Рішення

від 18.02.2011 по справі 38/219

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/219

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.02.11 р.                                                                                    Справа № 38/219                               

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді – Лейби М.О.,

судді  Сгари Е.В.

судді  Риженко Т.М

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянувши матеріали справи за позовом: Державного підприємства „Вугілля України”, м.Київ в особі філії „Донецьквуглезбут”, м.Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Октябрська” м.Білицьке

про стягнення  суми збитків у розмірі 190 174,96грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Загнітко  Я.А.- за дов.№29-12/51-Д від 29.12.2010р.

від відповідача: не з'явився

          Позивач, Державне підприємство „Вугілля України”, м.Київ в особі філії „Донецьквуглезбут”, м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Октябрська” м.Білицьке про стягнення  суми збитків у розмірі 190 174,96грн.

                    В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір на переробку вугілля  №100106/О від 10.01.2006р. з додатковою угодою від 02.10.2007р., договір поставки №9-02/1-П від 01.02.2007р., копії залізничних накладних, квитанції про приймання вантажу, посвідчення якості, акти приймання вугілля, акти відбору проб, телеграми, копії відомостей плати за користування вагонами, рішення господарського суду м.Києва по справі №37/280, акт зарахування однорідних зустрічних вимог, правовстановлюючі документи тощо.

16.11.2010р. на адресу господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення №1565 від 15.11.2010р. та пояснення №1564 від 15.11.2010р. в яких відповідач посилаючись на приписи норм ЦК України та ГК України вважає вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими.

16.11.2010р. на адресу господарського суду від відповідача надійшло клопотання №1563 від 15.11.2010р., в якому останній просить суд витребувати від ДП „Вугілля Україна” в особі філії „Донецьквуглезбут” докази що підтверджують надання послуг переробки вугілля №100106/О від 10.01.2006року у липні 2007року, а саме: специфікацію до договору „100106/О від 10.01.2006року на липень, акт приймання передавання рядового вугілля на переробку у липні 2007року, докази здійснення оплати наданих послуг зі збагачення вугілля у липні 2007року. Клопотання судом розглянуте, задоволене та залучене до матеріалів справи.

Позивач 07.12.2010р.  надав суду пояснення №470-юр від 30.11.2010р. в яких наполягає на задоволенні позовних вимог.  

          Ухвалою суду від 07.12.2010р. строк розгляду справи було продовжено на 15 днів до 03.01.2011р., відповідно до ст.69 ГПК України.  

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 27.12.2010р. справу №38/219 призначено розглянути колегіально у складі суддів: Головуючий суддя Лейба М.О., суддя Сгара Е.В., суддя Донець О.Є.

          31.01.2011р. позивач надав пояснення №523-юр від 25.01.2011р., в яких зазначив, що відповідно до виконання умов договору № 100106/О від 10.01.2006р. (Договір 1), ВАТ ЦЗФ “Октябрська” відвантажило у липні 2007 р. за залізничними накладними партію вугілля марки ГСШ 0-13. Вантажоотримувачем вказаної вугільної продукції є Бурштинська ТЕС ВАТ “Західенерго” згідно до договору поставки складеного між ДП «Вугілля України» та ВАТ “Західенерго” № 9-02/1-П від 01.02.2007 р. (Договір 2).

У період постачання вугільної продукції 08.07.2007р. згідно до договору переробки вугілля № 100106/О від 10.01.2006р. (Договір 1) між ВАТ ЦЗФ “Октябрська” ДП ВАТ “ДХК “Донбасвуглезбагачення” (Виконавець), та ДП “Антрацитвуглезбут” (Замовник), правонаступником прав та обов'язків Замовника згідно вказаного договору є ДП “Вугілля України”, існував лише Договір № 100106/О від 10.01.2006р. на переробку вугілля.

Інших Договорів укладених в період 2007р. між ДП “Вугілля України” та ВАТ ЦЗФ “Октябрська” не існувало.

Пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

01.02.2011р. на адресу суду від відповідача надійшли пояснення  на позовну заяву в яких останній заперечує проти позову, посилаючись на те, що позивач не надав суду належних доказів у підтвердження того, що ВАТ “ЦЗФ “Октябрська” порушало зобов'язання за спірним договором №100106/О від 10.01.2006р. по відвантаженню вугілля кам'яного у липні 2007р. та наголошує на відсутності між позивачем та відповідачем договірних відносин у спірний період.

