Постанова

від 10.02.2011 по справі 14/232

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/232

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.02.2011 р.           справа №14/232

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівЛомовцевої Н.В.Колядко Т.М., Скакуна О.А.

при секретарі судового засідання Клокоцкій О.Ю.

за участю представників:

від позивача: Маслов А.І. –довір.

від відповідача:Поливанов Л.М. –довір.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія»м.Луганськ

на рішення господарського судуДонецької  області

від01.12.2010р.

по справі№14/232 (суддя Левшина Г.В.)

за позовомПриватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія»м.Луганськ

до Державного підприємства «Красноарміськвугілля»м.Димитров Донецької області

простягнення 65 927 грн. 48 коп.  

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Луганська вугільна компанія»м.Луганськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Красноарміськвугілля»м.Димитров Донецької області про стягнення 65 927 грн. 48 коп., з яких 56 473 грн. 50 коп. індексу інфляції та 9 453 грн. 98 коп. 3% річних.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.12.2010р. у задоволенні позовних вимог відмовлено з посиланням на недоведеність моменту виникнення права на отримання від відповідача винагороди за надані послуги та, як наслідок, правомірність нарахування інфляції та 3% річних, починаючи з 21.09.2007р.

Позивач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням,  звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі.

Представник відповідача надав відзив на апеляційну скаргу від 04.02.2011р., яким просив рішення господарського суду Донецької області від 01.12.2010р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.   

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважного представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

24.12.2007р. господарським судом Донецької області було прийнято рішення по справі №39/208 за позовом Закритого акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія»м.Луганськ до Державного підприємства «Дзержинськвугілля»м.Дзержинськ, Державного підприємства «Красноармійськвугілля»м.Красноармійськ, Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 329 756 грн. 40 коп., яким позовні вимоги були задоволені частково, стягнуто, в тому числі, з  Державного підприємства «Красноармійськвугілля»м.Красноармійськ на користь Закритого акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія»м.Луганськ заборгованість в сумі  104 948 грн. 40 коп., витрати за державним митом в сумі 6 702  грн. 13 коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 35 грн. 03 коп.

Вказаним рішенням суду встановлено наступне.

16.03.2005 р. між позивачем, Закритим акціонерним товариством «Луганська вугільна компанія»м. Луганськ, та Державним підприємством «Донецька вугільна коксівна компанія», було  укладено договір про надання послуг зі збагачення № 297, який за своїм змістом та правовою природою в силу вимог ст. 628 ЦК України є змішаним договором, що містить елементи  притаманні для договорів поставки та надання послуг, та підпадає під правове регулювання норм статей 712 901-907 ЦК України, та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно даного договору ДП «Донецька вугільна коксівна компанія» зобов'язалося на умовах поставки CARRIAGE PAID TO (... named place of destination) (Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року) поставити позивачеві давальницьку сировину, найменування, кількість, ціна якої вказуються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору, а позивач, в свою чергу, зобов'язався обробити сировину та поставити, продукт збагачення на адресу Замовника.

На виконання умов Договору, Позивач, згідно долучених до матеріалів справи специфікацій передав Замовнику Продукцію –збагачене вугілля на загальну суму 1 575 862 грн. 51 коп., що підтверджується актами здачі-приймання робіт № 00000232 від 31.07.2005 р., № 00000226 від 31.07.2005р., № 00000254 від 31.08.2005 р., № 00000263 від 31.08.2005 р.

Відповідно до п. 5.3 Договору та згаданих специфікацій розрахунки за продукцію проводяться грошовими коштами на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 10 днів з моменту виставлення рахунку на оплату.

Проте, взяті на себе згідно Договору обов'язки, відповідач виконував неналежним чином, вартість наданих послуг оплатив частково на суму 1 075 844, 00 грн.

Залишок неоплаченої суми складає 500 018, 51 грн.

У зв'язку з реорганізацією підприємств вугільної промисловості діяльність ДП «Донецька вугільна коксівна компанія»згідно наказу Міністерства топлива та енергетики України № 372 від 08.08.2005 р. –припинено шляхом ліквідації.

