Рішення

від 04.02.2011 по справі 15/312/09-нр

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/312/09-НР

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "04" лютого 2011 р.                                                 Справа №  15/312/09-НР

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Балтік енд Орієнтал Україна”,

54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 17,

до відповідача Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Миколаїв”,

54013, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 4-а,

про стягнення збитків, -   

Суддя Гриньова –Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача –Панченко С.В., дов. б/н від 21.12.2010р.

Від відповідача –не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Балтік енд Орієнтал Україна” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом, додатковими поясненнями та заявою про зменшення позовних вимог, до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (публічне акціонерне товариство) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Миколаїв” про стягнення 219004,07 грн. збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди), 10000 грн. матеріального відшкодування моральної шкоди, 56034,67 грн. реальних збитків.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.03.2010р. у справі № 15/312/09 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (публічне акціонерне товариство) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Миколаїв” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Балтік енд Орієнтал Україна” - суму збитків в розмірі 56034,67 грн., державне мито в розмірі 560,34 грн., 61,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 676,57 грн. витрат на оплату судової експертизи. В решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.04.2010р. у справі № 15/312/09 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Балтік енд Орієнтал Україна” задоволено частково. Пункт 3 резолютивної частини рішення господарського суду Миколаївської області від 16.03.2010р. по справі № 15/312/09 щодо відмови в стягненні 219004,07 грн. збитків скасовано. Стягнуто з п/р Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (публічне акціонерне товариство) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Миколаїв” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Балтік енд Орієнтал Україна” 219004,07 грн. збитків. В решті судове рішення залишено без змін. Стягнуто з п/р Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (публічне акціонерне товариство) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Миколаїв” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Балтік енд Орієнтал Україна” 2750,39 грн. державного мита, сплаченого за подачу позову, 301,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1095,02 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги, 2626,78 грн. витрат на оплату судової експертизи. Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (публічне акціонерне товариство) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Миколаїв” залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2010р. вищевказані постанова Одеського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Миколаївської області у справі № 15/312/09 скасовані в частині стягнення реальних збитків на суму 56034,67 грн. та збитків у вигляді неодержаного прибутку на суму 219004,07 грн., в цій частині справу № 15/312/09 передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області в іншому складі суду, в решті постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.04.2010р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 16.03.2010р. у справі № 15/312/09 залишено без змін.

На підставі резолюції заступника голови господарського суду Миколаївської області дану справу передано на новий розгляд судді Гриньовій-Новицькій Т.В., яка ухвалою від 06.12.2010р. присвоїла їй № 15/312/09-нр та прийняла у провадження в частині вимог про стягнення реальних збитків на суму 56034,67 грн. та збитків у вигляді неодержаного прибутку на суму 219004,07 грн.

З приводу приписів, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 08.09.2010р., позивач надав пояснення щодо складу цивільного правопорушення (т. 2, а. с. 106-110).

Відповідач позов не визнав з посиланням на ст. ст. 614, 617 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), ст. ст. 58, 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, постанову Правління Національного банку України № 308 від 07.10.2008р. та п. п. 8.1, 8.2 Договору банківського рахунку № 268/10 від 28.09.2004р., вважаючи що його вина в порушенні права позивача відсутня (т. 2, а. с. 117-120).

У судових засіданнях 01.02.2011р. та 03.02.2011р. судом оголошувалися перерви. У поновленому 04.02.2011р. судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

28.09.2004р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Миколаївське центральне відділення Промінвестбанку”, яке внаслідок зміни організаційно-правової форми підприємства (т. 1, а. с. 223-230) з 13.08.2009р. має назву Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Миколаїв” (далі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Балтік енд Орієнтал Україна” (далі - позивач) було укладено договір банківського рахунку № 268/10 (далі - Договір банківського рахунку), за умовами якого відповідач зобов'язувався, зокрема: надавати позивачу послуги, пов'язані з прийманням, зарахуванням грошових коштів на рахунок, переказом грошей з рахунку (на рахунок) позивача (п.1.1); здійснювати розрахункові операції відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність”, Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та нормативних актів Національного банку України (п.5.1.1); виконувати розрахункові документи, прийняті від позивача протягом операційного часу, який триває з 08 год. 30 хв. до 13 год. 00 хв. (п. 5.1.2).

