Рішення

від 08.02.2011 по справі 6/126-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/126-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2011 р.                                   Справа № 6/126-38.

за позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю промислового підприємства  "ЗІП"

до відповідача:   Приватного підприємства "КМ-Дистриб'ютор"

про стягнення 41 786, 51 грн.

                                                                                     Суддя: Пахолюк В. А.

за участю представників сторін:

від позивача: Нечипорук О.М. – дов. № 128 від 24.12.2010 р.        

від відповідача: не прибув

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю промислове підприємство «ЗІП», звернувшись до суду просить стягнути з відповідача - Приватного підприємства «КМ-Дистриб'ютор» 41 786, 51 грн. заборгованості за поставлений товар, в т.ч. 24 170, 03 грн. основного боргу, 2 803, 72 грн.  інфляційних нарахувань, 1 007, 19 грн. – 3% річних; 4 965, 78 грн. пені - за договором № 11-03/09 від 11.03.2009 р. та 8 839, 79 грн. основного боргу за договором № 16-03/09 від 16.03.2009 р.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладені між сторонами договори поставки № 11-03/09 від 11.03.2009 р. та № 16-03/09 від 16.03.2009 р. з протоколами розбіжностей, видаткові накладні № 32-0001057 від 14.05.2009 р., № 32-0001162 від 22.05.2009 р., № 32-0001151 від 21.05.2009 р., № 32-0001152 від 21.05.2009 р., № 32-0001150 від 21.05.2009 р., № 32-0001317 від 04.06.2009 р., № 32-0001318 від 04.06.2009 р., № 32-0001316 від 04.06.2009 р., № 32-0000819 від 16.04.2009 р., № 32-0000835 від 17.04.2009 р., № 32-0000877 від 23.04.2009 р., № 32-0000881 від 24.04.2009 р., № 32-0000879 від 23.04.2009 р., № 32-0000834 від 17.04.2009 р., гарантійний лист № 2 від 05.10.2009 р., акт звіряння взаєморозрахунків станом на 30.11.2009 р., довіреності № 000045 від 07.05.2009 р., № 000061 від 21.05.2009 р., № 000081 від 04.06.2009 р., № 000022 від 16.04.2009 р., зворотню накладну № 32-0003017 від 23.12.2009 р., довідку ТзОВ ПП «ЗІП» № 2400/1 від 23.11.2010 р.

Крім того, позивач просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачеві на суму 41 786, 51 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмових заперечень по суті позовних вимог не надав. Ухвали суду від 09.12.2010 р., 17.01.2011 р., направлені за фактичною адресою відповідача (м.Луцьк, вул.Електроапаратна, 3) та юридичною адресою (м. Луцьк, вул. Данила Галицького, 8/13) повернулись без вручення адресату з поштовою відміткою «За зазначеною адресою не значиться».

          Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.10.2010р. місцезнаходження Приватного підприємства «КМ-Дистриб'ютор»:  м.Луцьк, вул. Данила Галицького, 8/13.

          Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений  про вчинення  певних процесуальних дій.

         Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позовну заяву та витребувані документи суду не подані, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.         

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

  ВСТАНОВИВ:

   11 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю промисловим підприємством «ЗІП» (позивач) та Приватним підприємством «КМ-Дистриб'ютор» (відповідач) був укладений договір поставки № 11-03/09.

          Крім того, 16 березня 2009 року між цими ж сторонами укладено договір поставки № 16-03/09.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори  та інші правочини.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договорів поставки № 11-03/09 від 11.03.2009 р. та № 16-03/09 від 16.03.2009 р.           

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується  передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки поширюються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до умов  договору № 11-03/09 від 11.03.2009 р. позивач зобов'язувався продати, а відповідач – прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості і за цінами, зазначеними в накладних на відпуск товару.

Відповідно до р.4 п.4.3. цього ж договору «Покупець» здійснює оплату протягом 30 календарних днів після поставки товару.

На виконання умов договору, позивач згідно накладних № 32-0001057 від 14.05.2009 р., № 32-0001162 від 22.05.2009 р., № 32-0001152 від 21.05.2009 р., № 32-0001317 від 04.06.2009 р., № 32-0000819 від 16.04.2009 р., № 32-0000877 від 23.04.2009 р., № 32-0000881 від 24.04.2009 р., № 32-0000879 від 23.04.2009 р., № 32-0000834 від 17.04.2009 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 24 179, 83 грн.

