Постанова

від 09.02.2011 по справі 5020-4/003-3/155

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛ ЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 лютого 2011 року Справа № 5020-4/003-3/155

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді Гогол я Ю.М.,

суддів Рибін ої С.А.,

Лис енко В.А.,

за участю представників ст орін:

представник позивача, В олкова Марина Ігорівна, дові реність № б/н від 28.10.10, дитячий спеціалізований санаторій і м. О.О. Боброва;

представник відповідача, Бекіров Кіязім Музекерови ч, довіреність № б/н від 04.01.11, п риватне мале підприємство "Г еліка";

представник третьої особи , не з'явився, Фонд майна А втономної Республіки Крим;

представник третьої особи , не з'явився, Міністерство охорони здоров'я України;

розглянувши апеляційну ск аргу дитячого спеціалізо ваного санаторію ім. О.О. Бобро ва на рішення господарського суду міста Севастополя (судд я Головко В.О.) від 02 грудня 2010 ро ку у справі № 5020-4/003-3/155

за позовом дитячо го спеціалізованого санатор ію ім. О.О. Боброва (вул. Леніна, 35,Алупка, Автономна Республік а Крим,98676)

до приватного мало го підприємства "Геліка" (вул. Дибенка, 9-1,Севастополь,99028)

3-ті особи Фонд майна Автоно мної Республіки Крим (вл. Сев астопольська, 17,Сімферополь,95 015)

Міністерство охорони здор ов'я України (вул. М. Грушевськ ого, 7,Київ 21,01021)

про стягненя 41397,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2010 року позивач - Д итячий спеціалізований сана торій ім. О.О.Боброва звернувс я до господарського суду міс та Севастополя з позовом до в ідповідача - Приватного мало го підприємства „Геліка" про стягнення плати за фактичне користування орендованим ма йном по закінченні строку ді ї договору оренди.

Позовні вимоги обґрунтов ані тим, що між сторонами у спр аві було укладено договір ор енди, який припинив свою дію. З а твердженням позивача, відп овідач безпідставно продовж ує користуватися державним м айном, не виконуючи рішення с уду про звільнення приміщень , у зв'язку з чим, відповідно до абзацу другого пункту 5.9 Дого вору, зобов'язаний сплатити о рендну плату за період з 01.04.2008 р оку по 31.10.2009 року з урахуванням індексу інфляції у сумі 4129,79 гр н., а також 3% річних у розмірі 102,2 1 грн., а всього 41397,00 грн.

Заявою від 11.03.2010 року позива ч уточнив позовні вимоги і пр осив стягнути з відповідача не орендну плату, а плату за ко ристування майном з урахуван ням індексу інфляції та 3% річн их в загальній сумі 41397,00 грн. (то м 2, а. с. 46 (зворотний бік)).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 02 г рудня 2010 року у справі № 5020-4/033-3/155 у позові відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, позивач зверн увся до Севастопольського ап еляційного господарського с уду з апеляційною скаргою, в я кій просить поновити процесу альний строк на апеляційне о скарження рішення та рішенн я суду скасувати, прийняти но ве, яким позовні вимоги задов ольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі заявник наполягає на неправильному застосуванні судом першої інстанції норм матеріального та процесуаль ного права.

У судове засідання, яке ві дбулось 09 лютого 2011 року, предс тавники третіх осіб не з' яв илися, своїм процесуальним п равом на участь у судовому за сіданні не скористались, про причини неявки суд не повідо мили.

Судова колегія вважає мож ливим розглянути справу за в ідсутності представників тр етіх осіб за наявними докуме нтами в матеріалах справи.

Розглянувши справу повто рно у порядку статті 101 Господ арського процесуального код ексу України, судова кол егія встановила наступні обс тавини.

Як вбачається з матеріа лів справи, 29.11.2004 року між Фондо м майна Автономної Республік и Крим (орендодавець) та прива тним малим підприємством „Ге ліка" (орендар) укладений дого вір оренди державного нерухо мого майна - нежитлових примі щень загальною площею 617 кв. м , що розташовані в корпусі ім. П .В. Ізергіна за адресою: АДРЕ СА_1, балансоутримувачем як их є позивач у справі - Дитячий спеціалізований санаторій ім. О.О.Боброва (далі - Договір) ( том 1, а. с. 10-14).