Заперечення судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 08.02.2011р. у зв'язку з черговою відпусткою судді Донця О.Є., змінено склад судової колегії з розгляду справи №38/219: замість судді Донець О.Є. призначено суддю Риженко Т.М.

 Розгляд справи відкладався у зв'язку з необхідністю надання сторонами витребуваних документів.

  Дослідивши матеріали справи, докази по справі та вислухавши  уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.01.2006р. між Відкритим акціонерним товариством “Центральна збагачувальна фабрика “Октябрська” дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства “Державна холдингова компанія “Донбасвуглезбагачення” (за договором виконавець, далі-відповідач) та Державним підприємством “Антрацитвуглезбут” (за договором-замовник) був укладений договір на переробку  вугілля №100106/О, згідно з пунктом 1.2, якого виконавець зобов'язується прийняти і переробити рядове вугілля у кількості орієнтовно 500000т. Найменування, кількість, марочний склад, якісні показники обумовлюються сторонами щомісячно в специфікаціях, які оформлюються окремими додатками і є невід'ємною частиною діючого договору (п.1.2).

Пунктом 1.4 договору встановлено, що виконавець зобов'язаний відвантажити отриманий вугільний концентрат і промпродукт за реквізитами, зазначеними замовником.

Розділом 2 договору сторони визначили права та обов'язки  сторін.

Згідно п.2.1.3 договору замовник – позивач зобов'язаний протягом місяця надати письмові заявки на відвантаження продуктів збагачення з зазначенням об'ємів, відвантажувальних реквізитів та платників залізничного тарифу.

Пунктом 2.3.5 договору передбачено, що виконавець зобов'язаний:  

здійснювати по письмовому замовленню планування перевезень продуктів збагачення (2.3.5).

Здійснювати відвантаження продуктів збагачення згідно письмової заявки замовника з зазначенням об'ємів та відвантажувальних реквізитів рівномірно по мірі надходження рядового вугілля (п.2.3.6).

Передати замовнику продукти збагачення по акту прийому-передачі. Відвантажувальні документи повинні бути передані узгодженим способом не пізніше 3 діб після відвантаження: відвантажена відомість, залізнична квитанція, посвідчення (сертифікат) якості, лист про власність (п.2.3.7).

При відвантаженні продуктів збагачення у посвідченні якості  та залізничній накладній повинна бути відмітка про належність вантажу замовнику (2.3.8).

Проводити навантажування продуктів збагачення однорідної якості по всій глибині і у всі  вагони партії, відчищені від залишків попереднього вантажу, бруду, відповідно з технічними нормами завантаження вагонів і контейнерів (2.3.13).

Третім розділом договору сторони визначили прийом по якості та кількості.

Якість відвантажених продуктів збагачення повинна відповідати умовам договору, технічним умовам на даний вид споживання, зазначеним у специфікаціях та підтверджуватися посвідченням якості, виданим ЦЗФ (п.3.3.5).

Пунктом 3.3.7 договору сторони визначили, що у випадку приймання продуктів збагачення по якості споживачем (вантажоотримувачем) буде виявлена невідповідність фактичних даних по якості продуктів збагачення з даними, зазначеними в сертифікатах (посвідченнях) про якість більше базової похибки опробовування, згідно ДСТУ 4096-2002, приймання продуктів збагачення по якості здійснюється з обов'язковим викликом представників виконавця – відповідача.

Розділом 5 договору сторони визначили відповідальність сторін.

У випадку відвантаження вугільної продукції, якість якої не відповідає вимогам договору, відвантаженої у вагони шарами з добавками  продукції інших класів або сортів, або асортимент якої не відповідає умовам договору, виконавець несе відповідальність у вигляді повного відшкодування усіх збитків замовника, пов'язаних з поставкою такої вугільної продукції (витрати по транспортуванню такої продукції до вантажоотримувача, переадресації вагонів, плати за користування вагонами, витрати на подачу - прибирання  вагонів, витрати на проведення хімічного аналізу вугільної продукції,  витрати  по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації  вугілля) і оплати штрафних санкцій, встановлених діючим законодавством (п.5.7).