Згідно умов договору № 16-03/09 від 16.03.2009 р. позивач зобов'язався продати, а відповідач – прийняти та оплатити товари торгових марок «Freska», «Тріора», «Мальва» в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в накладних на відпуск товару.

Відповідно до р.4 п.4.3. договору № 16-03/09 від 16.03.2009 р. відповідач зобов'язався здійснити оплату отриманого товару періодичністю п'ять робочих днів за весь реалізований протягом цих днів товар.          

На виконання умов договору № 16-03/09 від 16.03.2009 р. згідно видаткових накладних № 32-0001151 від 21.05.2009 р., № 32-0001150 від 21.05.2009 р., № 32-0001318 від 04.06.2009 р., № 32-0001316 від 04.06.2009 р., № 32-0000835 від 17.04.2009 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 8 839, 79 грн.

Взяті на себе зобов'язання позивачем виконані належним чином та у повному обсязі. Претензій з боку відповідача не поступало.

Між тим, відповідачем зобов'язання по оплаті товару не виконані.

Згідно зворотньої накладної № 32-0003017 від 23.12.2009 р. відповідачем було повернуто позивачу не реалізований товар на суму 6 041, 32 грн.  

Згідно вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приватним підприємством «КМ-Дистриб'ютор» підтверджено заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю промисловим підприємством «ЗІП» гарантійним листом № 2 від 05.10.2009 р. та актом звіряння взаєморозрахунків станом на 30.11.2009 р.

Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем в розмірі 33 009,82 грн. (24 170, 03 грн. - за договором № 11-03/09 від 11.03.2009р.,  8 839, 79 грн. – за договором № 16-03/09 від 16.03.2009 р.)  підлягає до стягнення.

Згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 2803,72 грн. інфляційних нарахувань та 1 007, 19 грн. –  3%  річних за за договором  поставки № 11-03/09 від 11.03.2009 р. згідно розрахунку позивача підставні та підлягають до задоволення.

Крім того, відповідно до ст.ст. 546, 548  Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до п.1 ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання .

Згідно зі статтею 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно п.8.2. договору поставки № 11-03/09 від 11.03.2009 р. у випадку несвоєчасної оплати отриманого товару на умовах відстрочки платежу  відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

З урахуванням викладеного, розмір пені, який підлягає сплаті на користь позивача становить 4 965, 78 грн.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про підставність позову та задоволення його в повному обсязі.  

Розглянувши вимогу позивача  про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.   

Відповідно до ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

        Згідно роз'ясненням Вищого господарського суду України № 01-8/973 від 14.12.2007р. "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може унеможливити або утруднити виконання рішення по суті позовних вимог.

          Між тим, позивачем не обґрунтовано належним чином та не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову унеможливить або утруднить виконання рішення суду.

         Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із  державного мита в сумі 417,87 грн., послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. слід покласти на нього.      

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 546, 548, 549, 550, 599, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 66, 67, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

        1. Позов задовольнити.

        2.Стягнути з Приватного підприємства «КМ-Дистриб'ютор» (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Данила Галицького, 8/13, п/р 2600601018328 у Волинській філії ВАТ «Кредобанк» м.Луцьк, МФО 303224, код ЄДРПОУ 32313299) на користь  

Товариства з обмеженою відповідальністю промислового підприємства «ЗІП» (51901, Дніпропетровська обл.., м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 107-А, п/р 26007001009408 в ПАТ «ХоумКредитБанк» м. Дніпропетровськ, МФО 307123, код ЄДРПОУ 21875464)  41 786, 51 грн. заборгованості за поставлений товар, в т.ч. 24 170, 03 грн. основного боргу, 2 803, 72 грн.  інфляційних нарахувань, 1 007, 19 грн. – 3% річних; 4 965, 78 грн. пені - за договором № 11-03/09 від 11.03.2009 р. та 8 839, 79 грн. основного боргу за договором № 16-03/09 від 16.03.2009 р., а також 417,87 грн. в  повернення по оплаті державного  мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Суддя                                                    В. А. Пахолюк

Повний текст рішення

складено та підписано

08.02.11