Відповідно до пунктів 3.1 -3.3 Договору, орендна плата виз начається на підставі Методи ки розрахунку і порядку вико ристання плати за оренду дер жавного майна, яка затвердже на постановою Кабінету Мініс трів України від 04.10.1995 року № 786. О рендна плата за базовий міся ць оренди - жовтень 2004 року скла дає 4297,96 грн. (50% складає 2148,98 грн.). Ор ендна плата за перший місяць оренди - листопад 2004 року визна чається шляхом корегування б азової орендної ставки за жо втень 2004 року на індекс інфляц ії за листопад 2004 року.

Сума орендної плати за кожн ий наступний місяць визначає ться Орендарем самостійно шл яхом корегування розміру оре ндної плати за попередній мі сяць на індекс інфляції за по точний місяць, який визначає ться Мінстатом України.

Оплата орендних платежів п ровадиться щомісячно, до 12 чис ла місяця, наступного за звіт ним (пункт 3.5 Договору).

Згідно з підпунктами 3.5.1 та 3.5. 2 Договору, орендна плата спла чується Орендарем у наступно му співвідношенні: 50% на корис ть Державного бюджету Україн и, 50% - Балансоутримувачу.

Відповідно до пункту 9.1 Дого вору, за невиконання або нена лежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбаче ну чинним законодавством Укр аїни.

Сторони погодили, що дія дог овору оренди припиняється, з окрема, у випадку спливу вста новленого строку його дії; до строково за згодою сторін чи за рішенням господарського суду (пункт 10.7 Договору).

Згідно з пунктом 10.1 Договору , строк його дії - з 29.11.2004 року по 27. 11.2005 року.

Як зазначає позивач, відпов ідач після закінчення строку дії Договору продовжував ко ристуватися орендованим май ном, але в порушення умов дого вору не сплачував орендну пл ату за фактичне користування майном.

Наведене стало причиною зв ернення позивача до суду із д аним позовом.

Вивчивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставників позивача та відпо відача, обговоривши доводи а пеляційної скарги, перевірив ши правильність застосуванн я судом першої інстанції нор м матеріального та процесуал ьного права та відповідність висновків суду обставинам с прави, судова колегія знаход ить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, у зв' язку з наступним.

Спірні відносини сторін є договірними зобов'язальними правовідносинами, тому регу люються відповідними нормам и Цивільного кодексу України та Господарського кодексу У країни.

Крім того, застосуванню до с пірних правовідносин підляг ають норми спеціального норм ативно-правового акта, яким є Закон України „Про оренду де ржавного та комунального май на", оскільки об'єктом оренди є державне майно.

Відповідно до частини перш ої статті 2 Закону України „Пр о оренду державного та комун ального майна", орендою є засноване на договорі стро кове платне користування май ном, необхідним орендареві д ля здійснення підприємницьк ої та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгодж ується стаття 283 Господарсько го кодексу України, згідно з я кою за договором оренди одна сторона (орендодавець) перед ає другій стороні (орендарев і) за плату на певний строк у к ористування майно для здійсн ення господарської діяльнос ті. У користування за договор ом оренди передається індиві дуально визначене майно виро бничо-технічного призначенн я (або цілісний майновий комп лекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчо ї якості (неспоживча річ).

Частиною шостою статті 283 Го сподарського кодексу Україн и встановлено, що до відносин оренди застосовуються відпо відні положення Цивільного к одексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом Укра їни.

Статтею 759 Цивільного коде ксу України унормовано, що од на особа (наймодавець) переда є або зобов'язується передат и іншій особі (наймачеві) майн о у користування за плату на п евний строк за договором най му (оренди).

Судом встановлено, що укл адений між сторонами договір від 29.11.2004 за своєю правовою при родою є договором найму (орен ди).

29.11.2004 року сторонами підпис ано Акт приймання-передачі о б'єкта оренди (том 1, а. с. 15).

