Вирок

від 26.11.2010 по справі 1-717/10

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 1-717/10

ВИРОК

Іменем України

26.11.2010 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Підпалого В.В.,

при секретарях Зененко В.Р., Полтавець А.І.,

за участю прокурорів Вавренюка О.С., Байдюка Д.А.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

представника цивільного позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта вища, тимчасово не працюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дочку ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 діючи умисно та незаконно, переслідуючи корисливий мотив, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, шляхом обману, з використанням незаконних операцій електронно-обчислювальної техніки заволодів грошовими коштами ЗАТ «Престиж груп» на загальну суму 512 145,00 грн., що є особливо великим розміром при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_3, переслідуючи корисливий мотив, у невстановлені органами досудового слідства місці та час вступив в попередню змову з невстановленими органами досудового слідства особами на заволодіння грошовими коштами ЗАТ «Престиж груп».

20.10.2009 року невстановлені органами досудового слідства особи шляхом обману за допомогою невстановлених органами досудового слідства програмних засобів, отримали доступ до робочої станції ЗАТ «Престиж Груп» (ЄДРПОУ 33103761), увійшли до електронної системи платежів ЗАТ «Престиж Груп» та здійснили несанкціонований доступ до інформації, яка обробляється в автоматизованих системах. Після чого , за допомогою викрадених електронних ключів ввели в оману автоматизовану систему «Кліент-Банк», видали себе за того, хто має право в ній працювати та в такий спосіб сформували електронне платіжне доручення № 958 від 20.10.2009 року з рахунку ЗАТ «Престиж Груп» у банку ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» на рахунок № 2600059018 ТОВ «Будремсервіс» (ЄДРПОУ 30184377) в банк ПуАТ «СЕБ Банк», (МФО 300175) на перерахування грошових коштів в сумі 512145 грн. нібито, як оплату за деревину, згідно договору № 37 від 12.10.2009 року, яке о 12 год. 55 хв., підписали електронними ключами від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_5, і відправили з IP- адреси 93.73.10.98, яка не належить ЗАТ «Престиж Груп», до відділення «Центр обслуговування корпоративних клієнтів» ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», що знаходиться в м. Києві по бул. Л.Українки, 6.

Після перевірки відповідності заповнення електронного доручення № 958 вимогам чинного законодавства, сума зазначена в ньому платежу о 13 год. 12 хв. того ж дня з рахунку № 2600114911 ЗАТ «Престиж Груп» у банку ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», була перерахована на рахунок № 2600059018 ТОВ «Будремсервіс» (ЄДРПОУ 30184377) в банк ПуАТ «СЕБ Банк», (МФО 300175), відділення якого розташоване за адресою: м. Київ, вул. В.Васильківська, 10, звідки з рахунку ТОВ «БУДРЕМСЕРВІС КО» (ЄДРПОУ 30184377) за попередньою домовленістю ОСОБА_3 були зняті грошові кошти, якими він розпорядився на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у інкримінованому йому злочині шахрайстві визнав частково, показав, що визнає себе винним у тому, що зняв з рахунку ТОВ «БУДРЕМСЕРВІС КО» грошові кошти, які були перераховані з рахунку ЗАТ «Престиж Груп», якими передав за винагороду дівчини на імя ОСОБА_7 згідно попередній домовленості та підтвердив свої показання під час досудового слідства в якості обвинуваченого про те, що займав посаду директора ТОВ «Будремсервіс КО», яке займалося будівництвом й реалізацією будівельних матеріалів та будівельного обладнання. В середині 2008 року у звязку з економічною кризою в Україні та тим, що обсяг замовлень по будівництву різко скоротився, він вирішив продати підприємство, у звязку з чим розміщував відповідні обяви. Надалі займатися будівельною діяльністю він не мав наміру. Потім до нього звернулася ОСОБА_7 та повідомила, що бажає придбати ТОВ «Будремсервіс КО» та надала копію паспорта особи, яка буде новим власником підприємства. В подальшому він уклав договір з невідомими йому особами на постачання ЗАТ «Престиж Груп» деревини на суму 550000 грн., постачання якої повинно було проведено через місяць після надходження коштів на рахунок підприємства. На той момент підприємство повинно бути перереєстроване на іншу особу. В подальшому він зняв з поточного рахунку «Будремсервіс КО» грошові кошти та передав їх ОСОБА_7. Після цього, йому подзвонив ОСОБА_8 та повідомив про викрадення грошових коштів.

