень договорів Товариство з обмеженою відповідальністю „ПК „Імпульс” зобов'язується надати (виконати), а Сторона-1 прийняти та оплатити комплекс послуг (робіт) з питань, які пов'язані із Реалізацією Проекту: усні та письмові консультації з питань проектування, будівництва, змін в законодавство, експертні висновки, можливість швидкого реагування на питання, які пов'язані із Реалізацією Проекту.

          Згідно до п. 1.3. договорів Сторона -2 зобов'язується здійснювати консультаційну підтримку Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Імпульс” при виконанні нею зобов'язань по договору № 22/11-07 від 22.11.2007р. та № 01/04-08 УП від 01.04.2008р. в частині усних та письмових консультацій з питань змін в законодавстві, підготовки експертних та інших звітів по відповідним договорам, тощо.

          Пунктами 4.2. договорів встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „ПК Імпульс” зобов'язань, визначених пунктом 1.2. договору, сторона 2 відповідає перед стороною-1 як солідарний боржник за виконання зобов'язань в натурі та відшкодування штрафних санкцій за невиконання/неналежне виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю „ПК Імпульс”.

          З приводу зазначеного, позивачем на адресу відповідача 2 було направлено вимогу б/н від 21.07.2010р., де повідомлено про неналежне виконання відповідачем 1 умов договору та висунено вимогу сплатити штраф в розмірі 4818,00грн.

          Вказана вимога зі сторони відповідача 2 залишена без відповіді та задоволення.

          Частина 2 ст.193 Господарського кодексу України регламентує, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники       господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно до ст. 217 Господарського кодексу України господарськими  санкціями  визнаються  заходи  впливу   на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Приписами ст. 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

У відповідності до п.2 ст.20 Господарського кодексу кожен суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси захищаються шляхом застосування штрафних санкцій.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Позивачем до матеріалів справи надані копії звітів про виконання робіт за проектом, що надавалися Товариством з обмеженою відповідальністю „ПК Імпульс” в виконання умов договорів.

Проте, доказів складання та надання звітів про виконання робіт за проектом за лютий 2008р. та за період з липня по серпень 2008р. сторонами до матеріалів справи не надано.

З огляду на викладене у Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління будівельними проектами „Герц” виникло право на нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання умов договорів.

Однак, як видно з матеріалів справи, зокрема витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 17.11.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Імпульс” припинила стан юридичної особи.

З огляду на викладене провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Імпульс” підлягає припиненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з ліквідацією підприємства.

Проте, відповідно до приписів ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Зокрема, як встановлено судом вище, умовами договорів від 22.11.2007р. та від 01.04.2008р. встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрбізнесресур” несе солідарну відповідальність за невиконання, неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „ПК Імпульс” зобов'язань по договорам                № 22/11-07 від 22.11.2007р. № 01/04-08УП від 01.04.2008р.

Перевіривши розрахунок штрафних санкцій судом встановлено, що розмір штрафних санкцій за невиконання умов п. 4.1.7. договору № 22/1107 від 22.11.2007р., зокрема ненаданні звіту за лютий 2008р. складає 880грн.

Розмір штрафних санкцій за невиконання умов п. 4.1.7. договору № 01/04-08УП від 11.04.2008р., зокрема ненаданні звіту за період з липня 2008р. по серпень 2008р. складає 4818,00грн.

Таким чином загальний розмір неустойки за неналежне виконання умов договору складає 5698грн.

Проте, як видно з матеріалів справи позивач просить сягнути неустойку в розмірі 4818грн., що є правом позивача.

З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій в розмірі 4818грн. підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбізнесресур”, оскільки останній взяв на себе зобов'язання відповідати перед позивачем як солідарний боржник за виконання зобов'язань в натурі та відшкодування штрафних санкцій за невиконання/неналежне виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю „ПК Імпульс”.

Проте, суд зазначає, що позивачем некоректно сформовані позовні вимоги в частині стягнення у зв'язку з тим, що договори № 22/11-07 від 22.11.2007р. та № 01/04-08УП від 01.04.2008р. є дійсними, проте це не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки фактично позивачем ставиться питання про стягнення штрафних санкцій на підставі цих договорів.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем 1 порушено зобов'язання за договором в частині надання звітів, а відповідач 2 прийняв на себе зобов'язання солідно відповідати за неналежне виконання відповідачем  умов договору, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Судові витрати за первинним позовом та за зустрічним позовом підлягають віднесенню на відповідача 2 відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України ст. ст. 22, 33, 43, 49, 59, 75, 82-85 Господарським процесуальним кодексом України суд,  

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління будівельними проектами „Герц”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбізнесресур”, м. Донецьк про стягнення штрафних санкцій в розмірі 4818,0грн., у зв'язку з тим, що договори № 22/11-07 від 22.11.2007р. та № 01/04-08УП від 01.04.29008р. є дійсними – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбізнесресурс” (83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 109Д, п/р 2600300890 в Донбаській філії ВАТ „Родовід Банк”, МФО 394512, ЄДРПОУ 34705678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління будівельними проектами „Герц” (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 2В – місцезнаходження, 02090, м. Київ, вул. Сосюри, 6, п/р 26006301007343 в АТ „ВТБ Банк”, МФО 321767) штрафні санкції в розмірі 4818,00грн., витрати по сплаті державного мита в розмір 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Визнати договір № 22/11-07 від 22.11.2007р. та договір № 01/04-08УП від 01.04.2008р. – дійсними.

Провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління будівельними проектами „Герц”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Імпульс”, м. Донецьк припинити на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбізнесресурс”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління будівельними проектами „Герц”, м. Київ про визнання договорів № 22/11-07від 22.11.2007р. та № 01/904УП від 01.04.2008р. недійсними – відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Мартюхіна Н.О.