Частина зобов'язань за договором про надання послуг зі збагачення від 16.03.2005 р. згідно розподільчого балансу від 31.05.2005 р. передано на баланс - ДП «Красноармійськвугілля»–в сумі 104 948 грн. 40 коп.

Наразі на момент прийняття зазначеного рішення грошове зобов'язання ДП «Красноарміськвугілля»перед позивачем на суму 104 948 грн. 40 коп. залишилось не виконаним.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При цьому, стягуючи суму боргу, судом у вищевказаному рішенні не  визначено, коли саме, виходячи з умов договору, у позивача настало справо вимоги.

Разом з тим, рішенням господарського суду Донецької області від 24.12.2007р. по справі №39/208 стягнуто заборгованість з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»м.Димитров в сумі  104 948 грн. 40 коп., тобто суд дійшов висновку, що у відповідача є обов'язок сплати зазначену суму.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Абзацом 7 пункту 2 Розділу XIII. Перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010р. № 2453-VI  передбачено, що судові рішення, прийняті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, що діяла до 30.07.2010р.,  рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду Донецької області по справі №39/208 було прийнято 24.12.2007р. та набрало законної сили 04.01.2008р. і у відповідача виникло зобов'язання сплатити стягувану суму.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, недоведеними є посилання позивача на виникнення права вимоги з моменту підписання розподільчого балансу від 31.05.2005р.

При таких обставинах у позивача вже виникло право  на стягнення 3% річних та індексу інфляції з моменту набрання рішення господарського суду Донецької області по справі №39/208 від  24.12.2007р. законної сили, а саме –з 04.01.2008р.

Виходячи з наведеного, індекс інфляції за період з 04.01.2008р. по 01.09.2010р. складає 45 477 грн. 62 коп., а 3% річних за період з 04.01.20008р. по 21.09.2010р.  складають 8 539 грн. 73 коп. Саме зазначені суми підлягають стягненню.

У задоволенні вимог в залишковій частині слід відмовити у зв'язку з безпідставністю нарахування.

Відповідно до приписів ст.ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Безпідставними є посилання відповідача на наявність заборгованості в меншому розмірі, ніж визначено позивачем.

В матеріалах справи містяться акти  звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2009р. та за період з 01.04.2010р. по 16.04.2010р. з визначенням різних сум заборгованості.

При цьому будь-яких належних та допустимих доказів виконання господарського зобов'язання та, відповідно, рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2007р. по справі №39/208 відповідачем не надано, а позивач наполягав, що сума заборгованості не змінювалась.

На підставі викладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія»м.Луганськ підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Донецької області від 01.12.2010р. у справі №14/232 підлягає  скасуванню частково.

Витрати по сплаті державного мита, витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія»м.Луганськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 01.12.2010р. у справі №14/232 скасувати частково.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія»м.Луганськ до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»м.Димитров  про стягнення 65 927 грн. 48 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»(85322, Донецька область, м.Димитров, вул. Ватутіна, 1, код ЄДРПОУ 32087941) на користь  Приватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія»(91019, м.Луганськ, вул. Советська, 18; поштова адреса: 91019, м.Луганськ, вул. Кірова, 49, код ЄДРПОУ 32474386, ІПН 324743812367, р/р 26006306297980 в АКБ ТК «Кредит»м.Київ, МФО 322830) 8 539 грн. 73 коп. 3% річних, 45 477 грн. 62 коп. індексу інфляції, 540 грн. 17 коп. державного мита та 193 грн. 37 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»(85322, Донецька область, м.Димитров, вул. Ватутіна, 1, код ЄДРПОУ 32087941) на користь  Приватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія»(91019, м.Луганськ, вул. Советська, 18; поштова адреса: 91019, м.Луганськ, вул. Кірова, 49, код ЄДРПОУ 32474386, ІПН 324743812367, р/р 26006306297980 в АКБ ТК «Кредит»м.Київ, МФО 322830) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі  сумі 270 грн. 09 коп.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 01.12.2010р. по справі №14/232 залишити без змін.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                                       Н.В. Ломовцева

Судді:                                                                                  Т.М. Колядко

                                                                                           О.А. Скакун

Надруковано 6 прим.:

1-2. Позивачу;

3. Відповідачу;

4. У справу,

5. ДАГС,

6. ГСДО