Рішення

від 12.02.2008 по справі 24/848-16/393

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24/848-16/393

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  24/848-16/393

12.02.08

За позовом          Прокурора Шевченківського району  в інтересах держави в  особі  Шевченківської  районної  у м. Києві державної адміністрації

До                     1)Закритого акціонерного товариства «Альтаір»

                    2)АБ «Центральноєвропейський банк»

Про                      визнання  договору  недійсним

                                                                                              Суддя          Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача:     Лісовський А.В.за дов.

Від  відповідача:  Анікушин В.М. за дов.

Від прокурора  Гайдуцька І.В. пом. прокурора

В засіданні приймали участь:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.02.08 в засіданні суду оголошувалась перерва на підставі ст. 77 ГПК України.

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Шевченківської  районної  у м. Києві державної адміністрації про визнання  недійсним договору  № 1/4 від 20 жовтня 1995 року, укладеного між  АБ «Центральноєвропейський банк» та Закритим акціонерним товариством «Альтаір».

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що 4 квітня  1994 р. між Шевченківською  районною у м. Києві державної адміністрації, відділом  капітального будівництва Шевченківської  районної  державної адміністрації м.Києва та  АБ «Центральноєвропейський банк»було укладено договір № 14-18  про реконструкцію  та відродження садиби на вул. Володимирській , 12 з метою її використання  для фінансової установи  - банку та виконання погоджених   сторонами  програм соціального розвитку району. АБ «Центральноєвропейський банк»виконував  зобов‘язання  за договором неналежним чином. Ухвалою суду від 23.04.1996 р.  порушено справу № 18/6 про банкрутство  АБ ««Центральноєвропейський банк». Ухвалою від  20.08.1996 р. Шевченківську районну державну адміністрацію визнано кредитором  банку. Про те, що між  АБ «Центральноєвропейський банк»та Закритим акціонерним товариством «Альтаір»20.10.1995р. укладено договір  про уступку  банком на користь  ЗАТ «Альтаір»прав   вимоги  передачі всіх прав  на будівлю  по вул. Володимирській, 12 та земельну ділянку, права вимоги  повернення  грошових коштів , перерахованих  на будівництво  Шевченківська районна державна адміністрація дізналась  лише у 1997 р.

Прокурор вважає, що договір № 1/4 від 20 жовтня 1995 року є недійсним, оскільки укладений всупереч вимогам ст. 197 ЦК Української РСР, який був чинним  на момент виникнення правовідносин між сторонами. Пояснює, що вимога банку щодо передачі всіх прав  на будівлю  була безпосередньо  прив‘язана до особи АБ «Центральноєвропейський банк» і знаходилась  в безпосередньому зв‘язку  із його статусом «фінансової установи». ЗАТ «Альтаір»не є фінансовою або банківською установою, а тому не могло претендувати на садибу в якій   повинна бути розміщена саме фінансова установа. Крім того  в п.2.1. договору  не зазначено, які саме кошти  має право вимагати  ЗАТ «Альтаїр», оскільки банком зобов‘язання по фінансуванню  програм розвитку району не виконано, отже право вимоги  не виникло.

Прокурор просить задовольнити позов та відповідно до вимог ст.ст. 48, 197 ЦК Української РСР  визнати вищевказаний договір недійсним.

Прокурор заявив клопотання про поновлення строків позовної давності.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.12.2006р. позов задоволено, визнано недійсним договору  № 1/4 від 20 жовтня 1995 року, укладеного між  АБ «Центральноєвропейський банк»та Закритим акціонерним товариством «Альтаір».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.07 № 24/848 рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2006 у справі № 24/848 скасовано. В позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 19 червня 2007р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.07 у справі № 24/848  скасовано, рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2006 у справі № 24/848 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 9 жовтня 2007 р. постанову Вищого господарського суду України від 19 червня 2007р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.07 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2006 у справі № 24/848 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

В постанові  від 09.10.07  Верховний Суд України  зазначив, що вирішуючи спір  про визнання недійсним договору № 1/4 від 20 жовтня 1995 року, в якому однією з сторін є  АБ «Центральноєвропейський банк», суди не перевірили, чи існують будь –які відомості про те, що вказану особу було ліквідовано у встановленому законом  порядку, а відтак, чи була  можливість  розглянути справу за відсутності цієї особи.

Ухвалою Господарського суду від 07.11.07р. справа прийнята до провадження та  присвоєно справі номер 24/848 - 16/393.

При новому розгляді справи:

У судовому засіданні прокурор підтримав свої позовні вимоги.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлений прокурором в його інтересах позов.

