Рішення

від 05.02.2008 по справі 13/307

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

13/307

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  13/307

05.02.08

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Іра Авто»

до      Відкритого акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку «ДІПРОЗВ?ЯЗОК»

про           стягнення 92 671 грн. 99 коп.           

За зустрічним позовом          Відкритого акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку «ДІПРОЗВ?ЯЗОК»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Іра Авто»

про           визнання недійсним п. 4.5 Договору №1207 від 25.07.06р.                                                                                              

                                                                                                    Суддя   Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача           Сизова Л.Ф.

Від відповідача       Яровенко А.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іра-Авто», позивач у справі, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку «ДНПРЗВ'ЯЗОК»про стягнення заборгованості за надані послуги автомобільного транспорту на підставі договору № 1207 від 25.09.2006  з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені за прострочку платежу.

Ухвалою від 30.07.2007 Господарський суд міста Києва порушив провадження у справі № 13/307.

Розпорядженням від 26.10.2007 за № 17 Заступник голови Господарського суду міста Києва Іванова Л.Б. передала справу № 13/307 для подальшого розгляду судді Домнічевій І.О., в зв'язку з хворобою судді Євдокимова О.В. та з метою уникнення затягування розгляду зазначеної справи.

Відповідно до п.10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 р. № 02-5/422 «Про судове рішення», у разі необхідності зміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді до складу суду розгляд справи слід починати спочатку.

Ухвалою від 31.10.2007 суддя Домнічева І.О. прийняла справу до свого  провадження та призначила справу до розгляду.

Позивачем подано доповнення до позовної заяви, у відповідності до якого позивач збільшив позовні вимоги (збільшив період, за який просить стягнути суми 3% річних та інфляційні витрати) на суму 3991,63 грн. А також зменшив суму основного боргу на 2190,23 грн., оскільки відповідачем частково погашено заборгованість.

Позивач у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з врахуванням вищенаведеного доповнення.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме в сумі  29190 грн. 23 коп. за фактично надані послуги. Всі інші вимоги позивача вважає нічим не обґрунтованими, а тому відповідач просив в решті вимог відмовити.

26.12.2007 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява про визнання умов договору недійсними.

Ухвалою від 27.12.07р. суд прийняв зустрічний позов до сумісного розгляду разом з первісним.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши надані сторонами оригінали документів, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд —

                                                               ВСТАНОВИВ:

25.07.06р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Іра-Авто" (Позивач) та відкритим акціонерним товариством "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку "Діпрозв'язок" (Відповідач) було укладено Договір № 1207 на обслуговування автомобільним транспортом (Договір).

Відповідно до Договору №1207 від 25.07.06р. Позивач надавав Відповідачу послуги автомобільного транспорту для проведення проектно-вишукувальних робіт на території України.

Відповідно до п.2.3.4. Договору протягом трьох робочих днів Відповідач повинен підписати акти виконаних робіт. Повний розрахунок за виконані роботи (п.3.3 Договору) здійснюється протягом трьох робочих днів з моменту підписання акту.

На підставі п.6.1. Договору, Позивач листом № 49 від 27.11.06р. нагадав Відповідачу про значну суму боргу, необхідність своєчасної сплати виконаних робіт у відповідності до умов договору та загальне невиконання умов договору.  

05.06.2007р. Позивач направив претензію за №14 з вимогою сплати суми боргу, пені та відшкодування понесених збитків у зв'язку з несвоєчасною оплатою виконаних робіт.

Позивач зазначає, що відповіді на претензію від Відповідача не отримав.

Відповідачем надано до матеріалів справи два листи відповіді на претензію, відповідно до яких відповідач просить позивача надати йому копію Договору, та інші документи, без яких відповідач не може розглянути претензію та надати на неї відповідь.

Станом на день звернення позивача з позовом 20.07.2007р., позивач зазначає, що Відповідачем в порушення п.2.3.4 договору №1207 від 25.07.06р не підписаний і не повернутий йому, а також неоплачений акт виконаних робіт №49 від 14.11.2006р., на суму 13260,36грн., який був надісланий рекомендованим листом Відповідачу 27.11.2006р. (в матеріалах справи наявні належні докази  направлення акту виконаних робіт відповідачу).

В порушення п.3.3 договору до цього часу не проведена оплата за виконані Позивачем роботи по актам:

№35 від 11.09.06р. на суму 10268,28грн;

№36 від 11.09.06р. на суму 12423,67грн;

№42 від 29.09.06р. на суму 13237,92грн.

№49 від 14.11.06р., на суму 13260,36грн.

