Рішення

від 15.02.2011 по справі 15/19-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.11р. Справа № 15/19-10

За позовом Фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_1, с. С лобідка, Косівського району, Івано-Франківської області

до Публічного акціонер ного товариства Комерційног о банку "ПриватБанк", м.Дніпроп етровськ

про визнання недійсним договору

Суддя Петренко Н.Е.

Представники:

від позивача:ОСОБА_2, д овіреність № б/Н від 06.09.10р.

від відповідача: Пилипч ук С.В., довіреність № 3515 від 07 .09.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарськ ого суду Івано-Франківської області від 18.11.10р. порушено про вадження у справі № 21/129 за позо вом фізичної особи-підприємц я ОСОБА_1 (далі - позивач) до Публічного акціонерного тов ариства Комерційного банку " ПриватБанк", м. Дніпропетровс ьк (далі - відповідач) про визн ання недійсним договору №IFWA5Н /5 про надання овердрафтного к редиту від 29.07.08р.

Ухвалою господ арського суду Івано-Франків ської області від 08.12.10р. перед ано справу № 21/129 за підсудністю до господарського суду Дніп ропетровської області.

Ухвалою господарськог о суду Дніпропетровської обл асті від 28.12.10р. прийнято справу № 21/129 до провадження, далі спра ва № 15/19-10, призначено розгляд сп рави у судовому засіданні на 18.01.11р.

Позовні вимоги обґр унтовані безпідставною вимо гою відповідача про повернен ня суми кредиту, відсотків та неустойки за вищезазначеним договором в часи настання св ітової фінансової кризи та н е відповідності договору вим огам Цивільного кодексу Укра їни.

Відповідач прот и задоволення позовних вимог позивача заперечує, зазнача ючи на їх необґрунтованості та безпідставності. Так, відп овідач вказує на те, що при укл аденні договору було дотрима но всі передбачені законом і стотні умови договору, котрі були обумовлені згодою стор ін, як узгоджені сторонами, та к і прийняті ними. На момент ук ладення вказаного договору о бидві сторони мали необхідни й обсяг цивільної дієздатнос ті, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що під тверджено власноручними під писами та печатками сторін; п равочин був спрямований на о тримання кредиту та у його по гашенні згідно умов даного д оговору.

Дослідивши подані доку менти, 15.02.11р. у судовому засідан ні оголошено перерву до 15:00 год ини.

Відповідно до ст. 75 ГП К України справа розглядаєть ся за наявними в ній матеріал ами.

За згодою представни ків сторін, в судовому засіда нні 15.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судовог о рішення згідно зі ст. 85 ГПК Ук раїни.

Розглянувши матеріали с прави, заслухавши представни ків сторін, дослідивши подан і докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2008 року між відповіда чем та позивачем укладено до даток 7 від 29.07.08р. до договору ба нківського рахунку № IFWA5Н/5 про надання овердрафтного креди ту на термін безперервного к ористування (далі - додаток до Договору), відповідно якого в ідповідачем було надано пози вачу кредит лімітом 10 000,00 грн.

Відповідно до підпункт у 1.5. розділу 1 додатку до Догово ру позивач сплачує відсотки за весь час фактичного корис тування кредитом згідно з пп . 3.1, 3.2, 3.3 цього додатка до Договор у.

Підпунктом 3.1. розділу 3 цього додатка до Договору пе редбачено, що за користуванн я кредитом у період з дати вин икнення дебетового сальдо на картковому рахунку позивача після закриття банківського дня позивач сплачує відсотк и, виходячи з диференційован ої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну ко ристування кредитом і встано влений у розділі 4 цього дода тка до Договору.

Крім того, п.3.2 розділу 3 цього додатка до Договору вс тановлено, що відповідно до с т. 212 Цивільного кодексу Украї ни у разі порушення позиваче м будь-якого із зобов'язань з п огашення кредиту, передбачен их цим додатком до Договору, п озивач сплачує відповідачу в ідсотки за користування кред итом у розмірі подвійної обл ікової ставки річних інтерва лу "16-30 днів" від суми залишку не погашеної заборгованості.

Також, п.3.3 розділу 3 цьо го додатка до Договору встан овлено, що сплата відсотків з а користування кредитом, роз рахованих згідно з пп. 3.1, 3.2 цьог о додатка до Договору, здійсн юється в порядку, визначеном у в пп. 1.11, 2.3 цього додатка до Дог овору. Відсотки, не сплачені п ісля закінчення періоду безп ерервного користування кред итом, вважаються прострочени ми.

Як вважає позивач, спірн ий договір не містить умов аб о правил, які б регулювали від повідальність відповідача: н і за невиконання, ні за ненале жне виконання відповідачем у мов договору, що є суттєвою умовою, тому договір в ціло му, суперечить ч. 1 п. 9 ст. 6 Закон у України "Про фінансові посл уги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Ві дповідно до зазначеного пунк ту договір про надання фінан сових послуг обов'язково має містити положення про відпо відальність сторін за невико нання або неналежне виконанн я умов договору.

Позивач зазначає про те, щ о в пп. 1.12.4 цього додатку до Дог овору передбачені дискримін аційні правила щодо зміни та розірвання договору.

Крім того, позивач зазн ачає про те, що безпідставна в имога відповідача про поверн ення наданої йому суми стави ть позивача в скрутне фінанс ове становище, що є несправед ливим, оскільки в країні на д аний час економічна криза.

Відповідач з вимогам и позивача не згоден, зазнача є про те, що при укладенні дого вору було дотримано всі пере дбачені законом істотні умов и договору, котрі були обумов лені згодою сторін, як узгодж ені сторонами, так і прийняті ними. На момент укладення вка заного договору обидві сторо ни мали необхідний обсяг цив ільної дієздатності, волевия влення учасників було вільни м та відповідало їхній внутр ішній волі, що підтверджено в ласноручними підписами та пе чатками сторін; правочин був спрямований на отримання кр едиту та у його погашенні згі дно умов даного договору.

Як зазначає відповід ач, позивачем визнано всі умо ви договору, тим більше, до мом енту подання даної позовної заяви з його боку будь-яких ви мог до банку чи яких-небудь пр опозицій змінити умови догов ору в будь-якій частині не над ходило. Надаючи грошові кошт и позивачеві, банком було зад оволено його потреби у повно му обсязі, надавши йому в кори стування кредитні грошові ко шти. Таким чином, позивачем не доведено в чому саме полягає порушення його прав, оскільк и кредит ним отримано в повно му обсязі та використано на н еобхідні цілі.

Крім того, відповідачем надано рішення Косівського районного суду Івано-Франків ської області від 29.06.2010р. по цив ільній справі № 2-709/10 за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА _1 про стягнення заборгован ості у розмірі 20 827,75 грн., який за доволено в повному обсязі. У з азначеному рішенні встановл ено, що за вказаним кредитним договором позивач належним чином не виконав своїх зобов 'язань, у зв'язку з чим станом н а 11.03.10р. його заборгованість ст ановила 20 827,75 грн., з якої 10 230,80 грн . заборгованість за кредитом , 6 565,05 грн. - прострочені відсотк и, 3 720,45 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за дог овором. Дане рішення набрало законної сили та оскарженню зі сторони позивача не підля гало.

Отже, виходячи з вищена веденого, господарський суд вважає позовні вимоги позива ча безпідставними та такими, що не підлягають задоволенн ю.

Приймаючи рішення го сподарський суд виходив із н аступного.

Договором є домовлен ість двох або більше сторін, с прямована на встановлення, з міну або припинення цивільни х прав та обов'язків (ст. 626 Циві льного кодексу України).

Відповідно до статт і 6 Цивільного кодексу Україн и сторони є вільними в укладе нні договору, виборі контраг ента та визначенні умов дого вору з урахуванням вимог цьо го Кодексу, інших актів цивіл ьного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розу мності та справедливості (ст . 627 Цивільного кодексу Україн и ).

Згідно ч. 7 ст. 179 Господа рського кодексу України госп одарські договори укладають ся за правилами, встановлени ми Цивільним кодексом Україн и з урахуванням особливостей , передбачених цим Кодексом, і ншими нормативно-правовими а ктами щодо окремих видів дог оворів.

Договір відповідно д о цивільного законодавства У країни є різновидом правочин у.

Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільн ого кодексу України правочин вважається таким, що вчинени й у письмовій формі, якщо він п ідписаний його стороною (сто ронами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписуєтьс я особами, уповноваженими на це її установчими документа ми, довіреністю, законом або і ншими актами цивільного зако нодавства, та скріплюється п ечаткою.

Виходячи з положень с т. 215 Цивільного кодексу Украї ни та згідно з роз'ясненнями П ленуму Верховного Суду Украї ни в п. 7 постанови N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочин ів недійсними" від 06.11.2009 року пр авочин може бути визнаний не дійсним лише з підстав, визна чених законом, та із застосув анням наслідків недійсності , передбачених законом.

Такими підставами є не додержання в момент вчинення правочину стороною вимог, як і встановлені ст. 203 Цивільног о Кодексу України, а саме:

1. Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодек су України, іншим актам цивіл ьного законодавства, а також інтересам держави і суспіль ства, його моральним засадам .

2. Особа, яка вчиняє прав очин, повинна мати необхідни й обсяг цивільної дієздатнос ті.

3. Волевиявлення учасн ика правочину має бути вільн им і відповідати його внутрі шній волі.

4. Правочин має вчинят ися у формі, встановленій зак оном.

5. Правочин має бути спрям ований на реальне настання п равових наслідків, що обумов лені ним.

6. Правочин, що вчиняєтьс я батьками (усиновлювачами), н е може суперечити правам та і нтересам їхніх малолітніх, н еповнолітніх чи непрацездат них дітей.

Недійсним є правочин, як що його недійсність встановл ена законом (нікчемний право чин). У цьому разі визнання так ого правочину недійсним судо м не вимагається (ч. 2 ст. 215 Цивіл ьного кодексу України).

Відповідно до вимог ч. 3 ст . 215 Цивільного кодексу Україн и, якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин).

Частиною 1 ст. 238 Цивільн ого кодексу України регламен товано, що представник може б ути уповноважений на вчиненн я лише тих правочинів, право н а вчинення яких має особа, яку він представляє.

Статтею 241 Цивільного коде ксу України передбачено, що п равочин, вчинений представн иком з перевищенням повноваж ень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки о соби, яку він представляє, лиш е у разі наступного схваленн я правочину цією особою. Прав очин вважається схваленим зо крема у разі, якщо особа, яку в ін представляє, вчинила дії, щ о свідчать про прийняття йог о до виконання. Наступне схва лення правочину особою, яку п редставляють, створює, зміню є і припиняє цивільні права т а обов'язки з моменту вчиненн я цього правочину.

Кредитні відносини зд ійснюються на підставі креди тного договору, що укладаєть ся між кредитором і позичаль ником у письмовій формі (ч. 2 ст . 345 Господарського кодексу Ук раїни), тобто даний Кредитний договір є договором, для яког о письмова форма є обов'язков ою.

Статтею 1055 Цивільного коде ксу України передбачено, що к редитний договір укладаєтьс я у письмовій формі. Кредитни й договір, укладений з недоде ржанням письмової форми, є ні кчемним.

Надавши правову оц інку спірному кредитному д оговору, господарський суд дійшов висновку про відсутн ість підстав для задоволення вимог позивача, оскільки спі рний договір був підписаний сторонами, які мали необхідн ий обсяг цивільної дієздатно сті в силу вільного волевияв лення учасників договору від повідно до статті 627 Цивільног о кодексу України, із досягне нням згоди щодо всіх істотни х умов договору, що підтвердж ується виконанням сторонами зобов'язань по цьому договор у (відповідачем надано позив ачу кредит, а позивач після от римання кредиту здійснював о плату кредиту та процентів з а користування кредитом).

На підставі вищевиклад еного, керуючись ст. ст.6, 203, 207, 215, 238, 241, 626, 627,1055 Цивільного кодексу Ук раїни, ст. ст. 179, 345 Господарськог о кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 36, 43 , 44, 45, 49, 82-85 Господарського процес уального кодексу України, го сподарський суд -

ВИРІШИВ:

Позивачу в задоволені позову - відмовити.

Судові витрати у справі пок ласти на позивача.

Рішення суду набирає закон ної сили після закінчення де сятиденного строку з дня йог о підписання і може бути оска ржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеля ційного господарського суду .

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 15.02.11р .