Пункт 1 статті 27 Закону Укра їни „Про оренду державного т а комунального майна" поклад ає на Орендаря обов'язок пове рнути Орендодавцеві об'єкт о ренди на умовах, визначених в Договорі оренди.

Із наведеною нормою узгодж ується частина перша статті 785 Цивільного кодексу України , відповідно до якої, в разі пр ипинення договору найму найм ач зобов'язаний негайно пове рнути наймодавцеві річ у ста ні, в якому вона була одержана , з урахуванням нормального з носу, або у стані, який було об умовлено в договорі.

Пунктом 2.5 Договору оренди п ередбачено, що у випадку прип инення дії договору майно по вертається Орендарем Баланс оутримувачу. Орендар поверта є майно в порядку, встановлен ому даним договором при пере дачі майна.

За змістом розділу 2 Договор у передача майна здійснюєтьс я шляхом підписання акта при ймання-передачі майна. Таким чином, повернення майна має т акож оформлюватись відповід ним актом приймання-передачі .

Даний висновок підтверджу ється пунктом 2.6 Договору, від повідно до якого майно вважа ється повернутим з моменту п ідписання сторонами Акта при ймання-передачі.

Після закінчення строку ді ї договору оренди Орендар не звільнив орендованих приміщ ень, у зв'язку з чим позивач зв ернувся до господарського су ду міста Севастополя із позо вом про виселення відповідач а з орендованих ним приміщен ь та повернення цих приміщен ь позивачеві.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 10.0 4.2006 року у справі №20-7/007, залишени м без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2006 року, позов санаторію ім. О.О.Боброва до ПМП „Геліка " задоволено повністю: Приват не мале підприємство „Геліка " виселено із нежитлових прим іщень загальною площею 617 м , що знаходяться в корпусі ім. П.В. Ізергіна Дитячого спеціаліз ованого санаторію ім. О.О.Бобр ова за адресою: АДРЕСА_1.

09.11.2006 року господарським судо м міста Севастополя видано н аказ №20-7/007 про примусове викон ання рішення господарського суду м. Севастополя від 10.04.2006 ро ку у справі № 20-7/007 (том 3, а. с. 24).

Стаття 509 Цивільного кодек су України визначає зобов 'яз ання як правовідношенн я, в якому одна сторона (боржни к) зобов'язана вчинити на кори сть другої сторони (кредитор а) певну дію (передати майно, в иконати роботу, надати послу гу, сплатити кошти тощо) або ут риматися від певної дії, а кре дитор має право вимагати від боржника виконання його обо в'язку.

Відповідно до частини пе ршої статті 173 Господарського кодексу України, господарсь ким визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом госп одарювання та іншим учаснико м (учасниками) відносин у сфер і господарювання з підстав, п ередбачених цим Кодексом, в с илу якого один суб'єкт (зобов'я зана сторона, у тому числі бор жник) зобов'язаний вчинити пе вну дію господарського чи уп равлінсько-господарського х арактеру на користь іншого с уб'єкта (виконати роботу, пере дати майно, сплатити гроші, на дати інформацію тощо), або утр иматися від певних дій, а інши й суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має прав о вимагати від зобов'язаної с торони виконання її обов'язк у.

Зобов'язання виникають з пі дстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з до говорів та інших правочинів (угод).

Згідно з пунктом 5.9 Договор у, у разі закінчення строку ді ї Договору оренди, Орендар сп лачує до бюджету і Балансоут римувачу орендну плату до фа ктичної передачі майна за ак том приймання-передачі.

Відповідно до частини пе ршої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти гос подарювання та інші учасники господарських відносин пови нні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших п равових актів, договору, а за в ідсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у пев них умовах звичайно ставлять ся. Аналогічні положення міс тяться у статтях 525, 526 Цивільно го кодексу України.

У разі порушення зобов'язан ня настають правові наслідки , встановлені договором або з аконом (частина 1 статті 611 Циві льного кодексу України).

В той же час, стаття 614 Цивіль ного кодексу України встанов лює, що особа, яка порушила зоб ов'язання, несе відповідальн ість за наявності її вини (уми слу або необережності), якщо і нше не встановлено договором або законом.