Відповідач 1 проти позову заперечує, пояснює, що позивач за одну і ту будівлю отримав гроші від АБ «Центральноєвропейський банк»та  від  підприємства «Сиріус», позивачем пропущений строк позовної давності встановлений ст. 71 ЦК України. Посилається на  постанову  Вищого арбітражного суду України  від 06.10.1998 р. по справі № 17/427. Свої обґрунтування виклав у запереченнях на позов та  поясненнях, які долучені до матеріалів справи.

Відповідач 2 - АБ «Центральноєвропейський банк», залучений судом до розгляду справи ухвалою від 25.12.07 та згідно довідки статистики від  28.11.2007 р.  який знаходиться за  адресою м. Київ,  вул. Яна , 3/5 , відзив на позовну заяву не подав, свого представника у судове засідання повторно не направив, про час і місце його проведення повідомлений в установленому законом порядку.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України у відсутності представників відповідача 2 на підставі наявних матеріалів, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокурора, позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 1995 року між Закритим акціонерним товариством «Альтаір»(Товариство за договором) та АБ «Центральноєвропейський банк»)Банк за договором) був укладений договір  № 1/4 , згідно якого в рахунок  погашення заборгованості  Банку  перед Товариством  по договору  № Ф-1 від 26.09.94 р. в сумі  28450000 карбованців (еквівалент USD 150 000), Банк уступає Товариству  повністю права вимоги  по зобов‘язаннях Шевченківської районної державної адміністрації м. Києва, основані  на договору № 14-18 від 04.04.94 р., додатковій угоді до договору  від 2.08.94 р.,  Додатковій угоді  № 2  від 20.12.94 р.  до договору № 14-18.

Відповідно до  умов п. 2.1. договору  Банк уступив ЗАТ  «Альтаїр» права вимоги передачі  всіх прав (володіння, користування, розпорядження) на будівлю  по вул. Володимирській , 12 та земельну ділянку ,на якій розташована будівля, права вимоги  повернення грошових коштів, перерахованих на  будівництво.

4 квітня 1994 р. між Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва, відділом капітального будівництва Шевченківської районної державної адміністрації м.Києва та АБ «Центральноєвропейський банк»було укладено договір № 14-18 ,  предметом якого є реконструкція та відродження садиби по вул. Володимирській, 12, з метою її використання для фінансової установи - банку та виконання погоджених сторонами  програм розвитку району. Додатками № 1  та № 2  до договору було передбачено  календарний план  реконструкції будинку № 12 по вул. Володимирській  та  визначена ціна за договором. Додатковою умовою за договором  було будівництво  музичної школи за адресою: вул. Тираспольська, 43 за рахунок  АБ «Центральноєвропейський банк». Відповідно до умов даного договору позивач взяв  на себе зобов‘язання  передати будівлю  у власність банку  після завершення реконструкції будівлі. Відповідно до протоколу  погодження  про договірну вартість робіт, вартість робіт складала  за договором  № 14-18 від  04.04.1994 р.  1800000 доларів США.

АБ «Центральноєвропейський банк»виконував зобов‘язання  за договором неналежним чином, оскільки перераховано було позивачеві лише 7384884000 крб.

Відповідно до  п.3.3. додаткової угоди  № 2  від 20.12.1994  до договору № 14-18 від 04.04.1994 р., при затримці платежів на строк, що перевищує 15 діб, адміністрація має право поставити  питання про розірвання договору у відповідності до чинного  законодавства та сплати неустойки у розмірі 10 %  від не перерахованої  суми та повертає  на рахунок банку сплачені раніше кошти  з індексацією на дату повернення у 15 –денний строк після укладення договору та початку  інвестування  будівництва новим  інвестором.

У зв‘язку з  невиконанням АБ «Центральноєвропейський банк» своїх зобов‘язань за договором  щодо своєчасного фінансування  програм розвитку  району позивач листом № 825 від 28.11.1994 р. про припинення дії договору № 14-18 від 04.04.1994р.

Постановою  про перевірку  рішення  в порядку нагляду  Голови Арбітражного суду м. Києва  від  05.06.1998р. у справі  № 17/427  за  позовом ЗАТ «Альтаір»до Шевченківської  районної державної адміністрації м. Києва  про стягнення 1030783 грн. встановлено факт  укладення договору  № 14-18  від 04.04.1994 р.  та додаткових угод до нього, договору  № 1/4 від  20.10.1995 р., факт невиконання АБ «Центральноєвропейський банк»своїх зобов‘язань за договором  № 14-18 від 04.04.1994 р., факт визнання  АБ «Центральноєвропейський банк»банкрутом  на підставі  постанови Арбітражного суду м. Києва  від 16.01.1997 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені  рішенням  господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться при вирішенні інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони.