За умовами п. п. 8.1, 8.2 Договору банківського рахунку банк (відповідач у справі) звільняється від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання сталося внаслідок випадку або обставин непереборної сили, зокрема повені, пожежі, бурі, землетрусу, іншого стихійного лиха або військових дій, блокади, масових заворушень, терористичного акту, неплатоспроможності інших банків, через які здійснюють розрахунки клієнти банку та їх контрагенти, неплатоспроможності банків-кореспондентів банку, а також інших обставин, які виникли після підписання сторонами цього договору в результаті дій (подій) непередбаченого характеру, що знаходяться поза волею банку (далі  - форс-мажорні обставини). Клієнт (позивач у справі) не має права вимагати від банку відшкодування понесених ним збитків внаслідок невиконання банком своїх зобов'язань за цим договором через настання для банку форс-мажорних обставин (т.1, а. с. 20-25).

Згідно зі ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Діючи в рамках Договору банківського рахунку, 06.10.2008р. позивач (клієнт банку) подав відповідачу (банку) платіжне доручення № 455 від 06.10.2008р. про перерахування ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” грошових коштів у сумі 163783,62 грн. з призначенням платежу: “сплата за перевалку бокситу рах. 1280334051 від 30.09.2008р. ПДВ 27297,27”, яки були списані з рахунку позивача, але на рахунок ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” не надійшли.

З цього приводу, з метою розшуку грошових коштів, позивач звернувся до відповідача з листом № 17-10.8/СА від 17.10.2008р. (т.1, а. с. 27), на що листом № 08-03-10/379 від 23.10.2008р. банк сповістив клієнта, що за розпорядженням тимчасового адміністратора Промінвестбанку було проведено повернення коштів в національній валюті, списаних з рахунків платників з 2 по 6 жовтня 2008 року, з подальшим блокуванням цих коштів до особового розпорядження тимчасового адміністратора (т.1, а. с. 28).

З матеріалів справи дійсно вбачається, що постановою Правління Національного банку України від 07.10.2008р. № 308 “Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство)” з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008р. по 06.04.2009р. та призначено тимчасового адміністратора.

Про введення мораторію та про призначення тимчасового адміністратора, яким було прийняте рішення про повернення на рахунки платників коштів в національній валюті, списаних з їх рахунків з 2 по 6 жовтня 2008 року з подальшим блокуванням цих коштів, відповідач дізнався з листа № ТА-106 від 22.10.2008р., отриманого електронною поштою 22.10.2008р. о 10 год. 43 хв. (т.1, а. с. 29, 30).

Відповідно до приписів ст. 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, в редакції що діяла на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

              Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

              Протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих  документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

              2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

              Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

              Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

          Згідно з ч. 2 ст. 58 Закону України “Про банки і банківську діяльність” банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Згідно з приписами ст. 80 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, в редакції що була чинною станом на жовтень 2008 року, тимчасовий адміністратор має право:

1) продовжувати або припиняти будь-які операції банку;

              2) виконувати будь-які дії, рішення від імені банку;

              3) розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які   угоди  за  участю  банку,  які,  на  думку  тимчасового адміністратора, є збитковими чи непотрібними для банку;

              4) заявляти майнові позови у судові органи;

              5) звертатися до судових органів  із  заявами  про  винесення рішення,  відповідно  до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;

              6) залучати до роботи в тимчасовій  адміністрації  будь-якого службовця,  експерта,  консультанта,  а  також доручати керівникам банку вчинення дій щодо  надання  необхідної  допомоги  тимчасовій адміністрації.  Тимчасовий  адміністратор  має  право відсторонити таких осіб від виконання обов'язків у будь-який час;

              7) з  додержанням  вимог  законодавства  України  про   працю звільнити  чи  перевести  на іншу посаду будь-кого з керівників чи службовців  банку,  переглянути  їх  службові  обов'язки,  змінити розмір їх заробітної плати;

              8) зупинити  розподіл  капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі;

             9) продати такі активи і повернути  такі  пасиви  банку,  які повинні  бути  відповідно продані або повернені з метою збереження чи підвищення платоспроможності банку або  захисту  вкладників  та кредиторів банку;

              10) за згодою Національного банку України організувати продаж чи реорганізацію банку.