Особа є невинною, якщо вона доведе, що вжила всіх залежни х від неї заходів щодо належн ого виконання зобов'язання. В ідсутність своєї вини доводи ть особа, яка порушила зобов'я зання.

Заперечуючи проти позову , відповідач стверджує, що вжи в вичерпних заходів, спрямов аних на повернення орендован ого майна Балансоутримувачу в установленому Договором т а чинним законодавством Укра їни порядку. Крім того відпов ідач зазначає, що ані протяго м спірного періоду (з 01.04.2008 по 31.10.2 009), ані після цього він не знахо дився і не знаходиться в прим іщеннях загальною площею 617 кв . м, розташованих в корпусі ім. П.В.Ізергіна Дитячого спеціа лізованого санаторію ім. О.О.Б оброва за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд погоджується із навед еними доводами відповідача, оскільки вони підтверджені н алежними та допустимими дока зами, що містяться в матеріал ах справи.

Так, рішенням господарськ ого суду міста Севастополя в ід 03.10.2007 року у справі №20-7/258 (том 3, а . с. 49-57), залишеним в силі постано вою Вищого господарського су ду України від 15.10.2008 року (том 3, а . с. 58), визнано недійсним догові р безоплатного користування майном від 01.11.2005 року, укладени й між ПМП „Геліка" та Підприєм ством „Варта" громадської ор ганізації „Спілка ветеранів органів внутрішніх справ м. С евастополя „Щит"; підприємст во „Варта" громадської орган ізації „Спілка ветеранів орг анів внутрішніх справ м. Сева стополя „Щит" виселено з нежи тлових приміщень корпусу № 5 і м. П.В.Ізергіна Дитячого спеці алізованого санаторію ім. О.О .Боброва, площею 617 кв. м, розташ ованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається зі змісту цьо го рішення, 13.04.2007 року при викон анні наказу господарського с уду м. Севастополя №20-7/007 від 09.11.2006 року державним виконавцем Д ержавної виконавчої служби м . Ялта Автономної Республіки Крим встановлено, що у спірно му приміщенні замість Приват ного малого підприємства „Ге ліка" знаходиться інша орган ізація - Підприємство „Варта " Громадської організації „С пілка ветеранів органів внут рішніх справ м. Севастополя „ Щит", яке відмовилось звільни ти зайняті ним приміщення, ро зташовані в корпусі ім. П.В.Ізе ргіна Дитячого спеціалізова ного санаторію ім. О.О.Боброва за адресою: АДРЕСА_1, посил аючись на те, що 01.11.2005 між ним та П риватним малим підприємство м „Геліка" укладено договір б езоплатного користування ма йном (том 3, а. с. 52).

Згідно з Актом державного виконавця від 02.04.2009, складеним при примусовому виконанні на казу господарського суду м. С евастополя від 09.11.2006 року у спра ві№20-7/007, встановлено, що у спірн их приміщеннях знаходиться ф ізична особа-підприємець О СОБА_1 на підставі договору № 1 від 26.05.2005 року, укладеного з П МП „Геліка". Зі слів ОСОБА_1 , після підписання договору № 1 від 26.05.2005 ПМП „Геліка" корпусом №5не користується" (том 1, а. с. 88).

Викладені обставини стал и підставою для звернення за ступника прокурора м. Ялти до господарського суду м. Севас тополя із позовом в інтереса х держави в особі Міністерст ва охорони здоров'я України та позивача до фізичної осо би-підприємця ОСОБА_1 та відповідача про визнання нед ійсним договору № 1 користува ння нежитловим приміщенням в ід 26.05.2005 року.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 20.07.2009 ро ку у справі № 5020-9/325 (том 3, а. с. 41-47), за лишеним без змін постановою Севастопольського апеляцій ного господарського суду від 24.09.2009 року (том 3, а. с. 48), позов задо волено повністю: визнано нед ійсним договір № 1 користуван ня нежитловими приміщеннями від 26.05.2005 року; фізичну особу-пі дприємця ОСОБА_1 зобов'яза но звільнити нежитлові примі щення корпусу № 5 ім. П.В.Ізергі на Дитячого спеціалізованог о санаторію ім. О.О.Боброва, пл ощею 617 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначеним рішенням встан овлено, що відповідач (ПМП „Ге ліка") не будучи власником май на, а тільки його орендарем, за шість місяців до закінчення строку дії договору оренди в ід 29.11.2004 року передав у безвідпл атне користування фізичній о собі-підприємцю Абаєву В.В. не рухоме майно, яке є державною власністю (том 3, а. с. 44).

