Постанова

від 08.06.2006 по справі 20-5/049

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-5/049

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

08 червня 2006 р.                                                                                   № 20-5/049  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйова О.В. –головуючогоПолянського А.Г.Фролової Г.М.

за участю представників:

позивачаФіліпенко Т.В. - дов. від 01.03.2006 року

відповідача-1не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

відповідача-2Корнілова Ю.Є. - дов. від 07.06.2006 року

прокуратуриМірошниченко В.С.- прокурор відділу Генеральної прокуратури України, посв. №178

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю “Бриг-А”

на постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду

від06.04.2006 року

у справі№ 20-5/049 господарського суду міста Севастополя

за позовомДержавного підприємства “Пансіонат “Ізумруд”

до- Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Севастополю- Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриг-А”

провизнання недійсним договору купівлі-продажу державного майна

за участюпрокурора міста Севастополя

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2006 року Державне підприємство “Пансіонат “Ізумруд” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Севастополю, Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриг-А” про визнання договору купівлі-продажу № 153/40 від 13.03.2003 року будинків 10, 12, 39, 40, 45, 46, 55 і торгового павільйону “Вітерок”, розташованих на території Державного підприємства “Пансіонат “Ізумруд” за адресою: 99805, м. Севастополь, Севастопольська зона ПБК № 13, між регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Севастополю і Товариством з обмеженою відповідальністю “Бриг-А” недійсним.

Позовні   вимоги   обґрунтовані тим, що відповідачі з порушенням вимог Закону України “Про оренду державного та комунального майна” здійснили відчуження цілісного майнового комплексу Державного підприємства “Пансіонат “Ізумруд” по договору № 153/40 від 13.03.2003 року. Крім того, позивач зазначає, що спірний майновий комплекс відноситься до основних фондів соціально-культурного призначення і при його приватизації необхідно було керуватися “Положенням про порядок відчуження основних засобів, які являються державною власністю”, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 30.07.1999 року № 1477, що відповідачами дотримано не було.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 01.03.2006 року (суддя: Євдокимов І.В.), залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 року (судді: Прокопанич Г.К. –головуючий, Горошко Н.П., Гонтар В.І.) по справі № 20-5/049 господарського суду міста Севастополя вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриг-А”, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, п/о Орлине, пансіонат “Ізумруд”, а саме на:

- будинок № 10 літерою “Д-10”, загальною площею 72, 7 м2, прибудова літерою “д”, прибудова літерою “д1”, прибудова літерою “д2”, два крильця;

- будинок № 40 літерою “Д-40”, загальною площею 139, 9 м2, два крильця, цокольний поверх, два крильця;

- будинок № 39 літерою “Д-39”, загальною площею 86, 4 м2, три  крильця;

- будинок № 12 літерою “Д-12”, загальною площею 30, 2 м2, крильце, навіс;

- будинок № 46 літерою “Д-46”, загальною площею 134, 6 м2, два крильця, навіс;

- будинок № 55 літерою “Д-55”, загальною площею 32, 60 м2, два крильця, навіс, площадка;

- будинок № 45 літерою “Д-45”, загальною площею 71, 9 м2;

- торговий павільйон “Вітерок” літерою “Р”, загальною площею 110, 7 м2, прибудова, навіс літерою “р1”, цокольний поверх, вхід в цокольний поверх.

Мотивуючи судові рішення господарські суди зазначають, що враховуючи те, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, а також припускаючи те, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд вважає необхідним вжити заходів до забезпечення позову Державного підприємства “Пансіонат “Ізумруд” шляхом накладення арешту на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Бриг-А”.

Не погоджуючиcь з постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю “Бриг-А” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 року та ухвалу господарського суду міста Севастополя від 01.03.2006 року по справі № 20-5/049 господарського суду міста Севастополя, в якій просить постанову та ухвалу у справі скасувати, участь прокурора у справі визнати незаконною, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, статей 66, 67, 77 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, заявник зазначає, що у суду не було підстав для застосування заходів до забезпеченню позову шляхом накладання арешту на майно відповідача, а судові рішення суперечать вимогам закону та матеріалам справи.

Представник відповідача-2 заявив клопотання про зупинення провадження у справі. Судова колегія, розглянувши клопотання, відмовила у його задоволенні за відсутності підстав.

Позивач та відповідач-1 відзиви на касаційну скаргу не надали.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін та прокурора відділу Генеральної прокуратури України, присутніх у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування норм процесуального права при прийнятті постанови, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, Державне підприємство “Пансіонат “Ізумруд” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Севастополю, Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриг-А” про визнання договору купівлі-продажу № 153/40 від 13.03.2003 року будинків 10, 12, 39, 40, 45, 46, 55 і торгового павільйону “Вітерок”, розташованих на території Державного підприємства “Пансіонат “Ізумруд” за адресою: 99805, м. Севастополь, Севастопольська зона ПБК № 13, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Севастополю і Товариством з обмеженою відповідальністю “Бриг-А”, недійсним; також позивач просив з метою забезпечення позову з метою недопустимості укладання можливих угод з відчуження спірного майна зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриг-А” накласти арешт на спірне майно; заборонити Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна міста Севастополя здійснювати реєстрацію спірного майна - будинків 10, 12, 39, 40, 45, 46, 55 і торгового павільйону “Вітерок” за Товариством з обмеженою відповідальністю “Бриг-А”. Судами встановлено, що в обгрунтування необхідності накладання арешту на майно, що знаходиться у відповідача, позивач просить запобігти можливому відчуженню майна, придбаного Товариством з обмеженою відповідальністю “Бриг-А” за спірним договором.

Згідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою як гарантія реального виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Заходи забезпечення застосовуються лише за наявності достатньо вагомих свідчень про те, що за час провадження у справі майно відповідача (або майно, яке він утримує) може зникнути, бути виведеним з ладу, погіршитись, що може зробити неможливим або утруднити виконання рішення господарського суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що при винесенні ухвали та постанови господарськими судами першої та апеляційної інстанції вірно застосовані приписи статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, ухвала та постанова скасуванню не підлягають.

Касаційна скарга в частині визнання незаконною участі у справі прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере  участь  у  розгляді справ за його позовами,  а також може вступити за своєю ініціативою  у  справу,  порушену  за позовом   інших   осіб,   на  будь-якій  стадії  її  розгляду  для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційне, касаційне подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або  повідомити суд  і взяти участь у розгляді справи,  порушеної за позовом інших осіб.            

Таким чином, вступ прокурора у справу за позовом іншої особи на стадії розгляду справи місцевим господарським судом не суперечить положенням статті 29 Господарського процесуального кодексу України, підстав для відмови прокурору в участі у розгляді справи відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриг-А” залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 року по справі № 20-5/049 господарського суду міста Севастополя залишити без змін.

Головуючий                                                                              О. Муравйов

Судді                                                                                          А. Полянський

                                                                                                   Г. Фролова