Відповідно до п.8.1 договору, вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання. Сторони встановлюють, що дата закінчення строку дії договору визначається наступним чином: при належному виконанні сторонами своїх зобов'язань, датою закінчення строку дії договору є 31.12.2007р., а у випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами своїх зобов'язань датою закінчення строку дії договору є дата повного та належного виконання сторонами усіх прийнятих на себе за договором зобов'язань.

Угодою №1 від 02.10.2007р. до договору №100106/О Відкрите акціонерне товариство “Центральна збагачувальна фабрика “Октябрська” дочірнє підприємство ВАТ “Державна холдингова компанія “Донбасвуглезбагачення”  (виконавець, далі-відповідач) та Державне підприємство “Вугілля України” (замовник, далі-позивач ) узгодили: У  зв'язку з тим, що відповідно з наказом Мінвуглепрому України від 19.12.2006р. №609 ДП “Вугілля України” є правонаступником прав та обов'язків ДП “Антрацитвуглезбут” за договором №100106/О від 10.01.2006р.,  викласти преамбулу договору у частині, яка стосується замовника, у наступній редакції: ДП “Вугілля України” (далі - замовник).

Угода від 02.10.2007р. до договору №100106/О від 10.01.2006р. є невід'ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

Таким чином позивач по справі є правонаступником замовника по вказаному договору.

В свою чергу, між Відкритим акціонерним товариством “Західенерго” (покупець) та ДП „Вугілля України” (постачальник) укладений договір поставки №9-02/1-П від 01.02.2007р., відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію: вугілля марки Д,Г,ДГ з граничними допустимими якісними показниками: зольність – 25%, вологість-14%.

Умови поставки, кількість, якість та асортимент вугілля, порядок приймання вугілля по якості та кількості узгоджені сторонами  у розділах 2 – 4 Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2007р., відповідачем на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ „Західенерго” було відвантажено вугілля (марки ГСШ 0-13) по залізничним накладним №№44603947, 49770144, 49770146, 49768177, 49768178, 49768179, 49768180 .

При прийманні вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС було встановлено, що  поставлене вугілля не відповідає умовам договору та не може бути використане в технологічному процесі виробництва електроенергії.

11.07.2007р. та 12.07.2007р.  були складені акти відбору проби №4931 від 11.07.2007р., №4945 від 12.07.2007р. та №4946 від 12.07.2007р. підписані представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрвуглеякість”.

Телеграмами №726, №728  від 12.07.2007р. ВАТ “Західенерго” запросило для участі у прийманні вугілля на Бурштинській ТЕС  представників ДП “Вугілля України” та ВАТ “ЦЗФ “Октябрська”.

Результати приймання вугілля оформлені Актами приймання вугілля №4931, №4945 від 12.07.2007р., №4946 від 13.07.2007р. підписані уповноваженими представниками Бурштинської ТЕС, представниками ДП “Укрвуглеякість”. Представник Вантажовідправника – Третяк О.В., яка діяла на підставі довіреності від 06.07.2007р. №1312, що був викликаний для проведення контрольного випробування вугілля від підписання актів відмовилась.

Пунктом 5.3 Договору №9-02/1-П від 01.02.2007р. встановлено, що покупець має право відмовитись від приймання та оплати вугілля, якісні показники якого перевищують граничнодопустимі.

13.07.2007р. ВАТ “Західенерго” повернуло вугілля постачальнику без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 36087104, №36087105 від 13-15.07.2007р., виданими залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці.

В свою чергу,  ВАТ “Західенерго”,  як вантажоотримувач,  звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення  з ДП  “Вугілля України” збитків понесених в результаті неналежного виконання зобов'язань за договором поставки №9-02/1-П від 01.02.2007р. в розмірі 111 606,42грн.

Рішенням господарського суду м.Києва від 20.01.2009р. по справі № 37/280 з Державного підприємства  “Вугілля України” на користь Відкритого акціонерного товариства  “Західенерго” було  стягнуто 101 465,79грн. - збитків, 1 014,65грн.- сплата державного мита та 107,28грн.- витрат на інформаційне – технічне забезпечення судового процесу, а разом 102 587,72грн.

На виконання рішення суду між ДП “Вугілля України” та ВАТ “Західенерго” 01.10.2009р. було підписано Акт зарахування однорідних зустрічних вимог за рішенням суду по справі                         №37/280 на суму 102 587,72грн.