Крім того, з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку з метою забезпечення інтересів вкладників та інших кредиторів.

Вказану норму Закону суд розуміє так, що вчиняти будь-які дії з управління діяльністю банка, у тому числі і дії з повернення на рахунки платників грошових коштів, списаних з їх рахунків з 2 по 6 жовтня 2008 року з подальшим їх блокуванням, до дати свого призначення (07.10.2008р.) тимчасовий адміністратор не мав права.

За таких обставин, отримавши 06.10.2008р. о 09 год. 43 хв. платіжне доручення позивача № 455 від 06.10.2008р. (т. 2, а.с. 129), відповідно до ст. 1066 ЦК України та п. 5.1.2 Договору банківського рахунку, банк був зобов'язаний виконати це платіжне доручення протягом операційного часу, тобто до 13 год. 00 хв. 06.10.2008р., адже на той час мораторій ще не діяв, тимчасового адміністратора призначено не було, а про впровадження мораторію з 07.10.2008р. відповідач дізнався лише 22.10.2008р., отримавши листа № ТА-106 від 22.10.2008р. електронною поштою (т. 1, а.с. 29).

За таких обставин у відповідача не було жодних підстав для невиконання платіжного доручення позивача № 455 від 06.10.2008р. того ж дня протягом операційного часу. Неналежним виконанням умов Договору банківського рахунку відповідач порушив вимоги ч. 1 ст. 1091 ЦК України, згідно з якою банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні, а також п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, відповідно до якого банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Відповідно до п. 1.22 ст. 1 цього Закону, операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня.

З матеріалів справи вбачається, що списані банком кошти у сумі 163783,62 грн. були повернуті на рахунок позивача 22.10.2008р., що підтверджено випискою по рахунку останнього (т. 1, а. с. 31, т. 2, а. с. 130).

Вважаючи вказані дії відповідача незаконними, 21.11.2008р. позивач звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Миколаїв” про зобов'язання банка виконати платіжні доручення на суму 220577,77 грн. за Договором банківського рахунку. До складу цієї суми входить і сума 167783,62 грн., яку позивач перерахував ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” за платіжним дорученням № 455 від 06.10.2008р.

За результатом розгляду цього спору 04.02.2009р. господарський суд Миколаївської області прийняв рішення у справі № 4/399/08 про задоволення позовних вимог з зобов'язанням банку виконати, зокрема, платіжне доручення № 455 від 06.10.2008р. (т. 1, а. с. 32-35). Вказане рішення відповідач не оскаржував, навпаки, виконав його у добровільному порядку 13.02.2009р. Кошти у сумі 163783,62 грн. були перераховані банком на рахунок ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” платіжним дорученням № 467 від 13.02.2009р. (т.1, а. с. 101).

Задовольняючи позов по справі № 4/399/08, суд виходив з положень вищенаведених статей 1066, 1073, 1074 ЦК України, ст. ст. 58, 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”. Суд також дійшов висновку, що позивача було штучно утворено кредитором у розумінні ст. 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” та заблоковано його власні кошти у розмірі 220577,77 грн., внаслідок чого він був позбавлений можливості вільно розпоряджатися цими коштами.

Як вже зазначалося, це рішення господарського суду Миколаївської області набрало законної сили й було добровільно виконано банком.    

Виходячи з приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин факт неправомірності дій банку під час виконання платіжного доручення позивача від 06.10.2008р. № 455 про перерахування  ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” 163783,62 грн., не потребує доказування як такий, що встановлений господарським судом Миколаївської області у рішенні від 04.02.2009р. № 4/399/08.