Усього по чотирьом актам не сплачена сума 49190,23грн.

Відповідно до письмового відзиву та заявленого зустрічного позову, Відповідач, з заявленої до стягнення суми основної заборгованості визнає лише 29 190,23 грн. оскільки вважає що попередньо перераховані ним позивачу 20 000 грн., Позивач повинен був зарахувати в оплату за надані послуги, проте зарахував у відповідності по п. 3.1 Договору.

Відповідач вважає таке зарахування невірним, а п. 3.1 Договору нікчемним, а тому таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач заявляє зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним п. 4.5 Договору №1207 від 25.07.06р. на підставі п. 2 ст. 207 ГК України.

Суму штрафних санкцій за договором відповідач також не визнає, посилаючись на невірно обчислені позивачем та завищені суми, оскільки вони обраховувались від суми основної заборгованості –49190,23 грн., в той час як відповідач визнав та вважає вірною суму заборгованості - 29190,23грн.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач підписав Договір, а отже на момент підписання погоджувався з його умовами.

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник зобов'язується використовувати не менше ніж три автомобіля Перевізника по 176 робочих годин на місяць.

Пунктом 3.1 Договору встановлений обов'язок Замовника (Відповідача) попередньо сплатити перевізнику (Позивачу) 50 000 грн. Ця сума не враховується у взаєморозрахунках між Сторонами за фактично надані послуги, а призначається для вирішення організаційних питань надання високоякісних послуг. Через один рік дії договору та проведення усіх належних розрахунків між сторонами кошти повертаються на розрахунковий рахунок Замовника.

Відповідно до п. 4.5 Договору, в разі порушення Замовником п. 1.1 Договору перерахована замовником сума в 50 000 грн. Перевізником не повертається.

Відповідач зазначає, що від не погоджується з п. 4.5 Договору на просить визнати цей пункт недійсним, та зокрема зазначає, що на його думку 20 000 грн. перераховані ним Позивачу відповідно до платіжним дорученням №1422 від 04.09.06р. повинні враховуватись при взаєморозрахунках між сторонами за надані послуги по перевезенню, а не на виконання п. 3.1 Договору.

Проте, як вбачається з платіжного доручення №1422 від 04.09.06р. щодо перерахування 20 000 грн., у призначенні платежу вказано, що ця сума перераховується як попередня оплата за автопослуги згідно рах. №ИА-28 від 31.07.06р.

В наданому до суду Рахунку №ИА-28 від 31.07.06р. зазначено «Попередня оплата згідно п. 3.1 Договору від 25.07.06р.», тобто позивачем 20 000 сплачено саме на виконання п. 3.1 Договору, тим самим Відповідач погодився з даною умовою Договору щодо попередньої оплати.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Як зазначено вище, Відповідачем сплачено 20 000 саме на виконання п. 3.1 Договору, відповідно до виставленого Рахунку №ИА-28 від 31.07.06р.

Твердження Відповідача (позивача за зустрічним позовом), що ТОВ «Іра Авто»не несе відповідальності за Договором, аналогічній тій, що встановлена п. 4.5 Договору, не відповідає дійсності, оскільки як вбачається з п. 3.1 Договору, дана сума 50 000 грн. через один рік дії договору та проведення усіх належних розрахунків між сторонами, повертається на розрахунковий рахунок Замовника.

Тобто дані кошти зараховуються на та перебувають на рахунку Позивача один рік та, як зазначалось вище, після проведення усіх належних розрахунків між сторонами, повертається на розрахунковий рахунок Замовника.

В той же час Позивач зобов'язаний, відповідно до умов Договору, надавати якісні послуги з перевезення та 176 годин на місяць.

Відповідач, в разі надання Позивачем неякісних послуг перевезення, не був позбавлений у встановленому законом порядку звернутися за захистом свого порушеного права.

Зважаючи на вищенаведене, твердження відповідача щодо нікчемності п.3.1 Договору та вимоги щодо визнання недійсним п. 4.5 Договору є безпідставними.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов?зання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Дослідивши матеріали справи, та враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо фактичного надання позивачем послуг автоперевезення за виставленими актами №35 від 11.09.06р., №36 від 11.09.06р., №42 від 29.09.06р., №49 від 14.11.06р. (а саме відповідач визнав частину основного боргу, тільки на підставі того, що на його думку частину заборгованості він вже погасив сплативши 20 000 грн.), та враховуючи те, що відповідачем не доведено неякісність наданих послуг перевезення, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості.