Разом з тим, винність ОСОБА_3 у вчиненому злочині підтверджуються наступними доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_5, з яких убачається, що вона повністю підтримала свої показання під час досудового слідства про те, що з лютого 2005 року вона працює на посаді головного бухгалтера ЗАТ «Престиж Груп» і 20.10.2009 року приблизно о 14 год. 40 хв. в ході перевірки стану рахунку в системі «БАНК-КЛІЄНТ», нею було виявлено проведене платіжне доручення за № 958 по переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Будремсервіс» на суму 512145 грн., яке вона не виготовляла. Вона одразу ж повідомила керівництво підприємства та зателефонувала до банку- ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», та повідомила, що нею вищезазначене платіжне доручення не формувалась та попросила заблокувати операцію. Фінансово-господарської діяльністі між ЗАТ «Престиж Груп» та ТОВ «Будремсервіс» не було. ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» здійснює адміністрування та обслуговування платіжної системи «БАНК-КЛІЄНТ». Для її використання ЗАТ «Престиж Груп» генерує та подає до Банку два сертифікати з зашифрованими електронними підписами. Електронні ключі, що необхідні для входу в програму «БАНК-КЛІЄНТ» зберігались тільки у неї;

- показаннями свідка ОСОБА_9, з яких убачається, що він повністю підтримав свої показання під час досудового слідства про те, що він займає посаду заступника виконавчого директора ЗАТ «Престиж Груп». Йому зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила, що з розрахункового рахунку товариства було незаконно перераховано грошові кошти в сумі 512145 грн. на рахунок ТОВ «БУДРЕМСЕРВІС КО» в ПуАТ «СЕБ Банк». В подальшому він разом з ОСОБА_5 звернулися до центрального офісу ПуАТ «СЕБ Банк» щодо заблокування видаткових операцій по списанню грошових коштів ТОВ «Будремсервіс» до вирішення питання по суті. В подальшому він звязався із ОСОБА_3, який повідомив, що здійснив операцію по зняттю готівкових коштів, які в той же день передав особі за прізвищем «ОСОБА_10» та повідомив, що готовий повернути кошти в сумі 512145 грн. Не дивлячись на обіцянки ОСОБА_3 з приводу повернення грошових коштів, кошти на рахунок ЗАТ «Престиж Груп» не надійшли і останній на зв'язок більше не виходив;

- показаннями свідка ОСОБА_11, з яких убачається, що він повністю підтримав свої показання під час досудового слідства про те, що він виконував роботи по обслуговуванню компютерної мережі ЗАТ «Престиж Груп», згідно договору підряду від 01.12.2008 року. Локальна мережа ЗАТ «Престиж Груп» являє собою однорангову мережу с діапазоном ip-адрес 10.44.1.0/24. Адреси роздаються автоматично за допомогою служби DHCP, яка встановлена на компютері, який виконує роль інтернет-шлюза і почтового сервера. Даний компютер працює під керівництвом операційної системи FreeBSD 7.2. Доступ в Інтернет фільтрується за допомогою «проксі-сервера» для більшості користувачів. Частина користувачів має необмежений доступ в Інтернет і не контролюються їх дії за допомогою сервісу NAT. Більшість компютерів знаходиться під управлінням операційної системи WINDOWS XP на якій присутні наклейки про купівлю легальної копії даної системи. Взаємозвязок в локальній мережі між користувачами проходить на підставі «Робочих груп» також включена гостевий учетний запис, який дозволяє звертатись до ресурсів друг друга. Користувачі на всіх компютерах мають адміністративні права, що дозволяє їм встановлювати самостійно різне програмне забезпечення в тому числі погане. На більшості компютерів стоїть звичайний захист такий як пароль на локальний вхід. Антивірусна система представляє собою умовно-безкоштовний продукт під назвою AVG. Компютери не захищені від локального проникнення на системних блоках не має пломб і внутрішнє компютерів не шифрується за допомогою додаткових заходів. З 11.10.2009 року по 18.10.2009 року він знаходився у відпустці в Турції в м. Канли, та вийшов на роботу 19.10.2009 року. В подальшому йому зателефонували та повідомили, що з товариства викрали гроші. Електронні ключі доступу до системи «БАНК-КЛІЄНТ» зберігалися на компютері головного бухгалтера та тільки вона мала до них доступ. Вказані ключі повинні зберігатись на дискетах, однак із врахування того, що це є не надійно, вони зберігались на компютері. До компютера мали доступ головний бухгалтер та він, як системний адміністратор. Платіжне доручення було сформовано та відправлено в той час, коли ОСОБА_5 виходила на обідню перерву. На компютері головного бухгалтера був «троянський» вірус, про який йому стало відомо у звязку з тим, що була проведена перевірка компютерної системи. Вказаний вірус займається «крадіжкою» електронних ключів. У компютерній системі є сигналізація на віруси, однак зазначений вірус система не розпізнала;

- показаннями свідка ОСОБА_8, з яких убачається, що він повністю підтримав свої показання під час досудового слідства про те, що він займає посаду заступника директора департаменту начальника управління внутрішньої безпеки банку ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» і до їх управління безпеки банку з центру обслуговування корпоративних клієнтів банку звернувся представник ЗАТ «Престиж Груп» щодо несанкціоноване списання коштів з рахунку підприємства. В подальшому стало відомо, що грошові кошти з рахунку фірми утримувача були зняті готівкою через касу банку. В подальшому при зустрічі ОСОБА_3 повідомив, що грошові кошти ЗАТ «Престиж Груп» він передав безпосередньо ОСОБА_7, яка запропонувала йому купити його підприємство, та, що згоден повернути грошові кошти. Розшуком ОСОБА_7 він не займався, оскільки було мало інформації.