Статтею 1092 ЦК України та ст. 32 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” за невиконання або неналежне виконання платіжного доручення (переказу) законодавцем встановлена відповідальність виконуючого банку перед своїм клієнтом (платником). Згідно зі ст. 1073 ЦК України, зокрема, у разі порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України (далі –ГК України) господарські відносини виникають, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди, а відповідно до ст. 224 названого Кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

В даному випадку підставою стягнення збитків є факт несвоєчасного виконання відповідачем (банком) платіжного доручення позивача (клієнта) № 455, що знаходиться в причинному зв'язку з подальшим неодержанням позивачем доходів.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Наявність збитків позивача у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) на суму 219004,07 грн. підтверджується матеріалами справи, зокрема, змістом п. 7.1 договору з ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” № 100-Н від 01.11.2006р. (т. 1, а. с. 40) та листом ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” № 2871/101-05-117-05 від 24.12.2008р. про надання згоди на продовження дії цього договору за умови погашення заборгованості (т. 1, а. с. 97). Таким чином, автоматичне продовження вказаного договору на 2009 рік ставилось ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” у залежність виключно від погашення заборгованості, що виникла внаслідок несвоєчасного виконання банком платіжного доручення № 455, тобто ненадходження платежу по ньому. Блокування грошових коштів клієнта банком призвели до непродовження договору № 100-Н від 01.11.2006р. з ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”, а в подальшому - і договору з ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”.

Як вже зазначалося, вина банка (відповідача) в порушенні умов Договору банківського рахунку встановлена чинним рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.02.2009р. по справі № 4/399/08. Оскільки саме відповідач припустився неналежного виконання зобов'язань за Договором банківського рахунку, то відповідно до п. 4 ст. 611 ЦК України, він повинен відшкодувати завдані збитки у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) у розмірі 219004,07 грн. Розмір збитків визначений висновком судово-економічної (бухгалтерської) експертизи Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 4571-4573 від 10.12.2009р., згідно з яким за результатами дослідження документів бухгалтерського обліку ТОВ “Балтік енд Орієнтал Україна”, в тому числі, договору № 307Д (2007) від 14.02.2007р. (та додаткових угод до нього) між ТОВ “Балтік енд Орієнтал Україна” та ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, актів виконаних робіт за даним договором, платіжних доручень, договору № 100-Н від 01.11.2006р. (та додаткових угод до нього) між ТОВ “Балтік енд Орієнтал Україна” та ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” тощо, встановлено, що дохід отриманий позивачем від операцій по перевалці бокситів за 1-й квартал 2008р. становить 219005,07грн. (т. 1, а. с. 186-198).

Через неналежне виконання банком своїх зобов'язань за Договором банківського рахунку, крім упущеної вигоди у сумі 219004,07 грн. останній зазнав реальних збитків на суму 56034,97 грн., що підтверджується рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.04.2009р. по справі № 3/79/09 за позовом ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” до ТОВ “Балтік енд Орієнтал Україна” за участю третьої особи –Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Відділення Промінвестбанку” в м. Миколаєві, про стягнення 55363,34 грн. Вказана сума складається з 39963,20 грн. пені за неналежне виконання зобов'язань за Договором № 100-Н від 01.11.2006р., яке сталося внаслідок блокування банком перерахованих ТОВ “Балтік енд Орієнтал Україна” за платіжним дорученням № 455 від 06.10.2008р. грошових коштів у сумі 163783,62 грн.; 1642,32 грн. –3% річних; 13757,82 грн. збитків від інфляції. Рішенням господарського суду від 30.04.2009р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2009р., з ТОВ “Балтік енд Орієнтал Україна” на користь ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” стягнуто 55363,34 грн. санкцій, 553,63 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що загалом складає 56034,97 грн. (том. 1, а. с. 113-118). Вказану суму позивач сплатив платіжним дорученням № 221 від 07.10.2009р., після чого виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 07.08.2009р. № 3/79/09 було закінчено (т. 1, а. с. 213-215).

Таким чином, внаслідок неправомірних дій банка та неналежного виконання ним зобов'язань за Договором банківського рахунку, позивачу завдано збитків на загальну суму 275039,04 грн.

Постановою Вищого господарського суду України по даній справі від 08.09.2010р., приписи якої згідно зі ст. 111-12 ГПК України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, увагу суду першої інстанції звернуто на необхідність дослідження наявності та/або відсутності повного складу цивільного правопорушення, основними елементами якого є суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона.