Відповідно до п.4.1 Договору, при порушенні термінів оплати Замовник сплачує Перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Крім того в порушення п.3.3 договору №1207 від 25.07.06р. Відповідач несвоєчасно провів оплату по наступним актам виконаних робіт:

№ 31 від 31.08.06р. на суму 4460,02грн;

№40 від 18.09.06р. на суму 6791,21грн;

№41 від 20.09.06р. на суму 3372,34грн;

№43 від 30.09.06р. на суму 5884,25грн;

№44 від 16.10.06р. на суму 10126,75грн;

№48 від 01.11.06р. на суму 880.54грн;

№47 від 15.11.06р. на суму 13252,18грн.

Відповідач станом на день винесення рішення, проте після порушення провадження у справі, додатково розрахувався з відповідачем та погасив суму основного боргу ще на 2190,23 грн.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача, з врахуванням заяви про доповнення позовних вимог, складаються з:

- суми основного боргу –47 000 грн.;

- суми пені по несплаченим та несвоєчасно сплаченим актам –6787,01грн.;

- суми інфляційних втрат по несплаченим та несвоєчасно сплаченим актам –8649,87грн.;

- суми 3% річних по несплаченим та несвоєчасно сплаченим актам –2036,49грн;

- боргу у відповідності з п.3.1 .договору –30000,00 грн.

У відповідності до п.3.1 Договору Відповідач попередньо сплачує Позивачеві 50000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень. Ця сума не враховується у взаєморозрахунках між Сторонами за фактично виконані роботи, а призначається для вирішення організаційних питань надання високоякісних послуг. Через один рік дії договору та проведення усіх належних розрахунків між сторонами кошти повертаються на розрахунковий рахунок Замовника.

На день винесення рішення, цей пункт Договору відповідачем виконаний частково. Відповідач сплатив Позивачу на виконання п. 3.1 Договору, відповідно до виставленого Рахунку №ИА-28 від 31.07.06р. суму 20000,00 грн.

П 1.1 Договору передбачено використовувати не менше ніж три автомобіля Позивача по 176 годин на місяць. Відповідачем не надано суду доказів щодо належного виконання цього пункту договору; позивачем в позові стверджується про його невиконання та надаються належні докази, що позивачем використовувались автомобілі не 176 годин на місяць, а значно менше.

П 4.5 договору передбачено, що в разі порушення Відповідачем п 1.1 договору перерахована Відповідачем сума в 50000,00грн Позивачем не повертається.

Зважаючи на вищенаведене, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача щодо стягненні з відповідача 30 000 грн., на підстав п. 4.5 Договору, та ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на все вищенаведене, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача: суми основного боргу –47 000грн.; суми пені по несплаченим та несвоєчасно сплаченим актам –6787,01грн.; суми інфляційних втрат по несплаченим та несвоєчасно сплаченим актам –8649,87грн.; суми 3% річних по несплаченим та несвоєчасно сплаченим актам –2036,49грн; боргу у відповідності з п.3.1 Договору –30000,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми наданої юридичної допомоги, у відповідності до договору № 40 про надання юридичної допомоги, відповідно до умов якого позивач сплатив за надання юридичної допомоги 9100,00 грн., то в цій частині суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Даний договір укладено на надання юридичної допомоги взагалі, и не на ведення конкретної справи. Крім того, відповідно до ст. 90 ЦК України кожна юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. А отже понесені позивачем витрати на ведення справи в суді не є обов'язковими, а сплачені за договором - в добровільному порядку в зв'язку з бажанням позивача отримати кваліфіковану юридичну допомогу, та не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.   

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача (по первісному позову) на користь Позивача (по первісному позову) стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; витрати, понесені Відповідачем по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при поданні зустрічного позову, відносяться на нього та не  відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 207, 509, 525, 526, 624, 625 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 33, 35, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги по первісному задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку "ДІПРОЗВ'ЯЗОК" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3; код ЄДРПОУ 01168185) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іра-Авто" (02125, м. Київ, бул. Перова, 24А, к.2; код ЄДРПОУ 22914516) 47000 (сорок сім тисяч) грн. сума основного боргу, 6787 (шість тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 01 коп. пені, 8649 (вісім тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 87 коп. сума втрат від інфляційних процесів, 2036 (дві тисячі тридцять шість) грн. 49 коп. сума трьох відсотків річних, 30000 (тридцять тисяч) грн. боргу у відповідності до п. 3.1 Договору №1207 від 25.07.06р., 966 (дев'ятсот шістдесят шість) грн. 64 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. - суму сплачену за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

В іншій частині в позові відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                            І.О.Домнічева

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –13.02.2008р.