Відчуження будинку № 12 по вулиці Володимирській в м. Києві здійснене позивачем на підставі Розпорядження № 16 від 09 січня 1996 р. Шевченківської районної державної адміністрації м. Києва, яке було затверджене Рішенням Шевченківської районної ради народних депутатів м. Києва одинадцятої сесії скликання ХІІ скликання № 106 від 24.07.1997р., шляхом його продажу Виробничому підприємству „Сиріус” в рахунок існуючих перед ВП „Сиріус” зобов'язань.

Позивачем стосовно  будинку  № 12 по вулиці Володимирській в м. Києві не укладалось  інвестиційних договорів, а був укладений  договір купівлі –продажу, оскільки  позивачем не було укладено  договору  стосовно  спірного будинку з будь-яким іншим інвестором та, відповідно, не здійснювалось інвестування будівництва, в розумінні Закону України „Про інвестиційну діяльність”, то право АБ „Центральноєвропейський банк” щодо вимоги повернення грошових коштів, перерахованих АБ „Центральноєвропейський банк” на будівництво, станом на 20.10.1995 року не виникло.

Судом встановлено, що АБ „Центральноєвропейський банк” не виконав належним чином свої обов'язки за договором № 14-18 від 04.04.1994 р., а отже на момент укладення  спірного договору  № 1/4 зобов‘язання  щодо повернення  позивачем  АБ «Центральноєвропейський банк» грошових коштів , сплачених на будівництво не існувало, оскільки події, за настання яких  таке право виникло, ще не настали.

Враховуючи, що спірним договором уступлено право вимоги на передачу  всіх прав (володіння, користування, розпорядження) на будівлю по вулиці Володимирській, 12 в м. Києві, та земельну ділянку, на якій знаходиться вказана будівля, а договором № 14-18 було визначено мету використання будівлі для фінансової установи –Банку, суд приходить до висновку, що вимога пов'язана з особою кредитора АБ „Центральноєвропейський банк”.

За приписами ст. ст. 197, 198 ЦК УРСР уступка права вимоги  кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить закону чи договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора. До набувача вимоги переходять права, що забезпечують виконання зобов'язання. Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником.

АБ „Центральноєвропейський банк” вправі був передати відповідачу лише дійсну вимогу, тобто таку, яка існувала.

В матеріалах справи наявні докази того, що вимоги щодо повернення грошових коштів, перерахованих АБ „Центральноєвропейський банк” на будівництво, які були передані АБ „Центральноєвропейський банк” відповідачу, на момент їх передачі не існували, тобто, були недійсні.

Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені статтею 48 Цивільного кодексу Української РСР, за якою недійсною визнається угода, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до ст. 76 Цивільного кодексу УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Прокуратура Шевченківського району м. Києва  заявила клопотання про поновлення строків позовної давності, оскільки отримала інформацію про порушення інтересів держави лише на початку жовтня 2006 р. в результаті звернення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації з приводу питань, що безпосередньо стосуються предмету спору.

Позивач пояснив, що про порушення свого права дізнався  після отримання постанови   Вищого адміністративного суду України  від 13.09.2006 р.  у справі № 17/427, якою було здійснено заміну  боржника  - Шевченківської районної державної адміністрації м. Києва її правонаступником  - Шевченківською  районною у м. Києві державною адміністрацією.

За таких обставин, суд вважає, що строк позовної давності для звернення до суду був пропущений Прокуратурою Шевченківського району м. Києва з поважних причин, тому підлягає поновленню.

Враховуючи викладене, ту обставину, що позов підтверджений матеріалами справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є  обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України,  судові витрати підлягають стягненню з відповідачів порівну.

Керуючись ст.ст.  49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

1. Визнати недійсним Договір № 1/4 від 20 жовтня 1995 р., укладений між АБ „Центральноєвропейський банк” (01033, м. Київ, вул. Яна, 3/5 код  21574359) та Закритим акціонерним товариством „Альтаір” (02125, м. Київ, пр-т. Визволителів, 17; код ЄДРПОУ 04881931).

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Альтаір” (02125, м. Київ, пр-т. Визволителів, 17; код ЄДРПОУ 04881931) на користь Державного бюджету державне мито у сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Альтаір” (02125, м. Київ, пр-т. Визволителів, 17; код ЄДРПОУ 04881931) на користь Державного бюджету 69 (шістдесят дев‘ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з АБ „Центральноєвропейський банк” (01033, м. Київ, вул. Яна, 3/5 код  21574359) на користь Державного бюджету державне мито у сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп.

5. Стягнути з АБ „Центральноєвропейський банк” (01033, м. Київ, вул. Яна, 3/5 код  21574359) на користь Державного бюджету 69 (шістдесят дев‘ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст.. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                                   О.М.Ярмак