- показаннями свідка ОСОБА_12, з яких убачається, що він повністю підтримав свої показання під час досудового слідства про те, що він через своїх знайомих познайомився з ОСОБА_3, з яким у нього виникли дружні стосунки та спільні інтереси в бізнесі. У звязку з складним фінансовим становищем він звернувся до ОСОБА_3 з проханням допомогти з роботою. В подальшому він виконував функції водія, а саме возив ОСОБА_3 на різні зустрічі, виконував доручення різного плану. Під час роботи у ОСОБА_3 з його автомобіля було викрадено сейф та шкіряний чемодан. В сейфі знаходились документи, що належали ОСОБА_3, які саме йому не відомо. Після виявлення крадіжки, він звернувся до міліції;

- даними, які містяться в протоколах виїмки від 06.11.2009 року та огляду предметів від 10.11.2009 року, з яких убачається, що свідком ОСОБА_5 було добровільно видано системний блок з інвентарним номером Т14 (т. 1 а. с. а. с. 54-55);

- даними, які містяться в протоколі виїмки від 25.11.2009 року, з якого убачається, що в приміщенні ПуАТ «СЕББанк» вилучено компакт-диск TDK CD-1280 з відеозаписом камер спостереження (т. 1 а. с. 66);

- даними, які містяться в протоколі перегляду відеозапису від 26.11.2009 року, з яких убачається, що 20.10.2009 року ОСОБА_3 перебував в приміщені ПуАТ «СЕББанк» (т. 1 а. с. 70);

- даними, які містяться в протоколі виїмки від 12.01.2010 року, з яких убачається, що в приміщенні ПуАТ «СЕББанк» вилучено грошові чеки та договори (т. 1 а. с. а. с. 77-78)

- речовими доказами: прибуткові касові ордери, грошові чеки, компакт-диск (т. 1 а. с. а. с. 56, 71, 135)

Суд, оцінивши зібрані у справі докази, як із точки зору допустимості так і достовірності, приходить до висновку про те, що винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані за ст. 190 ч. 4 КК України, як шахрайство заволодіння чужим майном шляхом обману, з використанням незаконних операцій електронно-обчислювальної техніки, вчинене за попередньою змовою в особливо великому розмірі.

Суд критично оцінює доводи та версії ОСОБА_3 та захисту про те, що ОСОБА_3 не заволодівав майном ЗАТ «Престиж Груп» і вважає, що вони мають за мету допомогти ОСОБА_3 полегшити кримінальну відповідальність.

Уся сукупність зібраних по справі доказів була ретельно проаналізована судом, що дало можливість дійти обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3, який нібито уклав з особами, які не надали будь-яких підтверджуючих документів про наявність у них права на представництво інтересів ЗАТ «Престиж Груп», отримав з рахунку ТОВ «Будремсервіс КО» 512145 грн., які надійшли від ЗАТ «Престиж Груп» та будучи обізнаний про відсутність будь-яких господарських відносин між ТОВ «Будремсервіс КО» та ЗАТ «Престиж Груп», й передав ці кошти особам будучи обізнаний про відсутність у цих осіб будь-яких підтверджуючих документів про наявність права на зазначені кошти, мав умисел н а заволодіння майном ЗАТ «Престиж Груп».

Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудному, відповідно до вимог ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудному, відповідно до вимог ст. 66 ч. 2 КК України, суд визнає добровільне відшкодування частини завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчиненого підсудним ОСОБА_3 злочину, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України, який віднесений кримінальним законом до категорії особливо тяжких злочинів;

- особу ОСОБА_3, який має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, тимчасово не працює, одружений, на утриманні має малолітню дитину доньку ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

На підставі викладеного, суд враховуючи, усі обставини справи та особу підсудного ОСОБА_3, ставлення підсудного до вчиненого, наявність помякшуючих вину обставин, вважає, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою перевиховання та виправлення підсудного, попередження вчинення ним нових злочинів за ст. 190 ч. 4 КК України у вигляді позбавлення волі ближче до нижчої межі встановленої санкцією статті Особливої частини Кримінального Кодексу, але із застосуванням правил ст.ст. 75, 77 КК України звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обовязків, передбачених ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

По справі ЗАТ «Престиж Груп» був заявлений цивільний позов на суму 512 145 грн. Разом з цим, під час судового розгляду справи ОСОБА_3 було надано квитанцію про часткове відшкодування завданого злочином збитку, а саме на суму 10000 грн. Тому, заявлений цивільний позов підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 502145 грн.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 321, 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (пяти) позбавлення волі з конфіскацією майна, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Згідно з ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обовязки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Відповідно до ст.ст. 75, 77 КК України не застосовувати до ОСОБА_3 конфіскацією майна.

Цивільний позов ЗАТ «Престиж Груп» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ЗАТ «Престиж Груп» 502145 грн.

Постанову слідчого про накладення арешту на майно ОСОБА_3 на суму 48000 грн., залишити без змін для забезпечення відшкодування цивільного позову по справі.

Речові докази, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи залишити зберігатись при матеріалах кримінальної справи.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з моменту проголошення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя В.В. Підпалий