Як вбачається зі змісту Ак та державного виконавця від 23.03.2010 року, судові накази № 20-7/007 та № 5020-9/325 виконані в повному обся зі (том 3, а. с. 27). При цьому частин а майна, що знаходилось в спір них приміщеннях, передана на відповідальне зберігання пр едставнику ПМП „Геліка", а реш та - головному лікареві санат орію ім. О.О.Боброва.

З боку представника ПМП „Ге ліка" Єрьоменка В.В. акт підпис аний із застереженнями, суть яких полягає в тому, що майно, яке було винесено з приміщен ь корпусу № 5 ім. П.В.Ізергіна Ди тячого спеціалізованого сан аторію ім. О.О.Боброва, площею 617 кв. м., розташованих за адресо ю: АДРЕСА_1, є власністю О СОБА_2

Таким чином, зазначеними ви ще доказами в їх сукупності п ідтверджується, що протягом спірного періоду, тобто з 01.04.2008 року по 31.10.2009 року спірні приміщ ення, які розташовані у корпу сі № 5 ім. П.В.Ізергіна Дитячого спеціалізованого санаторію ім. О.О.Боброва, були зайняті н е відповідачем, а сторонніми організаціями, тобто факт ко ристування ПМП „Геліка" відп овідними приміщеннями позив ачем не доведений.

При цьому сама по собі ухвал а господарського суду м. Сева стополя від 18.12.2009 року у справі №20-7/007 (том 3, а. с. 21-23), якою визнані н еправомірними дії державног о виконавця Відділу державно ї виконавчої служби Ялтинськ ого міського управління юсти ції Автономної Республіки Кр им щодо винесення постанови від 02.11.2009 року про повернення ви конавчого документа (наказу господарського суду міста Се вастополя від 09.11.2006 року у справ і №20-7/007) без виконання, визнано н едійсною та скасовано вказан у постанову державного викон авця - не є доказом перебуванн я відповідача у спірних прим іщеннях протягом 01.04.2008-31.10.2009, а лиш е підтверджує порушення держ авною виконавчою службою вст ановленого законом порядку п римусового виконання судови х рішень під час виконання на казу господарського суду м. С евастополя № 20-7/007 від 09.11.2006 року.

Стаття 218 Господарського ко дексу України визначає, що пі дставою господарсько-правов ої відповідальності учасник а господарських відносин є в чинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських ві дносин відповідає за невикон ання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійсне ння господарської діяльност і, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього захо дів для недопущення господар ського правопорушення.

Як встановлено судом, за умо вами Договору (пункт 5.9) Оренда р зобов'язаний повернути Бал ансоутримувачу майно у випад ку припинення чи розірвання договору. При цьому майно пов ертається у стані, не гіршому ніж на момент його передачі в оренду.

З матеріалів справи вбачає ться, що 25.01.2006 року за вих. № 2 ПМП „ Геліка" звернулось до позива ча з листом про компенсацію в итрат на поліпшення об'єкта о ренди (том 1, а. с. 111).

У вказаному листі зазначал ось, що передача орендованог о майна і підписання акта при ймання-передачі буде здійсню ватись ПМП „Геліка" після від шкодування підприємству вар тості проведених невід'ємних поліпшень.

В подальшому, листом від 0 2.04.2007 року №02-04 ПМП „Геліка" (том 3, а . с. 30-31) надіслало позивачеві пі дписаний зі свого боку Акт пр иймання-передачі приміщень п лощею 617 м , розташованих в корп усі ім. П.В.Ізергіна Дитячого с пеціалізованого санаторію ї м. О.О.Боброва за адресою: АДР ЕСА_1 (том 2, а. с. 47).