Суд вважає, що усі складові цивільного правопорушення є у наявності:  

суб'єкт правопорушення –відповідач у справі;  

об'єкт правопорушення –правовідносини між сторонами, що виникли на підставі договору банківського рахунку № 268/10 від 28.09.2004р., згідно з яким відповідач (банк) зобов'язався виконувати розрахункові документи, прийняті від позивача (клієнта), протягом операційного часу –з 08 год. 30 хв. до 13 год. 00 хв.;

об'єктивна сторона –а) наявність збитків підтверджена судовими рішеннями двох інстанцій по справі № 3/79/09 від 30.04.2009р. та від 16.06.2009р.; матеріалами виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Миколаївської області № 3/79/09 від 07.08.2009р. про стягнення 56034,97 грн.; платіжним дорученням № 221 від 07.10.2009р. про перерахування  ТОВ “Балтік енд Орієнтал Україна” суми 56034,97 грн. на рахунок органу ДВС; висновком судово-економічної (бухгалтерської) експертизи № 4571-4573 від 10.12.2009р.;

б) протиправна поведінка відповідача (банка) полягала у порушенні п. 5.1.2 Договору банківського рахунку в частині виконання платіжного доручення № 455 від 06.10.2008р., прийнятого від позивача (клієнта) 06.10.2008р. о 09 год. 43 хв., протягом операційного часу, який триває з 08 год. 30 хв. до 13 год. 00 хв. Неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідач порушив вимоги ст. ст. 1066, 1091 ЦК України;

в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та  збитками позивача полягає у тому, що саме невиконання відповідачем платіжного доручення № 455 від 06.10.2008 р. протягом операційного часу спричинило позивачу збитки у загальній сумі 275039,04 грн.;

суб'єктивна сторона – вина відповідача, наявність якої він фактично визнав своїми діями, виконавши 13.02.2009р. у добровільному порядку рішення господарського суду Миколаївської області від 04.02.2009р. по справі № 4/399/08 про зобов'язання виконати платіжне доручення позивача № 455 від 06.10.2008р.

Згідно зі ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Намагаючись довести відсутність своєї вини, відповідач посилається на існування форс-мажорних обставин, якими він вважає введення з 07.10.2008р. мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Виходячи з переліку обставин непереборної сили, викладених у п. 8.1 Договору банківського рахунку, суд не погоджується з позицією відповідача щодо віднесення факту впровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів до форс-мажорних обставин. До того ж мораторій було введено з 07.10.2008р., а зобов'язання щодо виконання платіжного доручення № 455 від 06.10.2008р. мало бути виконано банком до 13 год. 00 хв. дня, що передував введенню мораторію.

Посилання відповідача на розпорядження тимчасового адміністратора № ТА –160 від 22.10.2008р., як на підтвердження правомірності своїх дій з блокування грошових коштів позивача, також відхиляється з підстав, що наведені судом в мотивувальній частині рішення.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість вимог позивача.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно зі ст. 49 ГПК України.

На підставі ст. ст. 22, 614, 1066, 1073, 1091 ЦК України, ст. ст. 174, 224 ГК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 111-12 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Акціонерний  комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Миколаїв” (54013, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 4-а; ідентифікаційний код 00039002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Балтік енд Орієнтал Україна” (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 17; ідентифікаційний код 24795240) грошові кошти у сумі 56034,97 (п'ятдесят шість тисяч тридцять чотири грн. 97 коп.) грн. –реальні збитки; 219004,07 (двісті дев'ятнадцять тисяч чотири грн. 07 коп.) грн. -  упущена вигода; 2750,04 (дві тисячі сімсот п'ятдесят грн. 04 коп.) грн.  –державне мито; 312,50 (триста дванадцять грн. 50 коп.) грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 3441,50 (три тисячі чотириста сорок одна грн. 50 коп.) грн. –витрати на оплату судової експертизи.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  строку подання  апеляційної  скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09 лютого 2011 року

   Суддя                                                        Т.В.Гриньова-Новицька