Як зазначає позивач, у зв'язку з поставкою вугілля неналежної якості ВАТ “Західенерго” зазнало збитків на суму 190 174,96грн., зокрема: 93 672,00грн. - вартість залізничного тарифу, сплачена позивачем за перевезення вугілля до  Бурштинської ТЕС; 1331,52грн. – вартість плати за користування вагонами, за час простою на території Бурштинської ТЕС; 377,51грн. – плата за оформлення документів на відправлення вантажу до Вантажовідправника; 93 672,00грн. – вартість залізничного тарифу, сплаченого ВАТ „Західенерго” за перевезення вугілля до Вантажовідправника; 1014,65грн. – оплата державного мита за рішенням  господарського суду м.Києва; 107,28грн. – оплата витратна інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за рішенням господарського суду м.Києва.

          Таким чином, позивач вважає, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем  зобов'язань за договором №100106/О від 10.01.2006р. позивач зазнав збитки у розмірі 190 174,96грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (п.п.4) п.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Збитки, у свою чергу, - це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного пава, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 228 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Пунктом 1 ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення збитків, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками.

Таким чином, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме – наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений договір на переробку рядового вугілля №100106/О від 10.01.2006р.

Згідно п.1.2 договору, відповідач зобов'язується прийняти і переробити рядове вугілля. Найменування, кількість, марочний склад, якісні показники обумовлюються сторонами  щомісячно в специфікаціях, які оформлюються додатками і є невідємними частинами цього договору.

Згідно з пунктом 1.4 договору, виконавець – відповідач зобов'язаний відвантажити отриманий вугільний концентрат і промпродукт за реквізитами, зазначеними замовником.

Відповідно до п.2.1.3 договору замовник – позивач зобов'язаний протягом місяця надати письмові заявки на відвантаження продуктів збагачення з зазначенням об'ємів, відвантажувальних реквізитів та платників залізничного тарифу.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №100106/О від 10.01.2006р., що виразилось в поставці вантажоотримувачу вугілля, якість якого не відповідала сертифікатам якості, виданих відповідачем.

В підтвердження поставки відповідачем неякісного вугілля, позивач посилається на акти відбору проби №4931 від 11.07.2007р., №4945 від 12.07.2007р. та №4946 від 12.07.2007р., акти приймання вугілля №4931, №4945 від 12.07.2007р., №4946 від 13.07.2007р.

Дослідивши надані позивачем докази в підтвердження поставки відповідачем вугілля неналежної якості по договору №100106/О від 10.01.2006р. суд виходив з наступного:

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Всупереч приписів ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивач не надав суду доказів неналежного виконання відповідачем умов договору №100106/О від 10.01.2006р.

З наданих позивачем доказів в обґрунтування позовних вимог не вбачається, що поставка вугільної продукції у липні 2007р. була здійснена саме на виконання договору №100106/О від 10.01.2006р. Жодний документ на який посилається позивач не містить посилання на вказаний договір.

Крім того, суд зобов'язував позивача представити докази що підтверджують надання послуг переробки вугілля по договору №100106/О від 10.01.2006р. у липні 2007року, а саме: специфікацію до договору №100106/О від 10.01.2006р. на липень 2007р., акт приймання передавання рядового вугілля на переробку у липні 2007р., докази здійснення оплати наданих послуг зі збагачення вугілля у липні 2007року.

Проте, позивач вказані документи суду не представив.

Крім того, в матеріалах справи відсутні документальні докази - письмові заявки на відвантаження продуктів збагачення на липень 2007р., як це передбачено п.2.1.3 договору, акти прийому-передачі, на підставі яких відповідно до п.2.3.7 договору здійснюється передача продуктів збагачення.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач не довів ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення збитків в розмірі 190 174,96грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.22, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст.67, 174, 193, 224, 228 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд –

                                                          ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Державного підприємства „Вугілля України”, м.Київ в особі філії „Донецьквуглезбут”, м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Октябрська” м.Білицьке про стягнення суми збитків у розмірі                                190 174,96грн., відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 08.02.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

      Повний текст  рішення складено та підписано 11.02.2011р.

Головуючий суддя                                                               Лейба М.О.                               

Суддя                                                                                                         Сгара Е.В.

Суддя                                                                                                         Риженко Т.М.