Проте, позивач ухиливс я від підписання цього акта.

Листами №411/3 від 24.11.2008 року (том 1, а. с. 118), №б/н від 25.11.2008 року (то м 1, а. с. 119-120) ПМП „Геліка" також зв ерталось до Дитячого спеціал ізованого санаторію ім. О.О.Бо брова, Міністерства охорони здоров'я України та Фонду май на Автономної Республіки Кри м з питанням щодо складання а кта приймання-передачі оренд ованих приміщень.

У відповіді на лист ПМП „Гел іка" Фонд майна Автономної Ре спубліки Крим вказав на те, що підстави для створення комі сії для передачі об'єкта відс утні у зв'язку з урегульовані стю даного питання статтею 27 З акону України „Про оренду де ржавного та комунального май на", а також пунктами 2.5, 2.6, 5.9 Дого вору оренди (том 1, а. с. 122).

Втім, позивач у встановлено му Договором порядку не прий няв об'єкт оренди від відпові дача: акт приймання-передачі не підписав.

Таким чином, матеріалами с прави підтверджено, що відпо відач вжив всіх необхідних з аходів, спрямованих на належ не виконання договірних зобо в'язань щодо повернення орен дованого майна позивачеві.

За викладених обставин,суд ова колегія погоджується з в исновком суду першої інстанц ії про те, що в діях відповіда ча не має вини в порушенні зоб ов'язання щодо повернення об 'єкта, а відтак, в силу положен ь статті 614 Цивільного кодексу України та статті 218 Господар ського кодексу України, вваж ає відсутніми підстави для з адоволення позовних вимог та стягнення з ПМП „Геліка" плат и за користування майном за п еріод з 01.04.2008 року по 31.10.2009 року в с умі 40830,62 грн.

Відповідно до частини друг ої статті 625 Цивільного кодекс у України боржник, який прост рочив виконання грошового зо бов'язання, на вимогу кредито ра зобов'язаний сплатити сум у боргу з урахуванням встано вленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж три проценти річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом.

Тобто, підставою для стягне ння суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфля ції та 3% річних є прострочення виконання грошового зобов'я зання боржником.

Згідно з частиною першою ст атті 612 Цивільного кодексу Укр аїни боржник вважається таки м, що прострочив, якщо він не п риступив до виконання зобов' язання або не виконав його у с трок, встановлений договором або законом.

Водночас, в силу частини чет вертої статті 612 Цивільного ко дексу України прострочення б оржника не настає, якщо зобов 'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кред итора.

Кредитор вважається таким , що прострочив, якщо він відмо вився прийняти належне викон ання, запропоноване боржнико м, або не вчинив дій, що встано влені договором, актами циві льного законодавства чи випл ивають із суті зобов'язання а бо звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не м іг виконати свого обов'язку (ч астина 1 статті 613 Цивільного к одексу України).

Оскільки відповідачем вжи то всіх необхідних заходів, с прямованих на належне викона ння ним договірних зобов'яза нь щодо повернення орендован ого майна за закінченням Дог овору оренди, а позивач факти чно відмовився прийняти нале жне виконання, запропоноване відповідачем, суд першої інс танції правильно дійшов висн овку про те, що прострочення б оржника (ПМП „Геліка") не наста ло, а отже відсутні правові пі дстави для стягнення інфляці йних збитків та 3% річних.

З огляду на ви кладене суд першої інстанції правильно встановив обстави ни справи та ухвалив судове р ішення з додержанням норм ма теріального і процесуальног о права, тому оскаржуване суд ове рішення підлягає залишен ню без змін, апеляційна скарг а задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Г осподарського процесуально го кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу дитячог о спеціалізованого санаторі ю ім. О.О. Боброва залишити без задоволення.

Рішення господ арського суду міста Севастоп оля від 02 грудня 2010 року у справ і № 5020-4/003-3/155 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.М. Гоголь

Судді С.А. Р ибіна

В.А. Лисенк о