23/220
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
11.02.11 р. Справа № 23/220
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Імпап” м. Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Діхолдинг” м. Донецьк
про стягнення 16 997 37 грн.
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
В засіданні, яке відбулось 09.02.2011р., згідно ст.77 ГПК України
оголошувалась перерва до 11.02.2011р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Імпап” м. Дніпропетровськ, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Діхолдинг” м. Донецьк, 14 821, 76 грн. боргу, 1 371, 99 грн. пені, 592, 87 грн. інфляційних та 210, 75 грн. річних.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:
- неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № ДО-002922 від 01.09.2009р. щодо оплати вартості поставленого йому товару, внаслідок чого за видатковими накладними № ДФ-0001428 від 08.06.2010р., № ДФ-0001439 від 08.06.2010р. та № ДФ-0001453 від 08.06.2010р. у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 14 821, 76 грн.;
- нарахування відповідачу на підставі п.7.1. вищевказаного договору 1 371, 99 грн. пені за період з 14.06.2010р. по 03.12.2010р. та на підставі ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 592, 87 грн. інфляційних і 210, 75 грн. річних;
- ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 610, 611, 614, 624, 625, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.ст. 193, 230, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Відповідач вимоги позивача не оскаржив, витребувані судом документи не представив, його представники у засідання суду не з'явились. Тому справу на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Сторони уклали між собою договір купівлі-продажу № ДО-002922 від 01.09.2009р. (далі - договір № ДО-002922), за умовами якого продавець (позивач) передає покупцю (відповідачу) в зумовлені цим договором строки, а останній приймає і оплачує продукцію (далі - товар) за узгодженою ціною (п.1.1. договору). Умовами цього договору була також закріплено, що:
- найменування, кількість, якість та ціна товару узгоджується сторонами в накладних на відпуск товару, як підписуються зі сторони продавця директором та скріплюються печаткою, а зі сторони покупця - особою уповноваженою отримувати товар; накладні на відпуск товару є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2.);
- розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку в строк за пакувальний матеріал протягом 5 днів з моменту поставки (п.5.2.);
- за порушення термінів оплати товару покупець виплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки (п.7.1.);
- договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2010р. з можливою пролонгацією за узгодженням сторін (п.10.1.).
В підтвердження факту отримання товару за видатковими накладними № ДФ-0001428 від 08.06.2010р., № ДФ-0001439 від 08.06.2010р. та № ДФ-0001453 від 08.06.2010р. позивач надав суду довіреність № 7 від 04.06.2010р., видану директором (керівником) відповідача Васильєвим Д.А. самому собі (підпис керівника підприємства збігається з першим проставленим підписом у місці зразку підпису довіреності та на договорі № ДО-002922). Другий підпис, проставлений у графі ”зразок підпису особи, що отримала довіреність” не збігається зі зразком підпису п. Васильєва Д.А., проставленого на довіреності та договорі, доданому до позову. Таким чином, суд дійшов висновку, що товар за накладними, доданими до позову, отримала особа, повноваження якої щодо отримання товару не відомі, не підтверджені документально. Представники відповідача у засідання суду не з'явились і не підтвердили факт отримання товару. Суд не приймає до уваги як доказ отримання товару довідку позивача про сплату відповідачем 2 000 грн., оскільки з неї не вбачається, що ця оплата стосується саме тих накладних, на які посилається позивач.
Зважаючи на викладене, суд вимоги позивача вважає недоведеними і позивачу у позові відмовляє.
На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 610, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В:
Позивачу у позові відмовити.
Суддя Забарющий М.І.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 11.02.2011 |
Оприлюднено | 21.02.2011 |
Номер документу | 13835909 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Забарющий М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні